Описаны редко встречаемые случаи синдромов гиперэластической и вялой кожи. Представлены клинические типы и критерии дифференциальной диагностики.

Визначено когнітивні ознаки явища, яке позначають поняттям "енергетична бідність". Обгрунтовано, що ці ознаки мають бути домінантою при розробці та реалізації державної політики щодо її подолання. Встановлено, що характерними ознаками енергетичної бідності є неможливість окремих груп та шарів населення реалізувати свої потреби в енергетичних ресурсах в умовах лібералізації енергетичних ринків; нерозвиненість потреб населення в енергетичних ресурсах та рівень їх реалізації, що впливає на рівні та масштаби енергетичної бідності; вимушене позбавлення населення можливості задовольнити свої потреби в енергетичних ресурсах, які необхідні для підтримання способу життя притаманного конкретному суспільству в конкретний період. На основі з'ясування когнітивних ознак енергетичної бідності визначені першочергові завдання органів державної влади в контексті виявлення, ідентифікації, оцінювання та розробки механізмів подолання енергетичної бідності.

На основі комплексного аналізу теоретичних засад оцінювання ефективності державного управління, державного управління у сфері національної безпеки та визначення рівня економічної безпеки обгрунтовано критерії оцінювання ефективності функціонування системи державного управління у сфері економічної безпеки України, як в цілому, так і на різних етапах підготовки державно-управлінських рішень. Обгрунтовано підхід щодо оцінювання ефективності функціонування вказаної системи загалом (що характеризує рівень досягнення кінцевої мети) з використанням Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки, критерії оцінювання ефективності моніторингу загроз та стратегічного планування у сфері економічної безпеки.

Досліджено еволюцію організаційно-правових засад державного управління забезпеченням економічної безпеки України в 1990-х - 2015-х рр. Визначено основні етапи їх формування: I етап - започаткування створення національної нормативно-правової бази; II етап - конституційне закріплення функції держави щодо забезпечення економічної безпеки та формування відповідних організаційно-правових засад державного управління щодо її забезпечення; III етап - період адаптації законодавства України до норм права ЄС та формування інститутів громадянського суспільства для здійснення контролю за виконанням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Здійснено аналіз сучасного стану реформування системи субсидування в енергетиці в контексті зобов'язань України як члена Енергетичного співтовариства та у рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, що реалізується в частині трансформації соціального забезпечення вразливих споживачів енергоресурсів та надання державної допомоги суб'єктам господарювання у сфері енергетики в інтересах забезпечення енергетичної безпеки України. Показано, що у процесі реформування вказаної системи в напрямі удосконалення соціального забезпечення вразливих споживачів енергоресурсів розпочато поетапний перехід до монетизації житлово-комунальних субсидій, який наразі реалізується на рівні підприємств-надавачів послуг, а потім - для домогосподарств. Одночасно для формування соціально справедливої системи субсидій розпочато процес верифікації одержувачів субсидій, що спрямований на удосконалення механізму соціального забезпечення вразливих споживачів енергоресурсів та підвищення адресності державних виплат шляхом перевірки інформації. Обгрунтовано, що важливим кроком на шляху впорядкування державної допомоги суб'єктам господарювання є нормативно-правове та інституційне забезпечення впровадження ефективної системи моніторингу та контролю за допустимістю державної допомоги суб'єктам господарювання, спрямованої на захист та розвиток конкуренції. Виявлено, що наразі зберігаються субсидії у вугільній сфері, спрямовані на забезпечення вітчизняного виробництва вугільної продукції та подальшого реформування державного сектору вугільної промисловості, а у газовій галузі та у галузі електроенергетики - на основі покладання спеціальних обов'язків із забезпечення продажу газу побутовим споживачам, релігійним організаціям та виробникам теплової енергії за встановленим тарифом та компенсації втрат за постачання за регульованим тарифом електричної енергії окремим категоріям споживачів, відповідно. Визначено, що пріоритетами подальшого реформування у сфері енергетики є запровадження більш чітких та прозорих механізмів надання і контролю державних ресурсів, що стосуються як державних підприємств, підприємств, яким надаються спеціальні або виключні права, так і підприємств, які мають характер монополії та приносять державний дохід. Крім того, акцентується увага на тому, що досить важливим є належний моніторинг наданої державної допомоги що призводить до втрат доходів державного бюджету на відповідність критеріям, які визначають сумісність зі спільним енергетичним ринком.