Зазначено, що тауродонтизм - вроджена аномалія розвитку, яка характеризується вкороченням коренів зуба, збільшенням розмірів пульпової камери та її зміщенням в апікальному напрямку. Найчастіше уражаються постійні моляри. Однак, у клінічній практиці все частіше з'являються випадки ураження премолярів, іклів та інших зубів, які визначають термінами "моляризація премолярів", "премоляризація іклів". Описано власний клінічний випадок аномалії форми коронки нижніх премолярів у 21-річної пацієнтки, яка звернулася до лікаря-стоматолога зі скаргами на естетичний недолік.

Вивчено поширеність і структуру природжених вад щелепно-лицевої ділянки в дітей Чернівецької області. У загальній структурі природжених вад щелепно-лицевої ділянки найчастіше трапляється серединна щілина піднебіння (31,4 %). Друге місце посідає однобічна щілина твердого піднебіння зі щілиною м'якого піднебіння (12,9 %).

Проведено стоматологічне обстеження 300 дітей віком 6 - 7 та 12 років, які постійно проживають на територіях, антропогенно забруднених нітратами. Встановлено високу розповсюдженість основних стоматологічних захворювань: карієсу та некаріозних уражень твердих тканин зубів, патології тканин пародонта, зубощелепних аномалій.

Проведено стоматологічне обстеження 360 дітей віком від 8 до 15 років, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в ендокринологічному, гастроентерологічному та педіатричному відділеннях Обласної дитячої клінічної лікарні N 2 (м. Чернівці). Встановлено високу розповсюдженість основних стоматологічних захворювань: карієс і некаріозні ураження твердих тканин зубів, патології тканин пародонта, зубощелепних аномалій, що підтверджує факт взаємозв'язку стану тканин ротової порожнини та організму дитини в цілому.

Вивчено поширеність та інтенсивність ураження твердих тканин зуба та тканин пародонта в дітей із дифузним нетоксичним зобом. Стоматологічне обстеження дітей проведено за допомогою загальноприйнятих методів. Для характеристики каріозного процесу використано показники розповсюдженості та інтенсивності карієсу, для визначення стану тканин пародонта - папілярно-маргінально-альвеолярний індекс та оцінку кількості уражених секстантів, для визначення гігієнічного стану порожнини рота - спрощений індекс гігієни порожнини рота. Статистичний аналіз одержаних результатів проведено у комп'ютерній програмі "Microsoft Excel". Зі збільшенням ступеня важкості тиреопатології спостерігається зростання усіх досліджуваних показників. У дітей з дифузним нетоксичним зобом вірогідно вищі показники поширеності та інтенсивності карієсу зубів і його ускладнень, більший відсоток ураження тканин пародонта, що вказує на необхідність подальшого детального вивчення стоматологічного статусу у разі супутньої патології щитоподібної залози для встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

За умов хронічного нітратного навантаження у ротовій рідині дітей, які мають клінічні прояви гінгівіту, спостерігається вірогідне зниження активності основних ферментів антиоксидантного захисту організму в порівнянні з контрольною групою на тлі активації прооксидантної системи. Це свідчить про розвиток оксидативного стресу, що є одним із патогенетичних чинників розвитку запальних процесів у тканинах пародонта.

Проведено мікробіологічне обстеження дітей, хворих на цукровий діабет I типу, та соматично здорових дітей віком 12 років. Представлено спектр мікробної флори в ротовій порожнині дітей із ознаками хронічного катарального гінгівіту за умов цукрового діабету. Доведено провідну роль резистентної облігатної анаеробної та аеробної мікрофлори у формуванні запального процесу в тканинах пародонта.

Наведено дані щодо поширеності та різновидів зубощелепних аномалій у дітей, яким раніше не проводилось ортодонтичне лікування.

