Вивчено способи реалізації авторських цільових настанов на персональних сайтах учених, а також досліджено індивідуально-авторські особливості організації інформації на досліджуваних сайтах.

Проаналізовано визначальні аспекти впровадження Інтернет-технологій у процес навчання майбутніх філологів у ВНЗ. До уваги беруться різні стадії психо-соціального розвитку студентської групи, які слід ураховувати під час формування професійної компетентності майбутніх філологів. Зауважено, що за допомогою комп’ютера майбутні філологи можуть опинитися в найрізноманітнішому оточенні, що вимагає від них творчого підходу. Використання Інтернету сприяє зміні авторитарного стилю навчання на демократичний, дозволяє майбутнім філологам знайомитись з різними точками зору на проблему, самим формулювати свою думку. За результатами спостережень узагальнено, що перераховані можливості комп’ютера можуть сприяти не лише забезпеченню становлення особистості студентів, а й виявленню та розвитку в них здібностей, формування навичок і вмінь, а також бажання вчитися, створенню умов для формування у студентів професійних компетенцій високого рівня.

Проанализированы определяющие аспекты внедрения Интернет-технологий в процесс обучения будущих филологов в ВУЗ. Принимаются во внимание различные стадии психо-социального развития студенческой группы, которые следует учитывать при формировании профессиональной компетентности будущих филологов. Акцентировано внимание на том, что с помощью компьютера будущие филологи могут общаться в разнообразном окружении, что требует от них творческого подхода. Использование Интернета способствует изменению авторитарного стиля обучения на демократический, помогает будущим филологам знакомится с различными точками зрения на проблему, самим формулировать свое мнение. По результатам наблюдений обобщено, что перечисленные возможности компьютера могут способствовать не только обеспечению становления личности студентов, но и выявлению и развитию у них способностей, формированию навыков и умений, а также пробуждают желание учиться, создают условия для формирования у студентов профессиональных компетенций высокого уровня.

Defi ning aspects of implementation of Internet technologies in the process of teaching of future philologists in higher educational establishments are studied in the article. Different stages of psycho-social development of student groups that should be considered when forming future philologists’ professional competence are taken into account.

Наведено дані дослідження клітинного та гуморального імунітету, цитокінового статусу у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень у стадії загострення. Виявлено основні аспекти вторинної імунної недостатності, що розвиваються при даній патології.

Наведено сучасні рекомендації щодо ведення хворих на остеоартроз лікарями загальної практики - сімейними лікарями.

Обгрунтовано доцільність використання молекулярно-біологічних маркерів (МБМ) для прогнозування перебігу злоякісного процесу й оптимізації лікування хворих із поширеними формами раку яєчників (РЯ). Досліджено рівень експресії МБМ у пухлині хворих на РЯ III - IV (ТЗa-cNxMO-1) стадії. Наведено результати лікування хворих на РЯ III - IV (ТЗa-cNxMO-1) стадії з урахуванням рівня експресії МБМ у пухлині.

Висвітлено актуальні педагогічні, психологічні та соціальні проблеми вищої школи, пов'язані з національними пріоритетами та європейськими орієнтирами її розвитку. Розкрито сутність акмеологічних технологій вищої педагогічної освіти, можливості використання алгоритмів у експериментально-методичній підготовці майбутніх учителів хімії, роль гуманістичних цінностей у формуванні екологічної компетентності майбутніх майстрів виробничого навчання. Розглянуто особливості формування готовності майбутніх фахівців-соціономістів до соціального партнерства, питання підтримки та підвищення якості підготовки інженерних кадрів у вищій технічній школі, проблеми адаптації студентів-першокурсників. Охарактеризовано проектно-тренінговий підхід до організації курсового педагогічного дослідження. Розкрито особливості реалізації програм академічної мобільності студентів у системі вищої освіти Канади. Увагу приділено діагностуванню професійних знань соціальних працівників засобами тестування, систематизації видів академічної мобільності у вітчизняних та зарубіжних педагогічних дослідженнях, проблемам розвитку особистості у системі сучасної парадигми освіти.

