Наведено результати клініко-лабораторних спостережень за підлітками з остеоартрозом, які одержували диференційоване лікування. Терапевтичні комплекси включали хондропротектори, протизапальні препарати, немедикаментозні засоби, що спрямовані на корекцію порушень метаболізму сполучнотканинних структур хряща, ліквідацію запального процесу, покращання стану мікроциркуляції. За період трирічного спостереження визначено позитивну динаміку у клінічних і параклінічних показниках і її залежність від тривалості лікування. Виявлено, що на першому році терапії переважно зменшуються клінічні та ехосонографічні прояви хвороби. Трирічна тривалість лікування сприяє суттєвому покращанню метаболізму протеогліканів і колагену, зниженню активності ферментів катаболізму колагену й еластину на тлі збільшення активності їх інгібіторів, нормалізації співвідношень клітин у Т-ланці імунітету, вмісту IL-1B, IL-6. Збереження високої активності ферменту катаболізму колагену, порушень балансу у функціонуванні системи еластаза - інгібітор еластази, підвищених показників ФНП-<$E alpha>, наявність за даними рентгенологічного і ультразвукового досліджень ознак прогресування патологічного процесу, що спостерігається у підлітків у разі двох - трьох років лікування, потребує подальшого проведення терапії та її корекції.

Цель исследования - оценка содержания эстрадиола (Э2) в сыворотке крови у девушек-подростков с вторичной аменореей (ВА). Проведено определение в сыворотке крови содержания Э2 80 девушкам в возрасте 13 - 17 лет с ВА и 78 лицам того же возраста с регулярным менструальным циклом. У девочек с ВА регистрируется не только сниженное, но и повышенное содержание в сыворотке крови Э2, а формирование ВА у таких больных может быть следствием эстрогенорезистентности органов-мишеней или циркуляции в крови Э2, связанного с белком.

Мета роботи - визначити взаємозв'язок між вмістом окремих мікроелементів і вітамінів та морфофункціональним станом тиреоїдної системи в підлітків із дифузним нетоксичним зобом (ДНЗ). Обстежено 85 підлітків віком 10 - 17 років із ДНЗ. У сироватці крові вивчено рівень тиреотропіну, вільного тироксину, цинку, заліза, вітамінів А і Е, у добовій сечі - вітамінів B1 і B2, у волоссі - вміст селену, кадмію, кобальту та свинцю. У хворих із ДНЗ встановлено зниження рівня селену і збільшення кадмію, кобальту і свинцю, зміни яких більш виражені при зазначеній патології II - III ступеня і залежали від статі. Рівень вітаміну А був пов'язаний з морфофункціональним станом щитовидної залози і знижувався при субклінічному гіпотиреозі. Висновки: одержані дані свідчать про істотну дизрегуляцію вітамінно-мінерального обміну в підлітків із ДНЗ, яка пов'язана з функціональним станом щитовидної залози.

В результате проведенного исследования установлено, что у девочек-подростков с аномальными маточными кровотечениями (АМК) наблюдаются нарушения в функционировании системы перекисного окисления липидов (ПОЛ) и антиоксидантной защиты (АОЗ). У абсолютного большинства обследованных снижался уровень витамина E и более чем у трети - витамина A. У больных с впервые возникшими кровотечениями и их рецидивом чаще регистрировалось увеличение уровня малонового диальдегида, а при ремиттирующих кровотечениях - его снижение. У каждой четвертой пациентки с АМК независимо от характера кровотечения активность глутатионпероксидазы увеличивалась. Построенная факторная модель показывает влияние стероидных гормонов и простагландинов на интенсивность процессов ПОЛ и АОЗ у девочек-подростков с АМК.

У подростков с диффузным нетоксическим зобом (ДНЗ), проживающих в условиях легкого йодного дефицита, путем анкетирования проведен анализ рациона питания и его влияния на содержание витаминов и микроэлементов. Установлено, что недостаток в питании продуктов животного происхождения (рыбы и мяса) сопровождается снижением уровня витаминов В1, В2 и Е. У подростков с ДНЗ, использующих при приготовлении пищи йодированную соль, определяли более высокие показатели селена и витамина А. Среди них реже диагностировали зоб II - III степени. Для профилактики и лечения ДНЗ у детей и подростков, проживающих в условиях легкого йододефицита, необходимо включение в рацион питания продуктов животного происхождения, морепродуктов, а также обязательное использование йодированной соли. В случае выявления сочетанного дефицита йода, селена и витаминов, особенно при отсутствии полноценного питания, необходимо сочетанное назначение препаратов калия йодида, селена, витаминов А и группы В.

