Розглянуто поняття «talent management» (ТМ), що є бізнес-стратегією, в якій рентабельність ВНЗ досягається через реалізацію талановитими фахівцями (Т-фахівцями) свого потенціалу. Зауважено, що використання ТМ сприятиме досягненню ВНЗ конкурентних переваг на ринку освітніх послуг. Досліджено процес пошуку науковців, викладачів, лідерів з високим потенціалом і реалізацію їх розвитку. Аргументовано значення ТМ для диференціації унікальних можливостей ВНЗ та зміцнення університетської культури. Зосереджено увагу на тому, що ТМ постає активом ВНЗ, якщо вдається перевести «ефемерний» талант працівника у цілком вимірювану його здатність створити сервіс, пов'язаний зі стратегією розвитку ВНЗ і його бізнес-планами.

Рассмотрено понятие «talent management» (ТМ), являющееся бизнес-стратегией, в которой рентабельность вуза достигается через реализацию талантливыми специалистами своего потенциала. Отмечено, что использование ТМ способствовать достижению вузов конкурентных преимуществ на рынке образовательных услуг. Исследованы процесс поиска ученых, преподавателей, лидеров с высоким потенциалом и реализацию их развития. Аргументировано значение ТМ для дифференциации уникальных возможностей ВУЗ и укрепления университетской культуры. Сосредоточено внимание на том, что ТМ возникает активом ВУЗ, если удается перевести «эфемерный» талант работника во вполне измеряемую его способность создать сервис, связанный со стратегией развития ВУЗ и его бизнес-планами.

Сonsidered the concept of «talent management» (TM) that supports business strategy, in which profitability is achieved through the implementation of the university talented specialists in their building. It is noticed that the use of TM contribute to competitive advantage of universities in the education market. Investigated the process of searching for scientists, educators, leaders with high potential and the realization of their development. Argued TM value for differentiating the unique capabilities of universities and strengthen the university culture. Focused attention on the fact that there is an asset TM universities, if you can translate «ephemeral» employee talent quite measured its ability to create a service that is associated with the development strategy of the university and its business plans.

Висвітлено проблему інтеракції зокрема, в контексті культуротворчого формування студентів зокрема. Розглянуто й охарактеризовано сутність та структуру інтеракції.

Розглянуто благополуччя здобувачів вищої освіти як ключовий об’єкт моніторингу її якості. Зазначено, що здобувач вищої освіти, незалежно від сфери майбутньої професійної діяльності, причетний до продукування соціальних практик, що позначаються на благополуччі соціальної групи чи суспільства в цілому. Підкреслено, що особа може себе відчувати неблагополучно через низький соціально-економічний стан, погане володіння основною мовою спілкування, неналежності до титульної нації, а також через проживання на периферії. Проаналізовано вимоги до професорсько-викладацького складу ВНЗ, які необхідні для ефективного педагогічного впливу на динаміку благополуччя здобувачів вищої освіти.

Рассмотрено благополучия соискателей высшего образования как ключевой объект мониторинга ее качества. Указано, что соискатель высшего образования, независимо от сферы будущей профессиональной деятельности, причастен к продуцированию социальных практик, которые сказываются на благополучии социальной группы или общества в целом. Подчеркнуто, что лицо может себя чувствовать неблагополучно из-за низкого социально-экономического положения, плохого владения основным языком общения, непринадлежности к титульной нации, а также из-за проживания на периферии. Проанализированы требования к профессорско-преподавательскому составу ВУЗ, которые необходимы для эффективного педагогического воздействия на динамику благополучия соискателей высшего образования.

We consider well-being of students as a key object of higher education quality monitoring. It is mentioned that a studentis connected with social practice production which influences well-being of a social group or society in general. It is underlined that a person may have some problems because of low socio-economic status, poor language of communication, belonging to national minority, living at the periphery. The requirements for university teachers necessary for the effective pedagogical influence on the dynamics of students’ well-beingare analysed.

