Розроблено та науково обгрунтовано концепцію формування особистості студентів суб'єктами соціокультурної діяльності як теоретичну основу визначення формату сучасних відносин з Іншим, ціннісного виміру вищої освіти, напряму особистісного розвитку студентів. Визначено принципи такого формування та розроблено модель педагогічного впливу на підвищення сформованості особистості студентів суб'єктами соціокультурної діяльності як методичну основу (пере)осмислення особистістю сенсу повсякденної активності. Висвітлено підготовку, організацію та логіку проведення експериментальної роботи з формування особистості студентів суб'єктами соціокультурної діяльності. Досліджено ефективність запровадження способів реконструкції повсякденної життєдіяльності особистості.

Досліджено проблему змістового наповнення художньо-естетичної освіти майбутніх педагогів. Визначено критерії їх художньо-педагогічної підготовленості. Розроблено педагогічну модель процесу формування готовності студентів педагогічних училищ до художньо-естетичного виховання дітей засобами української дитячої музики.

Здійснено аналіз трансформаційних процесів в освіті. Розглянуто вітчизняну вищу освіту в дискусійному контексті сценаріїв майбутнього, описано архетипи соціального життя як базис наступності домодернізаційних і модернізаційних цінностей у вищій освіті. Показано можливості вимірювання якості вищої освіти через репрезентацію сенсу наукового знання. Розкрито сутність сучасної вищої школи та її роль в становленні середнього класу. Виявлено можливості застосування ідеї культуротворчості в професійній освіті та її реалізацію вищою школою. Розглянуто питання науково-методичного забезпечення процесу навчання у вищій школі, методичну компетентність викладача, а також можливості управління самостійною роботою студента. Проаналізовано дискурс модернізації освіти, сформульовано завдання педагогічного впливу в контексті становлення студента як суб'єкта соціокультурної діяльності.

Висвітлено результати дослідження теоретичних і методичних засад формування культуротворчості студентів університету. Розглянуто культуротворчість як педагогічну категорію, проаналізовано в зазначеному контексті стан освітньої практики, сформульовано та розроблено понятійно-категоріальний апарат з даної проблеми. Розкрито зміст, методи, форми, структуру та функції педагогічної системи формування культуротворчості студентів.

Освещены результаты исследования теоретических и методических основ формирования культуротворчества студентов университета. Рассмотрено культуротворчество как педагогическая категория, проанализировано в указанном контексте состояние образовательной практики, сформулирован и разработан понятийно-категориальных аппарат по данной проблеме. Раскрыты содержание, методы, формы, структура и функции педагогической системы формирования культуротворчества студентов.

Визначено суб'єкт соціокультурної діяльності (ССД) у науково-теоретичному та науково-практичному контекстах. Розглянуто художньо-споживчу діяльність як площину педагогічного впливу. Висвітлено особливості формування студентів ССД, встановлення динаміки опанування студентами поняттєво-категоріального апарату. Наведено методи діагностики сформованості у студентів ССД, динаміки набуття досвіду суб'єктної активності в навчальному процесі.

Определен субъект социокультурной деятельности (ССД) в научно-теоретическом, научно-практическом контекстах. Рассмотрена художественно-потребительская деятельность как плоскость педагогического влияния. Освещены особенности формирования студентов ССД, установления динамики овладения студентами понятийно-категориального аппарата. Приведены методы диагностики сформированности студентов ССД, динамики приобретения опыта субъектной активности в учебной процессе.

Досліджено теоретичні та методологічні засади формування культуротворчості студентів університетів. На підставі узагальнення тенденцій становлення нової виробничої парадигми розроблено модель культуротворчої праці. Створено концепцію формування культуротворчості студентів університетів як теоретичну основу підвищення ефективності фахової підготовки. Розроблено педагогічну теорію формування культуротворчості студентів університетів, зокрема обгрунтовано універсальну поведінкову модель фахівця за умов продукування нового як звичної форми професійної діяльності. Розроблено й експериментально перевірено педагогічну систему формування культуротворчості студентів університетів як сукупність упорядкованих дій, що врівноважують соціокультурні процеси в системі соціокультурна цінність - культуротворець.

