Викладено основні принципи навчання студентів з атлетичної гімнастики, розглянуто сучасні підходи з організації та методики фізичного виховання і практики спорту. Описано техніку виконання вправ, основні положення та вимоги щодо фізичної та психологічної підготовки з атлетичної гімнастики.

Изложены основные принципы обучения студентов по атлетической гимнастике, рассмотрены современные подходы в организации и методике физического воспитания и практике спорта. Описаны техника выполнения упражнений, основные положения и требования к физической и психологической подготовке по атлетической гимнастике.

Анализ данных современной литературы относительно химиопрофилактики рака грудной железы (РГЖ) нестероидными противовоспалительными препаратами, в частности ацетилсалициловой кислотой, показал, что в ряде исследований выявлено свойство при длительном применении предупреждать развитие РГЖ, что делает ацетилсалициловую кислоту потенциальным профилактическим средством. Неоднозначность и противоречивость результатов отдельных исследований, их разная статистическая мощность указывают на необходимость проведения дальнейших исследований для окончательных выводов.

Исследована взаимосвязь между перестройкой морфологической и таксономической структуры сообществ фитопланктона прибрежной зоны Одессы на основе сопоставления показателей удельной поверхности (УП) S/W и характеристик относительного обилия таксономических групп, формирующих природные сообщества фитопланктона. Для анализа перестройки морфологической и таксономической структуры фитопланктона на протяжении годовых циклов развития использован метод "ключевых событий". "Ключевыми событиями" морфологической перестройки считались отклонения распределения значений удельной поверхности таксономических групп в природном сообществе фитопланктона от распределения показателей, характеризующих общую внутритаксономическую изменчивость удельной поверхности этих таксонов. Данный процесс сопровождался перераспределением относительного обилия таксономических групп, в результате которого наиболее массовые группы утрачивали доминирующий статус и максимальные количественные показатели сообществ фитопланктона формировала одна из сопутствующих групп. Доминировавшие на протяжении различных годовых циклов Dinophyta, Bacillariophyta и Cyanophyta характеризовались минимальными, средними и максимальными показателями удельной поверхности таксономического отдела (S/Wто), значения S/Wто замещавших их сопутствующих групп распределялись в диапазоне значений S/Wто доминантов. Установленная взаимосвязь рассматривается в качестве механизма структурной самоорганизации фитопланктона, регулирующего интенсивность продукционного процесса в зависимости от изменения условий среды.

Рассмотрены существующие виброизоляторы с квазинулевой жесткостью. Показана возможность получения подобных виброзащитных систем принципиально новым способом.

У межах напрямку морфо-функціональної екології водної рослинності проаналізовано особливості підходів, які сформувалися в процесі розвитку двох шкіл: лабораторії екологічного метаболізму ІнБПМ під керівництвом д. б. н. К. М. Хайлова (ЛЕМ) та альгологічної групи Одеської Філії ІнБПМ під керівництвом д. б. н. Г. Г. Мінічевої (ОФ). Обговорено схожість і розбіжність методів вимірювання та розрахунку питомої та загальної поверхні фітосистем на різних рівнях організації. Зроблено висновок про використання єдиного методологічного принципу, який базується на обліку морфофункціональних властивостей кожного рівня ієрархічної організації рослинних систем. Показано, що розбіжності, які існують в розрахунку показників поверхні, пов'язані не з методами розрахунків ОФ, котрі, за думкою ЛЕМ, "органічно ведуть до помилкових результатів", а з особливостями дослідницьких завдань двох шкіл: - вивчення обмінних процесів фітосистем у водних екосистемах (школа ЛЕМ); - розширення можливостей гідроекологічних методів оцінки фітобентосу та фітопланктону за допомогою морфофункціональних показників (школа ОФ). У зв'язку з цим використання окремих формул з повних алгоритмів розрахунку для демонстрації помилкових результатів є некоректним. Продемонстровано принципово нові можливості використання показників поверхні для кількісного прогнозування видової структури угруповань та оцінки якості водного середовища. Підкреслено, що широта завдань, яку вирішуються двома школами, та викликана у зв'язку з цим відмінність методологічних засобів у школах морфо-функціонального напрямку, які розглянуто, є природним дослідницьким процесом і свідчить про

інтенсивний розвиток напрямку на даному етапі.

