Розглянуто питання збереження графи діагнозу в медичних інформаційних системах. Запропоновано для кожної нозологічної одиниці використовувати як дату встановлення, так і дату зняття діагнозу; діагноз доброякісної патології щитоподібної залози після успішної операції вважати знятим; після резекційних оперативних втручань на щитовидній залозі пацієнтів спостерігати з діагнозом "Стан після резекції щитовидної залози" аж до повного видужання, якщо таке настає; після тиреоїдектомії пацієнтів спостерігати з діагнозом "Стан після тиреоїдектомії", до якого у вигляді окремої рубрики додавати рубрику "Гіпотиреоз".

Рассмотрены вопросы автоматизации хранения графы диагноза в медицинских информационных системах. Предложено при автоматизации ведения медицинской документации для каждой нозологической единицы использовать как дату постановки, так и дату снятия диагноза; диагноз доброкачественной патологии щитовидной железы после успешной операции считать снятым; после резекционных операций на щитовидной железе пациентов наблюдать с диагнозом "Состояние после резекции щитовидной железы", вплоть до полного выздоровления, если таковое наступает; после тиреоидэктомии пациентов наблюдать с диагнозом "Состояние после тиреоидэктомии", к которому в виде отдельной рубрики добавляется "Гипотиреоз"

The issues of saving diagnoses in the medical information systems are discussed. Recommendations to be considered in the medical information systems: for all items of diagnoses use the date of checkin and the date of checkout; diagnosis of benign patology of the thyroid gland after successful surgery should be cancelled; after resection surgery of the thyroid gland patients should be followed-up with a diagnosis "state after resection of the thyroid gland" till complete recovery, іf any; after thyroidectomy follow-up diagnosis is "state after thyroidectomy" and aspecial heading "hypothyroidism" should be added

У клініці Інституту ендокринології й обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН України прооперовано 1 843 хворих з приводу тиреотоксичного зоба (149 дітей і підлітків, 1 654 дорослих). Описано морфологічні особливості тиреотоксичного зоба у дітей і підлітків. Відзначено найбільш типовіші гістологічні зміни у разі дифузного токсичного зоба (ДТЗ), а також наведено характеристику карцином на тлі тиреотоксичного зоба. Серед гістологічних типів морфологічної будови тиреотоксичного зоба у дітей значно переважали мікрофолікулярний - 24,2 % випадків, нормофолікулярний - 19,5 % та змішаний мікрофолікулярно-солідний - 16,8 % варіанти. Папілярна карцинома на тлі ДТЗ була виявлена у двох підлітків. Злоякісне ураження щитовидної залози на тлі тиреотоксичного зоба виявляли у 55-ти дорослих осіб (3,3 %): 39-ти хворих на папілярний рак, 15-ти - на фолікулярний і 1-го - на медулярний.

В клинике Института эндокринологии и обмена веществ им. В.П.Комиссаренко АМН Украины на протяжении 1989 - 2003 годов проведено 1843 операций по поводу ДТЗ (1654 - у взрослых и 189 у детей и подростков). Описаны морфологические свойства тиреотоксического зоба у детей и подростков. Отмечены наиболее типичные гистологические изменения при ДТЗ, а также была приведена характеристика карцином на фоне тиреотоксического зоба. У детей превалировали микрофолликулярный (24,2 %), нормофолликулярный (19,5 %) и смешанный микрофолликулярно-солидный (16,8 %) варианты строения ДТЗ. Папиллярная карцинома на фоне тиреотоксического зоба была выявлена у двух подростков (1,3 %). У взрослых злокачественное поражение щитовидной железы обнаружено у 55-ти (3,3 %) пациентов: 39 случаев папиллярного рака, 15 - фолликулярного и 1 - медуллярного.

Between 1989 and 2003 we were using surgical treatment of hyperthyroidism in 1843 patients (149 children and adolescents, 1654 adult patients). Morphological features Graves' disease at children and adolescent are described. The most typical histologic changes are marked at thyrotoxicosis, and also the characteristic of thyroid cancer on a background Graves' disease has been resulted. At children prevailed a microfollicular (24.2 %), normofollicular (19.5 %), mixed microfollicular and solid (16,8 %) variants of structure of Graves' disease. Histological examination revealed papillary carcinoma in 2 (1.3 %) adolescent; at adults thyroid carcinoma it has been revealated in 55 patients (3.3 %): 39 patients with papillary carcinoma, 15 - folliculary and 1- medullary.

Проаналізовано результати хірургічного лікування 137-ми дітей з приводу тиреотоксичного зобу (ТЗ) протягом 1989 - 2002 рр. Тиреотоксичну офтальмопатію виявлено у 86-ти (62,7 %) хворих, папілярну карциному на тлі дифузного ТЗ - у 3-х (2,1 %). Субтотальну резекцію щитоподібної залози за О. В. Ніколаєвим здійснено у 99-ти (72,2 %) пацієнтів, майже тиреоїдектомію - у 30-ти (21,8 %), тиреоїдектомію - у 8-ми (5,8 %). Усі пацієнти живі. Двобічне пошкодження поворотного гортанного нерва не спостережено. Однобічну травму поворотного гортанного нерва виявлено у 5-ти (3,6 %) дітей. Транзиторний гіпопаратиреоз відзначено у 20-ти (14,5 %) пацієнтів. Рецидив ТЗ виник у 5-ти (3,6 %) дітей, післяопераційний гіпотиреоз - у 100 (72,9 %).

