На підставі результатів суцільного комплексного міждисциплінарного дослідження доведено ефективність лікування недоношених новонароджених з гіпоксично-ішемічним ушкодженням головного мозку з включенням до традиційної терапії препарату нейрометаболічної та нейропротекторної дії (цитиколін). Об'єктивізацію одержаних даних проведено за допомогою порівняльного аналізу даних клінічного, нейровізуалізаційного та імуноферментного досліджень.

Наведено основні відомості про асоціації між поліморфізмом генів GSTT1, GSTM1 і GSTP1 в окремих індивідуумів та їх сприйнятливість до розвитку захворювань на основі даних метааналізів. Приведено основні функції GST генів та їх роль у біотрансформації медикаментів, оксидативного стресу, метаболічної детоксикації різних канцерогенів і розвитку захворювань. Саме GSTT1 і GSTM1 гени відіграють значну роль у розвитку патологічних станів на ранніх етапах онтогенезу, тяжкої асфіксії у новонароджених, тяжкої перинатальної патології, гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи, респіраторного дистрес-синдрому, некротичного ентероколіту, неонатальної жовтяниці. Таким чином, на основі наукової інтерпретації результатів генетичного тестування та їх зіставлення з даними клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження можливо провести ранню діагностику генетично детермінованих захворювань і запропонувати максимально ефективну схему лікувальних заходів.

Обгрунтовано закономірності просторово-часового функціонування флюїдопровідних вуглеводневих систем, створення флюїдодинамічних моделей, оптимізації пошуків нафтових і газових родовищ, газогідратів на малих і значних глибинах в осадовому чохлі та фундаменті української акваторії Чорного та Азовського морів за геолого-структурно-термоатмогеохімічною методологією. Охарактеризовано геологічну будову, закономірності термоатмогеохімічного складу, просторово-часового поширення покладів вуглеводнів українського сектору північно-західного та прикерченського шельфів, континентальних схилів Західно- і Східно-Чорноморської западин та Азовського моря за комплексним аналізом структурно-тектонічних, стратиграфічних, літолого-фаціальних, термометричних, атмогеохімічних, аерокосмогеологічних, геофізичних даних, зокрема сейсморозвідувальних 3D-робіт. Наведено результати полігонних морських досліджень, виконаних за розробленою і запатентованою методологією на спеціально виготовленому обладнанні. Викладено структурно-тектонічні, стратиграфічні, літолого-фаціальні, седиментологічні, кореляційні, сейсмогеологічні, термометричні, атмогеохімічні критерії нафтогазонакопичення.

Висвітлено особливості виходжування та лікування новонароджених дітей з урахуванням чинних наказів, протоколів і алгоритмів, затверджених Міністерством охорони здоров'я України. Наведено інформацію про анатомо-фізіологічні особливості недоношеної дитини, види харчування плода протягом внутрішньоутробного розвитку, лактацію, ентеральне харчування, внутрішньоутробні інфекції, захворювання шкіри, органів дихання, шлунково-кишкового тракту, сечової системи, жовтяниці, кон'юктивіти у новонароджених.

Освещены особенности выхаживания и лечения новорожденных детей с учетом действующих приказов, протоколов и алгоритмов, утвержденных Министерством охраны здоровья Украины. Приведена информация об анатомо-физиологических особенностях недошенного ребенка, видах питания плода на протяжении внутриутробного развития, лактации, энтеральном питании, внутриутробных инфекциях, заболеваниях кожи, органов дыхания, желудочно-кишечного тракта, мочевой системы, желтухе, коньктивитах у новорожденных.

Наведено комплекс психофізичної реабілітації в біосоціальній системі мати - дитина. Проведення психокорекції до пологів та активна профілактика психоемоційного стану породіль, які народили недоношених немовлят, сприяє зниженню психоемоційної напруги матерів і створює передумови для налагодження стосунків у біосоціальній системі мати - дитина. Рання реабілітація новонароджених підвищує ефективність заходів виходжування недоношених дітей. Виявлено її позитивний вплив на стан новонароджених і скорочення термінів їх перебування у відділенні інтенсивної терапії.

