Індекс рубрикатора НБУВ: Р66 (4УКР)

Рубрики:

Стоматологія

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Вивчено поширеність та інтенсивність ураження твердих тканин зуба та тканин пародонта в дітей із дифузним нетоксичним зобом. Стоматологічне обстеження дітей проведено за допомогою загальноприйнятих методів. Для характеристики каріозного процесу використано показники розповсюдженості та інтенсивності карієсу, для визначення стану тканин пародонта - папілярно-маргінально-альвеолярний індекс та оцінку кількості уражених секстантів, для визначення гігієнічного стану порожнини рота - спрощений індекс гігієни порожнини рота. Статистичний аналіз одержаних результатів проведено у комп'ютерній програмі "Microsoft Excel". Зі збільшенням ступеня важкості тиреопатології спостерігається зростання усіх досліджуваних показників. У дітей з дифузним нетоксичним зобом вірогідно вищі показники поширеності та інтенсивності карієсу зубів і його ускладнень, більший відсоток ураження тканин пародонта, що вказує на необхідність подальшого детального вивчення стоматологічного статусу у разі супутньої патології щитоподібної залози для встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

Мета роботи - вивчення деяких ланок процесу мінералізації емалі зубів у дітей, хворих на дифузний нетоксичний зоб. Стоматологічне обстеження дітей виконували за загальноприйнятими методами. Для параклінічного дослідження використовували ротову рідину. У видалених під час фізіологічної зміни зубах визначали вміст міді, цинку та заліза. Встановлено, що зі збільшенням ступеня тяжкості тиреопатології посилюється порушення процесу мінералізації твердих тканин зубів у дітей. Висновки: у разі дифузного нетоксичного зобу в дітей спостерігали зниження активності лужної фосфатази, основного ферменту мінералізації, в ротовій рідині та дефіцит есенціальних мікроелементів - міді, цинку і заліза у твердих тканинах зубів. Рівень кальцію та фосфору в ротовій рідині дітей коливався щодо показників контрольної групи, проте не мав вірогідної відмінності.

Вивчено поширеність і структуру природжених вад щелепно-лицевої ділянки в дітей Чернівецької області. У загальній структурі природжених вад щелепно-лицевої ділянки найчастіше трапляється серединна щілина піднебіння (31,4 %). Друге місце посідає однобічна щілина твердого піднебіння зі щілиною м'якого піднебіння (12,9 %).

Результати моніторингу захворюваності дітей міста Івано-Франківськ на герпетичний стоматит свідчать про виражену сезонність цього захворювання. Так, максимальна кількість хворих на герпетичний стоматит збігається, або дещо відстає від піку інтенсивності ультрафіолетового випромінювання. Характер сезонності захворювання змінюється у роки максимального підйому та спаду захворюваності.

Наведено дані щодо поширеності та різновидів зубощелепних аномалій у дітей, яким раніше не проводилось ортодонтичне лікування.

Мета роботи - вивчення стану твердих тканин зубів у дітей залежно від характеру вигодовування та його тривалості. Серед обстежених дітей визначено поширеність карієсу твердих тканин зубів відсотком осіб з каріозними, пломбованими та видаленими зубами. Інтенсивність карієсу визначено за індексом КПВ. Статистичну обробку проведено за допомогою методу варіаційної статистики. Встановлено, що показники розповсюдженості та інтенсивності карієсу зубів у дітей, які перебували на штучному вигодовуванні, значно вищі, ніж у дітей, які харчувалися материнським молоком. Висновки: дослідження показало залежність стану твердих тканин зубів тимчасового прикусу від характеру та тривалості вигодовування дитини. З'ясовано, що використання штучних молочних сумішей для вигодовування немовлят призводить до підвищення поширеності карієсу зубів у дітей віком 3 - 5 років на 30 %, інтенсивності карієсу зубів на 44 %. Тривалість штучного вигодовування понад один рік є фактором ризику виникнення карієсу тимчасових зубів у дітей, оскільки суттєво збільшує поширеність та інтенсивність каріозного процесу.

За умов хронічного нітратного навантаження в ротовій рідині дітей із клінічними проявами гінгівіту спостерігається вірогідне збільшення рівня нітрит-іона, що є одним з основних етіопатогенетичних факторів, який зумовлює частоту та особливості клінічного перебігу захворювання.

