Мета роботи - вивчити вплив нейропротекторних препаратів на перебіг ішемічного інсульту (ІІ) в судинах вертебробазилярного басейну (ВББ) у порівнянні з інсультом у судинах каротидного басейну (КБ). Проведено клініко-неврологічне обстеження 104 пацієнтів з гострим інфарктом (ГІ) у судинах ВББ віком від 32 до 82 років та 50 пацієнтів з ГІ у судинах КБ віком від 48 до 84 років, яких залежно від застосованої терапії розподілили на 6 груп. Оцінено динаміку суб'єктивних даних хворих та їх неврологічного статусу впродовж 90 днів захворювання за допомогою шкал Національного інституту здоров'я США (NIHSS), B. Hoffenberth та співавт. (1990), модифікованої шкали Ренкіна, індекса Бартелта Глобального тесту. Динаміка неврологічного статусу, ступеня інвалідизації та функціональної незалежності пацієнтів засвідчила ефективність нейропротекторної терапії у хворих на ІІ у судинах ВББ та КБ. Для пацієнтів з ІІ у судинах ВББ, яким призначено терапію антиоксидантними та антигіпоксантними препаратами, характерно швидше відновлення неврологічного дефіциту та поліпшення функціонального наслідку. Через 3 міс спостереження повне одужання відзначено у 41,4 % хворих, які одержували лікування препаратами з антиоксидантними властивостями, у 30 %, яких лікували засобами переважно нейромедіаторної або нейротрофічної дії, і у 23,3 %, які одержували стандартну терапію. Висновки: антиоксидантні та антигіпоксантні препарати ефективніші при нелакунарних мозочкових та стовбурових інсультах. Призначення засобів із нейротрофічними та нейромедіаторними властивостями доцільніше при ІІ у КБ. Локалізацію ішемічного вогнища слід обов'язково враховувати під час проведення масштабних досліджень ефективності нейропротекторної терапії при гострих порушеннях мозкового кровообігу.

Мета роботи - вивчити клінічні вияви й особливості перебігу токсичних енцефалопатій, мієлопатій і полінейропатій у хворих, які зловживали алкоголем. В дослідження було залучено 30 хворих з токсичними (алкогольними) енцефало- та енцефаломієлополінейропатіями (ЕМПН), які проходили лікування в неврологічних відділеннях Київської міської клінічної лікарні № 4. Призначено терапію: реосорбілакт, метамакс, нуклео ЦМФ, актовегін, вітаміни групи B, бетасерк, мексидол, нейромідин, пірацетам. Хворі з токсичною ЕМПН до лікування пред'являли скарги на головний біль, запаморочення, зниження пам'яті, порушення сну, слабкість та болі в стопах з порушенням функції ходьби. У неврологічному статусі відзначено інтелектуально-мнестичне зниження (93,7 %), горизонтальний ністагм (75 %), зниження конвергенції (50 %), позитивний симптом Марінеску - Радовича (75 %), нижній в'ялий парапарез (62,5 %), позитивні патологічні ступеневі знаки (25 %), поліневритичний тип чутливих розладів на нижніх кінцівках (93,7 %), вегетативно-трофічні порушення на нижніх кінцівках (100 %). У хворих з токсичною ЕМП скарги були подібними. Крім того, хворі відзначали порушення функції тазових органів: періодичне нетримання сечі (50 %), справжнє нетримання сечі (28,5 %), імперативні позиви до сечовипускання (21,4 %). Неврологічний статус в обох групах суттєво не відрізнявся. Серед хворих з токсичною ЕМПН позитивну динаміку після лікування спостерігали у 62,5 %, серед хворих з токсичною ЕМПН - у 35,7 %. Висновки: тривале вживання спиртних напоїв призводить до ураження як центральної, так і периферичної нервової системи, що виявляється токсичною ЕМПН, мієлопатією та полінейропатією. Консервативне лікування надає незначне покращання, але повного відновлення втрачених функцій не відбувається.

Увагу приділено технологічним прийомам догляду за посівами пшениці озимої та ячменю озимого. Висвітлено питання догляду за посівами ріпаку озимого. Охарактеризовано сучасні технології вирощування ярих культур. Окремо розглянуто особливості вирощування гороху, нуту, гірчиці, льону олійного, соняшника та сорго. Подано інформацію про післяжнивні посіви сої, проса та гречки за зрошення.

Наведено результати досліджень реакції нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості на строки сівби та густоту стояння за вирощування на зрошуваних землях степової зони півдня України. Максимальну врожайність зерна кукурудзи в середньому за 2014 - 2016 рр. - 13,69 т/га сформував середньостиглий гібрид Каховський за другого строку сівби та густоти стояння 70 тис. шт./га. У скоростиглого гібрида Тендра найвищий показник продуктивності - 10,96 т/га було встановлено за другого строку сівби та густоти стояння 90 тис. шт./га. Середньоранній гібрид Скадовський найвищу врожайність - 11,92 т/га сформував за другого строку сівби та густоти стояння 90 тис. шт./га.