Отмечено, что гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь (ГЭРБ) наблюдается у 12 - 20 % взрослого населения. Хирургическое лечение показано пациентам, у которых симптомы ГЭРБ рецидивируют, несмотря на длительную медикаментозную терапию, а также пациентам с такими осложнениями, как язва или стриктура пищевода, пищевод Барретта, аспирационная пневмония. Оптимальна операция - по методу Ниссена. Изучены результаты лечения 398-ми пациентов, которым произведена лапароскопическая фундопликация по Ниссену (ЛФН) за период с 1995 по 2005 гг. В отдаленные сроки (ОС) пациенты подвергались анкетированию, проходили лабораторно-инструментальное обследование. Данные обследований убедительно показали достаточно стойкое улучшение состояния больных в ОС после операции. 94 % больных удовлетворены результатом лечения. ЛФН является эффективным и надежным методом лечения ГЭРБ, позволяет улучшить качество жизни больных и исключить прием медикаментов в подавляющем количестве случаев.

Проаналізовано результати лікування 75 пацієнтів, у яких утворилася післяопераційна грижа черевної стінки (ПОГ ЧС). Алопластику передньої черевної стінки з використанням поліпропіленових ендопротезів здійснено у 50 хворих, композитних полегшених сіток з великими чарунками - у 25. Вивчено особливості перебігу післяопераційного періоду та віддалені результати. Перший досвід використання композитних ендопротезів, зважаючи на зменшення частоти ускладнень, позитивний. Невелика кількість пацієнтів та тривалість спостереження вимагають подальшого вивчення особливостей застосування композитних полегшених сіток у хворих з ПОГ ЧС.

Проаналізовано результати лікування 107-ми пацієнтів, хворих на післяопераційну вентральну грижу. 70-ти хворим виконано алопластику передньої черевної стінки з використанням поліпропіленових ендопротезів, 37-ми хворим виконано алопластику передньої черевної стінки з використанням композитних полегшених ендопротезів із великими порами. Вивчено особливості перебігу післяопераційного періоду та віддалені результати. Застосування композитних ендопротезів зменшує запальні процеси в ділянці імплантації сіток та позитивно впливає на швидкість регенераторних процесів.

Проанализированы результаты лечения 107-ми пациентов с послеоперационной вентральной грыжей. 70-ти больным выполнена аллопластика передней брюшной стенки с использованием полипропиленовых ендопротезов, 37-ми больным сделана аллопластика передней брюшной стенки с использованием композитных облегченных эндопротезов с большими порами. Изучены особенности протекания послеоперационного периода и отдалённые результаты. Использование композитных эндопротезов уменьшает воспалительные процессы в области имплантации сеток и положительно влияет на скорость регенераторных процессов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.808

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.510.17-5

Рубрики:

Паразитарні хвороби печінки

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати 23-х лапароскопічних спленектомій. Операції виконувалися за двома методиками: лапароскопічна спленектомія в чистому вигляді (13 хворих) і мануально асистована лапароскопічна спленектомія з використанням системи Pneumo Sleeve фірми Dexterity, а також оригінального пневморукава авторської конструкції (10 хворих). Тривалість операції варіювала від 110 до 220 хв. Тривалість перебування в стаціонарі після операції варіювала від 2-х до 4-х діб. Досвід проведення лапароскопічних спленектомій свідчить про можливість успішного використання цього методу в разі різноманітних хірургічних захворювань селезінки.

Сахарный диабет 2-го типа (СД-2) представляет глобальную проблему мирового здравоохранения. В 2000 г. это заболевание поразило примерно 171 миллион человек во всем мире, темпы роста данной патологии очень велики, и к 2030 г. число больных СД-2 может достичь 366 млн. Это гетерогенное заболевание вызвано одновременно дефицитом секреции инсулина и инсулинорезистентностью. Считается, что одним из факторов риска развития СД-2 является ожирение, которое имеют 80 - 90 % пациентов с СД-2. Изначально бариатрическая хирургия считалась эффективным методом снижения веса у лиц с индексом массы тела >> 40 кг/м<^>2. Однако оказалось, что после бариатричних операций во многих случаях достаточно быстро происходит и ремиссия СД. В настоящее время используют различные виды хирургических вмешательств при лечении пациентов с ожирением и СД-2. К ним относят операции с сокращением объема желудка, мальабсортивные операции, при которых выполняется шунтирование тонкой кишки, а также смешанные виды операций, когда комбинируют рестриктивные и мальабсортивные техники. Бариатрические комбинированные операции могут значительно улучшить результаты лечения СД-2 за счет воздействия на кишечный фактор данной патологии.

