Встановлено підвищену активність Vimentin у стромі та ендотелії судин плацент від жінок з герпесвірусною інфекцією, особливо при сполученні двох інфекцій (вірусу герпесу звичайного 2-го типу і цитомегаловірусу). У 90,0 % плацент жінок з таким поєднаним інфікуванням виявлено помірну та високу реакцію в стромі ворсин та ендотелії судин, а у плацентах від жінок контрольної групи такої реакції не встановлено. Це можна використовувати як ранній маркер внутрішньоутробного інфікування.

Наведено результати імунологічного обстеження немовлят, народжених від матерів з герпес-вірусною інфекцією. Біологічними середовищами вивчення були кров, копрофільтрат, молоко. Виявлені прояви дисбіозу коригувалися комплексом пробіотиків V покоління. Одержані дані свідчать про нормалізацію локальної продукції імуноглобулінів слизовою кишечнику і формування фізіологічного мікробіоценозу.

Наведено основні відомості про асоціації між поліморфізмом генів GSTT1, GSTM1 і GSTP1 в окремих індивідуумів та їх сприйнятливість до розвитку захворювань на основі даних метааналізів. Приведено основні функції GST генів та їх роль у біотрансформації медикаментів, оксидативного стресу, метаболічної детоксикації різних канцерогенів і розвитку захворювань. Саме GSTT1 і GSTM1 гени відіграють значну роль у розвитку патологічних станів на ранніх етапах онтогенезу, тяжкої асфіксії у новонароджених, тяжкої перинатальної патології, гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи, респіраторного дистрес-синдрому, некротичного ентероколіту, неонатальної жовтяниці. Таким чином, на основі наукової інтерпретації результатів генетичного тестування та їх зіставлення з даними клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження можливо провести ранню діагностику генетично детермінованих захворювань і запропонувати максимально ефективну схему лікувальних заходів.

Исследованы морфофункциональные изменения митохондрий нейроцитов ствола мозга у крысят в условиях экспериментальной модели гипоксии и при применении препаратов "Цереброкурин<190>" и "Липин". Использование препарата "Цереброкурин<190>" у крысят, подвергавшихся воздействию тяжелой хронической гипоксии, приводит к увеличению диаметра митохондрий и достоверному увеличению их площади в единице объема, а также восстановлению миелиновых оболочек. Применение препаратов "Цереброкурин<190>" и "Липин" у животных, подвергшихся воздействию умеренной гипоксии, приводит к достоверному увеличению площади митохондрий в единице объема по сравнению с животными интактной группы.

Наведено результати дослідження алельного поліморфізму генів GSTT1, GSTM1 у новонароджених, які перенесли перинатальну асфіксію. Виявлено асоціацію делеційного поліморфізму гена GSTT1 і поєднання делеційних поліморфізмів генів GSTT1, GSTM1 у доношених новонароджених із виникненням тяжкої перинатальної асфіксії. Визначено зворотний кореляційний зв'язок між наявністю функціональних алелів досліджуваних генів і зменшенням кількості лімфоцитів на першу добу життя у новонароджених з перинатальною асфіксією.

Мета роботи - дослідити у новонароджених наявність ознак вродженої пневмонії (ВП) на основі вивчення стану і ступеня масивності патологічних змін тканин дихальної системи; виявити зв'язок масивності пошкодження легень зі станом і ступенем масивності патологічних змін тканин центральної нервової системи (ЦНС); визначити взаємовплив клінічних показників пацієнтів з урахуванням як типових, так індивідуально-варіабельних ознак для формування найбільш об'єктивної та цілісної морфофункціональної картини ВП. У 110 новонароджених з ВП у перші 3 доби життя проведено рентгенологічне дослідження легень, ультразвукове дослідження ЦНС, визначено загальноклінічні та біохімічні показники крові, сечі, мокроти за загальноприйнятими методиками. На основі клініко-функціонального стану пацієнтів визначено інтегрований показник тяжкості захворювання на ВП - показник дихальної недостатності (ДН) I, II і III ступеня. Відповідно, пацієнтів розподілено на 2 групи: I - 29 дітей з ДН 1 - 2; II - 81 дитина з ДН 3. У новонароджених з ВП запальний процес у легенях з двобічною поширеністю виявлено на 39,2 % частіше, ніж з однобічною. Серед усіх хворих на ВП число дітей з ДН 3 в 3,9 разу було вищим, ніж хворих з ДН 1 - 2. Встановлено прямий і сильний кореляційний зв'язок внутрішньоутробної та пологової гіпоксії з частотою та видами тканинних порушень головного мозку: значно більше пошкоджень головного мозку виникало в умовах пологової асфіксії, ніж внутрішньоутробної гіпоксії. У новонароджених з ВП однобічне ураження легень зафіксовано рідше (як на тлі внутрішньоутробної гіпоксії, так і на тлі пологової асфіксії) у порівнянні з двобічним. Методологічний підхід системного поєднання показників порушень у пацієнтів з ВП надав змогу оцінити рівень участі цих порушень у патогенетичному процесі, як основного захворювання, так і його ускладнень.

