Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4Укр)17

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4Укр)17

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4Укр)213.104 + Х893.9(4Укр)17

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано місце цивільного позову серед інших форм відшкодування шкоди у кримінальному процесі, його юридичну природу. Надано характеристику його підстав. Сформульовано поняття приводів порушення провадження за позовом у кримінальній справі, проаналізовано значення кожного з джерел доказів у доказуванні підстав та розміру позовних вимог. Визначено момент виникнення обов'язку в органів, які ведуть процес до вжиття заходів щодо забезпечення цивільного позову. Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення законодавства та практики провадження за цивільним позовом у кримінальному судочинстві.

Проведено порівняльний аналіз частоти хромосомних аберацій (ХА) за дії мутагенними чинниками на сухе та попередньо замочене у воді насіння, а також на вегетуючі проростки озимої пшениці сортів Смуглянка та Матильда. Незалежно від генотипу сорту проростки більш чутливі до опромінення гамма-променями та дії хімічних мутагенів. Частота ХА залежно від дози мутагенного чинника змінювалась від 5,7 до 54,0 %.

Функционально-дискретный (FD-) метод применен к решению задачи Штурма - Лиувилля с коэффициентами специального вида и получены оценки точности. Проведен численный эксперимент с помощью пакета Maple-10.

Розроблено, запатентовано й опубліковано оригінальну методику прогнозування ефективності застосування альфа-адреноблокатора для відновлення самостійного сечовипускання у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози, ускладнену гострою затримкою сечі. Метою дослідження була оцінка ефективності та результатів впровадження в клінічну практику запропонованого способу прогнозування відновлення самостійного сечовипускання на тлі прийому тамсулозину у хворих з гострою затримкою сечі, обумовленою доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Об'єктом дослідження були 62 хворих на дане захворювання, яким проводилася спроба видалення катетера. Перевірка дієвості методики здійснювалася на основі принципів доказової медицини. Дослідження виявили достатню чутливість способу прогнозування і її еталонну специфічність. Позитивні результати одержано також за визначення прогностичної цінності, відношень правдоподібності, посттестових шансів і посттестової ймовірності. Доведено, що одним з основних чинників, який суттєво впливає на результат консервативного лікування гострої затримки сечі, обумовленої доброякісною гіперплазією передміхурової залози, є її тривалість. Розроблена методика є ефективним способом діагностики, що дозволяє диференційовано підходити до застосування спроби видалення катетера у кожного конкретного пацієнта. Це покращує результати лікування, зберігає час і зменшує фінансові витрати.

Разработана, запатентована и опубликована оригинальная методика прогнозирования эффективности применения альфа-адреноблокатора для восстановления самостоятельного мочеиспускания у больных доброкачественной гиперплазией предстательной железы, осложненной острой задержкой мочи. Целью исследования была оценка эффективности и результатов внедрения в клиническую практику предложенного способа прогнозирования восстановления самостоятельного мочеиспускания на фоне приема тамсулозина у больных с острой задержкой мочи, обусловленной доброкачественной гиперплазией предстательной железы. Объектом исследования были 62 больных данным заболеванием, которым проводилась попытка извлечения катетера. Проверка действенности методики осуществлялась на основе принципов доказательной медицины. Исследования обнаружили достаточную чувствительность способа прогнозирования и ее эталонную специфичность. Позитивные результаты были получены также при определении прогностической ценности, отношений правдоподобности, посттестовых шансов и посттестовой вероятности. Доказано, что одним из основных факторов, существенно влияющих на результат консервативного лечения острой задержки мочи, обусловленной доброкачественной гиперплазией предстательной железы, является ее длительность. Разработанная методика является эффективным способом диагностики, что позволяет дифференцированно подходить к применению попытки извлечения катетера у каждого конкретного пациента. Это улучшает результаты лечения, сохраняет время и уменьшает финансовые расходы.

Наведено вирішення завдання урології, що полягає у покращанні якості спеціалізованої допомоги хворим з гострою затримкою сечі, обумовленою доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ), шляхом наукового обгрунтування та розробки способу прогнозування результатів консервативного лікування за допомогою інтегрального оцінювання визначених і кількісно зважених інформативних клініко-лабораторних ознак сучасних стандартних методів обстеження, чим обумовлюється можливість використовувати його в усіх типах лікувально-профілактичних закладів, що має медико-соціальне значення, оскільки дозволяє знизити кількість периопераційних ускладнень, летальність, а також зменшити фінансові витрати на лікування цієї категорії хворих. Дослідження проведено на 141-му госпіталізованому хворому з гострою затримкою сечі, обумовленою ДГПЗ, яким проводилось консервативне лікування. Оцінено його результати, вивчено фактори, що впливають на ефективність терапії. Розроблено спосіб прогнозування результатів консервативного лікування пацієнтів з гострою затримкою сечі, обумовленою ДГПЗ.

