Изучено функциональное состояние мозгового кровообращения у больных болезнью Иценко - Кушинга под влиянием хирургического и медикаментозного лечения. Установлено, что использование радионуклидных методов существенно расширяет возможности изучения функционального состояния мозгового кровообращения у больных с гиперкортицизмом и может служить контролем при оценке проводимого лечения.

За допомогою кардіоінтервалографії під час проведення ортостатичної проби та велоергометрії обстежено 50 хворих на цукровий діабет зі збереженою (25 осіб) та зниженою (25 пацієнтів) толерантністю до фізичних навантажень. Виявлено, що у патогенезі її зниження провідним є приєднання до існуючих вегетативних порушень cерцевої регуляції змін коронарного резерву та розвиток ішемічної хвороби серця. Поява безбольової ішемії міокарда за відсутності гіпоглікемії відображає поєднання порушень вегетативної іннервації серця та стану його коронарних судин.

За допомогою спіроергометрії проведено обстеження 70-ти хворих на цукровий діабет (ЦД). Досліджено роль порушень гемодинамічного та респіраторного забезпечення реакції на стрес-тест у зниженні толерантності до фізичних навантажень (ТФН). Рівень ТФН визначався за відсотком належного максимального вжитку кисню: <$E<<> 50 % - низький рівень, 50-70 % - середній, <$E>>> 70 % - високий. Низьку ТФН виявлено у 21,4 % обстежених, середню - у 42,8 %, високу - у 35,8 % . Встановлено, що зниження ТФН зумовлене порушенням гемодинамічного та респіраторного забезпечення реакції на стрес-тест. Поява дихальної недостатності різного ступеня вираженості за фізичного навантаження знижує кисневе забезпечення й обмежує можливості кардіореспіраторної системи.

С помощью спироергометрии проведено обследование 70 больных сахарным диабетом (СД). Изучена роль нарушений гемодинамического и респираторного обеспечения реакции на стресс-тест в снижении толерантности к физическим нагрузкам (ТФН). Уровень ТФН определялся по проценту должного максимального потребления кислорода: <$E<<> 50 % - низкий уровень, 50-70 % - средний, <$E>>> 70 % - высокий. Низкую ТФН выявлено у 21,4 % обследованных, среднюю - у 42,8 %, высокую - у 35,8 %. Установлено, что снижение ТФН обусловлено нарушением гемодинамического и респираторного обеспечення реакции на стресс-тест. Появление дыхательной недостаточности разной степени выраженности при физическом напряжении снижает кислородное обеспечення и ограничивает возможности кардиореспираторной системи.

70diabetic patients were examined using spiroergometry. Disorders of haemodynamical and respiratory reaction to stress test manifested in a decrease of exercise tolerance (DET) was studied. The levels of DET were determined in accordance with the percentage of proper maximal oxygen consumption ((50% - low level, 50-70% - middle, (70% - high). The lowest DET was found in 21,4% subjects, middle - in 42,8%, high - in 35,8%. It was established that exercise tolerance decreased because of distorted haemodynamical and respiratory reaction to stress test. Respiratory insufficiency of the various degrees during the exercise decreases oxygen uptake and limits the capacity of the cardiorespiratory system.

Проаналізовано патогенетичні можливості альфа-ліпоєвої кислоти ("Еспа-ліпон" "Еспарма ГмБх", Німеччина) в лікуванні специфічного ускладнення цукрового діабету у дітей - ліпоїдного некробіозу. Розроблено рекомендації щодо схем і доз використання препарату в дитячому віці. Виявлено синергічний вплив "Еспа-ліпону" та низькочастотної лазерної терапії на швидкий регрес ліпоїдного некробіозу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-52

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчався стан серцево-судинної системи та взаємозв'язок порушень кальцієвого гомеостазу з гемодинамічними показниками у хворих на гіпер- та гіпотиреоз. Дослідження проводилось з використанням електрокардіографії, полікардіографії та реоенцефалографії.Зміни функціонального стану щитоподібної залози супроводжувалися фазовими зрушеннями серцевого циклу, що характеризувалися наявністю синдромів гіпер- або гіподинамії, а також змінами еластичності та тонусу судин мозку. Встановлено вплив рівня кальцію на тривалість електричної систоли та еластичні властивості судин.