Обгрунтовано закономірності просторово-часового функціонування флюїдопровідних вуглеводневих систем, створення флюїдодинамічних моделей, оптимізації пошуків нафтових і газових родовищ, газогідратів на малих і значних глибинах в осадовому чохлі та фундаменті української акваторії Чорного та Азовського морів за геолого-структурно-термоатмогеохімічною методологією. Охарактеризовано геологічну будову, закономірності термоатмогеохімічного складу, просторово-часового поширення покладів вуглеводнів українського сектору північно-західного та прикерченського шельфів, континентальних схилів Західно- і Східно-Чорноморської западин та Азовського моря за комплексним аналізом структурно-тектонічних, стратиграфічних, літолого-фаціальних, термометричних, атмогеохімічних, аерокосмогеологічних, геофізичних даних, зокрема сейсморозвідувальних 3D-робіт. Наведено результати полігонних морських досліджень, виконаних за розробленою і запатентованою методологією на спеціально виготовленому обладнанні. Викладено структурно-тектонічні, стратиграфічні, літолого-фаціальні, седиментологічні, кореляційні, сейсмогеологічні, термометричні, атмогеохімічні критерії нафтогазонакопичення.

Приведены результаты впервые выполненных на континентальном склоне Западно-Черноморской впадины комплексных структурно-термоатмогеохимических исследований (СТАГИ). Геоструктурный анализ, дешифрирование космоснимков, атмогеохимическая съемка (радон, гелий, углекислый газ, водород, свободные углеводороды) придонного слоя воды, термические и литогеохимические исследования донных осадков позволили выделить перспективные участки нефтегазоносности. Охарактеризованы морфоструктурные, тектонические, стратиграфические особенности структуры континентального склона. Установлено, что в этом регионе развиты потенциально нефтегазоносные отложения, генетически подобные продуктивным мезокайнозойским стратонам северо-западного шельфа и других регионов Крымско-Кавказской области. Результаты проведенных комплексных исследований подтверждают целесообразность применения СТАГИ для локального прогноза перспективных объектов на начальных стадиях поисковых работ, рационального размещения буровых скважин при поисках, разведке и добыче углеводородов.

Внаслідок комплексного клінічного, інструментального, імуноферментного дослідження вивчено динаміку змін кількісного рівня мозкового нейротрофічного фактора (МНТФ) у сироватці крові у недоношених новонароджених залежно від функціональних і структурних змін ішемічного або геморагічного характеру (набряк головного мозку, перивентрикулярна лейкомаляція, внутрішньошлуночковий крововилив) і без них, за гіпоксично-ішемічних ушкоджень головного мозку, а також у морфофункціонально незрілих дітей. Виявлено кореляційні зв'язки між антропометричними показниками, неврологічними синдромами гострого періоду та показниками рівня МНТФ.