Розглянуто поняття «talent management» (ТМ), що є бізнес-стратегією, в якій рентабельність ВНЗ досягається через реалізацію талановитими фахівцями (Т-фахівцями) свого потенціалу. Зауважено, що використання ТМ сприятиме досягненню ВНЗ конкурентних переваг на ринку освітніх послуг. Досліджено процес пошуку науковців, викладачів, лідерів з високим потенціалом і реалізацію їх розвитку. Аргументовано значення ТМ для диференціації унікальних можливостей ВНЗ та зміцнення університетської культури. Зосереджено увагу на тому, що ТМ постає активом ВНЗ, якщо вдається перевести «ефемерний» талант працівника у цілком вимірювану його здатність створити сервіс, пов'язаний зі стратегією розвитку ВНЗ і його бізнес-планами.

Рассмотрено понятие «talent management» (ТМ), являющееся бизнес-стратегией, в которой рентабельность вуза достигается через реализацию талантливыми специалистами своего потенциала. Отмечено, что использование ТМ способствовать достижению вузов конкурентных преимуществ на рынке образовательных услуг. Исследованы процесс поиска ученых, преподавателей, лидеров с высоким потенциалом и реализацию их развития. Аргументировано значение ТМ для дифференциации уникальных возможностей ВУЗ и укрепления университетской культуры. Сосредоточено внимание на том, что ТМ возникает активом ВУЗ, если удается перевести «эфемерный» талант работника во вполне измеряемую его способность создать сервис, связанный со стратегией развития ВУЗ и его бизнес-планами.

Сonsidered the concept of «talent management» (TM) that supports business strategy, in which profitability is achieved through the implementation of the university talented specialists in their building. It is noticed that the use of TM contribute to competitive advantage of universities in the education market. Investigated the process of searching for scientists, educators, leaders with high potential and the realization of their development. Argued TM value for differentiating the unique capabilities of universities and strengthen the university culture. Focused attention on the fact that there is an asset TM universities, if you can translate «ephemeral» employee talent quite measured its ability to create a service that is associated with the development strategy of the university and its business plans.

Зазначено, що важливість для професійної підготовки практик дотримання правил, недотримання правил, маніпуляції ними полягає у формуванні індивідуального досвіду осмисленого впливу професійної діяльності на стани збалансованості культури та творчості, традиції і новації, споживання та створення. Він пов'язаний і з позитивним самопочуттям, оптимізацією наявних ресурсів за збереження соціальної та культурної ідентичностей, і з негативним самопочуттям, трансгресією, нонконформізмом, протистоянням оточенню, відмовою від соціальної та культурної ідентичностей. Реалізація ідеї культуротворчості в професійній підготовці забезпечує конструктивну активність, уміння створювати мирне, добросусідське та благополучне середовище для індивідуального і колективного існування. Визначення припустимих меж протистояння тиску соціокультурного оточення в разі незгоди з правилами, маніпуляція ними на засадах партикулярної конвенції сприяє збереженню фізичних, психічних, соціальних і культурних ресурсів.

Висвітлено підстави доведення пересічним громадянином власної належності до російськомовної спільноти. Визначено сутність соціально-психологічної оптимізації наслідків ідентифікації з російськомовною спільнотою. Описано психолого-корекційні засоби оптимізації процесу інтеграції російськомовної спільноти.

Висвітлено визначення сутності принципів здійснення педагогічного впливу на особистісний розвиток студентів. Акцентовано увагу на формування студентів як суб'єктів соціокультурної діяльності. Проаналізовано основні принципи формування суб'єкта зазначеної діяльності. Констатовано, що визначені принципи потребують подальшого дослідження в аспекті їх реалізації у навчально-виховному процесі ВНЗ.