Висвітлено вихідні теоретичні засади утворення дискурсу модернізації освіти. Наголошено на активізації дискурсу модернізації освіти із входженням України до європейського освітнього та наукового простору (Болонський процес), хоча прямий зв’язок модернізації освіти із болонськими ініціативами є недоречним, оскільки останні не виникли як узагальнена практика реформування певної системи освіти. Виокремлено надуважне опікування вітчизняних науковців зарубіжними здобутками модернізації освіти. Проаналізовано когнітивний, соціокультурний і політичний контекст дискурсу модернізації освіти. Зазначено, що його когнітивний контекст значно посилиться, якщо буде виявлено джерела, механізми появи нової якості, котра й постане доведенням модернізаційного стрибка, а соціокультурний - коли більше уваги буде приділено процесам і явищам суспільного життя. Охарактеризовано політичний контекст дискурсу модернізації освіти, який більшою мірою пов’язаний із роз’ясненням її ідеалів через критику ідеалів попереднього етапусуспільного розвитку. Виокремлено установку на утвердження національної наукової лексики, яка має важливе значення для означеного контексту дискурсу. Констатовано, що трансформаційні процеси в дискурсі модернізації національної освіти не усвідомлені в усій їх комплексності; не завжди враховані наслідки постійного збагачення модернізаційних теорій, без чого досить проблематично сподіватися на переосмислення змін в освіті. Сформульовано теоретичні положення самооновлення дискурсу модернізації освіти.

Освещены исходные теоретические основы создания дискурса модернизации образования. Отмечена активизация дискурса модернизации образования с вхождением Украины в европейское образовательное и научное пространство (Болонский процесс), хотя прямая связь модернизации образования с болонскими инициативами неуместна, поскольку последние не возникли как обобщенная практика реформирования определенной системы образования. Выделено особенное внимание отечественных ученых к зарубежным достижениям модернизации образования. Проанализированы когнитивный, социокультурный и политический контексты дискурса модернизации образования. Указано, что его когнитивный контекст значительно усилится, если будут обнаружены источники, механизмы появления нового качества, которое и станет подтверждением модернизационного скачка, а социокультурный - когда больше внимания будет уделено процессам и явлениям общественной жизни. Охарактеризован политический контекст дискурса модернизации образования, который в большей степени связан с разъяснением его идеалов через критику идеалов предшествующего этапа общественного развития. Выделена установка на утверждение национальной научной лексики, которая имеет большое значение для указанного контекста дискурса. Констатировано, что трансформационные процессы в дискурсе модернизации национального образования не осознаны во всей их комплексности, не всегда учтены последствия постоянного обогащения модернизационных теорий, без чего достаточно проблематично рассчитывать на переосмысление изменений в образовании. Сформулированы теоретические положения самообновления дискурса модернизации образования.

the starting principles of creating the discourse of modernizing education have been elucidated; the analysis of its cognitive, socio-cultural and political contexts has been made. The theoretical principles of self-renovation of the discourse of modernizing education have been formulated.

Висвітлено методологічні засади культуротворчості в контексті співвідношення традиції і новації, практик споживання і створення, підготовки фахівців до професійної культурної діяльності та кваліфікованих фахівців як носіїв культурних цінностей. Досліджено професійну підготовку майбутніх фахівців в ВНЗ в контексті створення нових стандартів професійної якості.

Розглянуто проблему визнання України міжнародним співтовариством як гідного партнера на ринку освітніх послуг, підняття України у світовому освітньому рейтингу. Наведено результати вивчення українськими науковцями динамічних процесів у вітчизняній освіті як її модернізації. Стверджено, що стрижневою тенденцією в освіті постає міждисциплінарна когнітивна парадигма. Відзначено, що модернізація постає як поступальний кумулятивний процес політичного, соціально-економічного, соціокультурного розвитку суспільства та психічного розвитку громадян. Констатовано, що модернізація освіти України відбувається і цілісно, і частинами, і окремими складниками, які зокрема, модернізують систему освіти, зміст освіти, окремі уроки, методи, форми, прийоми тощо.