На підставі аналізу клінічних даних і перебігу дифузного токсичного зоба (ДТЗ) установлено, що в осіб дитячого та підліткового віку наявна певна залежність розмірів щитовидної залози (ЩЗ) від ступеня тяжкості перебігу тиреотоксикозу. З'ясовано, що значно рідше, ніж у дорослих, мають місце супутні вогнищеві ураження, важкі ураження органів зору. У дітей виявлено переважну кількість випадків гістологічної будови зоба, а саме: мікрофолікулярного - 24,2 % випадків, нормофолікулярного - 19,5 % та змішаного мікрофолікулярно-солідного - 16,8 %. У понад 50 % прооперованих дітей і підлітків виявлено папілярну гіперплазію тиреоїдного епітелію (54,4 %), що переважно була локальною (43,6 %), а також у 26,8 % випадків - ознаки локального тиреоїдиту. Визначено можливі чинники ризику розвитку гіпотиреозу після хірургічного лікування ДТЗ, а саме: чоловіча стать, тривалість консервативного лікування, наявність морфологічних ознак вираженого хронічного тиреоїдиту та фіброзних змін строми залози, маса тиреоїдного залишку.

Досліджено виникнення післяопераційного гіпопаратиреозу у пацієнтів після операцій на щитовидній залозі з приводу багатовузлового зоба. Запропоновано хірургічний спосіб збереження функції паращитовидних залоз. Функція паращитовидних залоз вивчалась в першу добу після операції за рівнем кальцію в крові та оцінкою клінічних симптомів гіпопаратиреозу – симптому Хвостека та парестезій. Серед 42-х хворих, прооперованих в такий спосіб, гіпопаратиреоз виник у 2-х (4,4 %) хворих, що значно менше ніж у контрольній групі, яка складалася з 45-ти чоловік і в якій гіпопаратиреоз виник у 4-х (8,9 %) хворих. Це свідчить про ефективність використання означеного способу збереження функції паращитовидних залоз під час операції на щитовидній залозі.

Изучены аспекты развития послеоперационного гипопаратиреоза у пациентов после операций на щитовидной железе по поводу многоузлового зоба. Предложен хирургический способ сохранения функции паращитовидных желез. Функция паращитовидных желез изучалась в первые сутки после операции по уровню кальция в крови и оценке клинических симптомов гипопаратиреоза – симптома Хвостека и парестезий. Среди 42-х больных, прооперированных с использованием данного способа, гипопаратиреоз возник у 2-х (4,4 %) больных, что значительно меньше, чем в контрольной группе, которая состояла из 45-ти человек и в которой гипопаратиреоз возник у 4-х (8,9 %) больных. Это доказывает эффективность использования данного способа сохранения функции паращитовидных желез во время операции на щитовидной железе.

The aspects of development of postoperative hypoparathyroidism in patients after surgery removing the multinodular goiter were studied. New surgical method for preserving the functions of parathyroid glands was proposed. The function of parathyroid glands was evaluated during the first day after surgery by the measurement the level of calcium in blood and examination the clinical symptoms of hypoparathyroidism, like as both, Chvostek’s symptoms and paresthesias. Among 42 patients, which were operatedusing this method, the hypoparathyroidism was appeared in 2 patients (4.4 %), that a significantly less with respect the control group, counted 45 people and where the hypoparathyroidism was detected in 4 patients (8.9 %). This data demonstrates the effectiveness of this method in surgical practices for preservation the functions of parathyroid glands during surgery on thyroid gland.

Проанализировано наличие мутации BRAF V600Е в очаговых образованиях щитовидной железы (ЩЖ) при дооперационной диагностике папиллярной карциномы (ПК). Молекулярно-генетическое исследование проведено на пункционном аспирационном материале у 26-ти пациентов до оперативного вмешательства. Диагноз верифицирован по данным морфологического исследования. Мутации BRAF V600Е выявлены только у пациентов при ПК ЩЖ. Таким образом, определение мутации BRAF V600Е может быть маркером при дооперационной диагностике ПК ЩЖ.

Цель работы - изучение эффектов паклитаксела (Ptx), гамма-излучения (IR) и их комбинации в клетках анапластической карциномы щитовидной железы (ATC). Цитотоксичность Ptx заметно выше по сравнению с генотоксическим эффектом IR. Ptx в низких концентрациях вызывает заметный радиопротекторный эффект. Комбинированное действие IR и Ptx усиливает фосфорилирование антиапоптозного белка Bcl-2 и экспрессию ингибитора апоптоза - сурвайвина.

