Проаналізовано дані щодо фізіологічних ефектів серотоніну у центральній нервовій системі та периферичних тканинах, локалізації різних типів рецепторів серотоніну в організмі, фармакодинамічних властивостей їх агоністів та антагоністів, клінічного застосування цих препаратів у різних галузях медицини. Особливу увагу приділено селективним засобам з серотонінергічною або блокуючою дією на рецептори серотоніну та перспективам їх використання у фармакотерапії психічних і соматичних захворювань.

Наведено сучасні дані про механізми, класифікацію, спектри дії, особливості фармакокінетики та фармакодинаміки основних антибактеріальних хіміотерапевтичних засобів, загальні показання до їх застосування, побічні ефекти, форми випуску окремих препаратів. Висвітлено особливості застосування антибактеріальних засобів у процесі супутньої патології, взаємодії з іншими препаратами, синергічних і антагоністичних комбінацій.

Приведены современные данные о механизме, классификации, спектрах действия, особенностях фармакокинетики и фармакодинамики основных антибактериальных химиотерапевтических препаратов, общих показаниях к их применению, побочных эффектах, форме выпуска. Освещены особенности применения антибактериальных препаратов при сопутствуюшей патологии, взаимодействии с другими препаратами, синергетических и антагонистических комбинациях.

Досліджено дію гострої гіпобаричної гіпоксії за різної довжини фотоперіоду на вміст продуктів окиснювальної модифікації білків плазми крові ювенільних самців білих щурів. Встановлено, що за гострої гіпоксії умови постійної темряви зменшують інтенсивність білкової пероксидації в плазмі крові щурів.

Досліджено дію внутрішньочеревинного введення мелатоніну в дозі 1 мг на кг маси тіла за гострої гіпобаричної гіпоксії на стан прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в наднирках щурів. Встановлено, що введення мелатоніну за 30 хв до моделювання гострої гіпоксії зменшує інтенсивність пероксидного окиснення ліпідів та посилює антиоксидантний захист у надниркових залозах.

Досліджено вплив ін'єкцій мелатоніну та модифікацій довжини фотоперіоду на активність <$E 5 prime>-нуклеотидази (ферменту, що забезпечує синтез аденозину) в передньому мозку ювенільних самців білих щурів на тлі гострої гіпобаричної гіпоксії. Встановлено, що за умов натурального освітлення ні ізольоване введення мелатоніну, ні гостра гіпоксія помітно не змінювали активності <$E 5 prime>-нуклеотидази. Проте гостра гіпоксія, яка викликалася на тлі введення мелатоніну, призводила до підвищення активності <$E 5 prime>-нуклеотидази. Аналогічне помітне підвищення активності <$E 5 prime>-нуклеотидази спостережено у нормоксичних тварин за умов постійної темряви після введення мелатоніну, а за умов постійного освітлення - у тварин, підданих дії гіпоксії без застосування мелатоніну. Як дозволяють припустити результати роботи, мелатонін, рівень якого в позаклітинному середовищі зумовлює синхронізацію ендогенних хроноритмів, імовірно, стимулює утворення аденозину в нейронах головного мозку, опосередковане збільшенням активності <$E 5 prime>-нуклеотидази. Гостра гіпоксія сприяє прояву такої дії мелатоніну.

Досліджено вплив мелатоніну на тлі гострої гіпобаричної гіпоксії за трьох умов освітлення - звичайних умов весняно-літнього періоду року, постійних освітлення та темряви протягом одного тижня - на рівні пролактину та кортикостерону в плазмі крові статевонезрілих самців білих щурів. Встановлено, що дія мелатоніну за гострої гіпоксії на рівні гормонів залежить від довжини фотоперіоду: за постійного освітлення мелатонін підвищує рівень пролактину і знижує рівень кортикостерону, а за постійної темряви діє навпаки.

Досліджено вплив мелатоніну в дозі 1 мг/кг маси тіла на інтенсивність пероксидного окиснення ліпідів і стан антиоксидантного захисту в базальних ядрах мозку щурів за поєднаного впливу зміненого фотоперіоду та гострої гіпоксії. Показано, що уведення мелатоніну за 30 хв до моделювання гострої гіпоксії тваринам, що утримувалися за умов зміненого фотоперіоду, сприяє наближенню до норми показників процесів пероксидації в базальних ядрах.

