Проаналізовано твори "Аліна й Костомаров" та "Романи Куліша" В.Петрова з урахуванням інших текстів, що у 1920-х рр. в ситуації обговорення національної перспективи набули нових метажанрових ознак й утворили своєрідний інтелектуальний дискурс. Приділено особливу увагу ідейному аспекту створених В.Петровим образів Костомарова та Куліша з огляду на їх роль у процесі переоцінювання національного минулого та формування образу нової української дійсності. З'ясовано характер жанру творів "Аліна й Костомаров" та "Романи Куліша" шляхом їх зіставлення з інтелектуальними романами М.Хвильового, В.Підмогильного та М.Могилянського. Висвітлено основні прийоми трансформації біографічного матеріалу, використані автором для змалювання діячів національної історії. Досліджено інтертекстуальні особливості цих творів.

Висвітлено проблему виховання культури творчості учнів засобами народного декоративно-ужиткового мистецтва, зокрема гончарства. Зазначено шляхи удосконалення даного процесу.

Освещена проблема воспитания культуры творчества учеников средствами народного декоративно-бытового искусства, в том числе гончарства. Указаны пути усовершенствования данного процесса.

The article deals with the problem of education of culture of creativity of pupils is covered by means of national decorative - household art, including pottery. Ways of improvement of the given process are specified. Corresponding conclusions by results of research are made.

Вивчено проблеми виховання художнього смаку в учнів спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладів (СЗОНЗ) художньо-естетичного профілю засобами гончарного мистецтва. З'ясовано суть проблеми виховання художнього смаку в учнів СЗОНЗ цього профілю. Розкрито роль і значення виховного потенціалу засобів гончарного мистецтва у вихованні художнього смаку в слухачів СЗОНЗ художньо-естетичного напряму. Теоретично обгрунтовано технологію виховання художнього смаку в учнів СЗОНЗ художньо-естетичного профілю засобами гончарного мистецтва, що реалізується на настановчо-мотиваційному, творчо-діяльнісний та оцінно-аналітичному етапах і експериментально перевірено її ефективність. Уточнено критерії (мотиваційно-емоційний, когнітивно-діяльнісний, особистісно-рефлексивний) із відповідними показниками рівнів сформованості художнього смаку слухачів. Виявлено позитивну динаміку рівнів сформованості художнього смаку учнів.