The authors have studіed the status of the cardіovascular system and relatіonshіp between calcіum homeostasіs and hemodynamіc parameters іn patіents wіth hyper- and hypothyroіdіsm. Іnvestіgatіons were carrіed out usіng electrocardіography, polycardіography, and rheoencephalography. Changes іn thyroіd functіonal status were assocіated wіth phase shіfts of cardіac cycle, beіng characterіzed by the presence of hyper- and hypodynamіa syndromes, as well as by changes іn braіn vessel elastіcіty and tensіon. Іt has been establіshed that calcіum level affected the duratіon of electrіc systole and elastіc propertіes of vessels

Розглянуто вплив низькоінтенсивного лазерного випромінювання на структурно-функціональний стан щитоподібної залози, стан імунної системи у хворих на гіпертрофічну форму автоімунного тиреоїдиту з еутиреозом. Встановлено, що терапія низькоінтенсивним лазерним випромінюванням за розробленою та апробованою методикою призводить до зменшення розмірів зоба у хворих з еутиреозом. У процесі дослідження імунного статусу хворих під час лазерної терапії засвідчено позитивні зміни, що включали зростання рівня Тч Е-РУК, зменшення вмісту в крові В-лімфоцитів, циркулюючих імунних комплексів, Іg G та зменшення кількості антитіл до тиреоглобуліну. Cпостереження у віддалений період не виявили негативних наслідків лазерного лікування. Розміри щитоподібної залози, вміст тиреоїдних гормонів та показники імунного статусу через 6 та 9 міс. залишались на рівні, досягнутому в результаті лазерної терапії.

The іnfluence of low-іntensіve laser radіatіon on the structural and functіonal status of the thyroіd gland іn patіents wіth hypertrophіc form of autoіmmune thyroіdіtіs and euthyroіdіsm іs consіdered іn thіs paper. After the conducted laser therapy accordіng to the developed and tested method іt was determіned that the low-іntensіve laser therapy resulted іn the reductіon of goіter sіze іn % of patіents. The posіtіve changes consіstіng іn the іncrease of the level of theophyllіne sensіtіve cells, reductіon of b-lymphocytes іn blood, cіrculatіng іmmune complexes and reductіon of the quantіty of antіbodіes to thyroglobulіns were revealed durіng the research of autoіmmune status of patіents іn the process of laser therapy. The negatіve dynamіcs was notrevealed durіng the follow-up. The sіze of the thyroіd gland, levels of thyroіd hormones and іndіces of the іmmune status 6 and 9 months after treatment remaіned at the level reached as a result of laser therapy.

The present study focuses on variants of cardiovascular disturbances in patients with pheochromocytoma, on identification of certain pathogenetic aspects of disturbances of the heart's rhythm, on the study of the impact of surgical treatment on hemodynamic shifts. A retrospective analysis was performed of 100 clinical records of those patients having had surgery for pheochromocytoma over the last five years. It has been ascertained that a major proportion of tumours of the chromaffin tissue of the adrenals secret epinephrine and norepinephrine giving rise to a mixed form of arterial hypertension. In 61 percent of patients, arterial hypertension tended to be accompanied by hypertrophy of the left ventricle and its systolic overload (3 %) that has been noted to dispel after surgical treatment. In 27 percent of patients with pheochromocytoma, against the background of hypertensive crisis, abnormalities of metabolism or unstable coronary circulation there come to be seen paroxysms of disturbances of the heart's rhythm (extrasystole, paroxismal tachycardia) and dysfunction of the sinoatrial node.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-3 + Р410.130.11-3

Рубрики:

Цукровий діабет

Міокардити

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены рекомендации по практическому применению современных физических факторов (лазерного излучения, магнитных и электромагнитных полей миллиметрового диапазона, ультразвука, электротерапии) для лечения и медицинской реабилитации больных и инвалидов с различной патологией. Обоснован выбор зон воздействия и частотной модуляции физических факторов. Описаны методы электропунктурной диагностики. Рассмотрены особенности лечения эндокринных заболеваний (не- и сахарного диабета, ожирения, гипоталамического синдрома) методами фито- и физиотерапии, бальнеолечения, гомеопатии.