Исследовано влияние острой гипобарической гипоксии на фоне однократного введения мелатонина при трех условиях освещения: естественном освещении в весенне-летний период года, постоянном освещении и постоянной темноте в течение одной недели - на активность ферментов глутатионовой системы (глутатионпероксидазы, глутатион-S-трансферазы и глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы), а также содержание восстановленного глутатиона и малонового диальдегида в супернатанте переднего мозга неполовозрелых самцов белых крыс. У контрольных животных постоянное освещение вызывает интенсификацию пероксидного окисления липидов (ПОЛ) с одновременным снижением активности глутатионпероксидазы, а постоянная темнота уменьшает интенсивность свободнорадикального окисления, улучшая антиоксидантную защиту нейронов. Мелатонин уменьшает содержание малонового диальдегида, повышает активность ферментов глутатионовой системы и устраняет негативное влияние постоянного освещения на состояние антиоксидантной системы переднего мозга интактных животных. Острая гипоксия приводит к повышению ПОЛ и снижению активности антиоксидантных ферментов, которые наиболее выражены в условиях постоянного освещения. Введение мелатонина за 30 мин до моделирования острой гипоксии уменьшает интенсивность вызванного гипоксией "окислительного стресса".

Досліджено дію внутрішньоочеревинного введення мелатоніну в дозі 1 мг на кг маси тіла за різної довжини світлового періоду на інтенсивність утворення первинних, вторинних і третинних продуктів пероксидного окислення ліпідів за гострої гіпобаричної гіпоксії. Встановлено, що введення мелатоніну за 30 хв до моделювання гострої гіпоксії зменшує інтенсивність окисного стресу, викликаного гострою гіпоксією, особливо за постійного освітлення.

Исследовано влияние однократного внутрибрюшного введения мелатонина (1 мг/кг массы тела) и эпиталамина (2,5 мг/кг массы тела) на активность Na⁺, K⁺-ATP-азы и 5'-нуклеотидазы плазматической мембраны клеток переднего мозга неполовозрелых самцов белых крыс в период острой гипобарической гипоксии. Выявлено, что мелатонин и эпиталамин при острой гипоксии животных предотвращает уменьшение активности Na⁺, K⁺-ATP-азы, вызываемое в этих условиях, а также увеличивает активность 5'-нуклеотидазы. Такие эффекты пинеальных гормонов могут способствовать антигипоксической защите нейронов.

Мета роботи - з'ясувати вплив одноразового введення церулоплазміну на процеси пероксидації ліпідів та білків у крові та тканині нирок за умов гострого пошкодження нирок (ГПН). В експерименті на білих статевозрілих щурах вивчено вплив церулоплазміну на прооксидантно-антиоксидантний баланс у нирках та крові за умов ГПН, індукованого 50 % розчином гліцеролу. У результаті моделювання ГПН виникли глибокі порушення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги. Одноразове введення церулоплазміну призвело до покращання антиоксидантного захисту та зменшення пероксидації ліпідів і білків. Спостерігалося зниження рівня малонового альдегіду та окисно-модифікованих білків. При цьому антиоксидантний захист посилився за рахунок підвищення активності глутатіонпероксидази і каталази в нирках та рівня церулоплазміну в плазмі крові. Висновок: одноразове застосування церулоплазміну відновлює прооксидатно-антиоксидантну рівновагу, за рахунок зменшення вмісту продуктів ліпідної і білкової пероксидації та підвишення активності антиоксидантних ферментів.

Вивчено вплив пінеалектомії на активність стероїд-<$E DELTA sup 5 - 3 beta>-ол-дегідрогенази в сім'яниках і розвиток статевих залоз інфантильних щурів віком 4 - 5 тижнів після одного та двох тижнів спостережень. Установлено, що пінеалектомія призводить до підвищення активності стероїд-<$E DELTA sup 5 - 3 beta>-ол-дегідрогенази та прискорення розвитку статевих залоз. У цьому разі через два тижні вплив пінеалектомії виражений значніше, ніж через один тиждень.

На статевонезрілих самцях безпородних білих щурів вивчено вплив пірацетаму та мемантину в разі їх поєднаного уведення на прооксидантно-антиоксидантний баланс у головному мозку після моделювання гострої гіпобаричної гіпоксії. Встановлено, що гостра гіпоксія викликає вірогідне зростання вмісту малонового альдегіду (МА) на тлі порушення антиоксидантного захисту в порівнянні з контрольною групою тварин. Поєднане уведення пірацетаму та мемантину після гіпоксії вірогідно знижує вміст МА та підвищує активність каталази, а також глутатіонпероксидази в порівнянні з даними постгіпоксичних тварин, яким не вводили препарати.

