Наведено кодикологічні описання 263-ти слов'янських рукописних книг, уривків та фрагментів XVI ст. кириличного письма, які зберігаються у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, з урахуванням сучасних досягнень археографії, палеографії, філігранознавства, кодикології та кодикографії. Розкрито зміст пам'яток, подано дані про стан збереження, художнє оздоблення, оправи пам'яток, записи щодо історії рукопису, старі шифри, штампи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.022:Э + Э372-507

Рубрики:

Православ'я

Шифр НБУВ: Ж68592 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Розглянуто процеси трансформації регіонів в умовах розвитку інформаційного суспільства. Описано особливості негативних інформаційних впливів на них в умовах гібридної війни РФ проти України. Приділено увагу шляхам нейтралізації негативних інформаційних впливів.

Розглянуто основні напрями спільної культурної еволюції регіонів українського суспільства в умовах становлення євроінтеграційних орієнтирів розвитку об'єднавчих процесів у рамках соціальних перетворень інформаційного суспільства. Описано особливості трансформації сучасної інформаційної культури. Розглянуто основні євротренди сучасного українського розвитку. Приділено увагу інформатизації як основі інформаційно-культурного розвитку сучасної України. Акцентовано на сучасних комунікативних процесах у зміцненні національного інформаційного комплексу. Висвітлено досвід провідних країн світу та міжнародних організацій у створенні національних і міжнародних цифрових ресурсів культурної спадщини.

Розглянуто основні напрями спільної культурної еволюції регіонів українського суспільства в умовах становлення євроінтеграційних орієнтирів розвитку об'єднавчих процесів у рамках соціальних перетворень інформаційного суспільства.

Репрезентовано біографічні довідки співробітників просвітянських, університетських, наукових, публічних, сільських та дитячих бібліотек - як знаних бібліотекознавців - розробників теорії, історії, методики та організації бібліотечної справи, так і пересічних, імена котрих удалося встановити за архівними джерелами та за згадками в опублікованих документах. Наведено відомості про українців - діячів бібліотечної, книжкової та видавничої справи інших держав, які зробили свій внесок у розвиток української національної книжкової культури та бібліотечної справи.

Збірник містить тези доповідей, в яких розглянуто проблему формування документального ресурсу періодики та преси як науково-довідкового сегмента інформаційного простору України. Розкрито проблеми формування бібліотечно-інформаційних ресурсів Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського та шляхи їх вирішення. Охарактеризовано електронні форми та методи в системі бібліотечно-інформаційного обслуговування. Розглянуто тематичний спектр публікацій українських вчених з питань державного управління у Загальнодержавній реферативній базі даних "Україніка наукова". Проведено бібліометричний аналіз наукових публікацій з проблем розвитку вітчизняної енергетики (на основі реферативних ресурсів НБУВ). Викладено питання нормування праці каталогізатора за умов трансформації бібліотечно-інформаційної технології. Запропоновано гуманістичні та технократичні підходи до побудови стратегії розвитку бібліотечно-інформаційної сфери. Розглянуто комплекс технологій управління знаннями в інформаційно-бібліотечній діяльності наукової бібліотеки. Викладено організаційно-управлінські аспекти вдосконалення системи інформаційного обслуговування користувачів НБУВ. Розкрито можливості бібліотек щодо формуванню динамічних ресурсів біографічної інформації. Досліджено місце бібліографічної інформації в діяльності наукової бібліотеки за сучасних умов. Проаналізовано сучасний стан та особливості розвитку національної бібліотеки Туреччини. Висвітлено питання бібліометрики у реферативній базі даних "Україніка наукова". Акцентовано на сучасних міжнародних бібліотечних стандартах каталогізації цифрових ресурсів. Розглянуто довідково-бібліографічну діяльність як чинник науково-інформаційного забезпечення. Досліджено довідково-бібліографічну діяльність як чинник науково-інформаціного забезпечення.

Оприлюднено документальний склад архівів, колекцій та зібрань державних, громадських і релігійних установ переважно XIX - першої чверті XX ст., ліквідованих або реорганізованих радянською владою в 1918 - 1940 рр., чиї фонди в різний час надійшли до рукописного підрозділу НБУВ. Надано інформацію про власне фондоутворювачів, історію надходження колекцій до Бібліотеки, склад і зміст документів колекційних фондів, літературу про фонди. Зазначено, що всі комплекси документів перебувають на обліку як державне надбання України. Колекційний фонд ІР НБУВ складають документи наукових установ і товариств, світських вищих і середніх закладів, духовні навчальні заклади, органів духовного управління, фортеці св. Єлизавети, просвітницьких товариств та організацій, музейних установ.

