Розв'язано науково-практичну проблему щодо моніторингу та нормалізації фізичних факторів виробничого середовища за експлуатації автоматизованих систем шляхом досліджень закономірностей генерацій електромагнітних полів та акустичного шуму засобами обчислювальної техніки й їх впливу на аероіонний склад повітря у приміщеннях, розробленням математичних моделей просторових і часових змін цих фізичних факторів і розроблення комплексу організаційно-технічних заходів щодо їх нормалізації та підтримання на нормативному рівні. Теоретично обгрунтовано та розроблено композитні електромагнітні екрани з малими коефіцієнтами відбиття та надано методи керування їх захисними властивостями. Розроблено математичні моделі поширення фізичних факторів у просторі і часі, що дозволяє прогнозувати їх рівні за різної кількості та розташування технічних засобів у приміщеннях. Розроблено автоматизований комплекс з моніторингу фізичних параметрів виробничого середовища з вимірюванням, передачею, накопиченням одержаних даних для подальшого аналізу й автоматичним попередженням про наближення до гранично допустимих рівнів.

Визначено джерела електромагнітних полів та випромінювань, які прямо або опосередковано впливають на користувачів ПК на робочих місцях. Розроблено методику та проведено дослідження просторових розподілів електромагнітних полів навкруги окремих відеомоніторів на електронно-промислових трубках. Досліджено взаємодію електромагнітних полів відеомоніторів ПК за їх групового розміщення. Визначено умови підвищення електромагнітної безпеки користувачів ПК завдяки оптимальному взаємному розташуванню відеомоніторів. Сформульовано додаткові вимоги до приміщень, призначених для експлуатації персональної обчислювальної техніки та допоміжних пристроїв. Запропоновано найбільш безпечні схеми обладнання окремих робочих місць користувачів ПК. Розроблено оптимальні загальні схеми групового розміщення АК у робочих приміщеннях, використання яких дозволяє підвищити електромагнітну безпеку користувачів до технічно досяжного рівня.

Розглянуто питання кінематики, статики, молекулярної фізики та термодинаміки. Описано властивості матеріальних об'єктів. Особливу увагу приділено механічному, не- та рівномірному, прямолінійному, рівноприскореному та реактивному рухам, матеріальній точці, траєкторії руху, векторним і скалярним фізичним величинам, плавленню та кристалізації, теплообміну, механічній енергії. Проаналізовано динаміку рівномірного прискореного руху. Висвітлено основні положення молекулярно-кінетичної теорії будови речовини. Наведено експериментальні газові закони Бойля-Маріотта, Гей-Люссака та Шарля, а також закон Гука, другий і третій закони Ньютона.

Рассмотрены вопросы кинематики, статики, молекулярной физики и термодинамики. Описаны свойства материальных объектов. Особое внимание уделено механическому, не- и равномерному, прямолинейному, равноускоренному и реактивному движениям, материальной точке, траектории движения, векторным и скалярным физическим величинам, плавке и кристаллизации, теплообмену, механической энергии. Проанализирована динамика равномерного ускоренного движения. Освещены основные положения молекулярно-кинетической теории строения вещества. Приведены экспериментальные газовые законы Бойля-Мариотта, Гей-Люссака и Шарля, а также закон Гука, второй и третий законы Ньютона.

Виконано експериментальні та аналітичні дослідження рівнів шуму, електромагнітних полів та концентрацій аероіонів обох знаків у приміщенні центрального щита керування (ЦЩК) теплової електростанції, на основі яких надано рекомендації щодо їх нормалізації на робочих місцях персоналу ЦЩК.

Визначено невідповідності національної нормативної бази України з електромагнітної сумісності технічних засобів та електромагнітної безпеки. Встановлено розбіжності щодо дозволених рівнів електромагнітних полів у приміщенні і стійкості електронних технічних засобів до електромагнітних впливів. Виявлено некоректності методики сертифікаційних випробувань технічних засобів щодо їх емісійних властивостей та стійкості до зовнішніх електромагнітних полів. Запропоновано низку заходів усунення виявлених невідповідностей. Визначено методологічні підходи до імплементацій вимог європейської директиви з електромагнітної безпеки у національну нормативно-правову базу.

На основі аналізу національної і міжнародної нормативних баз в галузі електромагнітної безпеки і електромагнітної сумісності, експериментальних досліджень розроблено практичні, науково обгрунтовані рекомендації з підвищення рівня електромагнітної безпеки і стабільності функціонування устаткування.