В огляді літератури автори констатували, що етіопатогенез затримки сечі у кожного хворого свій, що потребує ретельного збирання анамнезу, адже правильне встановлення причин виникнення і механізмів розвитку обумовлює правильний підхід до визначення тактики лікування. Однак, у більшості пацієнтів в основі неможливості самостійного сечовипускання все ж знаходиться доброякісна гіперплазія передміхурової залози. Гостра затримка сечі розглядається як найчастіше з ускладнень цього розповсюдженого захворювання і тому вимагає подальшого поглибленого вивчення.

В обзоре литературы авторы констатировали, что этиопатогенез задержки мочи у каждого больного свой, что требует тщательного сбора анамнеза, ведь правильное установление причин возникновения и механизмов развития обусловливает правильный подход к определению тактики лечения. Однако у большинства пациентов в основе невозможности самостоятельного мочеиспускания все же находится доброкачественная гиперплазия предстательной железы. Острая задержка мочи рассматривается как наиболее частое из осложнений этого распространенного заболевания и поэтому требует дальнейшего углубленного изучения.

Проведено аналіз особливостей перебігу доброякісної гіперплазії передміхурової залози у і 32 пацієнтів протягом року. Встановлено підвищення суб'єктивної симптоматики за шкалою IPPS на 10,2 %, зменшення Qmax, і на 12,1 % і Qave - на 13 % і збільшення обсягу залишкової сечі на 34,2 %. Протягом року у зв'язку з погіршенням симптоматики прооперовано 54 (40,9 %) пацієнта.

Призначення Силодозину значно (на 17,1 % у порівнянні з Тамсулозином) підвищує ефективність консервативного лікування пацієнтів з гострою затримкою сечі, зумовленою доброякісною простатичною обструкцією. Побічні дії у разі його застосування є незначними і не потребують відміни препарату. Подальших досліджень потребує вивчення довготривалих наслідків лікування Силодозином цих хворих.

Мета дослідження - аналіз даних щодо сучасного складу хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ), госпіталізованих для одержання хірургічної допомоги. У дослідженні взяли участь 266 хворих на ДГПЗ, яким у 2015 - 2016 рр. у профільному відділенні Олександрівської клінічної лікарні м. Київ було виконано трансуретральну резекцію передміхурової залози з тим, щоб оцінити загальний стан пацієнтів на момент госпіталізації і виявити проблемні питання надання їм медичної допомоги за амбулаторно-поліклінічних умов. Встановлено, що вірогідна більшість пацієнтів госпіталізовано ургентно (53,0 %) частіше в зимово-осінній період (60,4 %), вік більшості з них - до 60 років (12,8 проти 10,4 % за планової). Серед пацієнтів превалювали чоловіки віком до 70 років, 10 % припадало на вперше виявлені випадки захворювання, у половини - на момент звернення до лікаря симптоми нижніх сечових шляхів (СНСШ) були 5 років, у кожного четвертого - 10 і більше років. За рідкісним винятком, хворі лікувалися консервативно, приймали alpha-адреноблокатори (2/3 до 5 років, 1/3 - від 5 до 10 і більше років). У 27,8 % пацієнтів в анамнезі були неодноразові випадки гострої затримки сечовипускання (ГЗС), удвічі частіше серед ургентно госпіталізованих. Практично у всіх пацієнтів перебіг захворювання ускладнювався супутньою патологією (1227 нозологічних одиниць захворювань різних органів і систем). Їхня кількість збільшується з віком: на одного хворого віком 44 - 59 років у середньому припадало 3,0; 60 - 69 - 4,4; 70 - 79 - 5,2; понад 80 років - 5,6. Переважають захворювання серцево-судинної системи, у кожного четвертого - хронічні запальні, метаболічний синдром (цукровий діабет, ожиріння). Заключення: підтверджено чітку залежність між об'ємом передміхурової залози (ОПЗ) та інтравезікальною простатичною протрузією (ІПП) - r = 0,33, яка була більш вираженою з максимальною швидкістю сечовипускання (r = 0,59) і об'ємом залишкової сечі. Виявлено, що зі збільшенням ІПП збільшується обсягом залишкової сечі, зменшується максимальна швидкість сечовипускання з одночасним погіршенням якості життя і збільшенням вираженості симптомів нижніх сечових шляхів у разі відсутності залежності від ОПЗ.