Порушено актуальні проблеми системного розвитку наукових бібліотек як важливого чинника прогресу бібліотечно-інформаційної сфери України, місця і ролі наукових бібліотек у соціокомунікативних процесах сучасності. Українськими та зарубіжними фахівцями висвітлено теоретичні та прикладні аспекти реалізації стратегічно важливих завдань і локальних проектів розвитку наукових бібліотек, зокрема на основі поглиблення інтеграційних процесів бібліотек із закладами науки, освіти та культури. Розглянуто питання наукового, методичного та технологічного забезпечення формування та розбудови електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів, атрибуції й експертизи рукописної та книжкової спадщини, інноваційних бібліометричних технологій і наукометричних досліджень, упровадження міжнародних стандартів, збереження бібліотечних фондів. Наведено результати науково-історичних розвідок, проаналізовано сучасні тенденції та перспективи розвитку національної бібліографії та біографіки.

Висвітлено традиції та інновації у діяльності наукових бібліотек у цифрову епоху. Розкрито теоретичні та прикладні аспекти формування, використання, організації доступу до електронних інформаційних ресурсів наукової бібліотеки в сучасному веб-середовищі та оптимізації бібліотечної діяльності у розвитку національного інформаційного простору, зокрема інтеграції друкованих і електронних бібліографічних ресурсів у формуванні репертуару періодики. Розглянуто традиції та новації місць зберігання і використання документальних історико-культурних фондів, представлено здобутки і перспективи історії книжкової культури України, інноваційні бібліометричні технології та наукометричні дослідження. Наведено результати науково-історичних розвідок про визначних бібліотекознавців та бібліографів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та дослідження з бібліотечної біографіки.

Висвітлено походження, формування та розвиток зібрання протягом XVII - XX ст. - у період приналежності його різним представникам роду, встановлено їх науково-культурні уподобання та зв'язок з наповненням книжкового фонду. Приділено увагу складу та змісту бібліотеки в Івниці в різний час, проаналізовано шляхи комплектування й історико-культурного значення зібрання. Репрезентовано значний обсяг першоджерел з книго- й архівосховищ України та Польщі.

Уперше в Україні наведено дані про склад і зміст 264-х особових архівних фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, зокрема, рукописи наукових і творчих праць фондоутворювачів (бібліографічні покажчики, персонологічні матеріали), біографічні матеріали, матеріали службової та громадської діяльності, листування. Проаналізовано особливості організації рукописного й особливих архівних фондів. У історичному аспекті висвітлено діяльність відділу рукописів. Вміщено список фондів, які перебувають у процесі опрацювання.

Впервые на Украине приведены данные о составе и содержании 264-х личных архивных фондов Института рукописи Национальной библиотеки Украины им. В.И.Вернадского, в частности, рукописи научных и творческих трудов создателей фондов (библиографические указатели, персонологические материалы), биографические материалы, материалы служебной и общественной деятельности, переписка. Проанализированы особенности организации рукописного и личных архивных фондов. В историческом аспекте освещена деятельность отдела рукописей. Предложен список фондов, находящихся в обработке.

Висвітлено проблеми архівознавства як наукової системи і навчальної дисципліни. Розглянуто питання історії архівної справи, зокрема, періодів Київської Русі та Галицько-Волинської держави, литовсько-польської доби (XV ст. - перша половина XVII ст.), козацько-гетьманської України (середина XVII - XVIII ст.), в контексті проектів архівних реформ у Росії у ХІХ - на початку ХХ ст., доби Української революції (1917 - 1920 рр.), в Західній Україні, на Буковині та Закарпатті у 1920 - 1930 рр., за часів радянської влади (1920 - 1980 рр.), проаналізовано розвиток архівної справи в незалежній Україні. Розкрито правові засади та структуру Національного архівного фонду України. Описано принципи організації архівної справи та діяльності державних архівних установ. Особливу увагу приділено питанням експертизи цінності архівних документів, комплектуванню державних архівів, застосуванню сучасних інформаційних технологій в архівній справі, науково-дослідній роботі архівів.

Освещены проблемы архивоведения как научной системы и учебной дисциплины. Рассмотрены вопросы истории архивного дела, в частности, периодов Киевской Руси и Галицко-Волынского государства, литовско-польской эпохи (XV в. - первая половина XVII в.), казаческо-гетьманской Украины (середина XVII - XVIII вв.), в контексте проектов архивных реформ в России в ХІХ - начала ХХ вв., эпохи Украинской революции (1917 - 1920-е гг.), в Западной Украине, на Буковине и Закарпатье в 1920 - 1930-х гг., во времена советской власти (1920 - 1980-е гг.), проанализировано развитие архивного дела в независимой Украине. Раскрыты правовые основы и структура Национального архивного фонда Украины. Описаны принципы организации архивного дела и деятельности государственных архивных учреждений. Особое внимание уделено вопросам экспертизы ценности архивных документов, комплектованию государственных архивов, применению современных информационных технологий в архивном деле, научно-исследовательской работе архивов.

