Індекс рубрикатора НБУВ: Р454.998

Шифр НБУВ: Ж20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив гідрогелів на властивості полімерного матеріалу, який має стійку антибактеріальну активність широкого спектра дії.

Вивчено синтез, структуру та властивості модифікованого поліціанурату, який містить у структурі фрагменти поліефіру, вбудовані в поліціануратну сітку. Модифікація призводить до покращання фізико-механічних властивостей одержаних матеріалів. Показано можливість їх застосування як конструкційних матеріалів медичного призначення.

Розроблено композиційний стоматологічний матеріал з пролонгованою лікувальною дією на основі склоіономерного цементу та амізону. Проведено фізико-механічні та фізико-хімічні дослідження розроблених композицій. Вивчено ефект покращання адгезійних властивостей склоіномерних композицій з амізоном. Установлено, що композиції з вмістом 20 ваг. ч. ліків мають оптимальні міцнісні показники та найбільший процент виходу ліків in vitro протягом перших годин.

Розроблено полімерні матеріали, модифіковані гідрогелями різної молекулярної маси, що містять антимікотичні препарати.

Синтезовано поліуретанові композиції на основі олігогліколей, наповнені антибіотиком "Цефазоліном". Вивчено властивості цих композицій з метою їх застосування як біодеградуючих носіїв для лікарських речовин. Установлено, що цефазолін виходить з помітною швидкістю з поліуретанових носіїв у фізіологічний розчин за температури 37 <$E symbol Р>C. Додавання каталізатора до системи цефазолін - поліуретан сприяє оптимізації процесу полімеризації та забезпечує стабільний вихід цефазоліну in vitro впродовж тривалого часу.

Синтезовано новий цукровмісний мономер 2,4-толуїлен-ді-уретанолактоза. Склад і структуру мономера підтверджено за допомогою елементного аналізу, ЯМР <$E nothing sup 1 roman H>- та ІЧ- спектроскопічних досліджень.

Розроблено нові біологічно активні сегментовані поліуретанові еластомери з іммобілізованим інгібітором ангіогенезу для створення поліуретанових оболонок гідрофільних імплантатів. Досліджено фізико-механічні і фізико-хімічні властивості синтезованих полімерних носіїв залежно від співвідношення вихідних компонентів та умов проведення синтезу. Проведено ІЧ-спектроскопічні дослідження поліуретанових еластомерів з іммобілізованим піроксикамом до та після імплантації експериментальним тваринам.

Вивчено властивості поліуретанових композицій, модифікованих полі-N-вінілпіролідоном. Утворену на основі однієї з таких композицій депо-форму антинаркотичного препарату антаксону досліджено в дослідах in vitro та in vivo.

Методами ІЧ-спектроскопії і фотометрії проведено дослідження композиції для остеопластики з декаметоксином. Вивчено міцнісні властивості одержаного матеріалу у разі зсуву.

Досліджено біодеструкцію лактозовмісних поліуретанових еластомерів (ПЕ) за умов in vitro. Показано, що варіюванням співвідношення фрагментів природних і хімічних сполук у макроланцюзі сегментованих ПЕ можна регулювати ступінь їх біодеструкції. Біосумісність ПЕ оцінено за допомогою методу тканинної культури.

Синтезовано нову полімерну лікарську форму з іммобілізованим амізоном на основі гідрофільного блок-кополіуретану, який містить кополімер N-вінілпіролідону з вініловим спиртом. Проведені ІЧ- та <$E nothing sup 1 roman H> ЯМР-спектроскопічні дослідження свідчать про хімічну та фізичну іммобілізацію лікарського препарату.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.141-5 + Р458.154-5

Рубрики:

Рани. Поранення

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено новий композиційний матеріал на основі поліуретан-епоксидів із наповнювачем - гідроксиапатитом, який містить імуномодулювальну домішку левамізол, а також механічні властивості композиції. На підставі гістологічних досліджень зроблено висновок, що левамізол, який іммобілізований на поліуретан-епоксидному носії, пролонговано стимулює малодиференційовані клітинні елементи на всьому етапі асептичного запалення.

За допомогою методу ексклюзійної рідинної хроматографії визначено молекулярні маси і молекулярно-масові розподілення лактозовмісних сегментованих поліуретанів до і після експозиції їх у модельному середовищі. Показано, що на молекулярно-масові характеристики впливають як тривалість інкубації досліджуваних полімерів у модельному середовищі, так і вміст природного фрагменту в полімерному ланцюзі.

Установлено, що ефективна дія полімерних лікарських форм, яка містить піроксикам, полягає в зменшенні запальних процесів у випадках імплантації та місцевого інгібування процесів судиноутворення. Найбільша стимуляція гуморального імунітету припадає на 1-шу та 3-тю добу імплантації, що відповідає найбільш інтенсивному проникненню піроксикаму в прилеглі тканини.

Отмечено, что результаты устранения деформаций костных и мягких тканей челюстно-лицевой области зависят не только от анатомической формы трансплантата (имплантата), величины и локализации дефекта, но и от состояния местной и общей резистентности организма больного. Под наблюдением находилось 19 больных. На основании клинико-лабораторного обследования больных, которым для контурной пластики лица был применен гидрофильный полиакриламидный гель (ПААГ) Ринапласт, установлено, что данный препарат не изменяет общую и местную неспецифическую резистентность организма больного после введения ПААГ в мягкие ткани.

Проведено дослідження структури остеотропної композиції з пролонгованою протитуберкульозною дією у модельних середовищах за допомогою методу ІЧ-спектроскопії. Визначено фізико-механічні властивості композиції залежно від вмісту наповнювача та його фізико-хімічних показників.

Синтезовано нові сегментовані поліуретани, які містять в основному ланцюзі модифікований лактозою гідразид ізонікотинової кислоти і поліспирт D-манніт за різних мольних співвідношень. Вивчено умови синтезу та їх фізико-хімічні, фізико-механічні властивості. Визначено склад одержаних полімерів і рівень їх гідрофільності.