Досліджено електрокапілярні явища на рідкому галієвому електроді у лужних розчинах. Вивчено електрохімічні властивості галію, встановлено кінетичні параметри (струми обміну, коефіцієнти переносу заряду, енергія активації) електродних (катодних та анодних) реакцій галію в лужно-фторидних і лужних фторидно-галатних електролітах. Проаналізовано умови утворення йонів інтермедіатів галію. Показано, що S-подібні перегини на анодних поляризаційних кривих обумовлені впливом потенціалу нульового заряду на перебіг адсорбційних процесів на поверхні позитивно зарядженого рідкого галієвого електрода, кінетику та механізм електродного процесу. Розроблено спосіб одержання високочистого галію. Запропоновано експериментальне обладнання та проведено процес очистки галію від домішок. Показано, що використані заходи дозволяють досягти коефіцієнтів розділення <$Ealpha> = 2 300 <$Esymbol Ш> 15 200 у порівнянні з початковим вмістом домішок (за 15-ма металами-домішками). Одержано зразки високочистого галію з вмістом основного металу 99,999992 - 99,999999 %.

На АЕС України в ємностях тимчасового зберігання рідких радіоактивних відходів (РРВ) нагромаждений значний об'єм осадів (до 70 % заповнення) у вигляді: кубових залишків, відпрацьованих фільтруючих матеріалів і донних відкладень. Існуючим методам переробки РРВ властива низька ефективність і висока вартість технологічного процесу, а кінцеві продукти переробки потребують створення специфічних сховищ. Суттєво зменшити обсяги залишкових твердих радіоактивних відходів (для подальшого захоронення чи тривалого зберігання) можна за допомогою кристалізації очищеного та упареного до насичення розчину РРВ. В маточних розчинах за рахунок попередньої кристалізації підвищується співвідношення між радіоактивними та нерадіоактивними компонентами. Радіоактивні розчини після розведення їх дистилатом очищують на катіонообмінних фільтрах, попередньо переведених у К<^>+-форму. Така схема процесу призведе до збільшення ступеня поділу компонентів і покращання очищення РРВ від радіоактивних компонентів.