Проведено рентгенологічне дослідження шлунка у 231-го пацієнта з аліментарно-конституціональним ожирінням після використання методу, запропонованого Кузьмаком, який передбачав бандажування шлунка через сальникову сумку. У 22,4 % пацієнтів виникли специфічні ускладнення: дилатація "малого" шлунка, сліпедж-синдром, ерозія в ділянці накладення бандажа, стеноз стоми між шлунковими резервуарами. Застосування запропонованої техніки дозволяло запобігти ускладненням, пов'язаним з бандажуванням шлунка. Використання кілець, конструкція яких передбачає спеціальні силіконові петлі для закріплення бандажа на поверхні шлунка, дозволяє зменшити частоту специфічних ускладнень.

Лапароскопічна плікація (ЛП) великої кривини шлунка (ВКШ) є новою баріатричною рестриктивною процедурою, механізм якої схожий з таким лапароскопічної рукавної гастректомії (ЛРГ), проте, без загрози виникнення неспроможності швів. Порівняно ефективність і безпечність ЛРГ і ЛП ВКШ. Аналіз ускладнень, індексу втрати маси тіла (МТ), втрати надмірної МТ, втрати апетиту, тяжкості перебігу супутніх захворювань проведений за результатами повторного огляду. Через 2 роки втрата надмірної МТ становила відповідно (<$E42,4~symbol С~18>) і (<$E78,9~symbol С~20>) %; через 3 роки - (<$E28,5~symbol С~23>) і (<$E72,8~symbol С~22>) %. Таким чином, ЛП ВКШ менш ефективна, ніж ЛРГ, під час лікування пацієнтів з приводу морбідного ожиріння.

Розроблено оригінальну термічну методику обробки стінок залишкової порожнини після ехінококектомії з печінки та легень шляхом застосування гарячого (500 <$E symbol Р>C) повітря та розфокусованого випромінювання вуглекислотного та неодімового АІГ-лазерів. Доведено їх більшу ефективність, ніж у разі використання традиційних хімічних антисептиків, за рахунок зниження частоти рецидивування захворювання та розвитку гнійно-септичних ускладнень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.520.17

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З метою підвищення ефективності лікування післяопераційних гриж передньої черевної стінки (ПОГ ПЧС) застосовано метод пластики з відновленням анатомо-фізіологічних властивостей м'язів ПЧС. Після виконання втручання за удосконаленою методикою, незалежно від локалізації грижового дефекту, одержано обнадійливі результати щодо збереження функції м'язів ПЧС, у 75 % спосторежень повністю відновлено функціональну здатність прямих м'язів живота.

Мета роботи - комплексне оцінювання функціонального стану м'язів черевної стінки при післяопераційних вентральних грижах з використанням функціональних тестів та інтерференційної електроміографії. Робота виконана на базі клініки кафедри хірургії N 1 з післядипломною підготовкою Одеського національного медичного університету. За період з 2003 по 2016 рр. було обстежено і прооперовано 280 хворих з післяопераційними вентральними грижами (ПОВГ) віком від 30 до 75 років. До першої групи (порівняння) увійшли 140 пацієнтів, яким виконували алопластику за методикою "onlay". До другої (основної) групи увійшли 140 пацієнтів, прооперованих за оригінальною методикою алопластики з переміщенням прямих м'язів живота. На віддаленому етапі після проведеного оперативного втручання оцінювали частоту рецидивів, наявність синдрому хронічного абдомінального болю, функцію черевного преса. Усі пацієнти були обстежені неврологом та терапевтом. Одержані в результаті дослідження дані обробляли за методами дисперсійного аналізу за допомогою пакету прикладних програм Statistica 10.0 (StatSoft Inc., США). У пацієнтів основної групи наприкінці 1-го року спостереження вдалося значно покращити результати виконання функціональних тестів: сила черевного пресу 7,3 +- 0,2 балів, тоді як в контрольній групі цей показник становив 4,0 +- 0,2 балів. Аналіз амплітудно-частотних характеристик електроміограми показав, що через 6 міс. після оперативного втручання в основній групі значення максимальної амплітуди турнів становило 1195,5 +- 55,1 мкВ, а частота турнів - 121,2 +- 6,7 Гц, тоді як в контрольній групі максимальна амплітуда турнів була 788,8 +- 89,2 мкВ, а частота турнів - 111,5 +- 9,9 Гц. Висновки: використання функціональних тестів разом з проведенням інтерференційної електроміографії дозволяє оцінити функціональний стан прямих м'язів живота та клінічний ефект проведення оперативних втручань у хворих з ПОВГ.

Досліджено 183 хворих, прооперованих в екстренному порядку з приводу різноманітних гострих запальних захворювань органів черевної порожнини. У 75 (40,9 %) з них були виявлені грибкові ураження органів і тканин. У більшості випадків виявлено гриби роду Candida і Aspergillus.