Досліджено питання підвищення якісних показників технологічного процесу електрогідравлічної очистки виливків, суттю якого є стабілізація гідродинамічних параметрів електровибуху та забезпечення рівномірності переміщення джерела електрогідроімпульсного впливу шляхом синтезу локального автоматичного регулятора гідродинамічних параметрів технологічного процесу з урахуванням стахастичності та невизначеності параметрів середовища обробки. З використанням удосконаленої математичної моделі технологічного процесу електрогідравлічної очистки виливків, яка передбачає врахування невизначеності параметрів середовища обробки та робастних законів керування для локального регулятора гідродинамічних параметрів. Синтезовані робастні та ЛКГ-регулятори дають змогу підвищити точність їх стабілізації щодо електровибуху на 10 - 15 %. Для технологічної схеми очистки за площею підвищено точність стабілізації швидкості переміщення виконавчого органу (електрода) на 10 - 15 %. Розроблено інформаційне та програмне забезпечення для автоматизованої системи керування технологічним процесом електрогідравлічної очистки виливків.

Досліджено проекти альтернативних джерел енергії, запропоновано шляхи вирішення питання національної енергетичної безпеки держави, наведено завдання й одержано результати у сфері надання енергетичної безпеки України. Розглянуто гнучкі технології одержання та використання твердого біопалива з рослинних відходів. Визначено негативні впливи енергетики на стан навколишнього середовища. Охарактеризовано основні технології відновлюваної енергетики. Проаналізовано проблеми визначення єдиної назви термінів "біомаса", "біопаливо" і "біоенергія". Розглянуто різновиди моделювання та їх застосування в гнучких технологіях брикетування подрібнених рослинних відходів. Запропоновано практичне вирішення проблеми використання гнучких технологій для видозміни рослинних відходів у тверде паливо.

На основі результатів екологічного моніторингу встановлено, що в Україні утворюється значна кількість рослинних відходів, яка не використовується, а тільки забруднює навколишнє середовище (повітря, водойми та прилеглі території). Проаналізовано технології утилізації деревинних і рослинних відходів в тверде біопаливо-брикети, показано технологічні процеси і обладнання. Такі види твердого біопалива займають менший об'єм, ніж непресовані відходи, і, маючи велику масу, стають транспортабельними, що надає змогу їх використовувати на потреби опалення житлових та промислових приміщень. Обгрунтовано і реалізовано на практиці можливість і доцільність введення полімерних відходів до паливних брикетів з метою покращання їх фізико-механічних властивостей. При використанні шкіряного пилу, який надає тиксотропний ефект, запобігається витікання поліетилену при спалюванні брикету - найбільш висококалорійної частини палива. Таким чином, вирішується одна з екологічно-найважливіших технічних задач, що стосуються засобів вогневого знешкодження не тільки відходів деревини, шкіряного пилу, але й відходів термопластів.