Проведено обследование 15-ти зимовщиков (мужчины в возрасте от 27 до 51 года), которые возвратились после длительной работы в Антарктике (в течение года). Предположено, что после длительного пребывания человека в условиях прибрежной Антарктики в организме могут возникать скрытые формы гипоксии, которые сопровождаются перестройками кислородных режимов и определяются индивидуальными особенностями генотипа.

Рассмотрены вопросы лечения распространенных заболеваний детского возраста, в частности, неврологической, офтальмологической, гастроэнтерологической, нефрологической, урологической, гинекологической, эндокринной, аллергологической патологии. Освещены неонатальные аспекты гомотоксикологии.

Відзначено, що Іваном Микитовичем Францевичем передбачено та обгрунтовано найбільш важливі напрямки сучасного матеріалознавства як єдності науки та технології. Успішний розвиток цих напрямків учнями І. М. Францевича сьогодні, без сумніву, свідчить про геніальність передбачень великого вченого, його глибоку різнобічну ерудицію й енциклопедичність знань. Стисло наведено історію відділу, створеного Іваном Микитовичем і керованого ним, попри неминучі трансформації. Саме цей відділ був колискою школи Францевича, у ньому зросла плеяда яскравих талановитих учнів, які успішно розвивають його ідеї та створюють на їх базі за сучасних умов нові наукові напрямки та свої власні школи.

Досліджено стан серцевої діяльності та її вегетативної регуляції у 133-х пацієнтів з I (63,2 %) і II (36,8 %) типами цукрового діабету (ЦД) шляхом комплексного застосування велоергометрії та кардіоінтервалографії з ортостатичним тестуванням. Встановлено, що хворі на ЦД I типу мають більшу толерантність до фізичних навантажень (ТФН), ніж хворі на ЦД II типу. У частини хворих на ЦД (у 11,9 % пацієнтів з I типом і у 18,4 % з II типом) виявлено серцево-судинну гіперреактивність (неадекватну реакцію у вигляді підйому артеріального тиску вище рівня 200/100 мм рт. ст. на пороговому навантаженні), без суб'єктивних проявів. За низької ТФН у 2 - 5 разів частіше зустрічалось зниження скоротливої здатності міокарда і коронарного резерву серця, незалежно від типу ЦД. У хворих на ЦД з ішемічною хворобою серця і без неї за фізичного навантаження не виявлено активації з боку парасимпатичної нервової системи. У пацієнтів з безбольовою ішемією міокарда (ББІ) за фізичного навантаження спостерігалася також недостатня активація з боку симпатичного відділу вегетативної нервової системи, що може бути критерієм діабетичної автономної кардіонейропатії. ББІ діагностована у 6 % пацієнтів з I типом ЦД і у 22,4 % (з II типом). У хворих на ЦД I і II типів приховану серцево-судинну патологію (ББІ і серцево-судинну гіперреактивність) варто розглядати як показання для дослідження варіабельності серцевого ритму з використанням функціональних тестів (зокрема, ортостатичної проби) й аналізом спектральних показників з метою діагностики діабетичної автономної кардіонейропатії та призначення адекватної терапії в майбутньому.

Состояние сердечной деятельности и ее вегетативной регуляции исследовано у 133-х пациентов с I (63,2 %) и II (36,8 %) типами сахарного диабета (СД) с помощью комплексного применения велоэргометрии и кардиоинтервалографии с ортостатическим тестированием. Установлено, что больные СД I типа имеют более высокую толерантность к физическим нагрузкам (ТФН), чем больные со II типом. У части больных СД (у 11,9 % пациентов с I типом и у 18,4 % (со II типом) выявлено наличие сердечно-сосудистой гиперреактивности (неадекватная реакция в виде подъема артериального давления выше уровня 200/100 мм рт. ст. на пороговой нагрузке), без субъективных проявлений. В 2 - 5 раз более частое снижение сократительной способности миокарда и коронарного резерва сердца установлено при низкой ТФН, независимо от типа СД. У больных СД с ишемической болезнью сердца и без неё при физической нагрузке не выявлено активации со стороны парасимпатического отдела вегетативной нервной системы. У пациентов с безболевой ишемией миокарда (ББИ) при физической нагрузке наблюдалась также недостаточная активность со стороны симпатического отдела вегетативной нервной системы, что является критерием диабетической автономной кардионейропатии. ББИ была диагностирована у 6 % пациентов с I типом СД и у 224 % (со II типом).