Рассмотрена проблема признания Украиной международным сообществом как достойного партнера на рынке образовательных услуг, поднятие Украины в мировом образовательном рейтинге. Представлены результаты изучения украинскими учеными динамических процессов в отечественном образовании как ее модернизации. Выяснено, что стержневой тенденцией в образовании возникает междисциплинарная когнитивная парадигма. Отмечено, что модернизация выступает как поступательный кумулятивный процесс политического, социально-экономического, социокультурного развития общества и психического развития граждан. Констатировано, что модернизация образования Украины происходит и целостно, и частями, и отдельными составляющими, которые в частности, модернизируют систему образования, содержание образования, отдельные уроки, методы, формы, приемы и т.д.

The problem of recognition of Ukraine by the international community as a worthy partner in the educational market, raising the Ukraine in the world educational rankings. The results of study by Ukrainian scientists in the dynamic processes of education as its modernization. It was found that the core there is a tendency in education interdisciplinary cognitive paradigm. It is noted that the modernization appears as a progressive cumulative process of political, social, economic, social and cultural development of society and mental development of citizens. It was stated that the modernization of education in Ukraine is and integrity, and parts and individual components, in particular, modernizing the education system, educational content, individual classes, methods, forms, techniques, etc.

Висвітлено підстави доведення пересічним громадянином власної належності до російськомовної спільноти. Визначено сутність соціально-психологічної оптимізації наслідків ідентифікації з російськомовною спільнотою. Описано психолого-корекційні засоби оптимізації процесу інтеграції російськомовної спільноти.

Здійснено аналіз трансформаційних процесів в освіті. Розглянуто вітчизняну вищу освіту в дискусійному контексті сценаріїв майбутнього, описано архетипи соціального життя як базис наступності домодернізаційних і модернізаційних цінностей у вищій освіті. Показано можливості вимірювання якості вищої освіти через репрезентацію сенсу наукового знання. Розкрито сутність сучасної вищої школи та її роль в становленні середнього класу. Виявлено можливості застосування ідеї культуротворчості в професійній освіті та її реалізацію вищою школою. Розглянуто питання науково-методичного забезпечення процесу навчання у вищій школі, методичну компетентність викладача, а також можливості управління самостійною роботою студента. Проаналізовано дискурс модернізації освіти, сформульовано завдання педагогічного впливу в контексті становлення студента як суб'єкта соціокультурної діяльності.

Розглянуто актуальну проблему визначення педагогічних чинників, які детермінують формування фахівців за нових соціокультурних умов. Проаналізовано новочасні атрибути виробництва. Через опис сучасних тенденцій у сфері підготовки кадрів узагальнено проблеми професійної освіти, а також відповідно до них виділено особливості професійної підготовки студентів технічних університетів.

Рассмотрена актуальная проблема определения педагогических факторов, которые детерминируют формирование специалистов в новых социокультурных условиях. Проанализированы современные атрибуты производства. Обобщены проблемы профессионального образования и выделены особенности профессиональной подготовки студентов технических университетов.

Modern attributes of production have been analyzed; basing on the description of the present-day tendencies in the sphere of training specialists there are generalizes problems of professional education. The peculiarities of professional training of the students of technical universities are singled out allowing for a forenamed problems.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*671.111

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч111.15 + Ю6*671

Рубрики:

Культура як суспільне явище

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що важливість для професійної підготовки практик дотримання правил, недотримання правил, маніпуляції ними полягає у формуванні індивідуального досвіду осмисленого впливу професійної діяльності на стани збалансованості культури та творчості, традиції і новації, споживання та створення. Він пов'язаний і з позитивним самопочуттям, оптимізацією наявних ресурсів за збереження соціальної та культурної ідентичностей, і з негативним самопочуттям, трансгресією, нонконформізмом, протистоянням оточенню, відмовою від соціальної та культурної ідентичностей. Реалізація ідеї культуротворчості в професійній підготовці забезпечує конструктивну активність, уміння створювати мирне, добросусідське та благополучне середовище для індивідуального і колективного існування. Визначення припустимих меж протистояння тиску соціокультурного оточення в разі незгоди з правилами, маніпуляція ними на засадах партикулярної конвенції сприяє збереженню фізичних, психічних, соціальних і культурних ресурсів.

Охарактеризовано загальні підходи до встановлення критерію якості вищої освіти у світлі входження України до європейського освітнього та наукового простору. Розглянуто визначення поняття "репрезентація" у сучасних педагогічних дослідженнях. Обгрунтовано доцільність впровадження у вищій школі репрезентації сенсу наукового знання в якості методики викладання навчального матеріалу. Висвітлено позитивні та негативні риси основних типів інформаційних структур змісту освіти.

