Розглянуто стан нормативної бази з електромагнітної безпеки користувачів персональних комп'ютерів. Проаналізовано основні напрями роботи у цій галузі. Виявлено деякі невідповідності чинних нормативних актів про охорону праці до сучасних вимог електромагнітної безпеки. Запропоновано комплексний підхід до удосконалення існуючої нормативно-правової бази, що дасть можливість реально знизити вплив електромагнітних полів і випромінювань на користувачів персональних комп'ютерів до технічно й економічно обгрунтованих рівнів.

Розглянуто можливості підвищення електромагнітної безпеки користувачів персональних комп'ютерів за рахунок такого розміщення окремих відеомоніторів, яке забезпечує взаємну компенсацію електромагнітних полів. Досліджено розподіл полів у разі групового розміщення відеомоніторів і визначено оптимальні відстані з наданням практичних рекомендацій щодо розміщення відеомоніторів персональних комп'ютерів у робочих приміщеннях.

Розглянуто методичний, технічний та економічний аспекти неперервного моніторингу параметрів навколишнього середовища. Надано практичні науково обурунтовані рекомендації у цій сфері діяльності.

Розглянуто питання з підвищення ефективності використання програмно-технічних комплексів. Проаналізовано економічний і технічний аспекти їх застосування. Надано практичні рекомендації.

На основі теоретичних досліджень визначено математичні функції просторових змін рівнів електромагнітних полів різного типу. Це дозволило розробити програмне забезпечення для автоматизованого моделювання розподілу та прогнозування рівнів електромагнітних полів у районі аеропорту з наступною їх візуалізацією.

Розглянуто деякі із підходів використання індексації небезпек (ризиків) в Україні стосовно технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд. Розглянуто алгоритм підходу до аналізу наслідків за класом наслідків і категорій складності об'єкта. На основі виконаного аналізу існуючих підходів запропоновано удосконалення форми подання інформації, яка зараз використовується на підприємствах. Розроблена кольорова та цифрова індексація інформації у системі керування охороною праці підприємства.

Визначено джерела електромагнітних полів та випромінювань, які прямо або опосередковано впливають на користувачів ПК на робочих місцях. Розроблено методику та проведено дослідження просторових розподілів електромагнітних полів навкруги окремих відеомоніторів на електронно-промислових трубках. Досліджено взаємодію електромагнітних полів відеомоніторів ПК за їх групового розміщення. Визначено умови підвищення електромагнітної безпеки користувачів ПК завдяки оптимальному взаємному розташуванню відеомоніторів. Сформульовано додаткові вимоги до приміщень, призначених для експлуатації персональної обчислювальної техніки та допоміжних пристроїв. Запропоновано найбільш безпечні схеми обладнання окремих робочих місць користувачів ПК. Розроблено оптимальні загальні схеми групового розміщення АК у робочих приміщеннях, використання яких дозволяє підвищити електромагнітну безпеку користувачів до технічно досяжного рівня.

Розв'язано науково-практичну проблему щодо моніторингу та нормалізації фізичних факторів виробничого середовища за експлуатації автоматизованих систем шляхом досліджень закономірностей генерацій електромагнітних полів та акустичного шуму засобами обчислювальної техніки й їх впливу на аероіонний склад повітря у приміщеннях, розробленням математичних моделей просторових і часових змін цих фізичних факторів і розроблення комплексу організаційно-технічних заходів щодо їх нормалізації та підтримання на нормативному рівні. Теоретично обгрунтовано та розроблено композитні електромагнітні екрани з малими коефіцієнтами відбиття та надано методи керування їх захисними властивостями. Розроблено математичні моделі поширення фізичних факторів у просторі і часі, що дозволяє прогнозувати їх рівні за різної кількості та розташування технічних засобів у приміщеннях. Розроблено автоматизований комплекс з моніторингу фізичних параметрів виробничого середовища з вимірюванням, передачею, накопиченням одержаних даних для подальшого аналізу й автоматичним попередженням про наближення до гранично допустимих рівнів.

Розглянуто гармонічний склад магнітних полів у сучасних будівлях та спорудах, виявлено джерела їх генерації. Наведено результати вимірювання рівнів спектрального складу магнітних полів у приміщеннях з різним внеском нелінійних електроспоживачів у загальне навантаження на силову мережу. Виявлено, що найбільш критичною гармонічною складовою є магнітні поля частотою 150 Гц, генеровані некомпенсованими електрострумами у нульових робочих провідниках трифазної силової електромережі. Запропоновано шляхи зниження рівнів магнітних полів у будівлях та спорудах.

Досліджено вплив вологості повітря на зміни концентрацій аероіонів у виробничих приміщеннях. З'ясовано прийнятні відстані від джерел іонізації. Розроблено метод очищення повітря від пилу й аерозолів за рахунок іонізації повітря.