Проведено дослідження психоемоційної сфери у жінок з хронічною ановуляціею. Встановлено, що особливостями їх психологічного профілю є підвищений рівень депресивності, виснаженості та реактивної тривожності. Запропоновано програму психокоригувальних заходів у комплексі прегравідарної підготовки.

Мета роботи - дослідити у новонароджених наявність ознак вродженої пневмонії (ВП) на основі вивчення стану і ступеня масивності патологічних змін тканин дихальної системи; виявити зв'язок масивності пошкодження легень зі станом і ступенем масивності патологічних змін тканин центральної нервової системи (ЦНС); визначити взаємовплив клінічних показників пацієнтів з урахуванням як типових, так індивідуально-варіабельних ознак для формування найбільш об'єктивної та цілісної морфофункціональної картини ВП. У 110 новонароджених з ВП у перші 3 доби життя проведено рентгенологічне дослідження легень, ультразвукове дослідження ЦНС, визначено загальноклінічні та біохімічні показники крові, сечі, мокроти за загальноприйнятими методиками. На основі клініко-функціонального стану пацієнтів визначено інтегрований показник тяжкості захворювання на ВП - показник дихальної недостатності (ДН) I, II і III ступеня. Відповідно, пацієнтів розподілено на 2 групи: I - 29 дітей з ДН 1 - 2; II - 81 дитина з ДН 3. У новонароджених з ВП запальний процес у легенях з двобічною поширеністю виявлено на 39,2 % частіше, ніж з однобічною. Серед усіх хворих на ВП число дітей з ДН 3 в 3,9 разу було вищим, ніж хворих з ДН 1 - 2. Встановлено прямий і сильний кореляційний зв'язок внутрішньоутробної та пологової гіпоксії з частотою та видами тканинних порушень головного мозку: значно більше пошкоджень головного мозку виникало в умовах пологової асфіксії, ніж внутрішньоутробної гіпоксії. У новонароджених з ВП однобічне ураження легень зафіксовано рідше (як на тлі внутрішньоутробної гіпоксії, так і на тлі пологової асфіксії) у порівнянні з двобічним. Методологічний підхід системного поєднання показників порушень у пацієнтів з ВП надав змогу оцінити рівень участі цих порушень у патогенетичному процесі, як основного захворювання, так і його ускладнень.

Мета роботи - встановити закономірності імунного реагування (тимуса, імунокомпетентних клітин - IKK) у динаміці клініко-патологічного стану новонароджених з вродженою пневмонією (ВП). У 110 новонароджених з ВП проведено рентгенологічне дослідження легень, ультразвукове дослідження тимуса, встановлено загальноклінічні показники крові, сечі, мокроти та рівні імуноглобулінів M, A, G за загальноприйнятими методиками. На основі клініко-функціонального стану пацієнтів визначено інтегрований показник тяжкості захворювання на ВП - показник дихальної недостатності (ДН) I, II і III ступеня. Відповідно, пацієнтів розподілено на 2 групи: I - 29 дітей з ДН 1 - 2; II - 81 дитина з ДН 3. У динаміці клініко-патологічного стану новонароджених встановлено певні закономірності імунного реагування, загальні для пацієнтів з усіма клінічними формами ВП. Перша закономірність - наявність у периферійному кровообігу високої реактивності ІКК першої лінії імунного реагування - нейтрофілів. Друга закономірність - відсутність у периферійному кровообігу високої реактивності ІКК другої лінії імунного реагування - лімфоцитів. Третя закономірність - наявність низького рівня показників більшості функціональних ІКК (нижче за мінімальний віковий норматив) у фазі реконвалесценції при завершеному клінічному процесі. У хворих з ВП виявлено швидку функціональну реактивність тимуса у вигляді зміни власної маси, особливо у клінічний період. Строки переходу у фазу реконвалесценції після ВП були більш тривалими у більшої кількості пацієнтів з двобічним легеневим процесом.