Cardiac activity and its vegetative regulation in 133 patients with type 1 (63,2% of patients) and type 2 (36,8% of patients) diabetes mellitus (DM) by combined application of veloergometry and cardiointervalography with orthostatic testing were studed. It was shown that patients with type 1 DM had the higher degree of exercise tolerance (ET) than patients with type 2 DM. The part of patients with DM (11,9 % with type 1 DM; 18,4 % with type 2 DM) demonstrated the cardiovascular hyperreactivity (theinadequate reaction by level of arterial hypertension >200/100 mm Hg during exertion) without subjective sensation. Low myocardial and coronary reserves were registered in low exercise tolerance 2-5 times more frequently than high exercise tolerance in patients with both types of DM. It was demonstrated that both type diabetic patients with and without coronary heart disease had inactivity of the parasympathetic vegetative nervous system. The patients with silent myocardial ischemia (SMI) also had during exercise the insufficiency of sympathetic activity that may be the criterion of diabetic autonomic cardioneuropathy. SMI was diagnosed in the patients with type 1 (6 %) and type 2 (22,4 %) DM. Silent cardiovascular pathology (SMI and cardiovascular hyperreactivity) may be the indication for functional testing of heart rate variability (orthostatic test) and with spectral analysis for diagnosing diabetic autonomic cardioneuropathy and application of adequate therapy in future

Наведено результати досліджень стану вегетативної регуляції серцевої діяльності та ендотеліальної функції периферичних судин методами варіаційної пульсометрії та оклюзійної венозної плетизмографії у хворих на рак щитовидної залози у доопераційному періоді. У більшості хворих молодого віку вегетативна регуляція серцевого ритму та функція ендотелію периферичних судин зберігалася у межах фізіологічних значень. У 28 % пацієнтів встановлено зниження активності симпатичного або парасимпатичного впливу на ритм серця, а також порушення ендотеліальної функції судин.

Приведены результаты исследования состояния вегетативной регуляции сердечной деятельности и эндотелиальной функции периферических сосудов методами вариационной пульсометрии и окклюзионной венозной плетизмографии у больных раком щитовидной железы в дооперационном периоде. У большинства больных молодого возраста вегетативная регуляция сердечного ритма и функция эндотелия периферических сосудов сохранялись в пределах физиологических значений. У 28 % пациентов установлено снижение активности симпатического или парасимпатического влияния на ритм сердца, а также нарушение эндотелиальной функции сосудов.

The authors present the results of the study of vegetative regulation of cardiac activity and endothelial function of peripheral vessels using methods of variation pulsimetry and occlusive venous plethysmography in patients with thyroid cancer in preoperative period. In most patients of young age the vegetative regulation of cardiac rhythm and endothelial function of peripheral vessels remained within the range of physiological values. 28% of patients showed a decrease in the activity of sympathetic or parasympathetic influence on cardiac rhythm as well as a disturbance of endothelial function of vessels

За допомогою методу псевдопотенціалу з використанням феноменологічних параметрів розраховано температурні залежності актуальних екстремумів енергії у високосиметричних точках <$E GAMMA>, L, K, M, A, H зони Бріллюена та енергії основних міжзонних переходів між ними у гексагональному оксиді цинку, а також досліджено температурну залежність щільності електронних станів. Дослідження впливу температури на електронну структуру ZnO проведено з урахуванням двох факторів: теплового розширення гратки та електрон-фононної взаємодії. Детально проаналізовано температурні залежності енергетичних рівнів, міжзонні та внутрішньозонні переходи. Проаналізовано поведінку кривої щільності станів у разі зміни температури. Результати розрахунків добре узгоджуються з експериментальними даними.