В качестве индикаторов качества водной среды, отвечающих требованиям Water Frame Directive EC, предложен ряд показателей фитопланктона, разработанных на основе внедрения результатов морфофункциональных исследований в методы гидроэкологии: удельная поверхность популяции, удельная поверхность видов цветения, удельная поверхность сообщества, индекс поверхности сообщества. Рассмотрены способы расчета, "экологический смысл", достоинства и недостатки предлагаемых фитоиндикаторов. Проанализирована их связь с реакцией структурной и функциональной организации фитопланктона на изменение условий среды. Предложенные показатели характеризуются ясной экологической трактовкой, отражающей практически важный аспект реакции автотрофных сообществ на эвтрофирование и их потенциальную функциональную активность, связанную со скоростью утилизации биогенных элементов. Основным недостатком предложенных показателей являются относительно высокие трудозатраты, которые, однако, соответствуют трудозатратам при получении биомассы.

Показано, що споживання щурами з питною водою природного поліфенольного комплексу з виноградного вина в добовій дозі <$E12,5~symbol С~1,1> мг поліфенолів/кг маси впродовж 10 діб до радіаційного впливу призводить до підвищення активності супероксиддисмутази та глутатіонредуктази в лізатах периферичної крові на 24-ту та 48-му год після загального рентгенівського опромінення в дозі 30 сГр. Активність каталази, глутатіонпероксидази та вміст ТБК-позитивних продуктів упродовж 72 год після опромінення зберігається на рівні контролю. Відзначено зниження активності супер оксиддисмутази на 24-ту і каталази на 24-ту і 48-му год після дії іонізуючого опромінення та зростання вмісту продуктів ПОЛ у всі досліджувані терміни. У лізатах аорти встановлено зниження активності супероксиддисмутази та глутатіонпероксидази на 48-му год після радіаційного впливу й підвищений вміст ТБК-позитивних продуктів протягом 3 діб. За опромінення і введення поліфенольного комплексу з виноградного вина в лізатах аорти не виявлено змін активності супероксиддисмутази та каталази, тоді як активність глутатіонредуктази та глутатіонпероксидази була підвищеною через 72 год після радіаційного впливу. Споживання поліфенолів виноградного вина достовірно знижувало вміст ТБК-позитивних продуктів у лізата аорти опромінених щурів порівняно з тваринами, які було опромінено без споживання поліфенолів.

Досліджено сумарну активність NO-синтази та вміст стабільних продуктів метаболізму оксиду азоту в периферичній крові щурів за впливу малих доз іонізуючого випромінювання на фоні введення препарату природного поліфенольного комплексу з виноградного вина. Виявлено здатність поліфенольних сполук коригувати радіоіндуковані зміни в системі L-аргінін/NO. Показано, що дія малих доз рентгенівського випромінювання призводить до підвищення активності NO-синтази в периферичній крові щурів, однак у разі споживання природного поліфенольного комплексу з виноградного вина цей показник знижується до рівня контрольних значень. Підвищення активності NO-синтази за впливу радіації зумовлює збільшення вмісту NO, що відображується в накопиченні нітрит- та нітрат-аніонів у периферичній крові щурів. За введення поліфенолів сумарний вміст стабільних метаболітів оксиду азоту знижується на ранніх етапах експерименту, а на третю добу після опромінення цей показник є дещо вищим порівняно із показниками контрольної групи тварин. Таким чином, експериментально доведено здатність природного поліфенольного комплексу послаблювати нітративний стрес, спричинений дією іонізуючого випромінювання.

На основе результатов исследований, разработок и промышленных данных применения различных процессов в условиях современных требований сформулированы основные положения наиболее рационального процесса десульфурации чугуна. Показано, что магнию, как реагенту, практически нет альтернативы. Сопоставлены различные "магниевые" процессы внепечной обработки чугуна. Представлены комплексные преимущества инфекционного процесса вдувания магния в "чистом" виде со снижением серы в чугуне до 0,001-0,002 %.