Цель работы - изучить гормонально-метаболический статус у девочек с ремитирующими пубертатными маточными кровотечениями (ремПМК). У 45-ти девочек возраста 12 - 17 лет с ремПМК определяли содержание в крови лютеинизирующего (ЛГ), фолликулостимулирующего гормонов (ФСГ), пролактина (ПРЛ), эстрадиола (Э2), тестостерона (Т) с помощью иммуноферментного метода (реактивы "Гранум", Украина), секс-стероидсвязывающего глобулина (ССГ), инсулина (Ин) по радиоизотопным методу (реактивы "Immunotech", Чехия), уровень глюкозы, общего холестерина, холестерина (ХС) липопротеидов высокой плотности (ЛПВП), низкой плотности (ХСЛПНП), очень низкой плотности (ХСЛПОНП), триглицеридов (ТГ). Рассчитывали индексы свободного эстрадиола (ИЭ2св), свободного тестостерона (ИТсв) и индекс НОМА. Контрольная группа - 75 девочек с регулярным менструальным циклом. При ремПМК на первом году после менархе (1-я группа) и через 1 год и более (2-я группа) отмечаются как идентичные гормонально-метаболические показатели, так и некоторые различия между показателями в этих группах. У пациенток 2-й группы регистрируется повышенный уровень ЛГ и соотношение ЛГ/ФСГ. Независимо от времени возникновения ремПМК содержание в крови общего Э2 не отличается от контрольных значений, но у 26,3 % больных значительно повышен ИЭ2св. Гипоэстрогенный вариант кровотечения имела каждая третья пациентка 2-й группы. Для больных 1-й группы наиболее характерной является нормоэстрогенемия. В обеих группах выявляется повышение концентрации в крови общего Т и у 36,1 % пациенток - высокий ИТСВ, но в 1-й группе это повышение менее выражено, чем во 2-й группе. У 20 % больных обеих групп обнаружена гиперинсулинемия и почти у 44,7 % - инсулиноресистентность (ИР). При отсутствии избыточной массы тела имеет место умеренная ИР (HOMA в пределах 3,5 - 4,4 усл. ед.), наблюдающаяся у и при регулярном менструальном цикле. Выраженную ИР (индекс HOMA выше 5,5 усл. ед.) имеют только подростки с избыточной массой тела. У 38 % девочек с ремПМК концентрация в крови ТГ превышает возрастную норму и у 62 % уровень ХСЛПОНП не достигает нижней границы нормы. Выводы: независимо от времени появления рнмПМК возникают на фоне повышенного содержания в крови Т, более выраженного при их возникновении через 1 год и позже после менархе. При появлении ремПМК через 1 год и более после менархе повышается уровень ЛГ и соотношение ЛГ/ФСГ. Для ремПМК на первом году после менархе характерной является нормоэстрогенная их форма, в отдаленный период чаще наблюдается гипоэстрогенный вариант кровотечения. Гиперэстрогенный тип ПМК имеют 26,3 % больных. У 44,7 % пациенток с ремПМК выявляется ИР разной степени выраженности, у большинства - дислипидемии неатерогенного характера.

На основании изучения содержания микроэлементов и витаминов у подростков с диффузным нетоксическим зобом установлено, что сопутствующая патология желчевыводящих путей приводит к существенной дизрегуляции витаминно-минерального обмена: снижению уровня эссенциальных и увеличению токсичных микроэлементов, дисбалансу витаминов. Изменения изученных микронутриентов у подростков с патологией желчевыводящих путей на фоне зоба имеют половые различия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.603.52-2

Рубрики:

Склеродермія у дітей

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - выяснить роль витамина А в формировании дистиреоза у подростков с диффузным нетоксическим зобом (ДНЗ). Обследованы 59 подростков (35 девочек и 24 мальчика) 10 - 17 лет с ДНЗ, проживающих в условиях легкого дефицита йода. В сыворотке крови определяли уровень тиреотропина (ТТГ) и свободного тироксина (fT4) иммуноферментным методом, витамина А - флуориметрическим методом. Установлена зависимость между концентрацией витамина А и уровнем ТТГ. Регистрируется прогрессирующее снижение содержания ретинола с развитием тиреоидной недостаточности. При субклиническом гипотиреозе (ТТГ/fT4 >> 0,29 усл. ед.) концентрация витамина А снижается в 1,6 раза по сравнению с эутиреозом (ТТГ/fT4 << 0,19 усл. ед.) (pu << 0,05). Выявлена отрицательная корреляционная взаимосвязь между уровнем ретинола и ТТГ (r = -0,50; p << 0,002). Отмечено снижение концентрации витамина А у девочек по сравнению с мальчиками (pu << 0,04). Выводы: развитие функциональной напряженности тиреоидной системы сопровождается прогрессирующим снижением концентрации витамина А с минимальными значениями при субклиническом гипотиреозе. Выявлены половые особенности изменений уровня ретинола при ДНЗ.

