Рассмотрена проблема оптического контроля качества печатных плат. Отмечено, что сегодняшние системы оптического контроля являются сложными программно-аппаратными комплексами. Представлена система оптического контроля, не требующая применения специализированного аппаратного обеспечения. Ввод изображений осуществлен с помощью планшетного сканера, а анализ дефектов выполнен на стандартном персональном компьютере. Такой подход, во-первых, позволяет на два порядка снизить стоимость системы контроля, во-вторых, алгоритмическое и математическое обеспечение такой системы представляет заметно больший научно-прикладной интерес, так как может применяться при построении широкого спектра аналогичных продуктов.

Описана реакция озимой пшеницы сорта Одесская 267 на сроки посева и нормы высева по чистому пару в условиях Луганского региона. Проанализировано влияние орошения и сроков укоса на урожайность семян люцерны. Освещены темпы гумусообразования в техногенных ландшафтах Донбасса, продуктивность сортов и гибридов подсолнечника отечественной и зарубежной селекции. Изучены влияние инкрустации семян микроэлементами на посевные и урожайные качества ячменя, микроэлементов на семенную продуктивность люцерны.

З метою дослідження характеру змін структури оклюзійної поверхні зубних рядів у разі втрати перших постійних молярів проведено обстеження 76-ти осіб віком 18 - 45-ти років з відсутністю від одного до чотирьох перших постійних молярів.

Вивчено морфологічні зміни печінки, викликані дією алкоголю та ендотоксину кишечної мікрофлори. Досліджено антиоксидантні властивості концентрату біофлаваноїдів "Еноант" і доцільність його застосування як засобу лікування алкогольного захворювання печінки. За допомогою морфологічних, морфометричних та біохімічних методів комплексно досліджено морфологічні зміни у печінці щурів та стан вільно-радикальних процесів за хронічної алкогольної інтоксикації та інтраперітонеального введення ендотоксину кишечної мікрофлори на фоні попередньої алкоголізації. Показано вплив алкоголю й ендотоксину на перисинусоїдальні клітини печінки. Встановлено кореляцію між ступенем тяжкості морфологічних змін у печінці та рівнем продуктів окиснювальної модифікації білків і ліпідів. Виявлено виражений гепатопротекторний ефект концентрату "Еноант", пов'язаний з його антиоксидантними властивостями. Доведено ефективність використання "Еноанту" для лікування алкогольної хвороби печінки.

Обгрунтовано реабілітацію пацієнтів з наслідками втрати перших постійних молярів (ППМ) з урахуванням виявлених структурно-функціональних змін зубощелепного апарату (ЗЩА). Встановлено, що втрата ППМ призводить до розвитку зубощелепних деформацій, порушення оклюзійних співвідношень зубних рядів (ЗР), зміни функції скронево-нижньощелепних суглобів та жувальних м'язів у разі оклюзійної патології, які знижують ефективність надання ортопедичної допомоги на основі комплексу сучасних клінічних і лабораторних досліджень. Визначено вираженість ускладнень, яка залежить від кількості видалених перших молярів та терміну їх втрати. Доведено, що відновлення функціонального стану ЗЩА забезпечується нормалізацією структури оклюзійної поверхні та співвідношень ЗР, яка передує протезуванню та здійснюється на основі вибіркового пришліфовування та ортодонтичного виправлення положення зубів, а також застосування оклюзійних шин.

Наведено досвід застосування термосформованих елайнерів для усунення зубощелепних деформацій у пацієнтів з малими включеними дефектами зубних рядів.

