Проаналізовано результати досліджень морфогенезу у культурі in vitro стеблових експлантатів Arnica chamissonis Less. ssp. foliosa (Nutt.) Maguire (A. foliosa). Розроблено спосіб клонального мікророзмноження цінних лікарських рослин виду-інтродуценту. Морфогенез експлантів in vitro відбувається за двома шляхами, а саме: активацією існуючих і формуванням de novo меристематичних зон у тканинах експлантів. Установлено, що регенераційна здатність стеблових експлантів залежить від їх місця розташування на пагоні та є найбільшою у сегментів базальної частини. Виявлено можливість збільшення регенераційного потенціалу експлантів шляхом попередньої активації меристем донорних рослин за їх вирощування з насіння на живильному середовищі МС з фітогормонами БАП чи ГК. За методом планування експерименту знайдено спрощений варіант живильного середовища МС, що є оптимальним для клонального мікророзмноження I>A. foliosa. Для оцінювання регенераційної здатності експлантів компонентами живильного середовища значущими є цитокінія БАП і сахароза. Плоїдність ренерантів є стабільною за чисельних циклів клонального мікророзмноження протягом двох років. Вміст арніфоліну в листях і суцвіттях рослин-ренегерантів достовірно не відрізняється від аналогічних показників у рослинах, розмножених традиційним вегетативним шляхом. Водний обмін рослин-регенерантів відновлювається за умов підвищеної вологості субстрату та повітря у теплиці.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*440.44 + П214.3-319

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: РА349550 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З'ясовано умови формування та способи функціонування підтексту музичного твору. Запропоновано визначення даного поняття як інтерпретації взаємозв'язку тексту та контексту. Досліджено явище тексту у комунікативному аспекті, розроблено оригінальну типологію контексту, створено методику аналізу шляхів формування підтексту. Висвітлено особливості його функціонування в галузі науки та мистецтві. Проаналізовано специфіку формування підтексту в музиці різних видів ("чистій", зі словесним текстом і в сценічно-музичному творі).

Оцінка генетичного різноманіття генофонду хмелю за ДНК-типуванням високоваріабельних мікросателітних локусів та оптимізація умов введення різних генотипів в культуру in vitro є важливим етапом на шляху формування національних сортових ресурсів, основою сучасного розсадництва та засобом захисту власності на сорт, а також необхідна для розробки молекулярних методів добору садивного матеріалу, вільного від патогенів.

Досліджено економічну сутність позикового капіталу та його місце в загальній класифікації капіталу. Удосконалено класифікаційні характеристики позикового капіталу та розвинуто трактування функцій його як об'єкту бухгалтерського обліку. Запропоновано розділи політики господарювання та визначено місце в ній позикової політики. Розроблено форми первинних документів і внутрішніх звітів, що запезпечують формування обліково-аналітичної інформації про формування та використання позикового капіталу. Розглянуто комплексну модель формування та використання позикового капіталу підприємств, з обгрунтуванням напрямів фінансування майна через використання нормативних коефіцієнтів, що сприятиме розвитку забезпечення управління елементами позикового капіталу.

Актуальность проблемы ишемической болезни сердца, коморбидной с остеопорозом, обусловлена увеличением распространенности, отсутствием своевременной диагностики, профилактики, тяжелыми осложнениями и значительным влиянием на качество жизни пациентов. С целью представить и обобщить современный взгляд на патогенетическую связь ишемической болезни сердца и остеопенического синдрома провели обзор специализированной литературы. Установили, что ишемическая болезнь сердца и остеопороз имеют общие факторы риска (гиподинамия, курение, злоупотребление алкоголем, масса тела, нерациональное питание и т.д.) и механизмы прогрессирования с вовлечением каскада провоспалительных цитокинов, остеопротегерина, эндотелиальной дисфункции, эстрогенов, дефицита кальция, ренин-ангиотензин-альдостероновой и симпатической нервной системы.

Досліджено можливість використання акцептуючих контактів на основі оксидів лужних і лужноземельних металів, що нанесено на пористі носії для твердофазового глибокого очищення газових потоків і органічних рідин від домішок кислот та їх ангідридів на ряді виробництв. Доведено, що акцептуючі контакти, виготовлені з відходів автоклавного газобетону з високим вмістом лужного або лужноземельного агента мають підвищену динамічну активність, що пояснюється великим впливом ефекту розтріскування шару нової фази на більш крупних частках з утворенням додаткових транспортних пор.

Мета роботи - визначити вклад реального розподілу плям контакту у загальну провідність контакту провідників. Дослідження електричного опору стягування здійснювались на моделях. Експериментальна частина даної роботи виконувалась на папері з графітовим шаром з перетинками (перший тип) і на електропровідних рідинах з дискретними перегородками (другий тип). Показано, що контактний електроопір в основному визначається величиною фактичної площі контакту металів. Отримано експериментальні залежності електроопору моделі другого типу від відстані між електродами та розподіл потенціалу по поверхні зразка для моделі першого типу. Розглянуто теоретичну модель, засновану на принципі суперпозиції електричних полів. Залежності, отримані експериментально і розраховані за допомогою теоретичної моделі, добре узгоджуються. Вперше досліджені закономірності формування електричного опору стягування на великій кількості перетинок. Розроблена нова модель дискретного електричного контакту на основі рідини як провідного середовища з перетинкою з ядерної мембрани. Зроблено висновки про адитивність контактного і об'ємного електроопору. На основі результатів даних досліджень була розроблена нова експериментальна методика кінетичного макроідентування, що в якості параметра деформування поверхневого шару металів використовує площу фактичного контакту. Дана методика дозволяє визначати величину середніх контактних напружень, межу плинності, зміну напружень по глибині деформування залежно від режимів обробки поверхні.