Наведено результати експериментальних досліджень і розрахунків температурної залежності термоедс вуглеграфітових матеріалів з різною кристалічною структурою. Показано, що механізми виникнення термоедс в цих матеріалах є відмінними. У великокристалічному графіті основний внесок до сумарної термоедс за умов низьких температур дає термоедс, пов'язана з фононним захопленням носіїв заряду, а внесок дифузної складової термоедс за цих температур є незначним. У дрібнокристалічному графіті основний внесок до сумарної термоедс в усьому температурному інтервалі дає дифузна складова термоедс, внесок фононної складової термоедс навіть за низьких температур дуже малий.

Наведено результати досліджень термоерс квазіаморфних вуглеців в інтервалі температур від 20 до 200 К. Показано, що термоерс квазіаморфних вуглеців задовільно описується в рамках моделі послідовного з'єднання ділянок з металевою провідністю, з стрибковою провідністю із змінною довжиною стрибка та з постійною довжиною стрибка. Установлено, що при розгляді термоерс ділянок з металевою провідністю необхідно враховувати залежність основних механізмів розсіяння носіїв струму від температури. З експериментальних даних про температурну залежність питомого електроопору і термоерс розраховано параметри електронної структури квазіаморфного вуглецю.

Наведено результати досліджень термоЕРС інтеркальованих сполук на основі вуглеграфітових матеріалів з різною структурою. Проведено розрахунки дифузної та фононної складових термоЕРС цих сполук з врахуванням температурної залежності часів релаксації для різних механізмів розсіяння носіїв струму та фононів. Показано, що відносний внесок дифузної та фононної складових термоЕРС у сумарну термоЕРС визначається кристалічною структурою вихідного для інтеркалювання графіту.

Досліджено міцність на стиснення компактованих зразків терморозширеного графіту (ТРГ) різної густини (від 1 до 2 г/см<^>3) для 293 та 673 К. Показано, що залежність міцності на стиснення від густини компактованих зразків ТРГ має максимум, положення та величина якого залежать від температури. Виявлено зменшення міцності зразків під час нагрівання до 673 К та різке падіння міцності в разі збільшення густини зразків від 1,9 до 2,1 г/см<^>3. Запропоновано модель, що пояснює механізм руйнування компактованих зразків ТРГ за рахунок збільшення внутрішнього тиску в закритих порах під дією зовнішнього навантаження та збільшення температури.

Використовуючи додаткове інтеркалювання ряду органічних сполук в нітрат графіту одержано нові термічно стабільні сполуки інтеркалювання графіту. Стабілізацію пояснено утворенням водневих зв'язків між протонованою формою сполуки-модифікатора та нейтральними молекулами оточення.

Виконано дослідження електроопору зразків компактованого терморозширеного графіту (ТРГ) при стисканні (вздовж осі a) у разі використання чотиризондового методу. Показано, що ефективний модуль пружності в напрямку осі a <$E E sub {roman еф (a)}> для компактованих зразків ТРГ густини (1,8 - 1,9) <$E roman г "/" roman см sup 3> складає величину 1,4 - 1,8 ГПа. Досліджено зміни макроструктури компактованих зразків ТРГ залежно від величини механічного навантаження <$E sigma> при використанні оптичного мікроскопа. Показано, що стиск компактованих зразків ТРГ призводить до збільшення відносного електроопору <$E R "/" R sub 0> за рахунок утворення макро- і мікродефектів в компактованих ТРГ і розвороту графітових макроплатівок. Виявлено, що необоротні зміни величини відносного електроопору <$E R sub roman кінц "/" R sub 0> прямо пропорційні величині пластичної деформації <$E epsilon sub roman пл> при стисканні вздовж осі a.