Зазначено, що механізм зв'язку між підвищенням частоти серцево-судинної патології (ССП) і вмістом гомоцистеїну (ГЦ) у крові хворих на цукровий діабет II типу (ЦДII) невідомий. У дослідженні типу випадок - контроль у 44-х чоловіків і 40-ка жінок, розподілених на групи залежно від наявності ЦДII та/або ССП, визначали вміст ГЦ (ІФА, Axis Shield) у зіставленні з індексом маси тіла (ІМТ), рівнями креатиніну та фібриногену у крові. Групу 1 (n = 23) становили хворі на ССП, групу 2 (n = 37) - хворі на ЦДII і ССП, групу 3 (n = 24) - хворі на ЦДII без ССП. Вміст ГЦ у плазмі крові <$Eroman {M~ symbol С ~m}> хворих групи 1 був суттєво вищим <$E roman P ~<<~0,001>, ніж у групах 2 або 3 : <$E24,58~ symbol С 1,69>, <$E16,87~ symbol С 1,09>, <$E18,77~ symbol С 1,53> мкмоль/л відповідно. Встановлено слабкий негативний лінійний кореляційний зв'язок між ГЦ і ІМТ у групі 2, між ГЦ і фібриногеном у групі 1, та позитивний кореляційний зв'язок між ГЦ і креатиніном, ГЦ і фібриногеном у групі 3. Зроблено припущення, що причиною підвищення частоти ССП у хворих на ЦДII є підсилення шкідливої дії ГЦ під впливом хронічної гіперглікемії, ніж нагромадження ГЦ у крові.

Отмечено, что механизм связи между увеличением частоты сердечно-сосудистой патологии (ССП) и содержанием гомоцистеина (ГЦ) в крови больных сахарным диабетом II типа (СДII) неизвестен. В исследовании типа случай - контроль у 44-х мужчин и 40-ка женщин, разделенных на группы в зависимости от наличия СДII и/или ССП, определяли содержание ГЦ (ИФА, Axis Shield) в сопоставлении с индексом массы тела (ИМТ), уровнями креатинина и фибриногена в крови. Группу 1 (n = 23) составили больные с ССП, группу 2 (n = 37) - больные СДII и ССП, группу 3 (n = 24) - больные СДII без ССП. Уровень ГЦ в плазме крови <$Eroman {M~ symbol С ~m}> больных группы 1 был существенно выше <$E roman P ~<<~0,001>, чем в группах 2 и 3 : <$E24,58~ symbol С 1,69>, <$E16,87~ symbol С 1,09>, <$E18,77~ symbol С 1,53> мкмоль/л соответственно. Обнаружена слабая отрицательная линейная корреляционная связь между уровнем ГЦ и ИМТ в группе 2, уровнем ГЦ и фибриногена в группе 1 и положительная корреляционная связь между ГЦ и креатинином, ГЦ и фибриногеном в группе 3. Предположено, что причиной увеличения частоты ССП у больных СДII может быть увеличение повреждающего действия ГЦ под влиянием хронической гипергликемии, а не накопление ГЦ.

The increase in cardiovascular disease (CVD) frequency is connected to an increase in homocysteine (Hcy) levels in the blood of type 2 diabetes mellitus (T2DM) patients for an unknown reason. In a case-control type study that included 44 men and 40 women, divided into groups according to the presence of T2DM and/or CVD, Hcy levels were determined (ELISA, Axis Shield) and compared to the body mass index (BMI), as well as to the blood creatinine and fibrinogen levels. Group 1 (n=23) consisted of patients with CVD, group 2 (n=37) - T2DM patients with CVD, group 3 (n=24) - T2DM patients without CVD. The levels of Hcy in group 1 were significantly higher (P < 0,001) than in groups 2 and 3: 24,58 (1,69); 16,87 (1,09); 18,77 (1,53) ?mol l -1 means (SE) respectively. A slight negative linear relationship between the level of Hcy and BMI in group 2, and the level of Hcy and fibrinogen in group 1, as well as a positive linear relation between Hcy and creatinine, and Hcy and fibrinogen in group 3 were discovered. The reason for CVD increase is most likely the increase of damaging effect of Hcy, influenced by chronic hyperglycemia, rather than Hcy accumulation in the blood of T2DM patients.