Розроблено заходи, спрямовані на оптимізацію етапів безпосереднього та відтермінованого пострезекційного протезування шляхом використання регульованих артикуляторів під час виготовлення щелепно-лицевих протезів. У дослідженні взяли участь 59 пацієнтів віком від 30 до 86 років (36 жінок та 23 чоловіки) зі складною щелепно-лицевою патологією: 24 особи після видалення злоякісних та доброякісних пухлин великих розмірів, 35 - з повною втратою зубів зі значними атрофіями протезного ложа внаслідок травм, ускладнень карієсу та важких форм генералізованого пародонтиту. Під час планування ортопедичного лікування та подальшого виготовлення пострезекційних протезів використано регульовані артикулятори SAM-2 та SAM-3 типу "Аркон" з позиціонуванням моделей щелеп за допомогою лицевої дуги. Артикулятори застосовано на етапі первинного обстеження пацієнтів (до проведення оперативного втручання), а також для подальшого планування конструкції та виготовлення безпосередніх протезів та відтермінованої замісної, умовно-знімної, покривної та іншої ортопедичної апаратури. На етапі виготовлення резекційних відтермінованих протезів для пацієнтів після резекції верхньої щелепи виникла потреба у модифікуванні методики застосування лицевої дуги з урахуванням специфічних умов протезного ложа після операції. Оскільки виконати накладання лицевої дуги після резекції верхньої щелепи загальноприйнятим способом було складно або взагалі неможливо, було запропоновано алгоритм дій: визначення індивідуального положення верхньої щелепи відносно термінальної шарнірної вісі; перенос в артикулятор перехідника з вилкою і оклюзійним валиком; визначення та фіксація співвідношення щелеп за допомогою оклюзійних валиків на жорстких базисах; зіставлення нижньої моделі з верхньою за допомогою базисів та її гіпсування в артикулятор; налаштування артикуляра на індивідуальну функцію з використанням попередньо визначених кутів нахилу суглобових шляхів. У випадках резекції нижньої щелепи та наявності зубів на верхній щелепі методика накладання дуги була загальноприйнятою - з одержанням прикусною вилкою відбитка оклюзійної поверхні зубів (Futar D occlusion). Висновки: під час використання у клінічній практиці сучасних лікувальних і діагностичних технологій можна досягти високої якості ортопедичного лікування. Запропонована модифікація методу індивідуального позиціонування моделей щелеп за допомогою лицевої дуги розширює можливості застосування регульованих артикуляторів у практиці щелепно-лицевої ортопедії у разі протезування складної щелепно-лицевої патології. Використання зазначених пристроїв покращує якість виготовленої ортопедичної апаратури та запобігає помилкам під час планування та її виготовлення.

В експерименті на щурах вивчено рівень біохімічних маркерів окисного стресу за алкогольно-ендотоксинової інтоксикації. Показано, що додаткове введення ендотоксину на тлі попередньої алкогольної інтоксикації супроводжувалося збільшенням сироваткового вмісту продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів. За цього окисній модифікації піддавалися не лише ліпіди, але й білки. Це свідчить про те, що під дією вільних радикалів у першу чергу змінюється структура білкових молекул. Це пов'язане з впливом вільних радикалів на внутрішньоклітинні структури. Ендотоксин, крім прямої токсичної дії, додатково стимулює вироблення вільних радикалів, що призводить до збільшення токсичного ефекту.

В эксперименте на крысах изучен уровень биохимических маркеров окислительного стресса при алкогольно-эндотоксиновой интоксикации. Показано, что дополнительное введение эндотоксина на фоне предыдущей алкогольной интоксикации сопровождалось увеличением сывороточного содержимого продуктов свободнорадикального окисления липидов. При этом окислительной модификации подвергались не только липиды, но и белки. Это свидетельствует о том, что под действием свободных радикалов в первую очередь изменяется структура белковых молекул. Это связано с воздействием свободных радикалов на внутриклеточные структуры. Эндотоксин, кроме прямого токсического действия, дополнительно стимулирует выработку свободных радикалов, что приводит к увеличению токсического эффекта.

Изложены тенденции преобразования библиотек в информационно-библиотечные центры. Как пример создания и функционирования экспериментальной модели регионального Центра научно-медицинской информации (ЦНМИ) приведены его структура и направления деятельности. Рассмотрена работа отделов, входящих в структуру центра: отдела администрирования баз данных и обучения пользователей; отдела коммуникаций, отдела доступа к информации Internet, CD, Е-mail; отдела маркетинга информационных услуг и продукции. Приведены сведения об основных информационных продуктах и услугах, о тренинг-семинарах для сотрудников и пользователей. Участие Центра в издательских проектах и Проекте "Научное наследие ученых-медиков". Освещены перспективы развития ЦНМИ и взаимодействия с Российскими и зарубежными организациями.

Досліджено проблему формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності (СПД) студентів засобами сучасних інформаційних технологій. Запропоновано визначення поняття "уміння самостійно-пізнавальної діяльності студентів", розроблено сегментно-елементну структуру вмінь СПД студента, яка містить когнітивно-афективний, когнітивно-змістовий, організаційно-праксеологічний та рефлексивно-аналітичний сегменти. Виявлено дидактичні умови формування СПД студентів, охарактеризовано взаємозв'язки та взаємозалежності між окремими умовами. Розроблено модель реалізації сукупності дидактичних умов формування вмінь СПД студентів засобами інформаційних технологій. Підтверджено результативність означеної сукупності дидактичних умов формування СПД студентів.