Запропоновано систему вправ із використанням інтернет-технологій з урахуванням таких критеріїв, як «специфіка сприйняття інформації в Інтернеті» й «домінантна роль формованої компетенції» у процесі формування професійної компетентності майбутніх фахівців. Так, зокрема, за критерієм «специфіка сприйняття інформації в Інтернеті» виокремлено вправи, спрямовані на: сприйняття електронного тексту (тобто швидкочитання); структуроване сприйняття інформації; антиципацію (здогадування, передбачення) змісту інформації. У свою чергу, за критерієм «домінантна роль формованої компетенції» виокремлено вправи, спрямовані на формування: мовленнєвої компетенції (критичне читання й аудіювання); компенсаторної компетенції (вправи на розвиток здатності й готовності долати дефіцит іншомовних знань, наприклад, під час читання й аудіювання); навчально-пізнавальної компетенції (уміння користуватися довідковою літературою, різними словниками, інтернет-ресурсами).

Предложена система упражнений с использованием интернет-технологий с учетом таких критериев, как «специфика восприятия информации в Интернете» и «доминантная роль формируемой компетенции» в процессе формирования профессиональной компетентности будущих специалистов. Так, в частности, по критерию «специфика восприятия информации в Интернете» выделены упражнения, направленные на: восприятие электронного текста (т. е. скорочтение); структурированное восприятие информации; антиципации (домыслы, предвидение) содержания информации. В свою очередь, по критерию «доминантная роль формируемой компетенции», выделены упражнения, направленные на формирование: речевой компетенции (критическое чтение и аудирование); компенсаторной компетенции (упражнения на развитие способности и готовности преодолевать дефицит иностранных знаний, например, при чтении и аудировании); учебно-познавательной компетенции (умение пользоваться справочной литературой, различными словарями, интернет-ресурсами).

The system of exercises which require usage of Internet technologies, taking into account such criteria as “specificity of perception of information on the Internet” and “predominant role of the formed competence” in the formation of future specialists’ professional competence is offered in the paper. Thus, in particular, according to the criterion of “the perception of information on the Internet” exercises are singled out, which are aimed at: the perception of the electronic text (i.e., speed reading); structured information perception; anticipation of content of information. In their turn, according to the criterion of “the dominant role of the formed competence” exercises are singled out which are aimed at establishing: speech competence (critical reading and listening); compensatory competence (exercises aimed at developing the ability and willingness to overcome the shortage of foreign knowledge, such as reading and listening); educational-and-cognitive competence (ability to use reference books, various dictionaries, the Internet resources).

Скринінг факторів ризику (ФР) та впровадження моніторингових заходів надає змогу виявити близько половини осіб в популяції, у яких в подальшому виникне захворювання, проте, погіршення здоров'я населення та зростання смертності від серцево-судинних захворювань (ССЗ) з позицій лише дії традиційних ФР пояснити неможливо. Мета роботи - дослідити частоту окремих конституційно-біологічних, клініко-анамнестичних, поведінкових і соматопсихічних факторів у хворих на дисфункцію жовчного міхура у випадку хронічного некалькульозного холециститу. Визначено їх діагностичну інформативність і прогностичне значення в оцінці ССЗ. В групі конституціиіно-біологічних (генеалогічних) факторів найбільш інформативними індикаторами ризику є індексний показник "талія/стегно" (<$E75,5~symbol С~3,6>) % та зросто-ваговий індекс Кетлє (<$E11,2~symbol С~2,6>) %, пацієнтів, а також обтяжена спадковість за ССЗ (<$E55,2~symbol С~4,2>) % та хронічним захворюванням шлунково-кишкового тракту (<$E58,7~symbol С~4,1>) %, (p << 0,001). Наиібільш інформативними в групі клініко-анамнестичних факторів виявилися скарги на часті порушення нічного сну (лише (<$E12,6~symbol С~2,8>) % пацієнтів з підвищеним ССЗ (пССЗ) не відмічали його порушення, підвищену збудливість (86,7 %) та пітливість (73,0 %). Серед соціальних і поведінкових факторів у разі пССЗ найбільш інформативними є стаж (<$E8,2~symbol С~0,9>) років та інтенсивність паління (<$E8,4~symbol С~1,4>) шт., нерегулярне харчування (<$E33,6~symbol С~3,9) %, низька фізична активність (<$E84,5~symbl С~3,0) % та частота вживання алкоголю (<$E83,9~symbol С~3,1>) % пацієнтів, відповідно. Ранговий розподіл психосоматичних факторів за наявності пССЗ: зниження настрою у (<$E94,8~symbol С~2,9>) %, активності - у (<$E86,2~symbol С~4,5>) %, ейфорічності - у (<$E94,8~symbol С~2,9>) %, а також обмеження "сили та енергії} - у (<$E87,9~symbol С~6,3>) % під час зростання рівня нейротизму у (<$E44,1~symbol С~6,0>) % пацієнтів, що свідчить на користь розвитку психосоматичних порушень.

