Вперше розглянуто фразеологічну репрезентацію мовної картини світу ареалу як складову частину загальнонаціональної мовної картини світу. Встановлено зв'язок висловів з етнокультурою, висвітлено особливості творення ареальної картини світу. З'ясовано специфіку сематики та структури ареальної фразеологічної одиниці, виявлено та проаналізовано характерні структурно-семантичні її моделі. Визначено особливості мотивації діалектних фразеологізмів з урахуванням духовної культури діалектоносіїв, простежено зв'язок сучасної фразеологічної картини світу з давніми традиціями, обрядами мешканців аналізованого регіону та загальнослов'янського континууму. Наведено методику виявлення глибини культурно-національної конотації ареальних фразеологізмів за допомогою психолінгвістичного асоціативного та соціолінгвістичного еспериментів.

Обгрунтовано засади та запропоновано лексикографічний опис фразеологічних і паремійних одиниць на матеріалі етнографічної пам'ятки Східної Слобожанщини "Жизнь и творчество крестьян Харьковской губернии" (1898 р). За характером поданий словник можна розглядати як етнолінгвістичний, підготовлений на матеріалі прецендентних діалектологічно-етнографічних текстів-нарисів. У фразеологізмах та пареміях виразно простежується система цінних пріоритетів, їх оцінок, особливостей ментальності, а отже ці вислови є дзеркальним відображенням духовності мовців певного ареалу та періоду.