Представлено результати дослідження впливу різних типів терморозширеного графіту (ТРГ(1), ТРГ(2)) та концентрації полімеру на електрофізичні властивості композитних матеріалів (КМ) графіт - полімер, а також температурних залежностей питомого електроопору для цих КМ. Експериментально встановлено, що у разі збільшення концентрації ТРГ в КМ величина питомого опору зменшується. Використовуючи експериментально визначені значення порогової концентрації ТРГ <$E symbol f sub roman k> для КМ ТРГ - епоксидна смола та ТРГ - полівінілацетат, знайдено критичні індекси t для даних систем.

Уперше проведено порівняльний аналіз розповсюдженості та інтенсивності карієсу постійних зубів залежно від патології піднебінних мигдаликів (ПМ) (компенсована та декомпенсована форми хронічного тонзиліту (ХТ)) та після тонзилектомії. Виявлено, що інтенсивність карієсу постійних зубів у дітей збільшується залежно від тяжкості клінічного перебігу ХТ. Зазначено, що найвищі показники інтенсивності карієсу встановлено в дітей, яким було видалено мигдалики. Уперше визначено кореляцію ураження карієсом постійних зубів у дітей з патологією ПМ залежно від активності <$Egamma>-інтерферону. Показано, що зі збільшенням його інтенсивності у дітей з ХТ зменшуються показники <$Egamma>-інтерферону. Установлено, що інтенсивність цього ураження залежить від кількісного та якісного вмісту імуноглобуліну A /SIgA та mIgA/ та кількісного вмісту імуноглобуліну G і патологічного стану ПМ. Зазначено, що за високих показників інтенсивності карієсу (декомпенсована форма та після тозилектомії) спостерігалось достовірне зменшення кількісних показників секреторної форми імуноглобуліну A. Виявлено достовірне збільшення рівня імуноглобуліну G у ротовій рідині, яке корелює з інтенсивністю карієсу постійних зубів і патологією ПМ. Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів, який включає санацію порожнини рота, герметизацію неуражених фісур постійних зубів герметиками, покриття гладких поверхонь постійних зубів фторидовмісним лаком "Fluor - protector" (VOCO), призначення біологічно-активної домішки "Біокальцевіт" (Україна).

Представлены результаты экспериментальных исследований взаимодействия электромагнитного излучения (ЭМИ) с массивом вертикально ориентированных многослойных углеродных нанотрубок (УНТ), заполненных Fe3C, и с эпоксидным композитом с изотропно распределёнными в нем диспергированными фрагментами массива УНТ. В диапазоне частот от 53,5 до 78,3 ГГц измерены эффективность экранирования ЭМИ и обратные потери образцов в прямоугольном волноводе. При ортогональной ориентации осей нанотрубок в массиве относительно вектора электрического поля волны обнаружено резонансное поглощение ЭМИ. Аналогичные пики поглощения наблюдались и для эпоксидного композита. Обнаружено, что величина ослабления ЭМИ массивом УНТ достаточно высока и изменяется в пределах от 25 до 38 дБ (при толщине образца 1 мм) в зависимости от взаимной ориентации вектора электрического поля волны и осей УНТ.

Представлены результаты исследования частотных зависимостей электропроводности на постоянном токе (<$E sigma sub dc>) двух- и трёхкомпонентных полимерных композитных материалов (КМ): двухкомпонентной системы, где в качестве наполнителя использовали различные виды наноуглерода, и трёхкомпонентной системы, где в качестве второго наполнителя использовали дисперсный нитрид бора. Исследования выполняли в диапазоне частот от 10 до 10<^>7 Гц при комнатной температуре Т = 293 К. Показано, что добавление нитрида бора увеличивает электропроводность КМ, как с графитовыми нанопластинками (ГНП), так и с углеродными нанотрубками (УНТ), а также уменьшает величину перколяционного перехода КМ УНТ + СЕДМ-2 + 27 % BN на 0,004 об. ч. Обнаружено, что частотная зависимость электропроводности <$E sigma sub ac> имеет три различные области: при низких частотах <$E sigma sub ac> не зависит от частоты; при достижении предельной частоты fгр электропроводность описывается степенным законом <$E sigma sub ac~symbol Х~f sup s>, где значения s варьируются от 0,6 до 1,0 (в нашем случае для электропроводности выполняется скейлинговое соотношение с приведённой частотой, и параметр s лежит в заданных пределах); область насыщения. Установлено влияние морфологии наполнителя на характер изменения электропроводящих и перколяционных характеристик КМ наноуглерод - полимер при добавлении дисперсного диэлектрического наполнителя. Введение BN в качестве второго диэлектрического компонента в КМ полимер - наноуглерод приводит к смещению порога перколяции, увеличению электропроводности КМ и не меняет общий вид зависимости электропроводности от частоты <$E sigma sub ac ( omega )> (<$E f~= ~omega " /" ( 2 pi )>), а также приводит к снижению критической частоты. Это указывает на снижение степени агрегирования наноуглеродного наполнителя в КМ. Анализ частотных зависимостей электропроводности КМ полимер - наноуглерод в пределах модели смещения случайных блужданий показал, что при добавлении нитрида бора в КМ с ГНП происходит разупорядочение наполнителя, а в КМ с УНТ - упорядочение наполнителя.