Для виготовлення матеріалів, екрануючих електромагнітні поля використано залізорудний пил різної дисперсності. Досліджено залежності коефіцієнтів екранування та відбиття від концентрацій та дисперсності металевої та металовмісної субстанції у полімерній матриці. Встановлено, що за незначного зниження загального коефіцієнта екранування матеріалу, зменшення розмірів металевих частинок знижується коефіцієнт відбиття. При цьому за однакового вагового вмісту дрібнодисперсні частинки більш ефективні поглиначі. Є можливість виготовлення матеріалів великих площ, які не відбивають електромагнітні хвилі у небажаних напрямках. Це сприяє не тільки підвищенню електромагнітної безпеки, а й може бути використано для вирішення задач електромагнітної сумісності технічних засобів.

Проаналізовано можливість одержання зручного для практичного використання розрахункового методу для визначення змін магнітного поля електричних машин. Показано несиметричність магнітного поля навколо чотириполюсної машини. Одержааний аналітичний та графічний матеріал дозволяє за реальних виробничих умов обрати місця перебування і шляхи пересування персоналу.

Проведено теоретичні та експериментальні дослідження змін концентрацій аероіонів у робочих приміщеннях. Запропоновано методику їх визначення за наявності кількох джерел іонізації повітря. Надано практичні рекомендації щодо їх використання.

Узагальнено експериментальні дослідження щодо фізичного стану металевих конструкцій. Запропоноване здійснення неперервного моніторингу їх стану для підвищення рівня охорони праці на підприємствах різного профілю.

Розроблено цілісну систему моніторингу основних фізичних факторів, що впливають на користувачів автоматизованих систем. Надано практичні, науково обгрунтовані рекомендації щодо їх нормалізації.

Досліджено характеристики електромагнітних полів сучасного комп'ютерного обладнання. Надано практичні рекомендації зі зниження їх впливу та теоретичне обгрунтування одержаних результатів.

Розглянуто проблему викривлення інформації в процесі її введення, обробки і передачі комп'ютерними мережами під час впливу зовнішніх фізичних чинників і людського фактора як джерела помилок. Наведено практичні рекомендації щодо зменшення викривлень інформації.

Рассмотрена проблема искажения информации при ее введении, обработке и передаче компьютерными сетями во время влияния внешних физических факторов и человеческого фактора как источника ошибок. Приведены практические рекомендации по уменьшению искажений информации.

На базі теоретичних та експериментальних досліджень визначено амплітудно-частотні залежності захисних властивостей основних магнітом'яких металевих і композитних матеріалів і надано рекомендації щодо їх використання.

На основі аналізу рівняння неперервності потоку повітря при наявності джерела його іонізації розглянуто можливі закономірності розповсюдження аероіонів у приміщенні. Надано розв'язок рівняння за наявності спрямованого руху повітря. Показано, що процеси дифузії мало впливають на розповсюдження аероіонів. Проведено моделювання поширення аероіонів при неперервному функціонуванні джерела іонізації повітря за різних його продуктивностей. Розраховано параметри для визначення динаміки аероіонів - середні довжини вільного пробігу та час життя. Визначено час життя аероіонів при їх різних концентраціях. Розраховано середню генерацію аероіонів у залежності від рівнів природної радіоактивності у приміщенні. Надано рекомендації щодо використання результатів у практичній діяльності.

Визначення загальних вимог до методичного забезпечення експериментальних досліджень з вивчення біологічного впливу гіпогеомагнітних полів на біологічні об'єкти та надання практичних рекомендацій з їх впровадження. Аналіз даних літератури та математичне моделювання параметрів геомагнітного поля в експериментальних умовах. Надійні експериментальні дані щодо біологічних ефектів гіпогеомагнітного поля можуть бути одержані за допомогою кілець Гельмгольца в приміщеннях, екранованих від зовнішніх електромагнітних полів. Рівні і однорідність електромагнітних полів всередині кілець мають контролюватися протягом усього експерименту за допомогою маленького датчика, що має високу чутливість. Можливо також використання запропонованого обладнання поза приміщеннями з магнітним екрануванням. У такому випадку необхідні параметри постійних магнітних полів досягаються компенсацією магнітного поля Землі за рахунок магнітного поля кілець Гельмгольца. Висновки. Необхідні параметри гіпогеомагнітного поля (зменшення до 10 і більше разів) можуть забезпечуватися в лабораторних умовах за допомогою кілець Гельмгольца необхідного діаметра. Експериментальну установку необхідно розмістити під кутом <$E 67 symbol Р 40 prime> до горизонтальної площини з урахуванням магнітного схилення на широті Києва.