Мета роботи - на основі комплексного міждисциплінарного підходу удосконалити критерії ранньої діагностики, диференційної діагностики гіпоксично-ішемічного ушкодження (ГІУ) головного мозку (ГМ) в недоношених новонароджених (НН) у гострому періоді. У результаті комплексного клінічного, інструментального, імуноферментного дослідження вивчено динаміку змін кількісного рівня мозкового нейротрофічного фактора (BDNF) у сироватці крові в НН, залежно від функціональних і структурних змін ішемічного або геморагічного характеру та без них, при ГІУ ГМ, а також у морфофункціонально незрілих дітей. НН, які перенесли ГІУ ГМ, зазвичай менші за всіма антропометричними показниками (гестаційний вік, зріст, маса, обвід голови, грудей), ніж морфофункціонально незрілі. У НН з ГІУ ЦНС в гострому періоді провідним неврологічним синдромом є синдром церебрального пригнічення. Сироваткова концентрація BDNF в пуповинній крові (1-й забір - пологовий зал) вірогідно вища (p << 0,01) у НН з ГІУ ЦНС у порівнянні з НН без ГІУ ГМ (морфофункціонально незрілі). Рівень сироваткової концентрації BDNF з високим ступенем вірогідності (p << 0,01) вищий у підгрупах дітей з ГІУ ЦНС та не сягає рівня значень, як у НН без ГІУ ЦНС. При порівнянні з кількісним рівнем сироваткової концентрації між підгрупами дітей з ГІУ ЦНС середнє значення BDNF у підгрупі дітей з внутрішньошлуночковим крововиливом є найвищим. У НН з тяжким функціональним і структурним ГІУ ГМ (у вигляді набряку ГМ з формуванням у подальшому перивентрикулярної лейкомаляції) середнє значення BDNF наприкінці першого місяця життя (26 - 28-а доба) є найнижчим, що з високою вірогідністю (p << 0,01) відрізняє їх від НН з ГІУ ГМ, але без структурних змін (p << 0,05).

Проведено дослідження стану системи гемостазу у 30 новонароджених від матерів, інфікованих вірусом герпесу звичайного 2 типу, 30 дітей від матерів з цитомегаловірусною інфекцією, 20 - з токсоплазмовою інфекцією, 30 - з мікст-інфекцією (поєднання двох і більше інфекцій). Більш суттєві зміни тромбоцитарної ланки гемостазу спостерігалися у дітей, народжених від матерів, інфікованих вірусом герпесу звичайного 2 типу, а коагуляційної ланки - у новонароджених від матерів з цитомегаловірусною інфекцією.

У новонароджених від матерів з токсоплазменною інфекцією виявлено клінічні та нейросонографічні ознаки перинатального ураження центральної нервової системи (ЦНС), які можуть свідчити не тільки про безпосередній вплив токсоплазменної інфекції на стан нервової системи, але й про комплексну дію несприятливих факторів антенатального та інтранатального періоду. Лентикулостріарну васкулопатію, поренцефалічні кісти, кістозні зміни судинних сплетінь, вентрикулодилатацію та розширення зовнішніх лікворових просторів поряд з іншими структурними змінами мозкових структур можна розглядати як специфічні ознаки внутрішньоутробного інфікування та, відповідно, використовувати як діагностичні тести зазначеної патології у новонароджених. Показано, що нейросонографія є високоінформативним методом діагностики ураження ЦНС новонароджених внаслідок внутрішньоутробного інфікування.

Висвітлено питання сучасних підходів до диференційної діагностики ступеня тяжкості дисметаболічних порушень у разі перинатальної патології у дітей з ознаками морфофункціональної незрілості при народженні. Використано метод багатофакторного кореляційного аналізу показників біохімічного спектра крові новонароджених із застосуванням статистичної програми для проведення медико-біологічних досліджень "STATGRAPHICS" Plus 5 (2001).

Вивчено стан мікробіоценозу кишечнику новонароджених від матерів з герпесвірусною інфекцією залежно від проведення противірусної терапії під час вагітності. Характерною ознакою порушення мікроекології кишечнику новонароджених була висока концентрація ентеробактерій та різних видів стафілококів зі зміненими біологічними властивостями.

