Виявлено закономірності формування світло-кольорового середовища (СКС) сучасного міста. Визначено, що СКС міста є ієрархічною системою з інтегрованою взаємодією, відкритих і закритих архітектурних просторів з джерелами й установками штучного освітлення, яка забезпечує цілий ряд функцій для життєдіяльності населення міста. Його основні якісні та кількісні характеристики зумовлені функцією світла та кольору в архітектурному середовищі. Процес формування СКС сучасного міста залежить від комплексу основних чинників, а саме: містобудівних, природно-кліматичних, інженерно-технічних, естетичних і здійснюється поетапно. Виявлено основні етапи формування СКС міста з використанням природного та штучного світла. Проаналізовано зарубіжний досвід формування СКС сучасного міста та визначено його просторову структуру, яку виявляють світлопланувальні "каркас" і "тканина" сучасного міста. Даний "каркас" формується інфраструктурою транспортно-пішохідних комунікацій з підсистемою житлових і промислових функцій. Світлопланувальну "тканину" міста формують об'єкти міського центру та ландшафтно-рекреаційних територій міста. Надано рекомендації щодо формування їх основних структурних одиниць. Виявлено композиційні задачі формування СКС сучасного міста, які запропоновано визначати на макро- та мікрорівні. Створення світло-кольорового середовища міста є комплексною проблемою з інтегрованим рішенням інженерно-технічних і архітектурно-художніх задач. Формування світло-кольорового середовища запропоновано здійснювати з урахуванням розроблених архітектурно-художніх принципів проектування та розробкою світло-кольорового генплану міста.

Наведено ретроспективний аналіз формування світло-кольорового середовища сучасного міста, розглянуто особливості його формування міста з урахуванням системного підходу до проектування. Вперше викладено теоретичні засади формування світло-кольорового середовища міста як системи відкритих архітектурних просторів. Надано рекомендації щодо формування світло-кольорового середовища сучасного міста з урахуванням розроблених архітектурно-художніх принципів його проектування, окреслено перспективні тенденції у цій сфері.

Розкрито роль теоретичної та практичної творчості "піонерів сучасної архітектури". Досліджено творче різноманіття в європейській архітектурі початку XX ст. Висвітлено еволюцію функціоналістичних ідей у творчості Ле Корбюзьє 1940 - 1950-х рр. Досліджено особливості трансформації ідей сучасної архітектури у теорії та практиці майстрів регіоналізму. Визначено особливості латиноамериканської архітектурно-містобудівної утопії. Розглянуто подальший розвиток ідей органічної архітектури в середині XX ст. Висвітлено питання витоків і початків радянського художнього авангарду. Проаналізовано особливості авангардної художньої культури початку XX ст. у радянському революційному експерименті та будівництві. Висвітлено головні змістовні архітектурно-містобудівні тематизми 1920 - 1930-х рр. у спробах соціального перетворення. Проведено порівняльні особливості впливу ідеології тоталітарних держав на архітектурно-мистецьку сферу. Розкрито головні проблеми радянської містобудівної практики у 1930 - 1940-ті рр. Розглянуто архітектуру як монументальний символ і п'єдестал. Викладено особливості естетики та теорії постмодернізму в контексті його філососфії. Окреслено теоретичні та методологічні засади творчості провідних майстрів постмодернізму.

Вперше узагальнено та систематизовано стан архітектурної діяльності з виявленням перспективних екологічних напрямків її розвитку. Вперше розроблено методологічні основи "архітектурної прогностики" в аспекті "екологічних" векторів розвитку інноваційної архітектури (ІА). Вперше визначено зовнішні фактори впливу на існування та розвиток ІА (енергозберігальні й енергогенеруючі технології, розумні технології, технологія з низьким або нульовим викидом вуглецю, цифрові технології тощо). Вперше розроблено принципи впливу глобальних світових криз (демографічних, економічних, екологічних, соціальних) на сучасну архітектуру. Вперше виявлено основні принципи впливу демографічної кризи на глобальні світові кризи. Вперше виявлено три найбільш обгрунтовані прогностичні сценарії розвитку демографічної кризи (за Капіцею, за Ашеровим і за Смейлом) і розроблено сценарії розвитку екологічної ІА під впливом цих криз. Вперше вибудовано модель кореляції прогностичних сценаріїв розвитку екологічної ІА. Вперше розроблено принципи гнучкої адаптивності екологічної ІА до різних варіантів реалізації прогностичних сценаріїв розвитку глобальних криз. Вперше розроблено науково обгрунтовані прогнози формування "екологічної" ІА; сформульовано наукові положення та створено концепцію подальшої розробки методологічних основ "архітектурної прогностики".