Мета роботи - на основі комплексного міждисциплінарного підходу удосконалити критерії ранньої діагностики, диференційної діагностики гіпоксично-ішемічного ушкодження (ГІУ) головного мозку (ГМ) в недоношених новонароджених (НН) у гострому періоді. У результаті комплексного клінічного, інструментального, імуноферментного дослідження вивчено динаміку змін кількісного рівня мозкового нейротрофічного фактора (BDNF) у сироватці крові в НН, залежно від функціональних і структурних змін ішемічного або геморагічного характеру та без них, при ГІУ ГМ, а також у морфофункціонально незрілих дітей. НН, які перенесли ГІУ ГМ, зазвичай менші за всіма антропометричними показниками (гестаційний вік, зріст, маса, обвід голови, грудей), ніж морфофункціонально незрілі. У НН з ГІУ ЦНС в гострому періоді провідним неврологічним синдромом є синдром церебрального пригнічення. Сироваткова концентрація BDNF в пуповинній крові (1-й забір - пологовий зал) вірогідно вища (p << 0,01) у НН з ГІУ ЦНС у порівнянні з НН без ГІУ ГМ (морфофункціонально незрілі). Рівень сироваткової концентрації BDNF з високим ступенем вірогідності (p << 0,01) вищий у підгрупах дітей з ГІУ ЦНС та не сягає рівня значень, як у НН без ГІУ ЦНС. При порівнянні з кількісним рівнем сироваткової концентрації між підгрупами дітей з ГІУ ЦНС середнє значення BDNF у підгрупі дітей з внутрішньошлуночковим крововиливом є найвищим. У НН з тяжким функціональним і структурним ГІУ ГМ (у вигляді набряку ГМ з формуванням у подальшому перивентрикулярної лейкомаляції) середнє значення BDNF наприкінці першого місяця життя (26 - 28-а доба) є найнижчим, що з високою вірогідністю (p << 0,01) відрізняє їх від НН з ГІУ ГМ, але без структурних змін (p << 0,05).

Зазначено, що у новонароджених, які перенесли асфіксію, виявлено зниження концентрації 2,3-дифосфогліцерату, що може бути чинником погіршення показників стійкості еритроцитів до деформації, посилює їх гемоліз, утруднює дисоціацію оксигемоглобіну і ускладнює перебіг неонатальної адаптації дітей. Рекомендовано включення у комплексну терапію препаратів, які нормалізують метаболічні процеси та стабілізують стан клітинних мембран, що сприятиме зниженню захворюваності, смертності та інвалідизації дітей, які перенесли гіпоксію та асфіксію.

Наведено результати дослідження найбільш значущих діагностичних тестів щодо виявлення гіпоксичного ураження центральної нервової системи (ЦНС) у новонароджених з асфіксією, шляхом розрахунку операційних характеристик - чутливості, специфічності та відношення правдоподібності позитивного і негативного результатів. Найбільш значущими діагностичними тестами щодо виявлення гіпоксичного ураження ЦНС у немовлят є: на першу добу життя - IL-6, лактатдегідрогеназа (ЛДГ), КФК-ВВ; на третю - ЛДГ, нейроспецифічна енолаза; на шосту - IL-1beta.

Изучено течение периода ранней неонатальной адаптации с определением специфичных антител класса G и M, проведением полимеразной цепной реакции (ПЦР) в сыворотке крови новорожденных от инфицированных матерей, а также експресс-диагностики изменений, характерных для вируса простого герпеса, в тканях плаценты иммуногистохимическим методом. Выявленная связь между наличием специфических IgM антител, результатов ПЦР, умеренной и высокой степени экспрессии антигена вируса герпеса II типа в клетках децидуальной оболочки дает возможность верифицировать диагноз герпетической вирусной инфекции у новорожденных.

Досліджено поліморфізм генів GSTT1 та GSTM1 у новонароджених з перинатальною асфіксією і неврологічними ускладненнями, які оцінено за допомогою шкали нейроповедінкового розвитку в неонатальному періоді. В результаті дослідження встановлено зворотний кореляційний зв'язок між наявністю у новонароджених делеційного поліморфізму генів GSTT1, GSTM1 і окремими патернами шкали нейроповедінкового моніторингу. Молекулярно-генетичне тестування з визначенням поліморфізму генів дає змогу прогнозувати перебіг раннього неонатального періоду в новонароджених з перинатальною асфіксією.

Викладено хід і результати дослідження морфологічних та імуногістохімічних особливостей структур мозку щурят за умов експериментальної моделі гіпоксії та в разі застосування препаратів Цереброкурин<190> і Ліпін. Установлено, що застосування препаратів Цереброкурин<190> і Ліпін або їх поєднання у щурів, які перенесли помірну гіпоксію, призводить до зменшення патологічних змін у структурах стовбура мозку та наближення рівня експресії генів CD95 APO-1/Fas та Bcl-2 і їх співвідношення до рівня у інтактних тварин, що свідчить про нормалізацію процесів апоптозу у нейроцитах стовбура мозку. В підгрупі щурят, які перенесли тяжку гіпоксію, у процесі імуногістохімічного аналізу встановлено достовірне збільшення експресії гена Bcl-2 і зниження експресії гена CD95 APO-1/Fas.

