Розглянуто питання акушерства та неонатології, зокрема, пренатальної діагностики природженої та спадкової патології, захворювання серцево-судинної системи у вагітних жінок, кровотечі у послідовному та післяпологовому періодах. Викладено загальний підхід до діагностики та лікування дихальних розладів у новонароджених дітей, описано загальні ознаки захворювань головного мозку у них.

Рассмотрены вопросы акушерства и неонатологии, в частности, пренатальной диагностики врожденной и наследственной патологии, заболевания сердечно-сосудистой системы у беременных женщин, кровотечения в последовательном и послеродовом периодах. Изложен общий подход к диагностике и лечению дыхательных расстройств у новорожденных детей, описаны общие свойства заболеваний главного мозга у них.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2-45

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Стисло розглянуто питання про перспективні технологічні засоби обробки інформації, а також засоби інтеграції програмних компонентів, доступу баз даних, швидкої розробки прикладних програм. Наведено технологію оперативного аналізу даних OLAP. Розглянуто типову програму курсу, навчально-методичне забезпечення до кожної теми. Наведено план практичного заняття, навчальні завдання, а також завдання для перевірки знань. Вміщено термінологічний словник з даного питання.

Кратко рассмотрены вопросы о перспективных технологических средствах обработки информации, а также средствах интеграции программных компонентов, доступе баз данных, быстрой разработки прикладных программ. Приведена технология оперативного анализа данных OLAP. Рассмотрены типовая программа курса, учебно-методическое обеспечение к каждой теме. Предложены план практического занятия, учебные задания, а также задания для проверки знаний. Предложен терминологический словарь по данному вопросу.

Викладено нові принципи роботи прикладних програм Microsoft Office, дано характеристику архітектури та організації обробки інформації в базах даних типу клієнт/сервер. Наведено опис мови структурних запитів SQL. Висвітлено суть та етапи об'єктно-орієнтованого підходу до створення інформаційних систем. Охарактеризовано види комп'ютерної графіки, технологічні особливості обробки графічної інформації, програмні й апаратні засоби, формати графічних файлів. Розкрито суттєві аспекти гіпертекстової технології. Розглянуто підходи до підтримки компонентів та інтеграції у складні прикладні системи. Описано зміст CASE-технології проектування програмного забезпечення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(0) + Ч738

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Бібліотечне обслуговування читачів

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто розвиток забезпечення газової промисловості України приладами - вологомірами. Досліджено процес створення системи контролю вологості газу. Системна організація контролю вологості газу дозволила створити надійні умови для отримання оперативної інформації про надходження в магістральні газопроводи неякісного газу з Російської Федерації, Білорусі, газових об'єктів України, що дає можливість своєчасно й обгрунтовано планувати роботу установок підготовки газу. Значне покращання якості газу за вологою свідчить про ефективність роботи системи контролю вологості газу, яка є гарантом підтримання якості газу на належному рівні.

Розглянуто питання створення управлінських інформаційних систем (ІС) та їх використання в менеджменті підприємств і організацій. Описано еволюцію концепцій і стандартів побудови ІС управління підприємством. Розкрито сутність сучасних технологій проектування інформаційних систем менеджменту (ІСМ), зокрема, індустріального автоматизованого та типового проектування, а також реінжинірингу бізнес-процесів на основі корпоративної ІС. Увагу приділено сучасним технологічним засобам обробки інформації, які застосовуються в ІСМ. Подано класифікацію та опис інтегрованих ІС управління підприємством, ІС бухгалтерського обліку та фінансового менеджменту. Розглянуто сучасні напрями використання електронної комерції на підприємствах, а також інтелектуальних ІС у менеджменті.

Рассмотрены вопросы создания управленческих информационных систем (ИС) и их применения в менеджменте предприятий и организаций. Описана эволюция концепций и стандартов построения ИС управления преприятием. Раскрыта сущность современных технологий проектирования информационных систем менеджмента (ИСМ), в частности, индустриального автоматизированного и типового проектирования, а также реинжиниринга бизнес-процессов на основе корпоративной ИС. Уделено внимание современным технологическим средствам обработки информации, применяемым в ИСМ. Даны классификация и описание интегрированных ИС управления предприятием, ИС бухгалтерского учета и финансового менеджмента. Рассмотрены современные направления использования электронной коммерции на предприятиях, а также интеллектуальных ИС в менеджменте.

Розкрито роль інформаційних систем в управлінні економікою, висвітлено засоби формалізованого опису, технологічні процеси і особливості організації інформаційної бази систем оброблення економічної інформації. Викладено концептуально-технологічні та організаційно-методичні основи створення інформаційних систем: виробничого менеджменту, фінансового аналізу, автоматизації бухгалтерських робіт.

Раскрыта роль информационных систем в управлении экономикой, освещены средства формализованного описания, технологические процессы и особенности организации информационной базы систем обработки экономической информации. Изложены концептуально-технологические и организационно-методические основы создания информационных систем: производственного менеджмента, финансового анализа, автоматизации бухгалтерских работ.