Мета дослідження - оцінка тиреоїдного статусу дітей, хворих на Дифузний нетоксичний зоб (ДНЗ), та його вплив на стоматологічну патологію у віковому аспекті. Проведено клінічне спостереження за 226 дітьми віком 12 - 15 років. З метою аналізу тиреоїдного статусу дітей проводили визначення рівня загального (T4) і вільного тироксину (FT4), загального трийодтироніну (T3), тиреотропного гормону (ТТГ) у крові за методом імуноферментного аналізу; для інтегральної оцінки функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи проводили розрахунок тиреоїдних індексів: індексу периферичної інверсії (T3/T4), інтегрального тиреоїдного індексу (T3 + T4/ТТГ) та індексів ТТГ/T3, ТТГ/T4; стоматологічний статус дітей визначався з використанням загальноприйнятих індексів, рекомендованих ВООЗ. Висновки: у дітей на тлі еутиреоїдного збільшення щитоподібної залози спостерігаються зміни тиреоїдного статусу в межах референтних значень. За напрямком змін більшості показників дистиреоз характеризується зниженням функції щитоподібної залози, що може впливати на обмінні процеси в дитячому організмі, зокрема і зубощелепної системи. Підтвердженням цього є вірогідно гірші показники інтенсивності ураження твердих тканин зубів і тканин пародонта в дітей, хворих на ДНЗ.

Проведено стоматологічне обстеження 100 дітей віком 9 - 16 років, хворих на цукровий діабет I типу, які перебували на стаціонарному лікуванні в ендокринологічному відділенні ОКУ "Обласна дитяча клінічна лікарня" м. Чернівці та 60 соматично здорових дітей. Встановлено особливості перебігу захворювань тканин пародонта та різноманітні порушення структури твердих тканин зубів, що розвиваються на тлі метаболічних порушень за умов цукрового діабету.

Мета дослідження - вивчення стоматологічного статусу дітей, які мають супутню соматичну патологію, для встановлення взаємозалежних кореляційних зв'язків. Для цього проведено клінічне спостереження за 460 дітьми віком 12 - 15 років: I група - діти з хронічним гастродуоденітом (90 осіб); II - діти з вегето-судинною дистонією (100 осіб); III - діти з хронічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів (90 осіб); IV - діти з цукровим діабетом типу I (80 осіб), V - діти з дифузним нетоксичним зобом (100 осіб). Стоматологічний статус дітей оцінювати за індексами OHI-S, PMA, CPI, поширеністю та інтенсивністю карієсу зубів (КПВ), некаріозних уражень твердих тканин зубів та зубощелепних аномалій і деформацій. Висновки: найвища інтенсивність і поширеність карієсу зубів і захворювань тканин пародонта спостерігається у разі гастроентерологічної патології (відповідно 96,7 та 90,0 %). Ускладнення карієсу найчастіше спостерігаються в дітей із цукровим діабетом (62,5 %) та хворобами шлунково-кишкового тракту (44,4 %). Зубощелепні аномалії і деформації найбільш часто зустрічаються у дітей із ендокринопатією (приблизно у 66 %). Незадовільна гігієна ротової порожнини, а також відсоток каріозних та видалених зубів у структурі індексу КПВ вказує на необхідність удосконалення стоматологічної допомоги таким дітям. Перспективною є розробка диференційованих методів профілактики та лікування для дітей із поєднаною соматичною та стоматологічною патологією.

Проведено мікробіологічне обстеження дітей, хворих на цукровий діабет I типу, та соматично здорових дітей віком 12 років. Представлено спектр мікробної флори в ротовій порожнині дітей із ознаками хронічного катарального гінгівіту за умов цукрового діабету. Доведено провідну роль резистентної облігатної анаеробної та аеробної мікрофлори у формуванні запального процесу в тканинах пародонта.