Досліджено морфологічні та імуногістохімічні особливості структур мозку щурят за умов експериментальної моделі гіпоксії та при застосуванні Цереброкурину<190>. Встановлено, що найбільш виражені зміни у вигляді перицелюлярного та периваскулярного набряку, спонгіозних вогнищ і вогнищ некрозу, з явищами апоптозу й апоневрозу спостерігались при тяжкій гіпоксії. Застосування Цереброкурину<190> у щурят, які перенесли помірну гіпоксію, приводить до зменшення патологічних змін в структурах головного мозку та наближення рівня експресії генів CD95 APO-1/Fas і Bcl-2 до їх рівня у інтактних тварин.

Мета роботи - проаналізувати розвиток і захворюваність дітей на першому році життя залежно від тяжкості перебігу вродженої пневмонії (ВП) і методів її лікування. Проведено обсерваційне проспективне дослідження захворюваності та нервово-психічного розвитку дітей з ВП упродовж 12 міс життя, на базі кабінету катамнестичного спостереження консультативної поліклініки Житомирської обласної дитячої клінічної лікарні. Проведено динамічне спостереження за 68 дітьми, які були розподілені на дві групи за клінічними ознаками тяжкості перенесеної вродженої пневмонії. Предметом дослідження стало вивчення частоти інфекційно-запальних захворювань, анемії, алергічних проявів, дисбіозу та неврологічних порушень; фізичного та нервово-психічного розвитку; аналіз нейросонографії, морфометричних параметрів тимусу і дослідження кількості основних імунокомпетентних клітин. Катамнестичне спостереження протягом першого року життя за дітьми після перенесеної ВП показало достовірно меншу кількість здорових дітей у порівнянні з дітьми порівняльної групи у 2 міс (14,7 проти 88,0 % дітей, p << 0,05) і у 12 міс (48,5 дітей проти 76,0 % дітей, р << 0,05). Зроблено висновки, що діти, які перенесли вроджену пневмонію, мали об'єктивні підстави бути віднесеними до групи високого ризику інфекційно-запальних захворювань, алергії, перинатальних порушень центральної нервової системи і підлягати диспансерному нагляду на етапі дитячої поліклініки у педіатра, невролога та імунолога.

Під спостереженням знаходилося 110 новонароджених. Вроджену пневмонію мали 80 дітей, із них основну групу сформували 38 дітей від жінок з TORCH-інфекціями, групу порівняння - 42 дитини від жінок без TORCH-інфекцій, але з іншою патологією (аднексит, кольпіт тощо). Контрольну групу склали 30 новонароджених від соматично здорових жінок. Аналіз перебігу періоду ранньої неонатальної адаптації проведено з урахуванням особливостей перебігу вагітності та пологів у матері. У матерів з TORCH-інфекціями встановлено високу частоту ускладнень вагітності і пологів, що негативно впливає на стан новонародженої дитини та призводить до патологічного перебігу ранньої неонатальної адаптації Доведено несприятливий вплив інфікування TORCH-інфекціями під час вагітності на розвиток плода.

Визначено поняття якості та безпеки надання медичної допомоги новонародженим. Проаналізовано індикатори якості, що стосуються неонатальної служби. Наведено сучасну класифікацію медичних помилок у неонатальній інтенсивній терапії. Висвітлено стратегії з удосконалення якості та безпеки надання медичної допомоги новонародженим.

Обобщены результаты структурно-термоатмогеохимических исследований на известных месторождениях и перспективных структурах в пределах Чингульской седловины, Северо-Азовского и Индольского прогибов на основании разработанной в Институте геологических наук НАН Украины комплексной методики. Отмечено значительное влияние на распределение температурных и газовых потоков сложной сети неотектонически активных нарушений, которые часто отсутствуют на сейсмогеологических схемах, однако находят отражение на космоснимках. На основании полученных данных предложено уточнение структурных моделей площадей работ и намечены контуры перспективных участков. Использованная методика рекомендована для внедрения как составляющая общего комплекса поисково-розведочных работ на углеводороды.