Вдосконалено теоретичні положення та розроблено практичні рекомендації щодо формування ефективної системи управління взаємодією аеропорту з підприємствами різних видів транспорту за обслуговування пасажиро- та вантажопотоків. Розкрито сутність управління взаємодією підприємств різних видів транспорту, систематизовано наявні підходи до класифікації форм об'єднань транспортних підприємств в процесі взаємодії. Науково обгрунтовано основні принципи використання логістичного інструментарію за формування системи управління взаємодіючих транспортних потоків, досліджено міжнародний та національний досвід і визначено зони взаємодії за здійснення вантажних і пасажирських перевезень. Розроблено концепцію формування системи управління взаємодією підприємств різних видів транспорту та запропоновано модель взаємодії транспортних підприємств в процесі обслуговування пасажиро- та вантажопотоків.

Підведено підсумки багаторічної роботи у центральній частині Українського щита, де виконані детальні дослідження теплового потоку. Виявлено ланцюжок аномалій, який проінтерпретовано, побудовані приповерхнева (0 - 6 км) та глибини (0 - 90 км) моделі кори та верхніх шарів мантії. Ці моделі були порівняні з існуючими даними сейсмології, гравіметрії, магнітометрії, ізотопії гелію та новітніх і сучасних рухів поверхні Землі. На основі цих робіт було висловлено гіпотезу про ендогенний режим Кіровоградського блоку - початкову стадію тектоно-магматичного процесу. Для підтвердження гіпотези проведено порівняння потужності кори в Кіровоградській зоні активізації та у найближчому визнаному рифті - Дніпровсько-Донецькій западині.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч738.601.7(4УКР)589:Р

Шифр НБУВ: ВА682099 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідити впливрекомбінантного бета-дефенсину-2людини (hBD-2) на рівень експресії мРНК транскрипційних факторів (ТФ) у злоякісно трансформованих лініях клітин B-лімфоцитарного походження, а також з'ясувати можливість регуляції експресії hBD-2 через поверхневі рецептори цих клітин. В експериментах in vitro було використано злоякісно трансформовані лінії клітин людини B-лімфоцитарного походження, B-лімфобластоїдні лінії клітин та hBD-2. Визначення рівня експресії мРНК ТФ та hBD-2 проводили за допомогою кількісної полімеразної ланцюгової реакції у режимі реального часу. У роботі вперше показано вплив hBD-2 на рівень експресії мРНК ключових ТФ, необхідних для диференціювання B-лімфоцитів, причому ефект hBD-2 залежав від вихідного профілю експресії ТФ у клітинних лініях. Виявлено, що в лінії клітин BJAB бета-дефенсин-2 виступає негативним регулятором ТФ IRF4 та BLIMP-1, які функціонують як основні координатори термінальної стадії диференціювання B-лімфоцитів - стадії плазматичних клітин. У лінії клітин Raji внаслідок дії hBD-2 відмічено зниження експресії лише одного ТФ - IRF4, в той час як у B-лімфобластоїдній лінії клітин Т5-1 за дії hBD-2 рівень ТФ не змінювався. Виявлено, що у B-лімфоцитах рівень експресії hBD-2 може регулюватися із залученням поверхневих рецепторів: чи то негативно через BCR в клітинах Raji, чи то позитивно через CD40 рецептор у клітинах Т5-1, але не залежить від сигналювання через CD150. Висновок: показано потенційну роль hBD-2 в регуляції експресії мРНК ТФ у злоякісно трансформованих лініях клітин B-лімфоцитарного походження, а також можливість регуляції експресії hBD-2 через поверхневі рецептори цих клітин.

Наведено результати досліджень вивчення впливу мінеральних добрив за розкидного та локального способів їх внесення на поживний режим грунту, ріст, розвиток, фотосинтетичну діяльність рослин перцю солодкого, врожайність та якість продукції, вирощеної за звичайною та касетною технологіями, а також на його насіннєву продуктивність. Доведено, що ресурсоощадний локальний спосіб внесення мінеральних добрив у дозі N60P30K45 за використання обох технологій вирощування перцю солодкого дозволяє економити 50 % азотно-калійних та 75 % фосфорних добрив у порівнянні з раніше рекомендованою дозою N120P120K90 врозкид, без зниження рівнів урожаю та показників його якості. Визначено, що ефективність застосування добрив за касетної технології вища, ніж за звичайної. Встановлено оптимальні дози мінеральних добрив за локального способу їх внесення під насінники перцю солодкого, надано економічну та біоенергетичну оцінку різних способів внесення добрив за різних технологій його вирощування.

Висвітлено питання стандартизації технологічних процесів у галузі овочівництва. Зазначено технологічні операції, до яких установлено вимоги у стандартах на технологію вирощування овочів, баштанних культур і насіння.