Вплив магнітолазерного випромінювання на катехоламінергічні нейрони середнього мозку досліджено на культурі тканин головного мозку новонароджених щурів. Після 5-ти діб культивування проводили 10 щоденних сеансів магнітолазерного впливу з допомогою апарату "КМИЛТА" з використанням інфрачервоного випромінювання (енергетична доза - <$E1,04~ roman {Дж"/"см sup 2 }>). Встановлено, що магнітолазерне випромінювання стимулює продукцію дофаміну та переміщення катехоламінергічних гранул у відростки клітин. Зроблено висновок, що магнітолазерне випромінювання сприяє морфологічній і функціональній регенерації катехоламінергічних нейронів середнього мозку.

Влияние магнитолазерного излучения на катехоламинергические нейроны среднего мозга изучалось на культуре ткани головного мозга новорожденных крыс. После 5 суток культивирования проводили 10 ежедневных сеансов магнитолазерного воздействия с помощью аппарата "КМИЛТА", используя инфракрасное излучения энергетическая доза одного сеанса - <$E1,04~ roman {Дж"/"см sup 2 }>). Установлено, что магнитолазерное излучение стимулирует продукцию катехоламинов и перемещение их гранул в отростки клеток, способствуя, таким образом, не только морфологической, но и функциональной регенерации нейромедиаторных проводящих путей среднего мозга.

The influence of magnitolaser radiation on the midbrain catecholaminergic neurons was tested on a tissue culture derived from newborn rat brain. After 5 days of culturing, 10 consecutive daily runs of magnitolaser infrared irradiation have been carried out using the device 'KMILTA' (energy dose: 1.04 J/cm2). It has been established that magnitolaser radiation stimulated dopamine production and moving of catecholaminergic granules into the cell processes. Thus, catecholaminergic magnitolaser radiationpromotes not only morphological regeneration of midbrain catecholaminergic neurons, but also functional regeneration of these neurons.

Досліджено стан електричної активності серця та його вегетативної регуляції у 56-ти осіб (середній вік - <$E28,6 ~ symbol С ~ 4,5> роки), хворих на рак щитовидної залози, у до- та післяопераційному періодах (через 3 - 6 та 12 - 18 міс після тиреоїдектомії) на тлі супресивної терапії L-тироксином (150 - 200 мкг на добу). За допомогою комп'ютерного програмно-апаратного комплексу "Холтерівська система моніторингу ЕКГ "DIACARD" фірми "Сольвейг" і модифікованих грудних відведень (СМ-5, СS-1, СS-2) вивчали добову варіабельність серцевого ритму, аналізували види та кількісні показники порушень, а також оцінювали величини спектральних чинників (VLF, LF, HF) вегетативної регуляції ритму серця. Виявлено підвищення середньодобової та середньої нічної частоти скорочень серця, появу частих епізодів тахіаритмії (100 - 140 скор./хв) упродовж доби, збільшення частоти (у 2 - 4 рази) екстрасистол, більшою мірою передсердних, у порівнянні з доопераційним періодом та зі здоровими особами аналогічного віку, що вказувало на електричну нестабільність міокарда. Порушення ритму серця у більшості обстежених асоціювались зі скаргами на відчуття серцебиття, появою задухи під час фізичного навантаження, періодичними болями у ділянці серця та змінами його вегетативної регуляції, які характеризувалися розвитком у частини хворих десинхронозу добової регуляції ритму серця. Це проявлялося підвищенням симпатичного вегетативного впливу на серцеву діяльність у нічний період доби. Встановлені порушення є раннім проявом серцево-судинних змін і можуть бути використані для стратифікації ризику серцево-судинних ускладнень за даного захворювання.