Влияние биогенных элементов на первичную продукцию рассмотрено как процесс ассимиляции углекислоты поверхностью клеток фитопланктона, зависящий от количества биогенов, приходящихся на единицу альгоповерхности. С ростом обеспеченности поверхности клеток биогенными ресурсами происходит увеличение скорости ассимиляции углерода. Для обобщенного массива по водоемам различной трофности зависимость имеет степенной характер. Отдельно взятая популяция достигает максимально возможной для нее скорости удельной продукции при насыщающих количествах биогена, лимитирующего продукционный процесс.

Изложены результаты исследования влияния показателей качества кокса (реакционной способности, прочности и др.) на технико-экономические показатели работы доменных печей. Отражено влияние угольных концентратов различных бассейнов на качество кокса.

Проведен сравнительный анализ уровня количественного развития разноразмерных групп клеток фитопланктона, развивающегося в акваториях с различным гидрохимическим режимом, северо-западной части Черного моря и прилегающих водоемах. Для водоемов северо-западного Причерноморья выявлено увеличение относительного вклада клеток с более высокой удельной поверхностью, характеризующихся более высокой скоростью обменных процессов. Проанализирована взаимосвязь между морфоструктурной организацией фитопланктона и содержанием биогенных веществ в районе исследования.

Рак грудной железы (РГЖ) - гетерогенное заболевание, которое существенно различается по клиническому течению, морфологическому и молекулярному строению и требует различных подходов к диагностике и лечению. Цель исследования - изучение клинических и биологических особенностей трижды негативного РГЖ. В исследование включено 259 больных в возрасте от 27 до 82 лет (средний возраст 55 лет), которые проходили лечение по поводу РГЖ в клинике кафедры онкологии Национального медицинского университета им. А. А. Богомольца в 2005 г. В исследовании получены следующие клинико-биологические особенности трижды негативного РГЖ: молодой возраст больных, наличие ожирения, низкая степень дифференцировки опухоли, метастатическое поражение лимфатических узлов независимо от размера опухоли в грудной железе.

Зазначено, що підвищення в 2001 - 2002 pp. на МК "Азовсталь" долі котунів у шихті не виявило однозначного впливу на виробництво чавуну та витрату коксу. Це пов'язано з великими коливаннями складу шихти в цей період. Робота доменних печей з підвищеною долею котунів у шихті за умов їх недопоставок і частих перешихтовок призводить до скорочення тривалості кампанії доменних печей.

Приведены результаты применения муллитокорундового бетона на гидратационном вяжущем, изготовленного в ОАО "УкрНИИО имени А. С. Бережного", в фурменных приборах доменных печей. Показано, что использование муллитокорундового бетона в футеровках повышает их надежность и стойкость, сокращает потери тепла в окружающую среду. На ОАО "МК "Азовсталь" выполнены мероприятия, позволившие внедрить изготовление бетонных футеровок методом вибролитья, взамен ранее используемой пневмотрамбовки.

Проанализирована внутрипопуляционная изменчивость удельной поверхности популяций фитопланктона Черного моря в районе Дунай-Днепровского междуречья и прилегающих водоемов и ее взаимосвязь с доминированием видов фитопланктона. Рассмотрены зависимости между сезонной динамикой удельной поверхности разноразмерных популяций фитопланктона и динамикой их структурных показателей: численности и биомассы.

Обследованы 133 пациентки с фиброаденоматозом молочных желез и галактореей. У 93,5 % больных выявлена нормопролактинемия. На основании сравнения ряда диагностических методов сделан вывод о наибольшей информативности при изучаемой патологии клинического обследования молочных желез, ультрасонографии и определения концентрации пролактина в сыворотке крови. Даны практические рекомендации в виде поэтапного диагностического алгоритма, следование которому при фиброаденоматозе, сочетающемся с галактореей, позволяет врачу выявить причины этого состояния и выбрать ориентиры этиотропного лечения.