Узагальнено експериментальні дослідження щодо фізичного стану металевих конструкцій. Запропоноване здійснення неперервного моніторингу їх стану для підвищення рівня охорони праці на підприємствах різного профілю.

На основі теоретичних досліджень визначено математичні функції просторових змін рівнів електромагнітних полів різного типу. Це дозволило розробити програмне забезпечення для автоматизованого моделювання розподілу та прогнозування рівнів електромагнітних полів у районі аеропорту з наступною їх візуалізацією.

Розглянуто методологічні підходи щодо визначення електромагнітної обстановки навколо обладнання енергетичних об'єктів з різними закономірностями просторових розподілів електромагнітних полів. Розроблено засади неперервного моніторингу рівнів полів з можливістю розширення переліку відстежуваних параметрів. Визначено найефективніші матеріали для захисту працівників від електромагнітних впливів та окреслено напрями подальших досліджень у цій галузі.

Визначення загальних вимог до методичного забезпечення експериментальних досліджень з вивчення біологічного впливу гіпогеомагнітних полів на біологічні об'єкти та надання практичних рекомендацій з їх впровадження. Аналіз даних літератури та математичне моделювання параметрів геомагнітного поля в експериментальних умовах. Надійні експериментальні дані щодо біологічних ефектів гіпогеомагнітного поля можуть бути одержані за допомогою кілець Гельмгольца в приміщеннях, екранованих від зовнішніх електромагнітних полів. Рівні і однорідність електромагнітних полів всередині кілець мають контролюватися протягом усього експерименту за допомогою маленького датчика, що має високу чутливість. Можливо також використання запропонованого обладнання поза приміщеннями з магнітним екрануванням. У такому випадку необхідні параметри постійних магнітних полів досягаються компенсацією магнітного поля Землі за рахунок магнітного поля кілець Гельмгольца. Висновки. Необхідні параметри гіпогеомагнітного поля (зменшення до 10 і більше разів) можуть забезпечуватися в лабораторних умовах за допомогою кілець Гельмгольца необхідного діаметра. Експериментальну установку необхідно розмістити під кутом <$E 67 symbol Р 40 prime> до горизонтальної площини з урахуванням магнітного схилення на широті Києва.

Дослідження виконано на зразках нержавіючої сталі, дефекти у якій важко виявляються за допомогою методів неруйнівного контролю, зокрема акустичної емісії, через велику в'язкість цієї сталі. Досліджено зміну дислокаційної структури у матеріалі за різних кількостей знакозмінних навантажень. Спостереження здійснювалися за допомогою методу електронної мікроскопії "на просвічування". Одержано типові дислокаційні структури як у вихідному стані, так і за різних кількостей циклів навантажень. Зокрема спостерігалися упорядкований перерозподіл дислокацій усередині зерен, формування смуг ковзання. Зафіксовано зміну структури за рахунок появи і розвитку процесів двійникування. За великих кількостей циклів навантажень (кілька сотень тисяч) спостерігалося нагромадження дислокацій на межах зерен, а на останній стадії - формування смуг надзвичайно великих їх щільностей. Це призводить до прориву меж зерна та появи мікротріщин. Одержання цих даних за допомогою методу прямих спостережень надало змогу встановити відповідність зміни макрохарактеристик (наприклад, віброакустичних) з фактичним станом мікроструктури. Таким чином, можливе визначення початкових стадій несприятливих змін у конструкційних матеріалах за механічних навантажень, далеких від меж плинності та міцності.

Розглянуто гармонічний склад магнітних полів у сучасних будівлях та спорудах, виявлено джерела їх генерації. Наведено результати вимірювання рівнів спектрального складу магнітних полів у приміщеннях з різним внеском нелінійних електроспоживачів у загальне навантаження на силову мережу. Виявлено, що найбільш критичною гармонічною складовою є магнітні поля частотою 150 Гц, генеровані некомпенсованими електрострумами у нульових робочих провідниках трифазної силової електромережі. Запропоновано шляхи зниження рівнів магнітних полів у будівлях та спорудах.

Проаналізовано можливість одержання зручного для практичного використання розрахункового методу для визначення змін магнітного поля електричних машин. Показано несиметричність магнітного поля навколо чотириполюсної машини. Одержааний аналітичний та графічний матеріал дозволяє за реальних виробничих умов обрати місця перебування і шляхи пересування персоналу.