Встановлено підвищену активність Vimentin у стромі та ендотелії судин плацент від жінок з герпесвірусною інфекцією, особливо при сполученні двох інфекцій (вірусу герпесу звичайного 2-го типу і цитомегаловірусу). У 90,0 % плацент жінок з таким поєднаним інфікуванням виявлено помірну та високу реакцію в стромі ворсин та ендотелії судин, а у плацентах від жінок контрольної групи такої реакції не встановлено. Це можна використовувати як ранній маркер внутрішньоутробного інфікування.

Досліджено питання щодо встановлення ранніх діагностичних, диференціально-діагностичних критеріїв та прогнозу гіпоксично-ішемічного ураження головного мозку (різного за характером і ступенем тяжкості) у недоношених новонароджених в гострому періоді на основі порівняльного аналізу результатів їх комплексного міждисциплінарного дослідження (анамнестичного, неврологічного, клінічного, інструментального - нейросонографічного, імуноферментного, зокрема, динаміки змін рівня мозкового нейротрофічного фактора в сироватці крові).

Описано особливості фізіології новонароджених та недоношених дітей, які зумовлюють відмінності фармакокінетики та фармакодинаміки. Розглянуто основні побічні реакції застосування лікарських засобів у цієї категорії пацієнтів.

Визначено поняття якості та безпеки надання медичної допомоги новонародженим. Проаналізовано індикатори якості, що стосуються неонатальної служби. Наведено сучасну класифікацію медичних помилок у неонатальній інтенсивній терапії. Висвітлено стратегії з удосконалення якості та безпеки надання медичної допомоги новонародженим.

Розглянуто сучасні проблеми харчування дітей перших років життя в Україні. Наведено основні національні директивні документи з харчування дітей цього віку. Висвітлено основні кроки щодо реалізації Асоціацією педіатрів-гастроентерологів та нутриціологів України, Асоціацією неонатологів України та радою експертів сучасної, науково обгрунтованої концепції "Харчування нового життя. 1000 днів".

Під спостереженням знаходилося 110 новонароджених. Вроджену пневмонію мали 80 дітей, із них основну групу сформували 38 дітей від жінок з TORCH-інфекціями, групу порівняння - 42 дитини від жінок без TORCH-інфекцій, але з іншою патологією (аднексит, кольпіт тощо). Контрольну групу склали 30 новонароджених від соматично здорових жінок. Аналіз перебігу періоду ранньої неонатальної адаптації проведено з урахуванням особливостей перебігу вагітності та пологів у матері. У матерів з TORCH-інфекціями встановлено високу частоту ускладнень вагітності і пологів, що негативно впливає на стан новонародженої дитини та призводить до патологічного перебігу ранньої неонатальної адаптації Доведено несприятливий вплив інфікування TORCH-інфекціями під час вагітності на розвиток плода.

Мета роботи - проаналізувати розвиток і захворюваність дітей на першому році життя залежно від тяжкості перебігу вродженої пневмонії (ВП) і методів її лікування. Проведено обсерваційне проспективне дослідження захворюваності та нервово-психічного розвитку дітей з ВП упродовж 12 міс життя, на базі кабінету катамнестичного спостереження консультативної поліклініки Житомирської обласної дитячої клінічної лікарні. Проведено динамічне спостереження за 68 дітьми, які були розподілені на дві групи за клінічними ознаками тяжкості перенесеної вродженої пневмонії. Предметом дослідження стало вивчення частоти інфекційно-запальних захворювань, анемії, алергічних проявів, дисбіозу та неврологічних порушень; фізичного та нервово-психічного розвитку; аналіз нейросонографії, морфометричних параметрів тимусу і дослідження кількості основних імунокомпетентних клітин. Катамнестичне спостереження протягом першого року життя за дітьми після перенесеної ВП показало достовірно меншу кількість здорових дітей у порівнянні з дітьми порівняльної групи у 2 міс (14,7 проти 88,0 % дітей, p << 0,05) і у 12 міс (48,5 дітей проти 76,0 % дітей, р << 0,05). Зроблено висновки, що діти, які перенесли вроджену пневмонію, мали об'єктивні підстави бути віднесеними до групи високого ризику інфекційно-запальних захворювань, алергії, перинатальних порушень центральної нервової системи і підлягати диспансерному нагляду на етапі дитячої поліклініки у педіатра, невролога та імунолога.