Проведен сравнительный анализ поршней разных производителей для двигателя ВАЗ-21126 автомобиля "Приора". Представлены результаты синтеза поршня, конструкция которого представляет компромисс между требованиями конвейерного потребителя и потребителя вторичного рынка. Показаны особенности конструирования и расчета напряженно-деформированного состояния, технологии получения отливки и механической обработки. Предложен комплексный показатель для сравнения представленных на рынке поршней, показано, что поршень предлагаемой конструкции может успешно конкурировать на вторичном рынке.

Обсуждены методологические проблемы, методы и показатели устойчивости растительных сообществ водных экосистем на воздействие климатических факторов. На примере различных жизненных форм черноморских водорослей рассматривается устойчивость альгосообществ к изменчивости и аномальному воздействию климатических факторов (поток солнечной энергии, температура воды, осадки, речной сток). Для оценки реакции альгосообществ на воздействие климатических факторов предложен ряд методических подходов. Подчеркнуто, что сопоставление изменчивости показателей климатических факторов и растительных сообществ необходимо проводить только на соответствующих уровнях организации природных систем (локальный, региональный, глобальный). Для этого необходимо использовать единые методы и показатели оценки вариабельности климатических факторов и альгосообществ в одинаковых временных промежутках (ежемесячно, посезонно, за год). В качестве показателя меры "устойчивости" водной растительности предложено соотношение коэфициентов осцилляции (VR, %), рассчитанных для альгосообществ и показателей климатических факторов: (VR)автотрофы/(VR)климат. факторы. Для экспертной оценки влияния климатических факторов на автотрофный компонент экосистемы следует использовать критерий значимого (более 30 %) отклонения структурно-функциональных параметров растительности от многолетнего регионального уровня. На основе анализа многолетних наблюдений (1997 - 2016 гг.) и модельного периода (2008 - 2009 гг.) оценена устойчивость макрофитобентоса, фитопланктона и микроэпифитона к изменчивости и аномальному воздействию климатических факторов. Отмечена высокая природная устойчивость альгосообществ черноморских экосистем к изменчивости климатических факторов, а также синхронность аномальных реакций водорослей с аномальными климатическими условиями. На основании данных 2002 - 2003 гг. и 2010 г. показано существенное отклонение параметров (на 35 - 60 %) в структуре и функциональных показателях альгосообществ от региональной нормы при долговременном или комбинированном действии нескольких аномальных климатических факторов.

Виявлено закономірності морфоструктурної організації фітопланктону північно-західної частини Чорного моря та прилеглих водойм. Установлено закономірне зростання чисельності дрібних клітин з високою питомою поверхнею в акваторіях з більш високим трофічним статусом. Зауважено, що прямопропорційна залежність (r - 0б75) між мінливістю питомої поверхні популяцій фітопланктону і показником їх домінування - коефіцієнтом щільності дає підстави для використання внутрішньопопуляційної мінливості питомої поверхні як кількісного критерію під час оцінки потенційних можливостей домінування виду в угрупованнях фітопланктону. Уперше одержано статистично достовірні кількісні характеристики питомої поверхні 88-ми популяцій і 4-х таксономічних відділів фітопланктону північно-західної частини Чорного моря та прилеглих водойм, на підставі яких побудовано ряди екологічної активності. Досліджено емпіричні залежності між новим показником фітопланктону - індексом поверхні угруповань (<$Eroman {ІП sub у }>) і валовою первинною продукцією, концентрацією хлорофілу "а", чисельністю, біомасою і поверхнею угруповань. Показано, що найменшою мірою взаємопов'язана з валовою первинною продукцією чисельність, найбільшою - <$Eroman {ІП sub у }>. З'ясовано відповідність значень <$Eroman {ІП sub у }>, які перевищують <$E9~ roman м sup -1>, угрупованням фітопланктону, що перебувають у стані функціонального спаду. Уперше одержано кількісні значення індексів поверхні фітоплактону (<$Eroman {ІП sub фп }>) північно-західної частини Чорного моря і прилеглих водойм.