Мета дослідження - вивчення мікроелементного складу твердих тканин зуба при каріозному процесі в дітей із дифузним нетоксичним зобом. Досліджено 180 дітей віком 12 років, які проживають у місті Чернівці (регіон із легким та помірним ступенем йодного дефіциту). Сформовано чотири групи спостереження: I група - соматично здорові діти (30 осіб); II група - діти з дифузним нетоксичним зобом Iа ступеня (50 осіб); III група - діти з дифузним нетоксичним зобом 16 ступеня (50 осіб); IV група - діти з дифузним нетоксичним зобом II ступеня (50 осіб). Після проведення загальноприйнятих стоматологічних клінічних методів обстеження (скарги, анамнез, огляд, визначення поширеності та інтенсивності карієсу) діти підлягали поглибленому параклінічному дослідженню. Зокрема, у ротовій рідині дітей визначався кількісний склад неорганічного фосфору за реакцією з молібденовою кислотою; кількісний склад неорганічного кальцію за реакцією з барвником арсеназа-3; активність лужної фосфатази за кількістю неорганічного фосфату, гідролізованого ферментом. У видалених під час фізіологічної зміни зубах визначали вміст купруму, цинку, феруму методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Висновки: при дифузному нетоксичному зобі у дітей рівень основних компонентів гідроксиапатиту - кальцію та фосфору в ротовій рідині коливається в межах норми, проте спостерігається зниження активності лужної фосфатази - ключового ферменту мінералізації. Одним із можливих механізмів інактивації ензиму може бути підкиснення середовища як наслідок метаболічних змін в організмі дитини. Однак не виключаємо можливість впливу на фермент дефіциту цинку. Прямо чи опосередковано посилювати цей вплив, буде й дефіцит купруму та феруму.

Мета дослідження - обгрунтування доцільності застосування препаратів макро- та мікроелементів, глюкозаміну у комплексі лікування хронічного катарального гінгівіту (ХКГ) в дітей, які хворіють дифузним нетоксичним зобом (ДНЗ). Для цього проведено клінічне спостереження за 60 дітьми віком 12 років, хворих ДНЗ та ХКГ, які були розподілені на групу порівняння, де лікування здійснено загальноприйнятим методом, та групу спостереження, де дітям запропоновано удосконалений метод лікування. Останній включав у себе додатково загальне лікування, до складу якого входили вітамінно-мінеральний препарат "Кальцемін адванс", а також препарат глюкозаміну для усунення дефіциту структурних елементів протеогліканів. "Кальцемін адванс" застосовувався по 1 таблетці 1 раз на добу під час прийому іжі протягом 1 місяця 2 рази на рік. Для усунення дефіциту глюкозаміну застосовували препарат "Терафлекс" за дозуванням виробника: дітям від 12 років по 1 капсулі 3 рази на день протягом 1 місяця, надалі по 1 капсулі 2 рази на день протягом 1 місяця під час прийому їжі. Курс лікування повторювався 2 рази на рік. Висновки: застосування препаратів "Кальцемін адванс" та "Терафлекс" у комплексі лікування ХКГ в дітей із ДНЗ засвідчило скорочення термінів лікування та збільшення строків ремісії захворювання. Одержані результати дають підстави рекомендувати застосування даних препаратів з метою корекції метаболізму сполучнотканинного комплексу при запальних захворюваннях тканин пародотна в дітей, зокрема при ДНЗ. Враховуючи терміни рецидивів у групах спостереження, рекомендується проводити повторні лікувально-профілактичні курси з частотою 1 раз на півроку.

Мета дослідження - вивчити показники цитокінового профілю в епітелії ротової порожнини дітей із цукровим діабетом (ЦД) 1-го типу з урахуванням наявних метаболічних порушень. Обстежено 12-річних дітей, хворих на ЦД 1-го типу (30 осіб), а також 30 соматично здорових дітей з ознаками хронічного катарального гінгівіту. Сформовано групу порівняння (30 соматично та стоматологічно здорових дітей того ж віку). Установлено рівні показників мРНК ІЛ-1beta, -10 та -17А епітелію ротової порожнини дітей з ознаками хронічного катарального гінгівіту за наявності ЦД. Проведено молекулярно-генетичне дослідження відносного рівня мРНК прозапальних цитокінів ІЛ-1beta і -17А, протизапального ІЛ-10 в епітелії ротової порожнини дітей показало, що на тлі ЦД суттєво збільшені відносні рівні мРНК ІЛ-1beta і -17А та низький рівень експресії мРНК ІЛ-10. Переважання рівня прозапальних цитокінів у букальному епітелії над рівнем протизапальних відображає дисбаланс у системі цитокінової регуляції в дітей I та II груп. Висновки: проведені дослідження мають велике значення для діагностики запальних процесів у тканинах пародонта і стану локального імунітету ротової порожнини, а також є підгрунтям для розробки лікувально-профілактичних програм для дітей, хворих на ЦД 1-го типу.