В експерименті на білих щурах вивчено вплив водорозчинного препарату кверцетину Корвітин на функціональний стан нирок за умов водного діурезу. Препарат уводили одноразово внутрішньоочеревинно в дозі 8 мг/кг. Доведено, що Корвітин підсилює екскреторну функцію нирок за рахунок збільшення швидкості клубочкової фільтрації.

Досліджено вплив гострої гіпобаричної гіпоксії на активність маркерних ферментів плазматичних мембран - Na⁺,K⁺ - аденозин-5<217>-трифосфатази (Na⁺,K⁺ - АТФази) і 5<217>-нуклеотидази - у передньому мозку ювенільних самців білих щурів за різної тривалості фотоперіоду протягом одного тижня. Встановлено, що гостра гіпоксія зменшує активність Na⁺,K⁺ - АТФази. Постійна темрява запобігає пригніченню активності Na⁺,K⁺ - АТФази, що виникає у випадку гострої гіпоксії, а також сприяє активації 5<217>-нуклеотидази у передньому мозку щурів.

В експерименті на щурах досліджено дію 3-х статинів (аторвастатину, ловастатину, симвастатину) на функцію нирок за умов гострої ниркової недостатності (ГНН) і встановлено ефективні дози, у яких вони найбільш виражено виявляють нефропротекторні властивості. Виявлено, що всі статини у різних дозах викликали відновлення функціональної активності нирок на тлі змодельованої рабдоміолітичної ГНН, проте у дозі 20 мг/кг відзначали найбільш суттєве покращання основних показників функцій нирок: посилення діурезу на 32 %, швидкості клубочкової фільтрації - на 90 %, зменшення протеїнурії більше ніж удвічі. При цьому активність креатинфосфокінази плазми крові тварин була всього на 14 % вища за значення інтактного контролю. Водночас у тварин із модельною патологією без застосування препаратів цей показник підвищувався на 141 %, що вказує на незначну міотропну активність статинів у обраному режимі введення. Отже, застосування дози 20 мг/кг є найбільш обгрунтованим з точки зору нефропротекторної ефективності та безпеки.

В експерименті на білих щурах вивчено вплив одноразового уведення деяких статинів (аторвастатину, ловастатину, симвастатину) на функціональний стан нирок після перенесеної рабдоміолітичної гострої ниркової недостатності. У результаті дослідження в групах лікованих тварин встановлено зниження гіперліпідемії, протеїнурії та екскреції білка, помірне збільшення діурезу та швидкості клубочкової фільтрації.

Досліджено дію гіпоксії (модель хронічної гіпобаричної гіпоксії, еквівалентної висоті 4000 м над рівнем моря, тривалістю 2 год щодня від 1-го до 4-го тижня) на показники прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в нирках за вмістом малонового альдегіду (МА) та активністю глутатіонпероксидази (ГП) у дорослих самців білих щурів. Установлено, що хронічна гіпобарична гіпоксія в динаміці її розвитку призводить до погіршення стану прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в нирках: відбувається накопичення продукту пероксидного окиснення ліпідів - МА - максимально на 4-му тижні експерименту, проте виснаження резервів антиоксидантної системи (за активністю ГП) є максимально вираженим вже на 3-му тижні експерименту.

Узагальнено сучасні дані літератури щодо патобіохімічних механізмів прогресування патології нирок, обгрунтовано перспективи застосування препаратів бурштинової кислоти для профілактики нирок та комплексного лікування гострих та хронічних захворювань нирок.

Исследовано влияние ежесуточной в течение недели 10-минутной экспозиции на точку акупунктуры Е-36 видимым поляризованным некогерентным полихроматическим светом на состояние прооксидантно-антиоксидантного баланса в переднем мозгу крыс, содержавшихся при круглосуточном люминесцентном освещении. Установлено, что поляризованный свет предотвращал интенсификацию пероксидиого окисления липидов, наблюдаемую после постоянного освещения неполяризованным светом, и содействовал сохранению активности ферментов антиоксидантной защиты нервных клеток. Применение воздействий поляризованным некогерентным светом можно рекомендовать для профилактики и коррекции расстройств, связанных со сдвигами биоритмов (световым десинхронозом) у лиц, пересекающих временные пояса при трансконтинентальных перелетах, длительно находящихся в полярных условиях или под многочасовым влиянием солнца.