Подано результати динамічного спостереження за дітьми, хворими на гострі респіраторні вірусні інфекції з проявами в порожнині рота. Встановлено, що вікова категорія 1 - 3 роки складала 60,06 %, з яких у 89,31 % відмічали прояви захворювання на слизовій оболонці порожнини рота. Встановлено порушення гемоглобіноутворення, пригнічення моноцитарної системи, інтенсифікацію ПОЛ, напруженість та виснаження антиоксидантного захисту, дисімуноглобулінемію, що свідчить про некомпетентність імунної системи. Виявлено послаблення місцевих імунних механізмів, зниження захисних властивостей слизової оболонки порожнини рота на фоні зниження функціональної активності слинних залоз. Імуногістохімічні дослідження привушної слинної залози виявили механізм синтезу Ig A, G та s Ig А. За умов ГРВІ простежено дистрофічні зміни гландулоцитів ацинусів, проліферацію епітелію проток, накопичення в їх просвіті слизових і фібринозних структур. Дослідження ембріогенезу слинних залоз показало, що їх морфогенез продовжується в постнатальному періоді. Встановлено та підтверджено лабораторними дослідженнями, що застосування в комплексному лікуванні фітопрепарату солодки зменшує інтоксикаційний синдром, сприяє позитивній динаміці у зміненій слизовій оболонці порожнини рота, посилює місцеві захисні механізми організму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.661.220.111-4

Рубрики:

Гінгівіти і стоматити у дітей

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати епідеміологічних досліджень, на підставі яких зроблено висновок, що гострий герпетичний стоматит (ГГС) посідає третє місце в інфекційній патології в дітей, що мешкають в Івано-Франківську, має сезонний характер і пов'язаний з рівнем геліофізичної активності. Виявлено порушення антиінфекційної резистентності в хворих дітей, рівень яких визначався важкістю герпетичного стоматиту. Вперше в дітей, хворих на ГГС, встановлено порушення окиснювального гомеостазу. Визначено, що інтенсифікація перекисного окиснення ліпідів і збільшення рівня молекул середньої маси супроводжується дисбалансом в системі антиоксидантного захисту, найбільш вираженим у дітей з важким перебігом захворювання. Вперше виявлено морфологічні зміни ядерцевого апарату лімфоцитів крові, які відображають їх функціональну активність, особливо виражені за умов середньо-важкої та важкої форм патології. Для корекції метаболічних порушень використано олію чайного дерева - природний антиоксидант, що значно скоротило тривалість окремого епізоду, нормалізувало мікробіоценоз порожнини рота, призвело до зниження інтенсивності антиоксидантного стресу та позитивної динаміки метаболічних змін ядерцевого апарату імунокомпетентних клітин. Розроблено критерії прогнозування подальшого клінічного перебігу ГГС та ймовірність розвитку рецидивуючої форми інфекції.

Проведені дослідження показали зміни співвідношення морфологічних показників нуклеолярного апарату лімфоцитів у крові дітей, хворих на гострий герпетичний стоматит. Встановлено, що збільшення важкості захворювання супроводжується збільшенням сегрегації ядра та загибеллю клітин, причому більш вираженими в разі середньо-важкої форми патології.

Вивчено мікрофлору слизової оболонки порожнини рота людей віком 45 - 65 років, які користуються знімними зубними протезами, і дітей з гострим герпетичним стоматитом та її залежність від рівня місцевого імунітету, наявності та важкості запального процесу. У мазках-відбитках слизової оболонки визначено процентний вміст субпопуляцій лейкоцитів, активність бактерицидних ферментів гранулоцитів, середній антиколонізаційний коефіцієнт, співвідношення грампозитивних і грамнегативних бактерій, рівень колонізації грибами роду Candida. У ході бактеріологічного дослідження матеріалу, взятого з поверхні слизової оболонки, вивчено інтенсивність росту факультативно-анаеробних мікроорганізмів, ідентифікацію яких проведено за морфолого-культуральними та біохімічними показниками. В разі зниження неспецифічної резистентності та наявності запального процесу у осіб, які користуються знімними зубними протезами, важких форм гострого герпетичного стоматиту відзначено значні відхилення в мікробіоценозі ротової порожнини, а саме: зникнення аутохтонної мікрофлори, поява й інтенсивний ріст патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів.

Зазначено, що порушення гомеостазу ротової порожнини на фоні гіпосалівації, зміни фізико­хімічних властивостей, кислотно­сольової рівноваги ротової рідини свідчать про зниження функціональної активності слинних залоз у разі респіраторних вірусних інфекцій у дітей з проявами захворювання в ротовій порожнині.

Отмечено, что нарушение гомеостаза ротовой полости на фоне гипосаливации, изменения физико-химических свойств, кислотносолевого равновесия ротовой жидкости свидетельствуют о снижении функциональной активности слюнных желез при респираторных вирусных инфекциях у детей с проявлениями заболевания в ротовой полости.

Досліджено стан деяких показників колонізаційної резистентності слизової оболонки порожнини рота у разі гінгівіту у дітей, хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ), вивчено та оцінено клітинний і бактеріальний компоненти зубо-ясенної рідини, що дозволило виділити 3 типи цитограм, кожна з яких відповідає певному ступеню важкості клінічного перебігу захворювання. Виділені типи цитограми можуть бути застосовані для контролю ефективності та проведення порівняльного аналізу різних схем лікування, а також можуть бути використані як прогностичні критерії перебігу ГРВІ, зокрема, одного із його симптомів - гінгівіту. Співвідношення між епітеліальними клітинами з різних ділянок слизової оболонки порожнини рота, поліморфно-ядерними лейкоцитами та видовим і кількісним складом мікроорганізмів може залежати від різноманітних причин, основною з яких, очевидно, є співвідношення між їх патогенністю та типом колонізації бактеріальної флори, з однієї сторони, і реактивністю макроорганізму, з іншої.

У результаті проведених електронно-мікроскопічних та імуногістохімічних досліджень вивчено структурно-функціональну організацію міжчасткової протоки великих слинних залоз, що забезпечують місцеву систему імунітету проти чужорідних факторів. Міжчасткові протоки слинних залоз вистелені багаторядним миготливим епітелієм, в підслизовому шарі якого містяться дифузні лімфоепітеліальні сполучення. Останні синтезують імуноглобулін А, який разом із миготливими та келихоподібними клітинами утворюють місцеву систему імунітету проти чужорідних агентів, в тому числі вірусних та мікробних факторів.