Висвітлено життя, організаційну та наукову діяльність заступника директора Всенародної бібліотеки України (нині - Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського) в 1923 - 1933 рр., керівника відділу Орієнталія й інших спеціалізованих відділів установи, видатного бібліотекознавця, книгознавця, сходознавця В. Ф. Іваницького. Розглянуто діяльність ученого як історика Стародавнього Сходу, гебраїста, а також теоретика та практика бібліотечної справи в Україні. Розкрито джерелознавче значення особових документів В. Ф. Іваницького. Подано публікації архівних документів (автобіографію, список наукових робіт, спогади, заяви щодо реабілітації, а також підготовлені вченим бібліотечні інструкції). Наведено хронологічний покажчик наукових, науково-методичних, науково-організаційних, науково-популярних праць В. Ф. Іваницького та його перекладів, а також літературу про нього.

Подано бібліографічну інформацію про масив газетних видань, що вийшли друком у період 1917 - 1920 рр.

Розглянуто медійний перифраз як вияв динаміки розвитку слов'янських літературних мов. Приділено увагу мові як модусу національного словацького походження. Досліджено вплив глобалізаційних процесів на розвиток соціолекту футбольних фанатів у слов'янських культурах на прикладі української та польської мов. Вивчено проблему лінгвістичних неоднозначностей під час створення лексикографічних систем корпусного типу. Охарактеризовано етноідентифікаційне й етнооб'єднувальне значення української літератури на Закарпатті у 1920 - 1930 рр. за матеріалами преси. Проаналізовано фантастичні риси у літературі болгарського діаболізму. Показано роль етнічних фестивалів у збереженні ідентичності слов'янських культур за умов глобалізаційних викликів. Акцентовано увагу на семантиці та символіці деяких обрядів українців Нижнього Поволжя. Розкрито особливості атрибуції та кодикологічного опису української кириличної рукописної книги XVІІ ст. у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Детально розглянуто реєстр Війська Запорізького Низового 1756 р. як джерело вивчення контактів запорізьких козаків і південних слов'ян у середині XVІІІ ст.

Вперше системно репрезентовано методологічні засади палеографічно-орфографічного напряму дослідження української, загалом східнослов’янської, кириличної рукописної книги. Палеографічно-орфографічна атрибуція визначається як новий міждисциплінарний напрям палеографії, кодикології та кодикографії. Простежено використання букв в орфограмах на фонетико-орфогра- фічному та позафонетичному рівнях за уставними та півуставними кодексами кінця XIII - початку XVII ст. в еволюції та «революції» розвитку середньовічної української книжної писемності. Виділено атрибуційні орфограми на рівні графічного буквеного узгодження в дублетних опозиціях у хронології їхнього функціонування в книжній графіко-орфографічній системі та представлені в палеографічно-орфографічних формулах. Надано комплексні дослідження кодексів.

Представлено наукові археографічні описи та кодиколого-палеографічне й графіко-орфографічне дослідження 12-ти кириличних пам'яток писемності XII - XIII ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, здійснені з урахуванням сучасних досягнень археографії, палеографії, кодикології та кодикографії, а також досліджень давніх південно- та східнослов'янських графіко-орфографічних систем. Подано науково-довідковий апарат і полеографічний альбом, опубліковано тексти усіх найдавніших кириличних уривків, що зберігаються в Інституті рукопису.

Карбонізовано сополімер ацетату целюлози с поліізоціанатом, який синтезовано за одночасного формування тривимірних структур як самого сополімеру, так і матриці з пірогенного силіцій діоксиду. Для стимулювання утворення наноструктурного вуглецю в реакційну суміш вводили додатково розчин купрум хлориду. Склад і структуру одержаного вуглець-кремнеземного композиту досліджено за допомогою методів СЕМ, ЕДРС і РФА. Показано, що в карбонізованому композиті вуглець знаходиться у вигляді покриття на частинках SiO₂ і складається з графіту, графену та аморфного неструктурованого вуглецю. Cu²⁺ відновлюється продуктами піролізу органічних складових композита до кристалів металевого купруму розміром до декількох мкм.

Карбонізацією сополімеру ацетату целюлози з поліізоціанатом в матриці із силіцій діоксиду синтезовано вуглець-кремнеземний наноматеріал, який складається з наночастинок SiO₂ і вуглецевих наноутворень розміром від декількох нм (товщина) до декількох мкм (довжина). Структуру та склад піровуглецю досліджено за допомогою методів СЕМ та ЕДРС. За присутності у реакційній суміші нікол хлориду в порах композиту додатково до вуглецевого покриття на частинках SiO₂ утворюються шарувато-стрічкові та волокнисті наноструктури вуглецю розміром до декількох мкм і частинки металевого ніколу розміром до 200 нм.