Проаналізовано основні теоретичні та практичні підходи та положення щодо суті та функцій попереднього та поточного податкового контролю. Розглянуто загальні питання та специфіку проведення податкових перевірок, конкретизовано тенденції розвитку податкового контролю в Україні на сучасному етапі. Деталізовано та науково систематизовано структуру органів державної податкової служби, визначено етапи попереднього податкового контролю, розкрито взаємозв'язок податкових органів з іншими контролюючими органами. Увагу приділено питанням плануванню та прогнозування податкових надходжень до бюджету, особливостям і сучасним методам масово-роз'яснювальної роботи податкових органів. Обгрунтовано принципові підходи щодо подальшого реформування та вдосконалення вітчизняної системи податкового контролю.

Проанализированы основные теоретические и практические подходы и положения относительно сути и функций предварительного и текущего налогового контроля. Рассмотрены общие вопросы и специфика проведения налоговых проверок, конкретизированы тенденции развития налогового контроля в Украине на современном этапе. Детализирована и научно систематизирована структура органов государственной налоговой службы, изучены этапы предварительного налогового контроля, раскрыта взаимосвязь налоговых органов с другими контролирующими органами. Уделено внимание вопросам планирования и прогнозирования налоговых поступлений в бюджет, особенностям и современным методам массово-разъяснительной работы налоговых органов. Обоснованы принципиальные подходы к дальнейшему реформированию и усовершенствованию отечественной системы налогового контроля.

Розглянуто особливості формування та функції контрольно-перевірочного процесу в системі податкового контролю в Україні. Розкрито його специфіку та роль у збалансованості бюджету, конкретизовано напрямки розвитку контрольно-перевірочного процесу на сучасному етапі. Обгрунтовано наукові підходи щодо удосконалення системи взаємовідносин платників податків з органами державної податкової служби, організації проведення податкових перевірок, специфіки застосування штрафних (фінансових) санкцій та інших заходів до порушників податкового законодавства. Розглянуто методологічні особливості проведення контрольно-перевірочного процесу у системі бюджетоутворювальних податків і в окремих сферах діяльності платників податків. Сформовано фундаментальні засади наукового напрямку - податковий контроль.

Рассмотрены особенности формирования и функции контрольно-проверочного процесса в системе налогового контроля в Украине. Раскрыты его специфика и роль в сбалансированности бюджета, конкретизированы направления развития контрольно-проверочного процесса на современном этапе. Обоснованы научные подходы к усовершенствованию системы взаимоотношений налогоплательщиков с органами государственной налоговой слжбы, организации проведения налоговых проверок, специфике применения штрафных (финансовых) санкций и других мер к нарушителям налогового законодательства. Рассмотрены методологические особенности проведения контрольно-проверочного процесса в системе бюджетообразующих налогов и в отдельных сферах деятельности налогоплательщиков. Сформированы фундаментальные основы научного направления - налоговый контроль.

Досліджено теоретичні засади фінансового забезпечення функціонування і розвитку суб'єктів підприємництва, методи та механізми фінансового забезпечення інноваційного розвитку суб'єктів господарювання. Увагу приділено територіальним і галузевим аспектам, фінансовим особливостям і складовим сталого розвитку суб'єктів підприємництва реального сектору економіки. Розглянуто проблеми мінімізації ризиків фінансового забезпечення підприємств за кризових умов господарювання. Сформульовано концептуальні засади й визначено реалії та перспективи стратегії і тактики розвитку підприємств реального сектору економіки.

Уперше у системному вигляді запропоновано методологію збалансованості фінансової системи (ФС), визначено сутність її понять на рівнях: регіон - держава - світ і відповідний інструментарій. Викладено методику розрахунку визначальних показників впливу на збалансованість ФС - валового регіонального продукту, інвестиційної привабливості та ризику. Наведено закон збалансованості ФС і на його підставі виділено рівень її збалансованості. Розкрито концептуальні засади щодо формування організаційних структур з метою комплексної оцінки фінансових тенденцій середовища.

Впервые в системном виде предложена методология сбалансированности финансовой системы (ФС), определены сущность ее понятий на уровнях: регион - государство - мир и соответствующий инструментарий. Изложена методика расчета определяющих показателей влияния на сбалансированность ФС - валового регионального продукта, инвестиционной привлекательности и риска. Приведен закон о сбалансированности ФС и на его основе выделен уровень ее сбалансированности. Раскрыты концептуальные основы относительно формирования организационных структур для комплексной оценки финансовых тенденций среды.