Охарактеризованы общие подходы к установлению критерия качества высшего образования в свете вхождения Украины в европейское образовательное и научное пространство. Рассмотрено определение понятия "репрезентативность" в современных педагогических исследованиях. Обоснована целесообразность внедрения в высшей школе репрезентации смысла научного знания в качестве методики преподавания учебного материала. Освещены позитивные и негативные черты основных типов информационных структур содержания образования.

The author substantiates general approach to determining the quality of higher education in the light of Ukraine entering European educational and scientific space, the criterion of monitoring the quality of education - the essence of scientific knowledge assumed by the students - is being formulated.

Розглянуто можливості ідеї культуротворчості для соціально-психологічних досліджень творчості. Аргументовано доцільність дослідження у соціальній психології проблеми творчості з урахуванням сучасних тенденцій у соціогуманітарному та соціально-економічному знанні через звернення до ідеї культуротворчості.

Сформульовано основні положення концепції розгляду вищої школи як провідного суб’єкта формування в Україні середнього класу, підведено філософське підгрунтя для онтологічно-екзистенційного та трансцендентного смислових визначень пріоритетів у стосунках людина – суспільство. Визначено підстави для змістово несуперечливого розгортання процесу здобуття вищої освіти майбутніми представниками середнього класу. Окреслено соціально-психологічний, культурно-освітній і політико-економічний ракурси логіки педагогічного впливу на формування фахівця із вищою освітою як представника середнього класу. Акцентовано увагу на дискусійності цієї концепції.

Сформулированы основные положения концепции рассмотрения высшей школы как ведущего субъекта формирования в Украине среднего класса, подведено философское обоснование для онтологически-экзистенциального и трансцендентного смысловых определений приоритетов в отношениях системы человек – общество. Определены основания для содержательно непротиворечивого развертывания процесса получения высшего образования будущими представителями среднего класса. Отмечен социально-психологический, культурно-образовательный и политико-экономический ракурсы логики педагогического влияния на формирование специалиста с высшим образованием как представителя среднего класса. Акцентировано внимание на дискуссионности этой концепции.

Initial principles for considering higher school as a leading subject of the formation of the middle class are being formulated. The fundamentals for the development of the process of getting higher education by the would-be representatives of the middle class are being furnished. The logic of pedagogical influence on the formation of a specialist with higher education as a representative of the middle class is being determined.

Визначено змістову сутність суб'єкта соціокультурної діяльності як актуального параметру привнесення змін у вищу освіту. Особливу увагу звернено на проблему особистісного самовираження. З'ясовано відмінності соціокультурної діяльності, охарактеризовано її як суб'єкта у площині культурних опозицій. Сформульовано основні положення, що зумовлюють сферу прикладання зусиль суб'єктом соціокультурної діяльності. Констатовано, що сама культура реалізується через виокремлення її особливих форм.

Определена содержательная сущность субъекта социокультурной деятельности как актуальный параметр внесения изменений в высшее образование. Акцентировано внимание на проблеме личностного самоопределения. Очерчены отличия социокультурной деятельности, приведена характеристика ее субъекта в плоскости культурных оппозиций. Сформулированы основные постулаты, что предопределяют сферу приложения усилий субъектом социокультурной деятельности.

The article deals with the the substantial essence of the subject of sociocultural activity as actual parameter of bringing of changes in higher education. The corresponding literature on this problem is analysed. The attention is stressed on a problem of personal self-determination. Differences of sociocultural activity are outlined; the characteristic of its subject in a plane of cultural oppositions is given. The basic postulates that predetermine sphere of the appendix of efforts the subject of sociocultural activity are formulated.

Висвітлено сутність подієвого виміру повсякдення як одного з ідентифікаторів суб'єктної активності студентів. Уточнено емпіричну інтерпретацію поняття довільної активності як звичних дій. Пояснено операціональне визначення суб'єкта соціокультурної діяльності крізь призму налаштованості особистості на рефлексивно-оцінні дії. Окреслено змістову сутність подієвого досвіду вибудовування повсякдення та подієвого ареалу життєдіяльності. Розглянуто рівні набутого студентами досвіду суб'єктної активності, які встановлено на основі подієвого виміру повсякдення. Розкрито престижний та пафосний стани подієвого досвіду.