Обстежено 20 дітей віком 10 - 12 років з хронічною формою декомпенсованого тонзиліту та 11 дітей контрольна група (практично здорових) - без захворювання піднебінних мигдаликів. Оцінено інтенсивність КПВз і гігієнічний індекс (OHJ-S G. Green, R. Vermillion 1964 р.). До та після проведення профілактичних заходів оцінено кількісний та якісний склад імуноглобуліну A в ротовій рідині. Після проведення курсу профілактичних заходів підвищувався рівень імуноглобуліну A в ротовій рідині.

Мета роботи - узагальнення досвіду санітарно-просвітницької роботи серед дітей дошкільних та шкільних закладів м. Києва. Проведено аналіз санітарно-просвітницької роботи в організованих дитячих дошкільних та шкільних закладах м. Києва студентами стоматологічного факультету Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. Завдяки проведенню таких занять упродовж тривалого часу досягнуто достатньо хороших результатів формування стійких навичок гігієни порожнини рота. Висновки: розвивати у дитини позитивне ставлення до здорового способу життя та збереження стоматологічного здоров'я можливо лише спільним зусиллями дитячих стоматологів, педагогів та батьків із застосуванням різних форм санітарно-просвітницької роботи.

Мета роботи - описати основні невідкладні стани, що виникають у практиці дитячого стоматолога та методи їх профілактики. Проведено огляд літератури за 1999 - 2013 рр., класифіковано сучасні препарати для надання допомоги у разі невідкладних станів, описано показання до їх застосування та дозування у дітей згідно з віковими категоріями. Результати: подано огляд невідкладних станів і методів їх профілактики у практиці дитячого стоматолога. Висновки: відомо, що останнім часом у зв'язку з використанням сучасних анестетиків і різноманітних препаратів під час лікування стоматологічних захворювань і достатньо високим відсотком дітей, які мають алергічні реакції, зростає ймовірність виникнення невідкладних станів.

Досліджено структуру композитів вуглець-полімер, їх електричні та теплові властивості, характер взаємодії з електромагнітним випромінюванням (ЕМВ) мікрохвильового діапазону (25,5 - 37,5 ГТц). Проведено моделювання методом (3-D) Монте-Карло порогу перколяції електропровідності полімерних композитів, заповнених електропровідними частинками різної морфології - графітові нанопластинки, вуглецеві нанотрубки, терморозширений графіт (ТРГ). Запропоновано модель ефективної електропровідності та розвинуто модель сумішей для теплопровідності композитів вуглець-полімер, в яких враховано структурно-морфологічні особливості частинок наповнювачів, їх власну електропровідність (теплопровідність), просторову орієнтацію в композиті та контактний електричний (тепловий) опір між ними при утворенні неперервних ланцюжків. Для пресованих зразків ТРГ, ТРГ-метал (Co, Ni, Cu) і епоксидних композитів із вуглецевими наповнювачами різної морфології визначено електропровідність, комплексну діелектричну проникність, коефіцієнти відбиття та поглинання ЕМВ. Встановлено вплив характеру розподілу вуглецевого наповнювача в епоксидній матриці на ефективність взаємодії композитів з ЕМВ.