Розглянуто сегментно-елементну структуру умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів як конотативну єдність видових (об'єднаних у сегменти) та підвидових елементів. Подано розробку сегментно-елементної структури вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів, яка об'єднує чотири сегменти: когнітивно-афективний, когнітивно-змістовий, організаційно-праксіологічний та рефлексивно-аналітичний. Викладено авторську інтерпретацію наступних видів вмінь самостійно-пізнавальної діяльності (СПД): відтворювально-наслідувальних, комбінаторних, компенсаційно-оптимізаційних, пошуково-творчих умінь СПД. Базуючись на положеннях системно-діяльнісного підходу, надано характеристику кожного елементу із сегмента вмінь самостійно-пізнавальної діяльності сучасного студента ВНЗ та наочно показано твірну структуру.

Рассмотрена сегментно-элементная структура умений самостоятельно-познавательной деятельности студентов как коннотативное единство видовых (объединенных в сегменты) и подвидовых элементов. Представлена сегментно-элементная структура умений самостоятельно-познавательной деятельности студентов, которая объединяет четыре сегмента: когнитивно-аффективный, когнитивно-содержательный, организационно-праксиологический и рефлексивно-аналитический. Изложена авторская итерпретация следующих видов умений самостоятельно-познавательной деятельности (СПД): воспроизводно-подражательных, комбинаторных, компенсаторно-оптимизационных, поисково-творческих умений СПД. Основываясь на положениях системно-деятельностного подхода, предоставлена характеристика каждого элемента из сегмента умений самостоятельно-познавательной деятельности и наглядно представлена соответствующая формирующая структура.

The article deals with the segmental and constituent structure of students’ skills in their individual cognitive activity as a connotative unity of species (joined into segments) and subspecies elements. The presentation of segmental and constituent structure of students’ skill in their individual cognitive activity which includes four segments (cognitive-affective, cognitive-content, organization- pracsiologic and reflective-analytical ones) is given.

Приділено увагу формуванню когнітивної автономності студентів у процесі навчання іноземної мови на засадах компетентнісного підходу. Виконано компонентний аналіз діагностування рівня сформованості загальнокультурної компетентності студентів філологічних спеціальностей. Проаналізовано реалізацію лінгвокраїнознавчого компонента соціокультурної компетенції як складник професійно-творчої підготовки студентів-філологів у процесі формування естетичної культури.

Мета роботи - дослідити особливості клінічного перебігу генералізованого пародонтиту в осіб, що хворіють на цукровий діабет та підвищити ефективність лікування внаслідок застосування комплексного підходу, який охоплює протизапальну та антимікробну терапію у поєднанні з ортопедичними заходами, спрямованими на нормалізацію оклюзійних співвідношень зубних рядів та усунення травматичної оклюзії. Проведено комплексне обстеження та лікування 22 осіб з цукровим діабетом та генералізованим пародонтитом I - II ступеня. Для комплексної оцінки стану пародонта використали рентгенологічні, цитологічні, індексні методи дослідження, для оцінки оклюзійних співвідношень зубних рядів застосували дослідження в артикуляторі й електронну оклюзіографію T-Sсan III. Аналіз результатів проводили до лікування, а також через 7 та 30 днів після лікування. Дослідження показало, що клінічними особливостями пародонтиту за цукрового діабету є агресивний перебіг з частими загостреннями, швидко прогресуюча атрофія кісткової тканини. В обстежених виявлено тяжкий ступінь запального процесу в пародонті та високий рівень мікробної контамінації вмісту пародонтальних кишень. У всіх пацієнтів діагностовано оклюзійні порушення у вигляді передчасних контактів внаслідок вторинного зміщення та патологічної рухомості зубів. Протокол лікування охоплював професійну гігієну, хірургічну санацію, нормалізацію оклюзійних співвідношень зубних рядів вибірковим пришліфовуванням зубів та тимчасовим шинуванням, протизапальну і антибактеріальну терапію, остаточне протезування після досягнення ремісії. Для тимчасового шинування використали суцільнолиті знімні шини з багатоланковими кламерами. Після досягнення ремісії та фінальної оцінки пародонтального статусу обирали конструкції для постійного протезування. Висновки: аналіз ранніх та віддалених результатів довів клінічну ефективність обраного протоколу лікування. Через 3 міс спостерігалася клініко-рентгенологічна стабілізація процесу у більшості пацієнтів. Підтверджено, що раннє усунення травматичної оклюзії і нормалізація оклюзійних співвідношень зубних рядів підвищує клінічну ефективність лікувальних заходів, спрямованих на зменшення запалення у пародонті.