Розглянуто методичні рекомендації для органів влади, місцевого самоврядування, інститутів та осіб, що задіяні в питаннях налагодження ефективного транскордонного співробітництва (ТКС) України та сусідніх держав. Сформовано цілісну концепцію ТКС як елемента державної політики, що сьогодні займає достатньо важливе місце як у системі пріоритетів соціально-економічного розвитку, так і в напрямі європейської інтеграції України. Розглянуто рекламні та PR-комунікації в транскордонній співпраці. Наведено методичні рекомендації органам влади з оптимізації моделі ефективного управління, інформаційного забезпечення та використання транзитної інфраструктури з постачання енергоносіїв.

Сформовано концепцію транскордонного співробітництва як елемент державної політики. Розкрито теоретичні підходи до вивчення інформаційного чинника такого співробітництва. Приділено увагу європейському праву та інститутам, що регулюють транскордонне співробітництво. Вивчено теоретико-методологічні засади дослідження зазначеного співробітництва України та країн СНД.

Вивчено комунікативно-прагматичні характеристики категорії адресованості в офіційному та неофіційному дискурсах на матеріалі малих текстів, зокрема, вступної статті законодавчого дискурсу, вступу науково-технічної статті (офіційний дискурс), дискурсу анекдоту (неофіційний дискурс). Розкрито зміст поняття моделі адресата, описано її типологічні властивості. Розглянуто науково-технічну статтю як міжсуб'єктну інтеракцію.

Изучены коммуникативно-прагматические характеристики категории адресности в официальном и неофициальном дискурсах на материале небольших текстов, в частности, вступительной статьи законодательного дискурса вступления научно-технической статьи (официальный дискурс), дискурса анекдота (неофициальный дискурс). Раскрыто содержание понятия модели адресата, описаны ее типологические свойства. Рассмотрена научно-техническая статья как межсубъектная интеракция.

Подано основні теоретичні положення, пов'язані з проблемами перекладу з англійської мови на українську та з української на англійську. Наведено тексти для перекладу й аналізу з врахуванням лексичних трансформацій, а також вправи для закріплення теоретичного матеріалу. Розглянуто особливості перекладу слів-реалій, фразеологічних одиниць, термінів, абревіатур, географічних назв, назв журналів, установ, організацій, підприємств.

Поданы основные теоретические положения, связанные с проблемами перевода с английского языка на украинский и с украинского на английский. Приведены тексты для перевода и анализа с учетом лексических трансформаций, а также упражнения для закрепления теоретического материала. Рассмотрены особенности перевода слов-реалий, терминов, аббревиатур, географических названий, названий журналов, учреждений, организаций, предприятий.

Розглянуто один із ключових документів комунікаційної політики ЄС - План Д для діалогу, демократії та дебатів, який закликав держави-члени до організації широких публічних дебатів про майбутнє ЄС. Документ запропонував новий підхід до комунікації: краще слухати, краще пояснювати та рухатися до місцевого рівня. План Д поєднав віртуальну комунікацію й комунікацію віч-на-віч, дорадчі консультації та опитування громадської думки, консультації на рівні країни, транскордонні та пан'європейські консультації.

Розглянуто роль мовної політики в побудові ефективної публічної сфери Європейського Союзу, яка сприятиме реалізації принципів комунікаційної політики ЄС та забезпечить підзвітне керівництво й участь громадян у прийнятті важливих політичних рішень. Документи ЄС, що стосуються вироблення комунікаційної політики та створення публічного форуму для залучення громадян, наголошують на потребі використання мов, яким громадяни надають перевагу.

Розглянуто тлумачення понять "комунікація" та "інформація", які використовуються в офіційних документах ЄС. Зокрема, Європейська комісія формулює комунікацію як установлення стосунків й ініціацію діалогу з громадянами Європи, дослуховування та зв'язок із ними. Акцентовано увагу на сутності понять "інформаційна політика" й "комунікаційна політика". Доведено обгрунтованість терміна "комунікаційна політика" замість "комунікативна політика".

Вивчено комунікативно-прагматичні характеристики категорії адресованості в офіційному та неофіційному дискурсах на матеріалі малих текстів, а саме: вступної статті законодавчого дискурсу та вступу науково-технічної статті (офіційний дискурс), а також анекдоту (неофіційний дискурс). Розкрито суть поняття "модель адресата" та її топологічні властивості, побудовано модель адресата офіційного і неофіційного дискурсів та власні моделі міжсуб'єктної інтеракції у межах офіційного та неофіційного дискурсів. Зазначено, що адресованість офіційного дискурсу субординованому інтелектуально-логічному адресатові-професіоналу/автоадресату, що є дорослою людиною, зумовлює добір адресантом продукційних і стилістичних стратегій, що реалізуються у домінуванні еспліцитно вираженої інформації, раціональної оцінки, побудові дискурсу за жорсткою композиційною моделлю. Адресованість неофіційного дискурсу "рівному" "загальнопрофесійному" емоційно-інтуїтивному/інтелектуально-логічному адресатові, що диференціюється за віком, іноді за статтю та національністю, визначає добір адресантом продукційних та стилістичних стратегій, що реалізуються у домінуванні імпліцитно вираженої інформації, емоційної оцінки, у побудові дискурсу за узуальною моделлю.

Розглянуто генезу розвитку комунікаційної політики Європейського Союзу, принципи та завдання якої імплементуються в національних комунікаційних політиках країн-членів відповідно до потреб місцевого рівня. Проаналізовано комунікаційні виклики України в контексті європейської інтеграції, запропоновано поради у сфері комунікаційної політики держави.

Розглянуто сутнісні характеристики та тенденції європейського інформаційного простору. Проаналізовано комунікаційну політику ЄС у 2005 - 2011 рр. З'ясовано місце інформаційної демократії у сучасній системі демократії. Охарактеризовано демократичний транзит як джерело інформаційної демократії. Вивчено соціальні медіа в PR-комунікації європейських інституцій. Приділено увагу електронному урядуванню як пріоритетному напряму комунікаційної політики. Визначено проблеми та перспективи побудови інформаційного суспільства в Україні в контексті європейського досвіду.

Висвітлено теоретико-методологічні проблеми функціонування зв'язків із громадськістю. Розглянуто паблік рилейшнз як сферу практично-прикладної діяльності. Наведено вербальні та невербальні засоби впливу на громадськість. Досліджено засоби масової інформації як важливий інструмент паблік рилейшнз. Розкрито роль паблік рилейшнз у формування іміджу організації. Увагу приділено проблемі зв'язків з громадськістю за кризових умов.