Освещена сущность принципов педагогического влияния на личностное развитие студентов. Акцентировано внимание на формирование студентов как субъектов социокультурной деятельности. Проанализированы основные принципы формирования субъекта указанной деятельности. Констатирован факт, что указанные принципы нуждаются в дальнейшем исследовании в аспекте их реализации в учебном процессе в ВУЗ.

The article deals with the essence of principles of pedagogical influence on personal development of students. The attention to formation of students as subjects of sociocultural activity is stressed. Main principles of formation of the subject of thespecified activity are analysed. The fact is ascertained, that the specified principles require in жальнейшем research from the point of view of their realization educational process in high school.

Розглянуто можливості ідеї культуротворчості для соціально-психологічних досліджень творчості. Аргументовано доцільність дослідження у соціальній психології проблеми творчості з урахуванням сучасних тенденцій у соціогуманітарному та соціально-економічному знанні через звернення до ідеї культуротворчості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч481 + Ч312

Рубрики:

Педагогіка вищої школи

Соціальна педагогіка

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто змістову сутність суб'єкта соціокультурної діяльності та її відмінності від інших виявів перетворювальної активності.

Розглянуто благополуччя здобувачів вищої освіти як ключовий об’єкт моніторингу її якості. Зазначено, що здобувач вищої освіти, незалежно від сфери майбутньої професійної діяльності, причетний до продукування соціальних практик, що позначаються на благополуччі соціальної групи чи суспільства в цілому. Підкреслено, що особа може себе відчувати неблагополучно через низький соціально-економічний стан, погане володіння основною мовою спілкування, неналежності до титульної нації, а також через проживання на периферії. Проаналізовано вимоги до професорсько-викладацького складу ВНЗ, які необхідні для ефективного педагогічного впливу на динаміку благополуччя здобувачів вищої освіти.

Рассмотрено благополучия соискателей высшего образования как ключевой объект мониторинга ее качества. Указано, что соискатель высшего образования, независимо от сферы будущей профессиональной деятельности, причастен к продуцированию социальных практик, которые сказываются на благополучии социальной группы или общества в целом. Подчеркнуто, что лицо может себя чувствовать неблагополучно из-за низкого социально-экономического положения, плохого владения основным языком общения, непринадлежности к титульной нации, а также из-за проживания на периферии. Проанализированы требования к профессорско-преподавательскому составу ВУЗ, которые необходимы для эффективного педагогического воздействия на динамику благополучия соискателей высшего образования.

We consider well-being of students as a key object of higher education quality monitoring. It is mentioned that a studentis connected with social practice production which influences well-being of a social group or society in general. It is underlined that a person may have some problems because of low socio-economic status, poor language of communication, belonging to national minority, living at the periphery. The requirements for university teachers necessary for the effective pedagogical influence on the dynamics of students’ well-beingare analysed.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*671.111

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч111.15 + Ю6*671

Рубрики:

Культура як суспільне явище

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р120.4р3-34

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено вихідні теоретичні засади утворення дискурсу модернізації освіти. Наголошено на активізації дискурсу модернізації освіти із входженням України до європейського освітнього та наукового простору (Болонський процес), хоча прямий зв’язок модернізації освіти із болонськими ініціативами є недоречним, оскільки останні не виникли як узагальнена практика реформування певної системи освіти. Виокремлено надуважне опікування вітчизняних науковців зарубіжними здобутками модернізації освіти. Проаналізовано когнітивний, соціокультурний і політичний контекст дискурсу модернізації освіти. Зазначено, що його когнітивний контекст значно посилиться, якщо буде виявлено джерела, механізми появи нової якості, котра й постане доведенням модернізаційного стрибка, а соціокультурний - коли більше уваги буде приділено процесам і явищам суспільного життя. Охарактеризовано політичний контекст дискурсу модернізації освіти, який більшою мірою пов’язаний із роз’ясненням її ідеалів через критику ідеалів попереднього етапусуспільного розвитку. Виокремлено установку на утвердження національної наукової лексики, яка має важливе значення для означеного контексту дискурсу. Констатовано, що трансформаційні процеси в дискурсі модернізації національної освіти не усвідомлені в усій їх комплексності; не завжди враховані наслідки постійного збагачення модернізаційних теорій, без чого досить проблематично сподіватися на переосмислення змін в освіті. Сформульовано теоретичні положення самооновлення дискурсу модернізації освіти.