Наведено близько 1 500 термінів фінансово-інвестиційного спрямування та їх англійські відповідники. Розкрито сутність таких понять, як акцептант, асоціація, валовий внутрішній продукт, дата придбання, демпінгова маржа, конфіденційна інформація, копія векселя, об'єкти приватної власності, облік кредитних операцій, ринок інжинірингових послуг.

Приведено около 1 500 терминов финансово-инвестиционной направленности, дан их перевод на английский язык. Раскрыта сущность таких понятий, как акцептант, ассоциация, валовый внутренний продукт, дата приобретения, демпинговая маржа, конфиденциальная информация, копия векселя, объекты частной собственности, учет кредитных операций, рынок инжиниринговых услуг.

Висвітлено проблеми продуктивності та сталого розвитку економіки, запропоновано ряд економіко-математичних підходів щодо оптимізації продуктивності факторів, які стримують економічне зростання. Проаналізовано вплив різних факторів на економічне зростання, сформульовано ряд нових економічних правил, наведено комплекс оригінальних моделей щодо зростання та сталого розвитку економіки. Здійснено методологію та розрахунок валового регіонального продукту.

Освещены проблемы производительности и устойчивого развития экономики, предложен ряд экономико-математических подходов, связанных с оптимизацией производительности факторов, сдерживающих экономический рост. Проанализировано влияние различных факторов на экономический рост, сформулированы новые экономические правила, приведен комплекс оригинальных моделей роста и устойчивого развития экономики. Осуществлены методология и расчет валового регионального продукта.

Досліджено продуктивність і стійкість пристроїв формування ключової гами до атак спеціального виду за рахунок внесення додаткових апаратних і структурних компонентів, що підвищує обчислювальну складність проведення атак на системи телекомунікації та диспетчеризації. Базуючись на проведених дослідженнях, запропоновано базові вузли пристрою формування ключової гами (ФКГ), що характеризуються стійкістю до атак спеціальних впливів та до аналізу енергоспоживання. Розроблено цільове програмне забезпечення для пошуку квазі-оптимальних параметрів побудови пристрою ФКГ, стійкого до таких атак і моделі та засоби для його автоматизованого проектування. Реалізовано пристрій ФКГ на програмованій логічній інтегральній мікросхемі ACEX EPIK30, який на 38 % має кращі показники продуктивності та втричі менші апаратні затрати відомих реалізацій алгоритмів Rijndael RC6, Serpent, Twofish.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: З970.403 + З970.3-016.8

Рубрики:

Шифрування даних

Системи передавання даних. Комп'ютерні комунікації

Шифр НБУВ: РА348440 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено основи нової парадигми формування державницького патріотизму на засадах кількісної (податкової) домінанти інвестиційного зростання. Вперше здійснено порівняльний аналіз низки конституцій щодо фінансового забезпечення державотворення. Проведено еволюційний екскурс у передумови конституційного становлення державотворчого патріотизму нації на можливостях кількісних критеріїв та вироблено концепцію, виділено інструментарний апарат оцінювання і порівняння саме такого патріотизму. Виокремлено особливості та розглянуто місце цього патріотизму у фінансово-податковому механізмі інвестиційного зростання, що дає змогу вносити управлінські рішення в його формування та відповідні заходи щодо активізації, забезпечуючи тим підвищення його інтегрального рівня. Комплексно розглянуто сучасні новації насамперед податкового спрямування, які впливають на результативність такого патріотизму в динаміці.

Уперше в світовій науковій літературі наведено узагальнену модель сталого розвитку економіки як пріоритетну підставу для дослідження динаміки глобальних проблем людства. Висвітлено еволюцію теорії економічного зростання. Синтезовано модель сталого розвитку економіки з урахуванням ресурсних обмежень. Розкрито засади науково-технічного прогресу 1-го та 2-го родів, розглянуто його вплив на основні фонди.

Впервые в мировой научной литературе приведена обобщающая модель устойчивого развития экономики как приоритетной основы для исследования динамики глобальных проблем человечества. Освещена эволюция теории экономического роста. Синтезирована модель устойчивого развития экономики с учетом ресурсных ограничений. Раскрыты основы научно-технического прогресса 1-го и 2-го родов, рассмотрено его влияние на основные фонды.

