Показано участь львівських студентів в українському національному русі в перше повоєнне десятиліття. Діючи індивідуально, частина студентів Львова ставила завдання боротися з радянською владою за створення незалежної Української держави. Найважливішим чинником, який зумовив виникнення в повоєнному місті опору владі, були масові репресії та депортації місцевого населення, мовно-національні й релігійні обмеження, заходи щодо нав'язування неприйнятних, заідеологізованих норм моралі та поведінки.

На базі матеріалів Архіву Управління служби безпеки України та Львівської області, Державного архіву Львівщини, спогадів і матеріалів преси дослідженого періоду проаналізовано характер соціальних і культурних змін у Львові у 1940-х рр., розвиток вищої освіти у місті, причини опору студентів радянській владі. Висвітлено форми та методи підпільної діяльності українських студентів як частини національного руху. Участь українських студентів у підпільному русі у Львові у повоєнні роки відображено як амбівалентне явище - студентство протистояло радянізаційним процесам і водночас зазнавало їх впливу. На підставі результатів дослідження виявлено підгрунтя та мотиви участі студентів у національному русі, визначено його регіональну специфіку, показано значущість студентського руху опору у контексті загальнонаціональної визвольної боротьби, яка розгорнулася на заході України у другій половині 1940 - 1950-х рр.

Розкрито основні напрями та методи історико-краєзнавчих досліджень. Охарактеризовано джерельну базу історичного краєзнавства та його співвідношення з іншими науковими дисциплінами. Розглянуто особливості та форми краєзнавчої роботи у ВНЗ. Висвітлено питання місто-, пам'ятко- та музеєзнавства, історії поселень і міграцій, бібліотечного та бібліологічного краєзнавства, соціальної історії краю, мікроісторії та історії буднів. Показано роль генеалогічних досліджень в історичному краєзнавстві. Розкрито особливості застосування загальноісторичних методів (зокрема, порівняльно-історичного, динамічного, статичного, ретроспективного, хорологічного, генетичного) в історико-краєзнавчих дослідженнях. Увагу приділено проблемам усної історії, краєзнавчого туризму, просопографії.

Розглянуто структуру повоєнного львівського кінопрокату, стан кінотеатрів, їх спеціалізацію й спрямування. Проаналізовано процес поширення радянської ідеології через кінофільми, цінову й репертуарну політику.

Проаналізовано характер соціальних, економічних і культурних змін у Львові у 1944 - 1953 рр. Розкрито формування нових етнічних груп. Продемонстровано вплив змін на подальший розвиток міста.

Простежено утвердження радянського режиму у Львові крізь призму зміни етимології міських назв. Проаналізовано процес створення нового генерального плану, основні напрями розвитку радянського Львова. Показано шляхи формування нового соціального простору.