Мета дослідження - встановлення механізмів формування змін у твердих тканинах зубів дітей за умов ураження дифузним нетоксичним зобом (ДНЗ) шляхом оцінки основних етіологічних чинників розвитку каріозного процесу. Для цього проведено клінічне спостереження за 110-ма дітьми віком 6 - 7 та 150-ма дітьми віком 12 років, які страждали ДНЗ. Дітей було розподілено на підгрупи залежно від ступеня тяжкості тиреопатології. Групи контролю склали соматично здорові діти того ж віку. Для оцінки карієсогенної ситуації в ротовій порожнині дітей груп спостереження було проведено визначення гігієнічних індексів (OHI-S та Silness-Loe), індексів карієсу (кп, КПВ, КПВ+кп), стану місцевого імунітету за показником активності лізоциму, pH ротової рідини, швидкості слиновиділення, резистентності емалі зубів (ТЕР-тест за В. Р. Окушко); проаналізовано особливості харчового раціону та соціально-поведінкових факторів за даними анкетування. Висновки: у дітей, хворих на ДНЗ, так само як і в соматично здорових дітей, присутні основні карієсогенні чинники: мікробний, підтвердженням чого є незадовільна гігієна ротової порожнини; вуглеводний, оскільки вживання вуглеводів знаходиться на високому рівні та структурна неповноцінність твердих тканин зубів, що стають сприятливим середовищем для ініціації процесу демінералізації. Однак вірогідно гіршими показниками в дітей на тлі ДНЗ були значення ТЕР-тесту, що вказує на суттєве зниження резистентності емалі зубів за умов тиреопатології. Виявлені зміни є результатом відхилень у метаболізмі в твердих та м'яких тканинах зубощелепного апарату у разі тиреопатології.

Наведено результати дослідження стану гепатобіліарної системи у дітей, народжених "малими до терміну гестації", під час патології перинатального періоду. Запропоновано рекомендації щодо клінічної та диференційної діагностики порушень функціонального стану печінки та жовчовідвідних шляхів.

На пiдставі вивчення клiнiчної картини та стану показникiв прооксидантно-антиоксидантної системи ротової рiдини дiтей в динамiцi спостереження доведено доцiльнiсть використання антиоксидантних препаратiв у комплексi загальноприйнятого лiкування хронiчного катарального гiнгiвiту у дiтей у разі надмiрного надходження нiтратiв. Встановлено позитивний вплив препаратiв Протефлазид та Iмунофлазид на динамiку захворювання, що пiдтверджується прискоренням зворотного розвитку його клiнiчних проявiв і пiдвищенням активностi системи антиоксидантного захисту ротової порожнини.

Зазначено, що тауродонтизм - вроджена аномалія розвитку, яка характеризується вкороченням коренів зуба, збільшенням розмірів пульпової камери та її зміщенням в апікальному напрямку. Найчастіше уражаються постійні моляри. Однак, у клінічній практиці все частіше з'являються випадки ураження премолярів, іклів та інших зубів, які визначають термінами "моляризація премолярів", "премоляризація іклів". Описано власний клінічний випадок аномалії форми коронки нижніх премолярів у 21-річної пацієнтки, яка звернулася до лікаря-стоматолога зі скаргами на естетичний недолік.

Висвітлено питання сучасних підходів до диференційної діагностики ступеня тяжкості дисметаболічних порушень у разі перинатальної патології у дітей з ознаками морфофункціональної незрілості при народженні. Використано метод багатофакторного кореляційного аналізу показників біохімічного спектра крові новонароджених із застосуванням статистичної програми для проведення медико-біологічних досліджень "STATGRAPHICS" Plus 5 (2001).