Проаналізовано актуальні проблеми організації пренатальної діагностики в Україні. Приділено увагу ультразвуковому та інвазивним методам діагностики. Визначено загальну структуру пренатально діагностованої патології плода, а також представлено концепцію та організаційні особливості пренатальної диспансеризації. Наголошено на необхідності співпраці та спадкоємності в роботі акушерів-гінекологів, неонатологів, педіатрів, дитячих хірургів, кардіологів та інших фахівців для коректного ведення анте-, інтра- та постнатального періодів. Висвітлено досягнення та недоліки у даній галузі. З метою поліпшення демографічної ситуації в країні за рахунок зниження перинатальної захворюваності, смертності та інвалідності запропоновано шляхи покращання ситуації та підвищення ефективності пренатальної діагностики природженої та спадкової патології.

Проаналізовано частоту і структуру вироджених вад розвитку (ВВР) легенів, грудної клітки та діафрагми плода, діагностованих у вагітних високого ризику, скерованих до відділення медицини плода ДУ "ІПАГ НАМН України" за 11 років. У відділенні медицини плода ДУ "ІПАГ НАМН України" за 2001 - 2011 рр. обстежено 34 787 вагітних жінок із групи високого ризику. Усього проведено 24 119 (69,3 %) первинних поглиблених ультразвукових досліджень (УЗД), а ВВР діагностовано у 3 329 (13,8 %) випадках. За показаннями визначено каріотип плода. УЗД проведено із використанням УЗ-сканерів HDI 4000 та ACCUVIX V20EX-EXP. Оцінку структури та частоти патології за допомогою пренатального УЗД здійснено на основі аналізу реєстру згідно з Міжнародною Європейською програмою EUROCAT, з використанням загальної методології та 5-значного кодування вад розвитку ICD/BPA9. Встановлено, що частка ВВР легенів, грудної клітки та діафрагми становила 5,9 %. Провідні місця у структурі зазначеної патології посіли вроджена діафрагмальна кила (ВДК) - 67,0 %, кістозно-аденоматозні вади розвитку легенів (КАВРЛ) - 20,3 %. Загальна частка бронхогенних кіст, секвестрації легенів, гідротораксу, пухлин і кіст заднього межистіння дорівнювала 12,7 %. ВДК в 34,8 % випадків поєднувалась з іншою вродженою та спадковою патологією; найчастіше спостережено лівобічний дефект діафрагми. У разі КАВРЛ найчастіше (в 42,5 %) пренатально діагностовано III тип патології. Висновки: переважна більшість ВВР легенів, грудної клітки та діафрагми належить до групи вад, що коригуються, але супроводжуються інвалідністю. Прогноз за такої патології неоднозначний, потребує ретельного обстеження плода і новонародженого.

Обгрунтовано важливість проведення стандартизованого вимірювання легень і грудної клітки під час розширеної біометрії плода під час експертного ультразвукового дослідження. Описано методику вимірювання легень і грудної клітки плода, наведено нормативні показники 5-го, 50-го і 95-го процентилей цих розмірів у різні терміни вагітності.

Наведено новий легенево-феморальний індекс, розроблений для поліпшення пренатальної діагностики гіпоплазії легенів у плода під час скринінгового ультразвукового дослідження. Описано методику обчислення індексу, наведено нормативні показники 5-го, 50-го і 95-го процентилей для різних термінів вагітності, обгрунтовано значення порогових показників.

Мета роботи - проаналізувати результати цитогенетичного дослідження хоріону та плаценти у вагітних жінок групи високого ризику. Обстежено 3724 вагітні жінки групи високого ризику. Проведено пренатальні ультразвукові дослідження у реальному масштабі часу на апаратах ACCUVIX V20EX-EXP, ACCUVIX V10LV-EX, Aloka SSD - 630, HDI 4000. Виконано інвазивні процедури за стандартом відповідно до показань. Для цитогенетичного дослідження біоптата хоріона та плаценти використано прямий метод фіксації [Flori E. et аі., 1985; Баранов B. C. и др., 1990] з власною модифікацією. Проведено культивування та фіксацію лімфоцитів пуповинної крові з використанням напівмікрометоду [Hungerford D. et al., 1965]. Проаналізовано препарати хромосом за допомогою світлових мікроскопів BX51 (Olympus) та BX53 (Olympus) на збільшенні <$Etimes~10~000>. Результати аналізу записано за міжнародною номенклатурою (ISCN, 2013). Обмежений плацентарний мозаїцизм виявлено у 23-х (0,62 %) випадках. Завдяки додатковим обстеженням нормальний каріотип плода діагностовано в 19-ти (0,5 %) випадках, а хромосомну патологію - лише в 4-х (0,1 %). Хибно негативний результат одержано у 2-х випадках (у плодів різної статі). Висновки: кожний випадок обмеженого плацентарного мозаїцизму потребує детального дообстеження.

Проведено порівняльний аналіз структури, частоти природженої та спадкової патології плода при двійнях та одноплідній вагітності після використання допоміжних репродуктивних технологій та в разі спонтанної вагітності.