Наведено результати досліджень з історії, української та іноземної філології, журналістики, а також фізико-математичних, психологічних, педагогічних, економічних, природничих наук, фізичної культури. Описано пам'ятки духовної культури ранньосередньовічного населення Середнього Подністров'я. Проаналізовано українсько-російські польські міжнаціональні відносини у Правобережній Україні наприкінці XVIII - першій половині ХІХ ст. Викладено семантичну характеристику прізвищ мешканців с.Браїлівка Хмельницької області. Розглянуто питання творення нових художніх образів у соціальній та національній ліриці Е.Блакитного, людинознавчого спрямування поезій у прозі В.Стефаника та М.Черемшини. Визначено загальні риси художнього історизму В.Скотта.

Приведены результаты исследований по истории, украинской и иностранной филологии, журналистике, а также физико-математических, психологических, педагогических, экономических, природоведческих наук, физической культуре. Описаны памятки духовной культуры раннесредневекового населения Среднего Поднестровья. Проанализированы украинско-русские польские межнациональные отношения в Правобережной Украине в конце XVIII - первой половине ХІХ ст. Приведена семантическая характеристика фамилий жителей с.Браиловка Хмельницкой области. Рассмотрены вопросы создания новых художественных образов в социальной и национальной лирике Э.Блакитного, человековедческого направления поэзий в прозе В.Стефаника и М.Черемшины. Определены общие черты художественного историзма В.Скотта.

Проаналізовано структурні особливості англійських сленгових власних назв, перекладу англійських багатокомпонентних наукових термінів. Висвітлено проблему типологічного дослідження процесів словотвору сучасних англійських та українських мов. Розглянуто питання мотивації навчання читання англійською мовою, описано комунікативні технології навчання. Викладено методику формування іншомовних вмінь читання за допомогою комп'ютерного тестування.

Проанализированы структурные особенности английских сленговых собственных названий, перевода английских многокомпонентных научных терминов. Освещена проблема типологического исследования процессов словообразования современных английских и украинских языков. Рассмотрены вопросы мотивации обучения чтению на английском языке, описаны коммуникативные технологии обучения. Изложена методика формирования иноязычных умений чтения с помощью компьютерного тестирования.

Розглянуто творчість А.П.Платонова в контексті новітньої світової літератури і на тлі філософсько-естетичної думки кінця XIX - першої половини XX ст. Проведено зіставний аналіз творів А.П.Платонова, Дж.Джойса, Ф.Кафки, К.Чапека, У.Голдінга, М.Хвильового. Визначено, що типологічні паралелі між ними зумовлюються спільною модерністською установкою - "епістемологічною непевністю" щодо сутності буття і людини. Установлено спорідненість поетик даних авторів. У контексті жанрових тенденцій новітньої літератури охарактеризовано специфічну рису творів А.П.Платонова - філософську метажанровість з властивим їй поєднанням ознак утопії та антиутопії, міфу і лірики, меніппеї і притчі.

Проаналізовано особливості "нової драми" кінця XIX - початку XX ст. Вміщено тексти творів Г. Ібсена "Ляльковий дім", Б. Шоу "Пігмаліон", Б. Брехта "Життя Галілея" та "Матінка Кураж та її діти". Надано літературно-критичні нариси про авторів та їх творчість, а також запитання та завдання для обговорення.

Проанализированы особенности "новой драмы" конца XIX - начала XX вв. Представлены тексты сочинений Г. Ибсена "Кукольный дом", Б. Шоу "Пигмалион", Б. Брехта "Жизнь Галилея" и "Мамаша Кураж и ее дети". Даны литературно-критические обзоры об авторах и их творчестве, а также вопросы и задания для обсуждения.

Розкрито витоки, основні тенденції та закономірності розвитку модерністської поезії досліджуваного періоду. Проаналізовано художні відкриття й експерименти, що сприяли оновленню змісту та форми поетичних творів. Розглянуто творчість найхарактерніших у загальноосвітньому літературному контексті авторів (О. Блок, А. Ахматова, Б. Пастернак, Р.-М. Рільке, Г. Аполлінер, Т. С. Еліот, Ф. Гарсія Лорка, В. Незвал).

Висвітлено філософсько-освітні ідеї В. В. Зеньковського - видатного філософа, богослова, педагога та культуролога першої половини ХХ ст. в контексті сучасних педагогічних тенденцій, висхідні позиції філософського бачення сутності процесу становлення людини в особистісному сприйнятті В. В. Зеньковського, проблему особистості у філософсько-педагогічній антропології вченого. Розглянуто питання усвідомлення історіософських ідей російських філософів ХІХ - ХХ ст. в контексті творчості В. В. Зеньковського, побудови філософських засад його психології. Визначено духовно-релігійну та культурологічну складові творчої спадщини В. В. Зеньковського.

Розглянуто підходи та засоби втілення різноманіття образів світу в світоглядних системах, етнокультурі та мові, суспільно-політичному житті. Зазначено, що створення сучасної наукової картини світу є можливим за умови інтенсивного й ефективного звертання до різних аспектів, проявів і складових розмаїтої природи та генези, які й визначають системний характер мистецького та наукового перетворення світу. За традиційними уявленнями різноманіття образів світу маніфестує складно структуровану цілісність, елементи якої класифіковано за трьома головними проявами - світогляд, світосприйняття та світовідчуття. Також важливими частками сучасного образу світу та засобами його суб'єктивації варто вважати мову та політику. Саме взаємодія названих складових і характер їх співвідношення здатні визначити специфіку картини світу, що репрезентує певну епоху, етнос, субкультуру.

Розглянуто культурно-цивілізаційні та політичні конфлікти. Висвітлено особливості словесного вираження кінетичної поведінки персонажів в оповіданнях А. П. Чехова. Розкрито проблему лексичного значення часток, подано прагматичний аналіз. Проаналізовано революційні та мирні способи розв'язання проблем суспільного життя в програмних документах і практиці соціалістичних партій на початку XX ст. Розглянуто афоризм у східно-західному аспекті. Встановлено функціонування журналу інтерв'ю в суспільно-політичних ЗМІ України.

Подано узагальнення найбільш репрезентативних методологічних теорій та концепцій у літературознавстві другої половини ХХ - початку ХХІ ст. Розкрито основні напрями і тенденції розвитку міфокритики, компаративістики, наратології, психоаналітичного літературознавства, інтертекстуальності, структуралізму, деконструктивної критики, теорії мультикультурності, гендерного літературознавства тощо. Охарактеризовано значення новітніх літературознавчих стратегій для розуміння художнього змісту та поетико-стильового новаторства модерністських і постмодерністських літературно-художніх текстів.