Проведено исследование с цель определения особенностей гормонально-метаболического статуса у девочек с первичной олигоменореей (ОМ I) на фоне оптимального для возраста индекса массы тела (ИМТ) и ее дефицита. Обследовано 95 девочек 13 - 17-ти лет с ОМ I без сопутствующей экстрагенитальной патологии и 76 подростков того же возраста с регулярным менструальным циклом (контрольная група) на фоне нормального ИМТ и его дефицита. Определено содержание в сыворотке крови гонадотропных, половых гормонов, пролактина, лептина, уровня общего холестерина, холестерина липопротеидов высокой плотности, триглицеридов, глюкозы, инсулина. Рассчитан индекс НОМА как показатель инсулинорезистентности (ИР). Проведена статистическая обработка полученных результатов с использованием прикладных программ "SPSS Statistics 17.0". При ОМ I у 41,7 % девочек-подростков с оптимальной для возраста массой тела выявлено повышение содержания в крови тестостерона, у 7,9 % - признаки риска формирования синдрома поликистозных яичников. При той же патологии на фоне дефицита массы тела почти у трети пациенток регистрируется гиполептинемия (уровень лептина ниже 4,5 нг/мл) и у каждой 4 - 5-й - выраженная ИР (индекс НОМА более 4,5 E), что свидетельствует о недостаточности энергетических ресурсов организма для поддержания физиологического функционирования половой системы. Остальные определявшиеся показатели не выходили за рамки нормативных. Сделан вывод, что в группе девочек с ОМ I на фоне оптимального ИМТ и его дефицита чаще, чем в популяции, наблюдается повышение в крови уровней ЛГ и тестостерона. При дефиците массы тела у 23 % больных

Отмечено, что полученные результаты изменений активности коллагеназы, эластазы и ингибиторов эластазы в сыворотке крови больных с нейроэндокринным ожирением (НЭО) свидетельствуют о нарушении обмена белков в соединительной ткани и указывают на их связь с развитием АГ при данной патологии. Показатели активности коллагеназы в сыворотке крови можно использовать как один из критериев риска формирования АГ у подростков с НЭО.

Цель работы - изучить особенности изменений уровня витамина E в сыворотке крови девочек-подростков с гипоменструальным синдромом (ГМС). У 46-ти девочек в возрасте 13 - 18 лет с ГМС (олигоменорея - ОМ и вторичная аменорея - ВА) определяли концентрацию витамина E (токоферол) в сыворотке крови. Группу контроля составила 41 сверстница без нарушений менструальной функции. У девочек-подростков с ГМС, в большей степени при ВА, регистрировали сниженный уровень витамина E, а у 30 % - гиповитаминоз. У пациенток с гипоплазией матки концентрация токоферола достоверно уменьшалась по сравнению с ее нормальными объемами. У больных с ВА выявлена четкая зависимость эффективности лечения от содержания витамина E и объема матки. При сочетании исходно низкого уровня токоферола с гипоплазией матки только у 20 % этих больных наблюдалась положительная эффективность лечения, что в 3 раза реже, чем при нормальных объемах матки. Выводы: большинство девочек-подростков с ГМС испытывают недостаток витамина E в сыворотке крови, а часть из них - гиповитаминоз. При ВА дефицит токоферола встречается чаще, чем при ОМ. Имеется четкая зависимость концентрации витамина E от объема матки. У девочек с ВА гипоплазия матки, сочетанная с недостаточным количеством токоферола, негативно влияет на эффективность проводимой терапии.