Мета дослідження - вивчення мікроелементного складу твердих тканин зуба при каріозному процесі в дітей із дифузним нетоксичним зобом. Досліджено 180 дітей віком 12 років, які проживають у місті Чернівці (регіон із легким та помірним ступенем йодного дефіциту). Сформовано чотири групи спостереження: I група - соматично здорові діти (30 осіб); II група - діти з дифузним нетоксичним зобом Iа ступеня (50 осіб); III група - діти з дифузним нетоксичним зобом 16 ступеня (50 осіб); IV група - діти з дифузним нетоксичним зобом II ступеня (50 осіб). Після проведення загальноприйнятих стоматологічних клінічних методів обстеження (скарги, анамнез, огляд, визначення поширеності та інтенсивності карієсу) діти підлягали поглибленому параклінічному дослідженню. Зокрема, у ротовій рідині дітей визначався кількісний склад неорганічного фосфору за реакцією з молібденовою кислотою; кількісний склад неорганічного кальцію за реакцією з барвником арсеназа-3; активність лужної фосфатази за кількістю неорганічного фосфату, гідролізованого ферментом. У видалених під час фізіологічної зміни зубах визначали вміст купруму, цинку, феруму методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Висновки: при дифузному нетоксичному зобі у дітей рівень основних компонентів гідроксиапатиту - кальцію та фосфору в ротовій рідині коливається в межах норми, проте спостерігається зниження активності лужної фосфатази - ключового ферменту мінералізації. Одним із можливих механізмів інактивації ензиму може бути підкиснення середовища як наслідок метаболічних змін в організмі дитини. Однак не виключаємо можливість впливу на фермент дефіциту цинку. Прямо чи опосередковано посилювати цей вплив, буде й дефіцит купруму та феруму.

Мета роботи - вивчення стану твердих тканин зубів у дітей залежно від характеру вигодовування та його тривалості. Серед обстежених дітей визначено поширеність карієсу твердих тканин зубів відсотком осіб з каріозними, пломбованими та видаленими зубами. Інтенсивність карієсу визначено за індексом КПВ. Статистичну обробку проведено за допомогою методу варіаційної статистики. Встановлено, що показники розповсюдженості та інтенсивності карієсу зубів у дітей, які перебували на штучному вигодовуванні, значно вищі, ніж у дітей, які харчувалися материнським молоком. Висновки: дослідження показало залежність стану твердих тканин зубів тимчасового прикусу від характеру та тривалості вигодовування дитини. З'ясовано, що використання штучних молочних сумішей для вигодовування немовлят призводить до підвищення поширеності карієсу зубів у дітей віком 3 - 5 років на 30 %, інтенсивності карієсу зубів на 44 %. Тривалість штучного вигодовування понад один рік є фактором ризику виникнення карієсу тимчасових зубів у дітей, оскільки суттєво збільшує поширеність та інтенсивність каріозного процесу.

Удосконалено діагностику та лікування перинатальної патології дітей з малою масою тіла під час народження шляхом визначення діагностичної інформативності показників біохімічного спектра крові, системи вільнорадикального окиснення й антиоксидантного захисту організму з розробкою відповідного комплексу лікувальних заходів з використанням засобів метаболічної корекції. Вивчено особливості клініко-метаболічної адаптації новонароджених з ознаками морфофункціональної незрілості та малою масою тіла. Доведено участь механізмів вільнорадикального окиснення та системи антиоксидантного захисту у формуванні метаболічних порушень в організмі з урахуванням ступеня тяжкості перинатальної патології. Розроблено додаткові діагностичні та диференційно-діагностичні критерії ступеня тяжкості дисметаболічних порушень. Наведено практичні рекомендації щодо удосконалення комплексу терапевтичних заходів у ранньому неонатальному періоді. Доведено високу ефективність включення у комплексну терапію новонароджених з перинатальною патологією антигомотоксичних препаратів Коензим композитум, що дозволило рекомендувати його для впровадження в практику.

Результати аналізу показників профілактичної діяльності стоматологічної служби Чернівецької області засвідчили незадовільний стан превентивної роботи лікарів-стоматологів. Основною причиною цього є відсутність мотивації в населення щодо збереження стоматологічного здоров'я.

Висвітлено питання сучасних підходів до диференційної діагностики ступеня тяжкості дисметаболічних порушень у разі перинатальної патології у дітей з ознаками морфофункціональної незрілості при народженні. Використано метод багатофакторного кореляційного аналізу показників біохімічного спектра крові новонароджених із застосуванням статистичної програми для проведення медико-біологічних досліджень "STATGRAPHICS" Plus 5 (2001).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р66 (4УКР)

Рубрики:

Стоматологія

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Вивчено комплекс біохімічних показників сироватки крові у дітей, які народилися "малими до терміну гестації", на першому тижні життя. Одержані дані свідчать про наявність суттєвих дисметаболічних порушень в організмі новонароджених за плацентарної недостатності у матері під час вагітності та пологового "оксидативного стресу". Своєчасна діагностика, починаючи зі змін внутрішньоклітинного рівня, дозволяє попередити розвиток тяжких синдромів дизадаптації у новонароджених у ранньому неонатальному періоді, поліпшити якісний рівень реабілітації дітей після перенесенної гіпоксії.

