Досліджено питання підвищення ефективності лікування та профілактики захворювань тканин пародонта у дітей, хворих на цукровий діабет (ЦД) I типу. У обстежених дітей установлено високу поширеність патологій цих тканин, найбільш розповсюдженим захворюванням є хронічний катаральний гінгівіт (64,8 %). У дітей, хворих на ЦД I типу, що мають клінічно інтактний пародонт, виявлено морфофункціональні зміни у тканинах пародонта, які мають прояв у дискоординації активності окисно-відновних ферментів в епітеліальних і сполучнотканинних клітинах, а саме: зниження активності ферментів дихання, пентозного циклу та термінального окиснення за одночасного підвищення активності ензимів гліколізу, що доводить наявність розвитку в яснах ознак тканинної гіпоксії. На підставі виявлених змін виділено у таких дітей доклінічну стадію хронічного катарального гінгівіту. Запропоновано комплекс лікувально-профілактичних заходів для запобігання та лікування захворювань тканин пародонта у даного контингенту дітей, який передбачає застосування антигомотоксичних препаратів Лімфоміозот, Коензим композитум, Ангіо-ін'єль, Траумель C.

Вивчено поширеність та інтенсивність клінічних змін тканин пародонта, твердих тканин зуба у дітей віком від 12 до 16-ти років, хворих на інсулінозалежний цукровий діабет. Найбільш характерні зміни спостерігались у дітей, хворих на цукровий діабет більше п'яти років. Розповсюдженість хронічного катарального гінгівіту становить 68,09 %. Значення індексу РМА (папілярно-маргінально-альвеолярного) = 25,3 %(середній ступінь гінгівіту).

Вивчено ініціальні механізми пошкодження ясен у дітей, що страждають на інсулінзалежний цукровий діабет. Розкрито динаміку таких змін залежно від терміну та тяжкості перебігу діабету. На підставі результатів дослідження у дітей, хворих на цукровий діабет, виділено доклінічну стадію хронічного катарального гінгівіту.