Цель работы - дать характеристику состояния здоровья детей из зоны антитеррористической операции (АТО) на востоке Украины с кардиоревматологической патологией и изучить у них показатели стресс-регулирующих систем. Проведено клинико-инструментальное обследование 126 детей в возрасте 8 -18 лет, из них 92 ребенка из зоны антитеррористической операции и 34 ребенка-переселенца из Донецкой и Луганской областей. Группу сравнения составили 509 детей того же возраста из Харьковской области и города Харькова. Интенсивность стресс-реализующих систем определяли по уровню кортизола, ТБК-активных продуктов и диеновых конъюгатов в сыворотке крови, адреналина и норадреналина в суточной моче. Состояние стресс-лимитирующих систем оценивали по содержанию серотонина, восстановленного глутатиона, активности глутатионпероксидазы и супероксиддисмутазы (СОД) в крови и мелатонина в суточной моче. В структуре соматической патологии детей и подростков из зоны военных действий на востоке Украины кардиоревматологические заболевания занимают второе место, первое место принадлежит болезням органов пищеварения. У 34,1 % детей, впервые поступивших в клинику института, ухудшение состояния здоровья наступило на фоне психоэмоционального напряжения и отсутствия условий для лечения по основному месту проживания. В структуре жалоб пациентов преобладали астеноневротические, которые достоверно чаще встречались у детей первой группы. Также чаще всего диагностировались различные психосоматические расстройства, заболевания органов пищеварения и эндокринопатии. Изучение стресс-регулирующих систем у детей из зоны АТО выявило некоторые различия в показателях с учетом нозологической принадлежности. Так, у больных с сердечно-сосудистой патологией отмечалась активация стресс-реализующих систем, а у детей с ревматическими заболеваниями - напряжение стресс-лимитирующих систем. Выявленные изменения уровня мелатонина и активности СОД у пациентов с заболеваниями органов кровообращения из зоны АТО свидетельствуют о дисбалансе антиоксидантов ферментной и неферментной природы, что может привести к возникновению оксидативного стресса как одного из составляющих посттравматического стрессового расстройства. Таким образом, полученные данные необходимо учитывать при составлении индивидуальных программ восстановительного лечения детям и подросткам с кардиоревматологической патологией из зоны военных действий с учетом сопутствующей патологии. Выводы: у детей из зоны военных действий выявлен дисбаланс компонентов антиоксидантного стресса, ответственных за стрессоустойчивость организма к повреждающим факторам. Установлена активация стресс-реализующих систем при болезнях органов кровообращения и напряжение стресс-лимитирующих систем при ревматических заболеваниях.

Ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА) належить до довічних патологічних станів. Тому актуальними є дослідження, що вивчають закономірності його розвитку, функціонування метаболічних систем, розвиток дистрофічних змін на тлі запального процесу. Мета роботи - вивчення особливостей метаболізму сполучнотканинних структур відповідно до стану імунного гомеостазу на етапах еволюції ЮРА у хворих дитячого віку. Вивчено особливості структурного складу компонентів сполучної тканини, вмісту мікроелементів, імунологічного гомеостазу у дітей із ЮРА. Проаналізовано 355 клінічних спостережень хворих на ЮРА з урахуванням ретро- і проспективних досліджень за 2012 - 2016 рр. Клінічна група становила 117 хворих на суглобову форму віком від 2 до 18 років (у середньому 6,0 +- 0,5 року). Дослідження імунного статусу визначило зниження рівня T-загальних лімфоцитів (p << 0,001), T-лімфоцитів-хелперів (p << 0,001), T-супресорів/цитотоксичних (p << 0,001), підвищення імунорегуляторного індексу (p << 0,05), зменшення бактерицидної активності нейтрофілів (p << 0,001), збільшення показників тесту з нітросинім тетразолієм і зниження показника індексу стимуляції нейтрофілів (p << 0,001), підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів (p << 0,001). Аналіз умісту прозапальних цитокінів довів підвищення рівня інтерлейкіну-1 (p << 0,05) та інтерлейкіну-6. Визначено залежність імунологічних показників від тривалості хвороби. Встановлено підвищення вмісту хондроїтин-4- та -6-сульфатів, кератан- і дерматансульфатів крові. Найбільші відхилення відзначались на перших етапах розвитку хвороби, що, безперечно, пов'язано з активністю патологічного процесу до призначення протизапального лікування або на перших етапах його отримання. У віддалені періоди захворювання відбувається зменшення рівня загальних глікозаміногліканів, хондроїтин-4- та -6-сульфатів, сповільнення екскреції уронових кислот (pt << 0,05). Аналіз змін у вмісті неорганічних компонентів залежно від тривалості хвороби виявив незначне зниження втрати організмом фосфору у період 3 - 5 років ЮРА. Аналіз відхилень імунобіохімічних співвідношень на різних етапах еволюції патологічного процесу виявив зміни кількості та характеру взаємозвіязків між показниками сполучнотканинного метаболізму й імунологічного гомеостазу. Висновки: висока активність захворювання є основним предиктором розвитку дистрофічних змін, що підтверджується численними кореляційними взаємозв'язками показників обміну сполучної тканини та імунологічних параметрів. Найбільш несприятливими періодами є перші 1,5 року і через 3 - 5 років від початку захворювання. Виявлені зміни є підставою для проведення медикаментозної корекції біохімічного складу сполучнотканинних структур з метою профілактики розвитку вторинних дистрофічних змін в уражених суглобах у дітей з ЮРА, а також можуть відображати недостатню ефективність проведеного лікування та збереження субклінічної активності запалення.