Мета дослідження - узагальнити досвід лікування дітей під загальним знеболенням у Стоматологічному медичному центрі Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. Для належного виконання стоматологічних маніпуляцій лікарські засоби вводили довенно. Як основний компонент використовували диприван. Проаналізовано 250 історій хвороб дітей після санації порожнини рота під загальним знеболенням, проведено статистичний аналіз ураження твердих тканин залежно від групової приналежності зуба та віку дитини. Висновки: застосування загального знеболення є одним зі способів для лікування дітей із порушеним психоемоційним станом за множинного ураження зубів.

Розглянуто характер грануметричного складу графітових нанопласти (ГНП), які утворюються внаслідок ультразвукового диспергування терморозширенного графіту (ТРГ) в різних рідинних середовищах (спирті, ацетоні, воді). Мета роботи - визначити найбільш оптимальне рідинне середовище для ультразвукового диспергування терморозширеного графіту з метою одержання графітових нанопластинок (ГНП) з високим аспектним співвідношенням, що є важливим для створення полімерних композитних матеріалів з низьким порогом перколяції. Для визначення зміни форми, розмірів і морфології поверхні частинок ТРГ після ультразвукового диспергування (УЗД) проведено дослідження зразків за допомогою методу оптичної мікроскопії, а для визначення товщини ГНП використано метод атомно-силової мікроскопії.

Мета роботи - проаналізувати особливості проведення санації порожнини рота у дітей під загальним знеболенням на прикладі клінічного випадку. Лікування зубів із застосуванням загального знеболення. Проведено санацію порожнини рота дитини з великою інтенсивністю карієсу під загальним знеболенням. Висновки: санація порожнини рота із застосуванням загального знеболення - один з варіантів лікування дітей із нестійким психоемоційним станом при множинному ураженні зубів карієсом.

Мета роботи - створення комплексу профілактичних заходів та лікування дітей, що передбачають диференційований підхід залежно від ступеня тяжкості хронічного генералізованого катарального гінгівіту (ХГКГ), активності пародонтопатогенних бактерій та аналізу стану альвеолярної кістки з визначенням відносної щільності. Обстеження та лікування 96 дітей 12 - 15 років з ХГКГ різного ступеня тяжкості, мікробіологічні дослідження вмісту над'ясенного та під'ясенного зубного нальоту дітей з ХГКГ, оцінка щільності альвеолярної кістки міжзубних перетинок у ділянці верхівки та на рівні середини довжини кореня зуба у обстежених дітей з ХГКГ, та у дітей такого ж віку без ознак клінічних проявів останнього. Виявилено особливості клінічного перебігу та характер пародонтопатогенної мікрофлори у дітей 12- та 15-річного віку залежно від ступеня тяжкості ХГКГ. Оцінено щільність альвеолярної кістки міжзубних перетинок у дітей з ХГКГ та у дітей без клінічних ознак цього захворювання, розробили нові схеми лікування відповідно до індивідуального перебігу. Висновки: запровадження лікувально-профілактичних схем, що враховують індивідуальні чинники ризику розвитку ХГКГ, сприяє підвищенню їх клінічної ефективності.

Розглянуто вплив амплітуди та типу електричного поля, а також часу обробки електричним полем на формування анізотропних структур з вуглецевих нанотрубок (ВНТ) в полімерних середовищах різної в'язкості (масло, епоксидні смоли). Мета роботи - дослідити процес структурування ВНТ у в'язких середовищах під впливом електричного поля та визначити найбільш оптимальні умови виготовлення полімервуглецевих композитних матеріалів (КМ) з заданим розподілом наповнювача шляхом впливу електричного поля. Спостереження за структуруванням полімер-вуглецевих КМ проводились за методом оптичної мікроскопії. Спостережено відмінності у формуванні сітки ВНТ за умов однакової обробки електричним полем для різних полімерів.