Проведено стоматологічне обстеження 100 дітей віком 9 - 16 років, хворих на цукровий діабет I типу, які перебували на стаціонарному лікуванні в ендокринологічному відділенні ОКУ "Обласна дитяча клінічна лікарня" м. Чернівці та 60 соматично здорових дітей. Встановлено особливості перебігу захворювань тканин пародонта та різноманітні порушення структури твердих тканин зубів, що розвиваються на тлі метаболічних порушень за умов цукрового діабету.

Мета роботи - вивчення деяких ланок процесу мінералізації емалі зубів у дітей, хворих на дифузний нетоксичний зоб. Стоматологічне обстеження дітей виконували за загальноприйнятими методами. Для параклінічного дослідження використовували ротову рідину. У видалених під час фізіологічної зміни зубах визначали вміст міді, цинку та заліза. Встановлено, що зі збільшенням ступеня тяжкості тиреопатології посилюється порушення процесу мінералізації твердих тканин зубів у дітей. Висновки: у разі дифузного нетоксичного зобу в дітей спостерігали зниження активності лужної фосфатази, основного ферменту мінералізації, в ротовій рідині та дефіцит есенціальних мікроелементів - міді, цинку і заліза у твердих тканинах зубів. Рівень кальцію та фосфору в ротовій рідині дітей коливався щодо показників контрольної групи, проте не мав вірогідної відмінності.

За умов хронічного нітратного навантаження в ротовій рідині дітей із клінічними проявами гінгівіту спостерігається вірогідне збільшення рівня нітрит-іона, що є одним з основних етіопатогенетичних факторів, який зумовлює частоту та особливості клінічного перебігу захворювання.

Вивчено особливості хронічного катарального гінгівіту в дітей віком 6 - 7-ми та 12-ти років (300 осіб), які мешкають на нітратно забруднених територіях. Проведено оцінювання перебігу захворювання та стану показників прооксидантно-антиоксидантної рівноваги ротової рідини дітей. На підставі експериментального дослідження, проведеного на 60-ти щурах і багатофакторного кореляційного аналізу клініко-параклінічних даних установлено, що головну роль у формуванні патології відіграють системні метаболічні порушення, які є підгрунтям для реалізації дії місцевих чинників гінгівіту. На підставі одержаних результатів патогенетично обгрунтовано та впроваджено в практику охорони здоров'я метод лікування хронічного катарального гінгівіту, який передбачає проведення корекції антиоксидантного стану з використанням препаратів протефлазид та імунофлазид.

Мета дослідження - вивчити показники цитокінового профілю в епітелії ротової порожнини дітей із цукровим діабетом (ЦД) 1-го типу з урахуванням наявних метаболічних порушень. Обстежено 12-річних дітей, хворих на ЦД 1-го типу (30 осіб), а також 30 соматично здорових дітей з ознаками хронічного катарального гінгівіту. Сформовано групу порівняння (30 соматично та стоматологічно здорових дітей того ж віку). Установлено рівні показників мРНК ІЛ-1beta, -10 та -17А епітелію ротової порожнини дітей з ознаками хронічного катарального гінгівіту за наявності ЦД. Проведено молекулярно-генетичне дослідження відносного рівня мРНК прозапальних цитокінів ІЛ-1beta і -17А, протизапального ІЛ-10 в епітелії ротової порожнини дітей показало, що на тлі ЦД суттєво збільшені відносні рівні мРНК ІЛ-1beta і -17А та низький рівень експресії мРНК ІЛ-10. Переважання рівня прозапальних цитокінів у букальному епітелії над рівнем протизапальних відображає дисбаланс у системі цитокінової регуляції в дітей I та II груп. Висновки: проведені дослідження мають велике значення для діагностики запальних процесів у тканинах пародонта і стану локального імунітету ротової порожнини, а також є підгрунтям для розробки лікувально-профілактичних програм для дітей, хворих на ЦД 1-го типу.