Розглянуто індекс споживчих настроїв як показник соціальних змін. Індекс споживчих настроїв базується на моніторингу громадської думки, є показником сучасного та майбутнього економічного, соціального, політичного стану суспільства. Наведено дані про зміни матеріального положення мешканців Запоріжжя та Запорізької області з 1990 р.

Досліджено соціокультурні аспекти функціонування ринку послуг вищої освіти, який набуває нового змісту під впливом особливостей змін сучасного українського суспільства. На підставі результатів теоретичного й емпіричного дослідження концептуально систематизовано такі соціокультурні чинники споживання послуг вищої освіти в регіоні, як пріоритети розвитку, інтереси, цінності, норми, потреби суспільства та його інститутів, держави, регіону, соціальних класів і референтних груп; соціальний статус і стиль життя споживачів освітніх послуг, їх смаки, звички, традиції, поведінкові принципи; сукупна соціальна інформація з різних джерел; демографічні та ситуативні фактори. Розкрито специфіку освітніх послуг, що позначається на організації процесу споживання. Запропоновано методику вивчення цілісної соціальної групи споживачів послуг вищої освіти на базі міждисциплінарного аналізу здобутків теоретичного знання. Простежено вплив трансформаційних процесів на формування системи потреб споживачів освітніх послуг. Досліджено співвідношення інструментальних й експресивних мотивів навчання, канали впливу та інші чинники формування переваг у виборі навчального закладу та спеціальності.

Висвітлено основні категорії економічної соціології (ЕС) та особливості використання соціологічних методів у дослідженнях соціально-економічної діяльності. Проаналізовано становлення ЕС у світовій практиці та в Україні. Розкрито аспекти економічної сфери в контексті її стратифікації та соціальної структури, соціально-трудових відносин та ринку праці, проблемах праці, підприємництва, соціального партнерства, господарських ідеологій, соціології грошей, комфортності поведінки споживачів за сучасних умов розвитку суспільства.

Розглянуто основні соціологічні теорії суспільства споживання. Наведено результати теоретико-практичного дослідження суспільства споживання та соціальних практик споживачів в Україні. Розкрито сутність і особливості суспільства споживання як простору соціально-інституціалізованих поведінкових практик. На значному соціологічному матеріалі проаналізовано специфіку суспільства споживання за умов соціальної кризи та суспільних трансформацій. Розглянуто сучасні проблеми споживацтва. Обгрунтовано концепцію інформаційно-споживчого суспільства.

Наведено загальну характеристику жанрів сучасної політичної літератури.

Подано загальну характеристику сучасної української політичної літератури. Наведено статистичні дані щодо її виходу у світ протягом 2005 р. - першої половини 2012 р. Показано на конкретних прикладах, що політики виступають не тільки як автори, але і як герої.

Розглянуто соціологічні аспекти суспільства споживання. Проведено теоретичний аналіз символізації споживання в сучасному суспільстві. Зазначено, що демонстративне споживання набуває масового характеру, статусна символізація перетворюється з надлишкової в необхідну. Для України запропоновано концепцію подвійного споживання (символізація символічного споживання). Охарактеризовано матеріальні, інформаційні, інфраструктурні умови формування сучасних практик споживання в Україні. Показано, що споживацтво в українському суспільстві має суб'єктивний характер (за умов обмежених можливостей). На основі відмінностей у споживчих настановах і практиках споживачів виокремлено активних (консьюмери та люмпен-консьмерат), раціональних і консервативних споживачів. Доведено, що сучасне суспільство є комбінованим (поєднує традиційні, модерні та постмодерні форми споживання та способу життя) і водночас формуються риси постспоживчого суспільства (обмеження матеріального споживання). Запропоновано концепцію інформаційно-споживчого суспільства, окреслено тенденцію перенесення споживання у віртуальну сферу. Зазначено, що суспільство споживання еволюціонує в гедоністичне суспільство, де головним об'єктом споживання стають розваги, які мають переважно віртуальний характер і джерело.

Рассмотрена специфика социальных практик потребления в украинском обществе, которое находится в условиях трансформации под воздействием идеологии общества потребления и одновременно тотального внедрения информационных и коммуникационных технологий. С использованием вторичного анализа статистических данных и результатов социологических исследований дана характеристика потребностей, на удовлетворение которых направлено интернет-потребление; отмечены особенности ценностей интернет-потребителей.

Висвітлено проблему специфіки інституалізації тревел-журналістики в західних наукових дослідженнях. Досліджено процеси взаємодії туризму з постмодерним медіапростором "суспільства дозвілля", атрибутивними ознаками якого, з одного боку, є глобалізація та уніфікація суспільних процесів, а з іншого - процес глокалізації.