Цель работы - оценить показатели стресс-регулирующих систем у детей школьного возраста из зоны проведения Операции объединенных сил (ООС) в зависимости от наличия или отсутствия стресса. Обследовано 129 детей и подростков обоего пола в возрасте от 7 до 17 лет из зоны ООС, в том числе 54 сверстника-переселенца. Исследовали состояние стресс-реализующих (кортизол, ТБК-активные продукты, диеновые конъюгаты, адреналин, норадреналин) и стресс-лимитирующих (серотонин, мелатонин, восстановленный глутатион, глутатионпероксидаза (ГПО), супероксиддисмутаза) систем. У детей и подростков из зоны проведения ООС и переселенцев при наличии стресса наблюдается достоверное повышение концентрации кортизола по сравнению с обследуемыми при отсутствии стресса. При наличии стресса у подростков-переселенцев обнаружено снижение активности ГПО и увеличение уровня мелатонина. При отсутствии стресса у подростков из зоны проведения ООС отмечается снижение уровня экскреции адреналина с мочой, у переселенцев выявлена противоположная направленность. Выводы: у детей и подростков из зоны проведения ООС и переселенцев установлен различный характер изменений стресс-регулирующих систем, свидетельствующий о патогенетических особенностях формирования механизмов адаптации к перенесенному стрессу.

Мета дослідження - визначення клініко-анамнестичних і гормонально-метаболічних показників, які впливають на віддалені результати лікування спіронолактоном. Обстежено 78 дівчат віком 13 - 17,5 року з гіпоменструальним синдромом (ГМС: олігоменорея (ОМ), вторинна аменорея (ВА)) через 2 роки і більше після початку лікування спіронолактоном (3 десятиденних курси). Вивчали хронологічний, менструальний вік (МВ), перинатальний анамнез, тривалість ГМС до початку лікування, індекс маси тіла (ІМТ), об'єм матки за даними ультразвукового дослідження органів малого таза, ступінь вираженості гірсутизму, вміст у крові гонадотропних, статевих гормонів, пролактину, інсуліну імуноферментним методом. Визначали прогностичний коефіцієнт (ПК) і його інформативність (І). Критерієм ефективності лікування слугувала наявність самостійного регулярного менструального циклу. Віддалена ефективність лікування при ОМ досягала 62,9 %, при ВА - лише 20,1 % (p << 0,001). Найбільш прогностично значущими щодо позитивних результатів лікування є МВ до 2-х років (ПК = +5,13; І = 0,542), щодо негативних результатів ВА (ПК = -3,54; І = 0,545), гірсутизм II - III ст. за шкалою Феррімана - Галвея, підвищений рівень лютеїнізувального гормону (ПК = -3,52; І = 0,59) і знижений вміст у крові естрадіолу (ПК = -3,68; І = 0,36). Віддалена ефективність лікування спіронолактоном протягом трьох місяців у 3 рази є кращою при ОМ, ніж при ВА. Дівчата з ГМС потребують обстеження і лікування вже у перші 1 - 1,5 року після менархе. Особливу увагу слід приділяти дівчатам із вираженим гірсутизмом і таким, в яких розлади менструальної функції зберігаються протягом 2-х років і більше, з високим вихідним рівнем лютеїнізувального гормону та зниженим вмістом у крові естрадіолу.