Освещены исходные теоретические основы создания дискурса модернизации образования. Отмечена активизация дискурса модернизации образования с вхождением Украины в европейское образовательное и научное пространство (Болонский процесс), хотя прямая связь модернизации образования с болонскими инициативами неуместна, поскольку последние не возникли как обобщенная практика реформирования определенной системы образования. Выделено особенное внимание отечественных ученых к зарубежным достижениям модернизации образования. Проанализированы когнитивный, социокультурный и политический контексты дискурса модернизации образования. Указано, что его когнитивный контекст значительно усилится, если будут обнаружены источники, механизмы появления нового качества, которое и станет подтверждением модернизационного скачка, а социокультурный - когда больше внимания будет уделено процессам и явлениям общественной жизни. Охарактеризован политический контекст дискурса модернизации образования, который в большей степени связан с разъяснением его идеалов через критику идеалов предшествующего этапа общественного развития. Выделена установка на утверждение национальной научной лексики, которая имеет большое значение для указанного контекста дискурса. Констатировано, что трансформационные процессы в дискурсе модернизации национального образования не осознаны во всей их комплексности, не всегда учтены последствия постоянного обогащения модернизационных теорий, без чего достаточно проблематично рассчитывать на переосмысление изменений в образовании. Сформулированы теоретические положения самообновления дискурса модернизации образования.

the starting principles of creating the discourse of modernizing education have been elucidated; the analysis of its cognitive, socio-cultural and political contexts has been made. The theoretical principles of self-renovation of the discourse of modernizing education have been formulated.

Сформульовано основні положення концепції розгляду вищої школи як провідного суб’єкта формування в Україні середнього класу, підведено філософське підгрунтя для онтологічно-екзистенційного та трансцендентного смислових визначень пріоритетів у стосунках людина – суспільство. Визначено підстави для змістово несуперечливого розгортання процесу здобуття вищої освіти майбутніми представниками середнього класу. Окреслено соціально-психологічний, культурно-освітній і політико-економічний ракурси логіки педагогічного впливу на формування фахівця із вищою освітою як представника середнього класу. Акцентовано увагу на дискусійності цієї концепції.

Сформулированы основные положения концепции рассмотрения высшей школы как ведущего субъекта формирования в Украине среднего класса, подведено философское обоснование для онтологически-экзистенциального и трансцендентного смысловых определений приоритетов в отношениях системы человек – общество. Определены основания для содержательно непротиворечивого развертывания процесса получения высшего образования будущими представителями среднего класса. Отмечен социально-психологический, культурно-образовательный и политико-экономический ракурсы логики педагогического влияния на формирование специалиста с высшим образованием как представителя среднего класса. Акцентировано внимание на дискуссионности этой концепции.

Initial principles for considering higher school as a leading subject of the formation of the middle class are being formulated. The fundamentals for the development of the process of getting higher education by the would-be representatives of the middle class are being furnished. The logic of pedagogical influence on the formation of a specialist with higher education as a representative of the middle class is being determined.

Висвітлено методологічні засади культуротворчості в контексті співвідношення традиції і новації, практик споживання і створення, підготовки фахівців до професійної культурної діяльності та кваліфікованих фахівців як носіїв культурних цінностей. Досліджено професійну підготовку майбутніх фахівців в ВНЗ в контексті створення нових стандартів професійної якості.