Рассмотрена диагностика экстрапищеводных проявлений гастроэзофагеальной рефлюксной болезни, в том числе дыхательных, орофарингеальных, псевдокардиальных и сердечных симптомов и синдромов. Выделено эпидемиологическое исследование комбинации распространенного гастроэзофагеального рефлюкса (ГЭР) и гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ). Все это подтверждено диагнозом и отличиями между ГЭР и ГЭРБ. ГЭР, ассоциированные с бронхолегочными заболеваниями, более широко изучены и очень часто встречаются в практике врача. В проведенных исследованиях подтверждена корреляция между ГЭРХ и бронхолегочными синдромами и симптомами. Представлены механизмы развития бронхиальной астмы, которая возникает на фоне ГЭРХ. Показана корреляция между индексом рефлюкса и респираторными симптомами и отдельными симптомами ГЭР, которые связаны по времени с приступами астмы. Последствия ГЭР могут быть проявлениями бронхиальной астмы или причиной данного заболевания. Наиболее характерными клиническими проявлениями ГЭРХ-ассоциированной бронхиальной обструкции являются ночной кашель вследствие длительного горизонтального положения пищевода. Например, побочный эффект базисной терапии бронхиальной астмы (кортикостероиды, теофилины), которая широко используется в лечении, отрицательно влияет на антирефлюксный барьер. В этом исследовании наиболее распространенным клиническим симптомом является ГЭР-ассоциированный бронхоспазм. Для постановки диагноза ГЭРХ с респираторными проявлениями необходим специфический алгоритм обследования. Исходя из этого, необходимо проведение экспериментального лечения антисекреторными препаратами

группы ингибиторов протонной помпы. В случае получения положительных результатов (уменьшение или исчезновение симптомов) можно обнаружить респираторное заболевание, на которое необходимо обратить внимание, что обуславливает необходимость дифференциальной диагностики и комплексной оценки клинико-экспериментальных данных.

Гастроэзофагеальный рефлюкс (ГЭР) - один из патогенетических факторов развития бронхолегочных заболеваний. Причина взаимосвязи ГЭР и бронхообструктивного синдрома не всегда очевидна. Однако связь между ними считается установленным фактом. ГЭР ухудшает течение бронхолегочных заболеваний приблизительно в 20 % случаев как за счет прямой аспирации желудочного содержимого, так и за счет механизма рефлекторных связей. По проблеме респираторных проявлений ГЭР остается много неразрешенных вопросов о роли некислотных стимулов в происхождении респираторных нарушений и бронхообструкции.

Вивітлено основні етіопатогенетичні механізми, диференційно-діагностичні критерії, принципи лікування, маршрути пацієнтів з різними формами спондилоартронатій, що зустрічаються у практиці сімейного лікаря. Розглянуто сучасні підходи до профілактики, лікування та реабілітації цієї категорії пацієнтів.

Висвітлено актуальну проблему сучасної медицини - антибактеріальну терапію різних захворювань із застосуванням 16-членного макролідного антибіотика спіраміцину. Розглянуто основні властивості сніраміцину, що визначають його місце в сучасній клінічній практиці.

У 61 больной раком эндометрия (РЭ) I - IV стадии с наличием и без микросателлитной нестабильности (МСН) иммуногистохимическим методом в клетках опухоли определена экспрессия Ki 67, Bcl 2, РЭстр (рецепторов эстрогена), РП (рецепторов прогестерона). Выявлено, что наличие МСН-генома в опухоли больных I - III стадии РЭ коррелирует с экспрессией антигена Ki 67 и рецепторов стероидных гормонов. У больных I - II стадии опухоли с фенотипом МСН+ имеют меньшую пролиферативную активность клеток, а при III стадии выявлена обратная зависимость. Содержание РЭстр достоверно коррелирует с МСН-фенотипом опухоли у больных с I стадией, а РП - при II и III стадии заболевания. Все карциномы с фенотипом МСН+ имели большую экспрессию рецепторов. Уровень антиапоптотического белка Bcl 2 не имел достоверной связи с наличием МСН.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.695.4

Рубрики:

Пухлини нирок і ниркових мисок

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

К настоящему времени фактически не изучены иммуногистохимические характеристики и не выработана общая теория формирования внутривенозных неопластических тромбов. С целью уточнения патогенеза макроскопического внутривенозного распространения почечно-клеточного рака с внутривенозной инвазией и без нее у 94 больных иммуногистохимическим методом исследована экспрессия ММР-9, коллагена IV типа, маркера эндотелиальных клеток (CD 31) и фактора роста эндотелия сосудов (VEGF). Установлено, что экспрессия ММР-9 и VEGF была гораздо выше в группе с макроскопическим внутривенозным распространением опухоли и не коррелировала с протяженностью опухолевого тромба или с размерами основной опухоли. Это свидетельствует, что ММР-9 и VEGF играют важную роль в патогенезе внутривенозного распространения почечно-клеточного рака.

У хворих на бронхіальну астму (БА) комплексно досліджено особливості порушень регіональної вентиляції, легеневого кровообігу, стану мікрогемодинаміки у малому колі кровообігу та динаміку відповідних показників під впливом інтервальної гіпокситерапії (ІГТ). Встановлено, що ІГТ сприяє покращанню вентиляційної здатності легень за рахунок раціонального перерозподілу регіональної вентиляції та компенсаторному перерозподілу легеневого кровопотоку від верхніх зон до нижніх. Визначено коригуючий вплив запропонованого методу на показники клітинної та гуморальної ланок імунітету. З метою підвищення ефективності лікування хворих на БА патогенетично обгрунтовано включення методу ІГТ у комплекс медикаментозного лікування. Доведено високу клінічну ефективність даного методу та відсутність побічної дії. Обгрунтовано доцільність застосування гіпокситерапії у комплексному лікуванні хворих на БА, переважно з легким та середньоважким ступенями перебігу захворювання. Вперше вивчено морфофункціональний стан периферійних судин шляхом гістохімічного дослідження біоптатів шкіри та особливості мікроциркуляторних порушень відповідно до ступеня важкості перебігу БА.

Розглянуто механізми дії, показання до призначення і аналіз ефективності використання макролідів, зокрема спіраміцину, при інфекціях дихальних шляхів за амбулаторних умов.

Наведено результати вітчизняних досліджень застосування комплексного гомеопатичного препарату СОЛЬВЕНЦІЙ у складі комплексної терапії остеоартрозу, остеохондрозу та інших ревматичних захворювань. Прийом препарату підвищує ефективність медикаментозної терапії, сприяє прискоренню позитивної динаміки основних показників функціональної активності, зменшенню больових відчуттів та має позитивний вплив на вегетативний статус і психологічний стан хворих. Враховуючи тривалий і виражений протизапальний ефект препарату СОЛЬВЕНЦІЙ та відсутність побічних реакцій під час застосування, можна рекомендувати його використання не тільки для лікування, а й з метою профілактики загострень ряду ревматичних захворювань.

Розкрито теоретико-лінгвістичні аспекти формування професійної компетентності майбутніх філологів засобами Інтернет-технологій з урахуванням вимог сучасної електронної лінгводидактики. Висвітленню основні положення електронної лінгводидактики, яка сприяє формуванню професійної компетентності майбутніх філологів в аспекті використання в едукаційному процесі Інтернет-технологій. Увагу також акцентовано на описі комунікативного середовища Інтернету.

Раскрыты лингвистические основы формирования профессиональной компетентности будущих филологов средствами Интернет-технологий с учётом требований современной электронной лингводидактики. Освещены основные положения электронной лингводидактики, способствующей формированию профессиональной компетентности будущих филологов в аспекте использования в образовательном процессе Интернет-технологий. Внимание также акцентировано на описании коммуникативной среды Интернета.

The topicality of the article is in studying linguistic basics of formation of future philologists' professional competence by means of Internet technologies taking into account the requirements of modern electronic Linguodidactics. The aim of this paper is defining and description of linguistic basics of formation of future philologists' professional competence by means of Internet technologies. The article deals with highlighting of basic items of electronic linguodidactics, which helps to form future philologists' professional competence in the aspect of using Internet technologies in the educational process. Attention is also focused on the description of the communicative medium of Internet.

Виявлено й описано у лексико-семантичних характеристиках в межах семантично завершених частин англомовних електронних текстів інформаційно-довідкового та наукового комунікативних блоків персональних веб-сторінок лінгвістів.