Вивчено експресію ядерного антигену проліферуючих клітин (PCNA) в нормальних тканинах, доброякісних і злоякісних (з метастазами та без метастазів) пухлинах щитоподібної залози (ЩЗ) людини. У злоякісних пухлинах та тканині фолікулярної аденоми виявлено підвищений рівень експресії PCNA, а кількість антигену в пухлинній тканині, за винятком фолікулярної карциноми, перевищувала його кількість в умовно нормальній тканині. Важливо відмітити, що в інкапсульованих пухлинах папілярних карцином це перевищення становить 85 %, тоді як у неінкапсульованих, метастазуючих пухлинах кількість PCNA вище від норми в середньому більш ніж у 3 рази, а в найбільш агресивних пухлинах з метастазами в легені - навіть у 4 рази. Отже, кількість PCNA у тканині ЩЗ може слугувати діагностичним і прогностичним маркером, а розробка ефективних інгібіторів антигену може бути перспективним напрямом під час лікування раку ЩЗ.

Вивчено експресію та активацію головної ефекторної кінази мітогенного каскаду - позаклітинної сигнал-регульованої кінази-1/2 (ERK1/2) в нормальних тканинах, доброякісних і злоякісних пухлинах щитоподібної залози (ЩЗ) людини. Показано, що загальний вміст ERK у всіх досліджених пухлинах, крім зоба, є значно нижчим у пухлинній тканині у порівнянні з нормальними тканинами. Активність ERK майже повністю пригнічена в пухлинах, але не в нормальній тканині. Зроблено висновок, що активність ERK не пов'язана з проліферативними процесами в пухлинній тканині ЩЗ. Розглянуто можливі механізми пригнічення активності мітогенного сигнального каскаду в пухлинах ЩЗ.

Вивчено експресію та активацію головної ефекторної протеїнкінази фосфатидилінозитол-3-кіназного каскаду (РІ3К) - протеїнкінази Akt (v-akt murine thymoma viral oncogene homolog) в нормальних тканинах, доброякісних і високодиференційованих злоякісних (з метастазами та без метастазів) пухлинах щитоподібної залози (ЩЗ) людини. Встановлено відмінності щодо кількості Akt1 у пухлинній тканині у порівнянні з нормальними тканинами у фолікулярних аденомах і карциномах. Сумарна активність Akt всіх трьох ізоформ - Akt1, Akt2, Akt3 - майже повністю пригнічена в пухлинах, у порівнянні з нормальною тканиною, крім тканини багатовузлового зоба. Зроблено висновок, що активність Akt не пов'язана з проліферативними процесами в пухлинній тканині ЩЗ. Розглянуто можливі механізми пригнічення активності сигнального каскаду РІ3К в пухлинах ЩЗ.

Представлена информация о клинических исследованиях по применению цельноорганной трансплантации поджелудочной железы для лечения сахарного диабета 1-го типа.

В огляді наведено інформацію про клінічні дослідження застосування цільноорганної трансплантації підшлункової залози для лікування цукрового діабету 1-го типу.

Information on the clinical trials of whole pancreas transplantation for the therapy of type 1 diabetes mellitus is presented.

Незважаючи на сучасні діагностичні можливості, раннє виявлення первинного гіперпаратиреозу залишається проблематичним, а тривале існування аденоматозних прищитоподібних залоз з гормональною активністю може призвести до малігнізації з погіршенням прогнозу захворювання. Однією з причин такої ситуації є те, що дана патологія не має специфічних клінічних проявів, а всі наявні клінічні симптоми свідчать про ураження серцево-судинної, кісткової систем, органів травлення тощо. Серед шляхів розв'язання вказаної ситуації - широке впровадження в практику визначення рівня кальцію крові як скринінгу щодо даних пацієнтів.

Наведене клінічне спостереження цікаве з точки зору можливості тривалого комбінованого лікування феохромобластоми, яке включає в себе хірургічні втручання, променеву терапію, поліхіміотерапію, ендоваскулярну оклюзію судин пухлини, і виживаності 19 років з моменту встановлення діагнозу.

Мета роботи - аналіз факторів ризику, причин виникнення кровотечі під час виконання операцій на щитоподібній залозі (ЩЗ) та розробка методів профілактики хірургічного гемостазу. Проведено детальний аналіз щодо 89 пацієнтів, оперованих з приводу патології ЩЗ, у яких виникла післяопераційна кровотеча. Загальна частота виникнення кровотечі становила 0,49 %: у жінок - 0,35 %, у чоловіків - 1,21 %. Середній вік пацієнтів - (42,3 +- 0,2) року. Частота виникнення кровотечі залежала від обсягу оперативного втручання. Після виконання тиреоїдектомії ризик виникнення кровотечі вищий - 50,56 %, або в 1,6 разу, в порівнянні з органозберігаючими операціями - 30,33 %. Висновки: використання сучасних технологій гемостазу, медикаментозна корекція порушень фібрінолізу надають змогу мінімізувати ризик розвитку післяопераційних ускладнень та скоротити терміни лікування пацієнтів.