За результатами багатопланових клінічних, мікробіологічних та імунологічних досліджень, проведених у 146 хворих на генералізований катаральний гінгівіт, обтяжений хронічним тонзилітом, та у 36 хворих на генералізований катаральний гінгівіт без супутньої патології, встановлено у перших зміну біоценозу ясенної борозни в сторону превалювання стафілококової інфекції, велику частоту їх асоціантів з іншими мікроорганізмами (гриби Candida, кишкові палички та інші). Доведено, що видозмінений біоценоз ясенної борозни індукує формування глибокого вторинного імунодефіциту. На базі узагальнення отриманих результатів дослідження розроблено високоефективні етіотропні методи лікування генералізованого катарального гінгівіту, обтяженого хронічним тонзилітом.

Визначено особливості етіології, патогенезу, клінічного перебігу та лікування генералізованого пародонтиту у хворих на цукровий діабет (ЦД) ІІ типу. Розроблено концепції патогенезу та критерії виникнення та прогнозування різних варіантів прояву запально-деструктивного процесу в пародонті. На підставі результатів комплексних досліджень визначено структуру мікробіоценозу пародонтальних тканин. Виявлено імунні порушення, охарактеризовано стан обміну ліпідів і процесів кісткового ремоделювання за різних клінічних проявів генералізованого пародонтиту у разі ЦД ІІ типу. Обгрунтовано й апробовано диференційовані лікувально-профілактичні заходи щодо різних варіантів прояву патологічного процесу в пародонті. Встановлено, що застосування запропонованих методів дозволяє підвищити ефективність лікування генералізованого пародонтиту у хворих на ЦД ІІ типу. Як критерії об'єктивного оцінювання клінічного стану тканини пародонта, ефективності лікування захворювання та подальшого прогнозування його перебігу у віддалені терміни рекомендовано використовувати показники міжклітинної молекули (маркера) адгезії (sICAM-1 (<$Eroman СД sub 54 sup +>)) у сироватці крові та концентрації інтерлейкіну-<$E1 beta> у нестимульованій слині.

Встановлено взаємозв'язки між пригніченням неспецифічних захисних реакцій на місцевому рівні та переважною роллю патогенних стафілококів у мікробних асоціаціях у хворих на хронічний катаральний гінгівіт на тлі хронічного тонзиліту, виразність яких відповідає тяжкості клінічних проявів захворювання. Встановлено, що в осіб, які страждають на хронічний тонзиліт, спостерігаються більш глибокі порушення мікробіологічного статусу ясенної борозни за рахунок інфікування стафілококами. Доведено лікувальну ефективність антибактеріальних (хіноксидину, нітазолу), протизапальних (метацилу, нітазолу), імунокоригувального (Т-активіну) препаратів у комплексному лікуванні хронічного катарального гінгівіту на тлі хронічного тонзиліту. Розроблено комплекс лікувальних заходів для нормалізації біоценозу ясенної борозенки, місцевого імунітету в даній групі хворих з метою підвищення ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту та запобігання рецидивам захворювання.

Визначено структуру мікробіоценозу пародонтальних тканин і встановлено імунні порушення, стан обміну ліпідів і процесів кісткового ремоделювання за різних клінічних проявах генералізованого пародонтиту за цукрового діабету другого типу. Обгрунтовано й апробовано в клініці диференційовані лікувально-профілактичні заходи щодо різних варіантів прояву патологічного процесу в пародонті. Встановлено, що застосування даних методів суттєво підвищує ефективність лікування генералізованого пародонтиту у хворих на цукровий діабет другого типу.

Цель исследования - установление частоты инфекционно-воспалительных осложнений ретенции третьих моляров и результаты их хирургического лечения. Проведен анализ 814 историй болезни пациентов с ретенцией третьих моляров за период с 2012 по 2015 гг. Установлено, что несвоевременно диагностированный, острый перикоронарит в области ретинированных третьих моляров является причиной формирования тяжелых инфекционно-воспалительных осложнений (остеомиелита, флегмоны, лимфаденита и др.). Среди населения Днепропетровской области доля пациентов с ретенцией третьих моляров, осложненной перикоронаритом, составляет 5,8 %, острым одонтогенным остеомиелитом - 36,4 %, хроническим одонтогенным остеомиелитом - 6,9 %, острым одонтогенным лимфаденитом - 5,8 %, флегмоной - 3,4 %. Стандартный подход в проведении операций атипичного удаления ретинированных третьих моляров обуславливает значительное число осложнений хирургического лечения (длительно незаживающие обширные костные дефекты, воспалительная контрактура, посттравматический неврит и др.).

Рассмотрена проблема идентификации специальных компетентностей магистра стоматологической отрасли. Представлены результаты анализа отечественных и зарубежных научных источников, нормативно-правовых документов, регламентирующих реализацию компетентностного подхода в высшем медицинском образовании. Изучен международный опыт модернизации высшего образования, в том числе и медицинского, на основе изменения образовательной парадигмы на компетентностную. В процессе идентификации комплекса специальных компетентностей магистра стоматологии использованы основные положения ныне действующих отраслевых Стандартов по специальности "Стоматология". Разработанный комплекс специальных компетентностей отражает специфику отрасли и специальности, а также разработан в соответствии с алгоритмом оказания помощи стоматологическому пациенту в замкнутом цикле от профилактики заболевания до реабилитации после перенесенной болезни, предусматривает правовые, методические, социальные, управленческие аспекты профессиональной деятельности врача-стоматолога.

У дослідженні прийняли участь 58 хворих на перикоронарит віком від 18 до 32-х років. В основній групі лікувальний комплекс передбачав передопераційне використання комбінованого антибактеріального засобу "Цифран-СТ" (Ranbaxy, Індія) 500/600 мг по 1 таб. два рази на добу, протягом 3 діб (до операції видалення зубу). У групі порівняння у схему лікування увійшов антибактеріальний препарат "Амоксил" (Київмедпрепарат. Україна) по 500 мг по 1 таб. два рази на добу протягом 5-ти діб (три доби до операції видалення зуба та дві доби після операції). В етіології та патогенезі гострого гнійного перикоронариту переважну роль відіграє стрепто- та стафілококова інфекція, у той час як при хронічних формах перикоронариту (й тому числі його загостренні) превалюють анаеробні мікробні асоціації. Використання комбінованого антимікробного засобу "Цифран-СТ" протягом трьох діб до операції забезпечувало більш виражений антимікробний ефект у хворих з усіма формами перикоронариту, дозволило скоротити медикаментозне навантаження на організм хворого, строки амбулаторного лікування та його собівартість.