Мета роботи - розробка системних положень формування і функціонування фінансово-податкового механізму інвестиційного зростання як імперативного інструменту впливу й активізації інвестиційних процесів в умовах децентралізації, виходячи з потреби розширення податкової бази та нарощування фінансової спроможності державного бюджету. Синтезовано наукові засади організації фінансово-податкового механізму інвестиційного зростання, виділено фактори його впливу і ролі в активізації реалізації наявного фінансово-податкового потенціалу адміністративно-територіальних одиниць у процесі децентралізації. Сформовано апаратний інструментарій даного механізму та вичленено можливості його прояву в децентралізаційних процесах. Вперше запропоновано функціонально-економічну модель фінансово-податкового механізму інвестиційного зростання, яка комплексно включає як важелі інвестиційно-податкового середовища, так і потреби стратегіології розвитку, економічного зростання та нарощування податкових надходжень за проведення активної децентралізаційної політики. Обгрунтовано ефективність пропонованого механізму у збалансованості фінансово-податкової системи держави та досягненні оптимального рівня децентралізації.

Обурунтовано, що ефективність роботи органів державної податкової служби значною мірою залежить від взаємин із платниками податків. Наведено основні принципи роботи податкових органів із платниками податків. Систематизовано методи та джерела, за допомогою яких проводяться роз'яснення щодо змін і неточностей у податковому законодавстві.

Проведено комплексне дослідження термінологічної сутності та особливостей прояву синергетичного ефекту в системі фінансового механізму формування інтегрованих підприємницьких структур (ІПС). Сформовано визначення даного ефекту. Обгрунтовано, що даний ефект та вміння його досягати є одним з найважливіших конкурентних аспектів спільної діяльності учасників ІПС та демонструє ефективність фінансового механізму формування інтегрованої підприємницької структури, управління її фінансами. Сформовано апаратно-фінансовий інструментарій і виділено наукову позицію щодо ефективності синергетичного підходу при прийнятті фінансових та управлінських рішень в даних структурах. Запропоновано інтегральний підхід до оцінювання синергетичного ефекту в ІПС та розкрито його етапи. Виходячи з аналізу інтеграційної взаємодії суб'єктів господарювання в національній економіці, виявлено основні форми прояву даного ефекту за галузевим принципом та напрямами діяльності. Виокремлено чинники прояву негативної синергетичності у фінансовому механізмі формування ІПС.

Мета роботи - виділення характерних особливостей фінансування наукової сфери України сучасного періоду трансформації і реформування секторів національного господарства, так і розробка фінансово-організаційних основ оцінювання і порівняння науково-публікаційної активності працівників через відповідність займаній посаді з урахуванням парадигми державотворчого патріотизму нації. Доведено, що за своєю фундаментальною сутністю парадигма державотворчого патріотизму нації проявляється і реалізується через матеріальну участь кожного громадянина у творенні власної держави, і найбільш повно реалізується за одночасної взаємодії окремих домінант цього патріотизму: якісної та кількісної (податкової). Характерним проявом цього патріотизму у науковій сфері стає нарощування продуктивності наукових працівників через науково-публікаційну активність, яку вперше запропоновано оцінювати на основі індексу Гірша для працівників відносно займаної посади з відповідним рейтингуванням. Обгрунтовано фінансово-організаційні основи оцінювання та порівняння державотворчого патріотизму наукового і професорсько-викладацького складу, які доволяють активізувати потенціал наукової сфери держави в контексті базових положень поведінкової економіки.