Освещена суть событийного измерения повседневности как одного из идентификаторов субъектной активности студентов. Уточнена эмпирическая интерпретация понятия свободной активности как привычного действия. Объяснено операциональное определение субъекта социокультурной деятельности сквозь призму настроенности личности на рефлексивно-оценочные действия. Очерчена содержательная суть событийного опыта построения повсекдневности и событийного ареала жизнедеятельности. Рассмотрены уровни приобретенного студентами опыта субъектной активности, которые установлены на основе событийного измерения повседневности. Раскрыты престижное и пафосное состояния событийного опыта.

Theoretical foundations of the eventual measurement of daily occurence as the identifier of the person's subjective activities are being considered. The empirical interpretation of the free activities as the habitual actions is being provided. The essence of contents of eventual experience of building up the daily occurrence and eventual areal of vital activity have been outlined.

Висвітлено теоретичне осмислення в онтологічному, епістеміологічному аспектах філософського дискурсу феномену "сучасна вища школа" в її дуалістичному сутнісному бутті в полісмисловій та культурній еманації за умов ентропії суспільства. Запропоновано в контексті актуалізації культурних опозицій (амбівалентність) дефініцію ВНЗ, в якій змістовна компонента (спроможність вирішити освітні проблеми, парадигма суспільних вимог до науки, авангардність) є визначальними характеристиками. З'ясовано трирівневий характер реалізації системи принципів становлення і розвитку сучасної вищої освіти в контексті її "несуперечливості об'єктивній реальності трансформаційного періоду".

Освещено теоретическое осмысление в онтологическом, эпистемиологическом аспекте философского дискурса феномена "современная высшая школа" в ее дуалистическом сущностном бытии в полисмысловой и культурной эманации в условиях энтропии общества. Предложена в контексте актуализации культурных оппозиций (амбивалентность) дефиниция феномена "высшее учебное заведение", в которой смысловая компонента (способность решать образовательные проблемы, парадигма общественных требований к науке, авангардность среди ВУЗ к адаптации к новым условиям) являются определяющими характеристиками. Выяснен трехуровневый характер реализации системы принципов становления и развития современного высшего образования в контексте его "непротиворечивости объективной реальности трансформационного периода".

The main principles of forming modern higher school have been substantiated. The results of rethinking higher school as the modern one have been furnished. The system of the principles for the formation and development of modern higher school in the context of its congruence with the objective reality of transformational period has been determined.

Висвітлено результати дослідження теоретичних і методичних засад формування культуротворчості студентів університету. Розглянуто культуротворчість як педагогічну категорію, проаналізовано в зазначеному контексті стан освітньої практики, сформульовано та розроблено понятійно-категоріальний апарат з даної проблеми. Розкрито зміст, методи, форми, структуру та функції педагогічної системи формування культуротворчості студентів.

Освещены результаты исследования теоретических и методических основ формирования культуротворчества студентов университета. Рассмотрено культуротворчество как педагогическая категория, проанализировано в указанном контексте состояние образовательной практики, сформулирован и разработан понятийно-категориальных аппарат по данной проблеме. Раскрыты содержание, методы, формы, структура и функции педагогической системы формирования культуротворчества студентов.

Досліджено теоретичні та методологічні засади формування культуротворчості студентів університетів. На підставі узагальнення тенденцій становлення нової виробничої парадигми розроблено модель культуротворчої праці. Створено концепцію формування культуротворчості студентів університетів як теоретичну основу підвищення ефективності фахової підготовки. Розроблено педагогічну теорію формування культуротворчості студентів університетів, зокрема обгрунтовано універсальну поведінкову модель фахівця за умов продукування нового як звичної форми професійної діяльності. Розроблено й експериментально перевірено педагогічну систему формування культуротворчості студентів університетів як сукупність упорядкованих дій, що врівноважують соціокультурні процеси в системі соціокультурна цінність - культуротворець.