Проведено исследование состояния электрической активности сердца и его вегетативной регуляции у 56-ти лиц (средний возраст - <$E28,6 ~ symbol С ~ 4,5> лет), больных раком щитовидной железы, в до- и послеоперационном периодах (через 3 - 6 и 12 - 18 мес после тиреоидэктомии) на фоне супрессивной терапии L-тироксином (150 - 200 мкг/сут). С помощью компьютерного программно-аппаратного комплекса "Холтеровская система мониторинга ЭКГ "DIACARD" фирмы "Сольвейг" и модифицированных грудных отведений (СМ-5, СS-1, СS-2) изучали суточную вариабельность сердечного ритма, анализировали виды и количественные показатели его нарушений, а также оценивали величины спектральных факторов (VLF, LF, HF) вегетативной регуляции ритма сердца. Выявлено увеличение среднесуточной и средней ночной частоты сердечных сокращений, появление частых эпизодов тахиаритмии (100 - 140 уд./мин) на протяжении суток, увеличение частоты (в 2 - 4 раза) экстрасистол, в большей степени предсердных, в сравнении с дооперационным периодом и данными здоровых людей аналогичной возрастной группы, что указывало на электрическую нестабильность миокарда. Нарушения ритма сердца у большинства обследованных ассоциировались с жалобами на ощущение сердцебиения, появление одышки при физической нагрузке, периодическими болями в области сердца и изменениями его вегетативной регуляции, которые характеризовались развитием у части больных десинхроноза суточной регуляции ритма сердца.

Это проявлялось увеличением симпатического влияния на сердечную деятельность в ночной период суток. Установленные нарушения являются ранним проявлением сердечно-сосудистых изменений и могут быть использованы для стратификации риска сердечно-сосудистых осложнений при данном заболевании.

Наведено дані щодо вмісту мікроелементів цинку, хрому і марганцю у дітей, хворих на цукровий діабет (ЦД) I типу, віком від 5-ти до 16-ти років (середній вік - <$E10,0~ symbol С ~2,5> року), при тривалості захворювання від 1-го до 18-ти міс. Аналіз вмісту мікроелементів був виконаний на основі вивчення їх концентрації у волоссі за допомогою рентгено-флуоресцентного спектрометра "ElvaX-med", який дозволяє здійснити мультиелементарний аналіз волосся, що є діагностичним субстратом завдяки особливостям його будови і процесу формування під час росту, а також здатності відображати обмін мікроелементів у клітинах і органах. Нормальна концентрація цинку і марганцю у волоссі обстежених дітей спостерігалась у 30 % і 35 % із них, відповідно, хрому - у 65 %. У решти хворих вміст мікроелементів був зниженим або вони взагалі не визначалися, і тільки у поодиноких хворих - незначно підвищеним. Найвиразніші зміни у бік зниження спостерігали у вмісті марганцю: у 46 % хворих дітей він взагалі не визначався у волоссі.

Представлены данные по содержанию микроэлементов цинка, хрома и марганца у детей, больных сахарным диабетом (СД) I типа в возрасте от 5-ти до 16-ти лет (средний возраст - <$E10,40~ symbol С ~2,95> года), с продолжительностью заболевания от 1-го до 18-ти мес. Анализ содержания микроэлементов был проведен на основе изучения их концентрации в волосах с помощью рентгено-флуоресцентного спектрометра "ElvaX-med", который позволяет провести мультиэлементарный анализ волос, являющихся диагностическим субстратом благодаря особенностям их строения и процесса формирования при росте, а также возможности отражать обмен микроэлементов в клетках и органах. Нормальная концентрация цинка и марганца в волосах обследованных детей наблюдалась у 30 % и 35 % из них, соответственно, хрома - у 65 % детей. У остальных больных содержание микроэлементов снижалось или они вообще не определялись, и только у единичных больных были незначительно увеличенными. Наиболее выраженные изменения наблюдались со стороны содержания марганца: у 48 % больных детей в волосах он не определялся.

The authors have studied the content of microelements (ME) zinc, chrome, and manganese in children with type I diabetes mellitus, aged 5 to 16 years (median of age: <$E10,4~ symbol С ~2,95> years), and with a disease duration of 1 to 18 months. An analysis of ME content was conducted based on ME concentrations in the hair using an X-ray-fluorescent spectrometer "ElvaX-med" that allows for a multielementary analysis of hair which represents a diagnostic substrate owing to its structure and formation peculiaritiesin the process of growth, and which also reflects ME metabolism in cells and organs. Normal zinc and manganese concentrations in the hair were reported in 30 and 35 % of children under study, respectively, and normal chrome concentrations were found in 65 %. In the rest of patients ME content was decreased or undeterminable, and only some patients showed an insignificant ME increase. The most pronounced changes concerned manganese content, which was not detected in the hair of 48 % of children with typ.