Мета роботи полягає як у системному виділенні фінансово-економічних особливостей забезпечення наукової сфери, так і розробці управлінської доктрини підвищення результативності діяльності наукових працівників у глобалізованому науковому просторі через поєднання публікаційної відкритості, мотиваційних важелів, інтересів бізнесу і споживачів, виходячи з зарубіжного досвіду та стратегіології її розвитку в реаліях України. Визначено, що публікаційна відкритість конкретного науковця залежить від наукової відкритості публікацій національних видань, які не завжди є прозорими для глобального наукового простору. Розглянуто переваги та недоліки застосування наукометричних баз даних щодо видань, які забезпечують відкритість отриманих результатів досліджень учених, із урахуванням фінансових можливостей. Виділено управлінську перевагу інформаційно-аналітичної системи "Бібліометрика української науки", яка дозволяє забезпечити через середовище Google Scholar створення бібліометричного профілю конкретного вченого та покращити його "видимість", забезпечуючи цим як підвищення його конкурентоспроможності, так і нарощування фінансово-економічного забезпечення. Розглянуто управлінську перевагу асоціативних комплексів, подібних до американських університетів Ліги плюща, та вперше з позиції стратегіології розвитку синтезовано підхід про створення цієї організаційної структури в Україні, де були б сконцентровані найвідоміші класичні університети. Перевага та перспективність пропонованих заходів полягає у системному формуванні управлінської доктрини фінансово-економічного забезпечення наукової сфери, оптимізації використання наукового потенціалу території та його наближення до потреб споживачів і бізнесу, активізації публікаційної відкритості та результативності через управлінсько-мотиваційні інструменти, ефективного використання коштів платників податків.

Визначено доцільність та розробку стратегіології формування Балтійсько-Чорноморського транснаціонального техно-ресурсного коридору в контексті активізації та реалізації осередків фінансово-економічного, зокрема інвестиційного, зростання в Єврорегіоні на основі програмно-цільового управління та цілеспрямованого задіювання інвестиційних платформ на морських кордонах (Гданьськ, Одеса). Обгрунтовано, що формування Балтійсько-Чорноморського транснаціонального техно-ресурсного коридору посилить позиції України у Європейскому регіоні, а також підвищить значення Європейського Союзу у світовому Євро-Атлантичному просторі. Вперше розкрито сутнісно-функціональну (фінансово- економічну) відмінність пропонованого техно-ресурсного коридору від існуючих технологічних, транспортних і фінансових. Наведено соціально-економічні переваги формування даного коридору на рівні як двох держав (Польща, Україна), так і окремих господарюючих суб'єктів і населення. Цілеспрямоване формування означеного техно-ресурсного коридору на засадах програмно-цільового управління забезпечить якісну переорієнтацію національного господарства та кількісну фінансову віддачу, виходячи з раціонального використання як наявних ресурсів, так і незадіяних потенціалів господарюючих суб'єктів і територій.

Мета роботи - обгрунтування магістральної ролі децентралізації (фінансової, політичної, адміністративної) та децентралізаційних процесів у активізації становлення інвестиційних платформ (ІП). Обгрунтовано значення та визначено роль і місце ІП у фінансово-економічній системі держави за сучасних умов інтеграційної трансформації та глобалізації ринків. Вперше синтезовано і систематизовано положення можливостей і переваг формування інвестиційних платформ у межах транскордонної інтеграції України з іншими державами за умов децентралізації. Побудовано комплексну структурно-економічну модель функціонування ІП, яка надає змогу виділити й осмислити переваги її функціонально-економічної структури в межах міждержавної (транскордонної) інтеграції в контексті децентралізаційних змін. Окрім того, дана модель надає змогу виділити оптимальні параметри формування ІП для економіки України. Запропоновано реалізацію двох ІП у найбільш сприятливих для них регіонах держави: перша (з центром у Львові) створить доступ до найбільшого світового ринку товарів і послуг - ЄС; друга (з центром в Одесі) забезпечить скорочення трансакційних витрат та активізує інвестиційні процеси через морські торгівельні шляхи.

Висвітлено статистичний аспект оцінки державотворчих зусиль нації крізь призму податкового чинника розбудови держави. За допомогою методу ступінчастої регресії визначено коефіцієнт еластичності надходжень до Зведеного бюджету України податку на доходи фізичних осіб від чисельності офіційно зайнятого населення. На основі індексного факторного аналізу одержано оцінку розміру внеску даного фактора в зростання обсягу надходжень до Зведеного бюджету податку на доходи фізичних осіб. Показано внесок окремих економічних районів у надходження до Зведеного бюджету поточних податків на доходи, майно тощо у 2002 - 2013 рр. На даних за цей самий період для кожного економічного району визначено коефіцієнти випередження надходжень до Зведеного бюджету поточних податків на доходи, майно тощо. Обчислено змінний мультиплікатор податків. Показано наявність резервів зниження граничної схильності до імпорту, яке є одним із чинників зростання значення податкового мультиплікатора.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4)261.1 + У9(4Укр)261.1

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)305.851-55

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4Укр)261

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