Для розроблення і впровадження заходів з підвищення електромагнітної безпеки та електромагнітної сумісності технічних засобів необхідна алгоритмізація процесу визначення критичних джерел електромагнітних полів. Це дозволить прискорити виконання таких робіт та знизити їх вартість. Особливо це важливо для виявлення усіх джерел електромагнітних впливів на об'єктах критичної інфраструктури, де електромагнітна безпека та електромагнітна сумісність обладнання є двоєдиною задачею.

Розроблено методику і досліджено спектральний склад низькочастотного магнітного поля на території сучасних промислових підприємств. Зареєстровані низькочастотні коливання стаціонарного магнітного поля та наявність гармонік та інтергармонік магнітного поля промислової частоти. Визначено необхідність підвищення роздільної здатності обладнання для розрахунку інтегрального навантаження на довкілля.

На основі аналізу рівняння неперервності потоку повітря при наявності джерела його іонізації розглянуто можливі закономірності розповсюдження аероіонів у приміщенні. Надано розв'язок рівняння за наявності спрямованого руху повітря. Показано, що процеси дифузії мало впливають на розповсюдження аероіонів. Проведено моделювання поширення аероіонів при неперервному функціонуванні джерела іонізації повітря за різних його продуктивностей. Розраховано параметри для визначення динаміки аероіонів - середні довжини вільного пробігу та час життя. Визначено час життя аероіонів при їх різних концентраціях. Розраховано середню генерацію аероіонів у залежності від рівнів природної радіоактивності у приміщенні. Надано рекомендації щодо використання результатів у практичній діяльності.

Розроблено тонкий електромагнітний екран (товщиною 0,25 - 0,5 мм), що має композиційну структуру і виконаний на основі магнітної рідини, нанесеної на діелектричну основу. Проведено експериментальні дослідження його екрануючих і електромагнітних властивостей. Показано, що коефіцієнт екранування низькочастотного магнітного поля для такого екрана складає 2,4 - 7,8, а для надвисокочастотного магнітного поля - 3,0 - 9,3, причому значення цих коефіцієнтів залежать від товщини екрана. Для визначення ефективної магнітної проникності композиційного матеріалу екрана запропоновано розрахунково-експериментальний метод, який використовує відоме аналітичне рішення магнітостатичної задачі для тонкої сферичної оболонки, що знаходиться у постійному магнітному полі, та результати вимірювання коефіцієнтів екранування для екрана сферичної (або близької до сферичної) форми. Отримані відносні значення ефективної магнітної проникності матеріалу для випадку низькочастотного магнітного поля становлять 420 - 1050. Ці значення слабо залежать від товщини екрана.

Проаналізовано підходи до організаційно-технічних заходів захисту працюючих від впливу електромагнітних полів екрануванням. Визначено основні засади розроблення та прогнозування захисних властивостей металополімерних електромагнітних екранів. Встановлено, що керованість захисними властивостями таких екранів доцільно здійснювати за електрофізичними показниками матеріалу. Досліджено зміни провідності та діелектричної проникності полімерного матеріалу з різною ваговою концентрацією дрібнодисперсного провідного матеріалу.

Розглянуто основну вертикаль управління охороною праці у системі керування охороною праці підприємства. Визначено рівні професійної компетенції з охорони праці та розроблено критерії оцінки професійної компетенції для кожного із рівнів щодо охорони праці та безпеки виробництва. На базі отриманих критеріїв оцінки створено перелік питань, на які працівники мають відповісти під час анкетування чи при поданні документів з прийому на роботу, чи під час атестації/переатестації, щоб визначити відповідність працівника посадовим обов'язкам та вимогам із охорони праці.

Встановлено, що для розробки та впровадження захисних екранів у хвильовій зоні електромагнітного поля спочатку необхідно провести аналітичне прогнозування їх ефективності. Доведено, що коефіцієнти відбиття залежать виключно від електрофізичних характеристик матеріалу екрана і не залежать від геометричних. Для точного розрахунку, необхідно розглядати ще одну компоненту загального коефіцієнта екранування - втрати внаслідок багаторазового відбивання електромагнітної хвилі у товщі екрана. На основі теоретичних досліджень запропоновані розрахункові методи для визначення захисних властивостей таких екранів.