Розглянуто методичний, технічний та економічний аспекти неперервного моніторингу параметрів навколишнього середовища. Надано практичні науково обурунтовані рекомендації у цій сфері діяльності.

Розглянуто сутність інформаційного супроводу екологічного моніторингу. Запропоновано автоматизований комплекс моніторингу фізичних параметрів виробничого середовища, який дозволяє одержувати дані про фактичний стан параметрів довкілля в режимі реального часу.

Розглянуто питання з підвищення ефективності використання програмно-технічних комплексів. Проаналізовано економічний і технічний аспекти їх застосування. Надано практичні рекомендації.

Розглянуто основні проблеми, пов'язані з невідповідностями в чинній нормативній базі з експлуатації обчислювальної техніки. Визначено напрямки роботи з її удосконалення і надано практичні рекомендації щодо вирішення нагальних питань у цій галузі.

Виконано експериментальні та аналітичні дослідження рівнів шуму, електромагнітних полів та концентрацій аероіонів обох знаків у приміщенні центрального щита керування (ЦЩК) теплової електростанції, на основі яких надано рекомендації щодо їх нормалізації на робочих місцях персоналу ЦЩК.

На основі теоретичних досліджень визначено математичні функції просторових змін рівнів електромагнітних полів різного типу. Це дозволило розробити програмне забезпечення для автоматизованого моделювання розподілу та прогнозування рівнів електромагнітних полів у районі аеропорту з наступною їх візуалізацією.

Розглянуто деякі із підходів використання індексації небезпек (ризиків) в Україні стосовно технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд. Розглянуто алгоритм підходу до аналізу наслідків за класом наслідків і категорій складності об'єкта. На основі виконаного аналізу існуючих підходів запропоновано удосконалення форми подання інформації, яка зараз використовується на підприємствах. Розроблена кольорова та цифрова індексація інформації у системі керування охороною праці підприємства.

Розглянуто гармонічний склад магнітних полів у сучасних будівлях та спорудах, виявлено джерела їх генерації. Наведено результати вимірювання рівнів спектрального складу магнітних полів у приміщеннях з різним внеском нелінійних електроспоживачів у загальне навантаження на силову мережу. Виявлено, що найбільш критичною гармонічною складовою є магнітні поля частотою 150 Гц, генеровані некомпенсованими електрострумами у нульових робочих провідниках трифазної силової електромережі. Запропоновано шляхи зниження рівнів магнітних полів у будівлях та спорудах.

Досліджено вплив вологості повітря на зміни концентрацій аероіонів у виробничих приміщеннях. З'ясовано прийнятні відстані від джерел іонізації. Розроблено метод очищення повітря від пилу й аерозолів за рахунок іонізації повітря.

Для виготовлення матеріалів, екрануючих електромагнітні поля використано залізорудний пил різної дисперсності. Досліджено залежності коефіцієнтів екранування та відбиття від концентрацій та дисперсності металевої та металовмісної субстанції у полімерній матриці. Встановлено, що за незначного зниження загального коефіцієнта екранування матеріалу, зменшення розмірів металевих частинок знижується коефіцієнт відбиття. При цьому за однакового вагового вмісту дрібнодисперсні частинки більш ефективні поглиначі. Є можливість виготовлення матеріалів великих площ, які не відбивають електромагнітні хвилі у небажаних напрямках. Це сприяє не тільки підвищенню електромагнітної безпеки, а й може бути використано для вирішення задач електромагнітної сумісності технічних засобів.

Проаналізовано можливість одержання зручного для практичного використання розрахункового методу для визначення змін магнітного поля електричних машин. Показано несиметричність магнітного поля навколо чотириполюсної машини. Одержааний аналітичний та графічний матеріал дозволяє за реальних виробничих умов обрати місця перебування і шляхи пересування персоналу.

Проведено теоретичні та експериментальні дослідження змін концентрацій аероіонів у робочих приміщеннях. Запропоновано методику їх визначення за наявності кількох джерел іонізації повітря. Надано практичні рекомендації щодо їх використання.

Розглянуто стан нормативної бази з електромагнітної безпеки користувачів персональних комп'ютерів. Проаналізовано основні напрями роботи у цій галузі. Виявлено деякі невідповідності чинних нормативних актів про охорону праці до сучасних вимог електромагнітної безпеки. Запропоновано комплексний підхід до удосконалення існуючої нормативно-правової бази, що дасть можливість реально знизити вплив електромагнітних полів і випромінювань на користувачів персональних комп'ютерів до технічно й економічно обгрунтованих рівнів.

На основі аналізу національної і міжнародної нормативних баз в галузі електромагнітної безпеки і електромагнітної сумісності, експериментальних досліджень розроблено практичні, науково обгрунтовані рекомендації з підвищення рівня електромагнітної безпеки і стабільності функціонування устаткування.

Узагальнено експериментальні дослідження щодо фізичного стану металевих конструкцій. Запропоноване здійснення неперервного моніторингу їх стану для підвищення рівня охорони праці на підприємствах різного профілю.

Розроблено цілісну систему моніторингу основних фізичних факторів, що впливають на користувачів автоматизованих систем. Надано практичні, науково обгрунтовані рекомендації щодо їх нормалізації.

Досліджено характеристики електромагнітних полів сучасного комп'ютерного обладнання. Надано практичні рекомендації зі зниження їх впливу та теоретичне обгрунтування одержаних результатів.

Розглянуто проблему викривлення інформації в процесі її введення, обробки і передачі комп'ютерними мережами під час впливу зовнішніх фізичних чинників і людського фактора як джерела помилок. Наведено практичні рекомендації щодо зменшення викривлень інформації.

Рассмотрена проблема искажения информации при ее введении, обработке и передаче компьютерными сетями во время влияния внешних физических факторов и человеческого фактора как источника ошибок. Приведены практические рекомендации по уменьшению искажений информации.

На базі теоретичних та експериментальних досліджень визначено амплітудно-частотні залежності захисних властивостей основних магнітом'яких металевих і композитних матеріалів і надано рекомендації щодо їх використання.

Для розроблення і впровадження заходів з підвищення електромагнітної безпеки та електромагнітної сумісності технічних засобів необхідна алгоритмізація процесу визначення критичних джерел електромагнітних полів. Це дозволить прискорити виконання таких робіт та знизити їх вартість. Особливо це важливо для виявлення усіх джерел електромагнітних впливів на об'єктах критичної інфраструктури, де електромагнітна безпека та електромагнітна сумісність обладнання є двоєдиною задачею.