Висвітлено історію становлення та розвитку Інституту відновлюваної енергетики Національної академії наук України. Наведено інформацію про його створення, засновників, сучасний стан і перспективи розвитку наукової установи, розробки якої протягом усього періоду діяльності активно впливали на науково-технічний прогрес у галузі відновлюваної енергетики України. Викладено основні здобутки Інституту в галузі фундаментальних і прикладних досліджень у різних напрямах освоєння енергії відновлюваних джерел, а також дані про нормативно-технічну, науково-освітню та міжнародну діяльність.

Проаналізовано енергоекологічний чинник розвитку економіки України, її енергетичну ефективність та особливості розвитку паливно-енергетичного комплексу. Визначено пріоритетні напрямки та обсяги енергозбереження, потенціал розвитку нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії. Висвітлено стан ресурсного забезпечення української енергетики, технологічного ресурсо- та енергозбереження в гірничому комплексі України. Описано високоефективні системи живлення і керування енергоємними установками гірничо-металургійного комплексу, особливості технологічного переозброєння теплової енергетики. Особливу увагу приділено проблемам підвищення енергоефективності алгоритмів центрального якісного регулювання відпуску тепла від заміської ТЕЦ, ресурсозбереженню в електроенергетиці, а також технологічному переозброєнню систем керування режимами об'єднаної електроенергетичної системи України. Наведено загальну характеристику використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії. Проаналізовано особливості використання вітрової, сонячної, геотермальної енергії, а також енергії біомаси, малих річок, позабалансових джерел енергії та енергетичних ресурсів довкілля. Подано методи підвищення ефективності освоєння енергії нетрадиційних і відновлюваних джерел, а також відповідне законодавчо-правове та нормативне забезпечення.

Проанализированы энергоэкологический фактор развития экономики Украины, её энергетическая эффективность и особенности развития топливно-энергетического комплекса. Определены приоритетные направления и объемы энергосбережения, потенциал развития нетрадиционных и восстанавливаемых источников энергии. Освещены состояние ресурсного обеспечения украинской энергетики, технологического ресурсо- и энергосбережения в горном комплексе Украины. Описаны высокоэффективные системы питания и управления энергоёмкими установками горно-металлургического комплекса, особенности технологического перевооружения тепловой энергетики. Внимание уделено проблемам повышения энергоэффективности алгоритмов центрального качественного регулирования отпуска тепла от загородной ТЭЦ, ресурсосбережению в электроэнергетике, а также технологическому перевооружению систем управления режимами объединенной электроэнергетической системы Украины. Дана общая характеристика использования нетрадиционных и восстанавливаемых источников энергии. Проанализированы особенности использования ветровой, солнечной, геотермальной энергии, а также энергии биомассы, малых рек, внебалансовых источников энергии и энергетических ресурсов окружающей среды. Представлены методы повышения эффективности освоения энергии нетрадиционных и восстанавливаемых источников, а также соответствующее законодательно-правовое и нормативное обеспечение.

Зростання цін на органічне паливо, загострення екологічних проблем, необхідність реалізації керованого захисту від повеней спонукають до впровадження малої гідроенергетики на територіях заповідників та національних природних парків, де повинні враховуватись особливі умови природокористування.

Розроблено класифікацію термінів і понять за рівнями ієрархії та елементами опису для загальних положень у сфері малих гідроелектростанцій, їх складових частин, режимів роботи та характеристик.

Визначено сучасний стан, потенціал та екологічні вимоги щодо подальшого розвитку малої гідроенергетики в Україні в межах чинної законодавчої бази.

Зазначено, що керований захист територій від повеней стає важливою складовою комплексу водогосподарчих задач гідроенергетики.

Розроблено теоретичні положення розрахунку гідроенергетичного потенціалу водотоків малих річок за довільної забезпеченості витрат води.

Рассмотрены комплексные свойства малой гидроэнергетики, вопросы защиты прилегающих территорий от наводнений, природоохранные аспекты, вопросы координации работ по проектированию и эксплуатации малых гидроэлектростанций, а также инвестиционные условия их дальнейшего развития. Сделаны выводы о необходимости государственной поддержки для разработки идеологии и нормативно-правовой базы малой гидроэнергетики, обоснования схемы размещения новых малых гидроэлектростанций.

Розроблено основні положення розрахунку коефіцієнтів двовимірних сплайн-функцій квазістаціонарних гідромеханічних та енергетичних характеристик гідромашин в режимах насос-турбіна за змінної частоти обертання.

Розглянуто варіанти створення морської гідроакумулювальної електростанції на Азово-Чорноморському узбережжі для відновлюваних джерел енергії.

Розроблено реалізацію стохастичної моделі поздовжньої складової швидкості вітру для використання в сучасних математичних пакетах. Моделювання поривів швидкості вітру здійснено шляхом генерування двох послідовностей випадкових величин. Розподіл амплітуд поривів підпорядкований нормальному закону, а тривалості поривів - закону Пуассона.

Созданы фертильные межродовые гибриды житняка гребенчатого (Agropyron cristatum L.) с райграсом пастбищным (Lolium perenne L.). Проведено мультилокусное ДНК-маркирование житняка с использованием RAPD- и ISSR-праймеров, которое дало возможность дифференцировать все исследованные генотипы. Разработаны и составлены уникальные профили для каждого из них. На основании полученных мультилокусных RAPD/ISSR-спектров для исследованных образцов составлены генетические паспорта.

Наведено результати експериментальних досліджень асинхронного генератора з короткозамкненою обмоткою ротора в автономному режимі роботи та за паралельної роботи з промисловою електромережею. Проаналізовано гармонійні складові напруги і струму та їх відповідність гранично припустимим значенням.

Проведено аналіз стану всієї електроенергетичної галузі країни та малої гідроенергетики зокрема. Розглянуто правові механізми стимулювання подальшого розвитку малої гідроенергетики.

Виконано оцінку енергетичної ефективності гідроагрегатів у складі малої гідроелектростанції та визначено раціональну кількість агрегатів станції за регулювання її потужності по водотоку і природоохоронних обмежень на використання води для виробництва електроенергії.

Проведено розрахункові дослідження потенціалу гідроенергетичних ресурсів основних малих річок території України на основі легітимної гідрологічної інформації та з урахуванням нормативно-правової законодавчої бази в електроенергетичній та екологічній сферах і практики експлуатації малих ГЕС.

Одержано аналітичний вираз та кількісні оцінки електромеханічної сталої часу (ЕМСЧ) вітроелектричної установки з асинхронним генератором та встановлено залежність ЕМСЧ від жорсткості механічної характеристики електричної машини.

Розроблено основні положення розрахунку коефіцієнта корисної дії гідротурбіни за довільних значень витрат води та частоти обертання з використанням сплайн-апроксимації квазістаціонарних гідромеханічних характеристик.

Розроблено математичну модель радіально-осьової гідротурбіни (ГТ) як об'єкта керування на базі сплайнів моментних характеристик. Розглянуто приклади застосування моделі для визначення законів керування ГТ у повних діапазонах зміни частоти обертання.

Розглянуто особливості побудови інформаційно-вимірювальних систем моніторингу параметрів електроенергії промислових вітрових електростанцій та вимоги до її апаратури збору та реєстрації даних. Показано приклад реалізації такої системи на промислових вітрових електростанціях.