Цель работы - оценить изменения уровня витамина E у девочек-подростков с гипоплазией матки при гипоменструальном синдроме (ГМС) в процессе катамнестического наблюдения. Обследованы 40 девочек-подростков возраста 14 - 18 лет с ГМС на фоне гипоплазии матки, в том числе с олигоменореей (ОМ) и вторичной аменореей (ВА), у которых до и через 2 недели после лечения определяли уровень витамина E в сыворотке крови. Больные получали базисную терапию и ультрафонофорез (УФ) витамина E. В процессе катамнестического наблюдения обнаружена коррекция уровня токоферола в сыворотке крови пациенток с ГМС: увеличение частоты нормальных показателей и снижение - низких. Причем при базисной терапии в большей степени это наблюдается у девочек с ОМ, а при лечении УФ витамина E - при ВА. При базисной терапии положительная динамика изменений токоферола чаще регистрируется у девочек с неэффективным лечением, а при использовании УФ витамина E - у пациенток с эффективным лечением. Выводы: применение негормональных методов лечения девочек-подростков с ГМС на фоне гипоплазии матки приводит к положительной динамике изменений концентрации витамина E, что способствует появлению менструаций у каждой третьей девочки при базисной терапии и у 61 % - при использовании УФ витамина E.

Відомо, що перевага лікування гіпоменструального синдрому (ГМС) у дівчаток-підлітків надається негормональним методам. Однак прогнозування їх ефективності і досі потребує уточнення. Мета роботи - вивчення гормонально-метаболічних показників у дівчаток-підлітків з ГМС з різною ефективністю негормонального лікування з включенням у нього спіронолактону. Проведено обстеження 64 хворих віком 13 - 17 років з ГМС, які разом з базисною терапією (відповідно до Наказу МОЗ України від 15.07.2011 р. № 417 "Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні") одержували додатково лікування спіронолактоном. Усі дівчата залежно від розмірів матки і ефективності лікування були розподілені на 4 групи. Для оцінки достовірності відмінностей в порівнюваних групах застосовували методи кутового перетворення Фішера і Вілкоксона - Манна - Уїтні, визначення прогностичних коефіцієнтів - метод Вальда, величину інформативності ознаки визначали за допомогою міри інформативності Кульбака. Встановлено, що ефективність застосування негормонального комплексу лікування з включенням спіронолактону удвічі вище у дівчаток-підлітків з ГМС без гіпоплазії матки, ніж у хворих зі зменшенням її розмірів (77,5 % проти 32,6 %, <$EP sub phi ~<<~0,05>). До інформативних ознак з ефективності застосування лікувального негормонального комплексу у хворих з гіпоменструальним синдромом з розмірами матки, відповідним віковим нормативам, з включенням у нього спіронолактону належать: наявність інсулінорезистентності та гіперінсулінемії, підвищений ІМТ, вік менархе, рівень тестостерону. Висновки: визначено прогностичні показники застосування негормонального комплексу терапії з включенням спіронолактону у дівчаток-підлітків з гіпоменструальним синдромом, застосування яких сприятиме підвищенню ефективності лікування і відновленню репродуктивного потенціалу.

Для уточнения роли лептина в формировании вторичной аменореи (ВА) в период пубертата у 78-ми девочек возраста 13 - 17 лет с нарушением менструального цикла и у 74-х девочек того же возраста с регулярным менструальным циклом оценивали индекс массы тела (ИМТ) и исследовали гормонально-метаболический статус. Приведены дынные о тесной связи между уровнем лептина, ИМТ и показателями, отражающими энергетический и метаболический статус (инсулин, индекс НОМА), а также об участии лептина в стероидогенезе (по результатам регрессионного анализа). Рассчитаны величины отношения шансов, свидетельствующие о важной роли лептина в формировании ВА не только при дефиците массы тела, но и при нормальных показателях ИМТ. Установлено, что различные клинические варианты ВА характеризуются особенностями влияния лептина на обеспечение паттерна половых стероидов.

Мета роботи - визначити стан тиреоїдної системи у дівчат із вторинною аменореєю (ВА). Під спостереженням знаходилось 82 дівчат віком 14 - 17 років із ВА (основна група). Контрольну групу склали 78 дівчат-однолітків із нормальним об'ємом щитоподібної залози (ЩЗ), гармонійним фізичним розвитком і нормальною менструальною функцією. Вивчено особливості ультразвукової картини ЩЗ і тиреоїдного статусу. За результатами візуально-пальпаторного та ультразвукового дослідження стану ЩЗ встановлено наявність тиреопатій майже у половини хворих на ВА: ДНЗ 1 - 2 ст. (9,8 %), АІТ (12,2 %), вузловий зоб (3,6 %), гіпоплазію ЩЗ (17,1 %). Зроблено висновки, що у значної кількості дівчат із ВА, незалежно від наявності тиреоїдної патології, відбувається формування тиреоїдної дисфункції за рахунок різноспрямованих змін у показниках ТТГ і вільних фракцій тиреоїдних гормонів.