Розроблено ефективний метод перенесення плазмідних молекул ДНК в клітини S. nogalater IMET43360 з використанням кон'югаційних схрещувань з E. coli. Охарактеризовано вплив реплікативних і інтегративних плазмід на рівень біосинтезу ногаламіцину та досліджено стабільність їх успадкування в клітинах S. nogalater. За допомогою ДНК-ДНК гібридизації досліджено характер інтеграції плазмід pVWB і pRT801 в хромосому S. nogalater IMET43360. Вперше проведено спрямовану інактивацію гена snorA у хромосомі S. nogalater і доведено, що його продукт задіяний у позитивній регуляції біосинтезу ногаламіцину. Показано перспективність використання sno-генів для їх гетерологічної експресії в штамі - продуценті аранціаміцину S. nogalater IMET43360.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*871 + Е40*440.44

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: РА372235 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для продуцента ногаламіцину штаму S. nogalater IMET43360 опрацьовано умови одержання та регенерації протопластів. Показано, що найвища частота одержання і регенерації протопластів цього штаму спостерігається при культивуванні культури протягом 72 год у середовищі YEME з 1 % гліцину. Досліджено, що зростання часу інкубації міцелію до 60 хв у буфері для лізису, що містить лізоцим у кінцевій концентрації 2 мг/мл, є найефективнішими умовами для одержання протопластів S. nogalater IMET43360. Проведено ПЕГ-залежну трансформацію одержаних в роботі протопластів та досліджено частоту одержання трансформантів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*440.172 + Е40*441.147

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що під дією ультрафіолетового проміння та нітрозогуанідину зі штаму дріжджів Phaffia rhodozyma NRRL Y-17268 одержано групу мутантів, здатних утворювати пігменти жовтого, оранжевого, коричневого і рожевого кольорів. Пігменти мутантів виділено й очищено за допомогою тонкошарової хроматографії, визначено їх хроматографічну рухливість та спектри поглинання світла. У біомасі одержаних мутантів ідентифіковано цис-астаксантин, транс-астаксантин, фоєнікоксантин, <$E beta>-каротин, <$E zeta>-каротин, фітоєн та зеаксантин. Найпродуктивніші мутанти синтезують до 940 мкг каротиноїдів на 1 г сухої біомаси, серед яких основну частину становить астаксантин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*441.226-638 + Е521.551.1 Sac

Рубрики:

Загальна ботаніка

Endomycetales

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Наведено експериментальні дані щодо досліджень біосинтезу протипухлинного антибіотика ногаламіцину. Узагальнено дані про основні механізми дії, цитотоксичність і протипухлинні властивості цього антибіотика та низки його похідних. Представлено матеріали власних досліджень авторів, пов'язані з вивченням генетичного контролю біосинтезу ногаламіцину та механізмів його регуляції у Streptomyces nogalater. Показано перспективність використання окремих генів біосинтезу ногаламіцину з метою їх експресії за гетерологічних умов.

З кластеру генів біосинтезу ногаламіцину клоновано 2,4 т.п.н.-фрагмент хромосоми Streptomyces nogalater IMET43360, що містить ген snogL. Для дослідження ролі цього гена у біосинтезі ногаламіцину створено конструкцію для його спрямованої інактивації в хромосомі S. nogalater. Цю конструкцію перенесено в клітини штаму-продуцента ногаламіцину шляхом кон'югації з Escherichia coli. У результаті спрямованої інактивації гена snogL одержано штам S. nogalater L1. Показано, що спрямована інактивація гена snogL не призводить до зміни антибіотичної активності штаму S. nogalater L1 у порівнянні з диким типом.

За допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції клоновано 2,4 т.п.н.-фрагмент кластера генів біосинтезу ногаламіцину, що включає ген snorA. Цей ген субклоновано у човниковому векторі pKC1218E. Створену конструкцію перенесено в клітини штаму-продуцента ногаламіцину Streptomyces nogalater IMET43360 шляхом кон'югації з Escherichia coli. Показано, що введення додаткових копій гена snorA в клітини дикого типу призводить до зростання рівня синтезу ногаламіцину.

Досліджено вплив ультрафіолетового опромінення на виживання й антибіотичну активність продуцента аранціаміцину S. echinatus DSM40730. Оптимальною дозою для виділення мутантів цього штаму є опромінення протягом 130 с, за якого виживає 0,7 % спор. Підібрано середовище для максимального спороутворення та нагромадження аранціаміцину штамом S. echinatus. Для визначення антибіотичної активності продуцента аранціаміцину доцільним є використання Sarcina lutea як тест-культури.

Штами актиноміцетів Streptomyces nogalater Lv65, S. echinatus DSM40730 та S. peucetius subsp. caesius ATCC27952 є продуцентами антрациклінових антибіотиків ногаламіцину, аранціаміцину та доксорубіцину відповідно. Вивчено вплив експресії плейотропних регуляторних генів IndYR і wblAgh на вторинний метаболізм та морфогенез цих бактерій. У досліджуваних стрептоміцетах введення регуляторів в складі реплікативних плазмід призводить до зниження синтезу антрациклінів, а експресія IndYR у клітинах S. peucetius subsp. caesius АТСС27952 пригнічує споруляцію продуцента доксорубіцину, що свідчить про наявність їх гомологів у геномах. Ідентифікація цих генів з метою подальшої спрямованої інактивації може бути успішним інструментом для одержання штамів з підвищеним рівнем синтезу клінічно важливих сполук, а також дозволить встановити окремі етапи регуляції вторинного метаболізму антрациклінових антибіотиків.

Зазначено, що успішне перенесення досліджуваних плазмід в клітини S. nogalater IMET43360 за допомогою міжродової кон'югації в системі E. coli - Streptomyces робить цей метод зручним інструментом для конструювання даного штаму. За допомогою ДНК - ДНК гібридизації визначено характер інтеграції плазмід pVWB і pRT801 та досліджено їх вплив на біосинтез ногаламіцину. Результати досліджень дозволяють більш детально вивчати функціонування генів біосинтезу ногаламіцину у S. nogalater IMET43360. Використовування кон'югації для заміщення, руйнування генів і гетерологічної експресії дозволить одержувати нові "гібридні" антибіотики, що зможуть продукуватися цим штамом.

Досліджено вплив введення додаткових копій гена транскрипційного активатора структурних генів біосинтезу ногаламіцину на характер біосинтезу доксорубіцину та аранціаміцину в клітинах S. peucetius subsb. caecius і S. echinatus DSM40730 відповідно. Введення додаткових копій цього гена у складі кон'югаційного вектора pKCEA призводить до зростання рівня синтезу доксорубіцину, в той час як його експресія не впливає на синтез аранціаміцину в S. echinatus DSM40730.

Узагальнено дані про опрацювання методів клонування генів у актиноміцетах - продуцентах антибіотиків. Проаналізовано особливості найпоширеніших методів перенесення рекомбінантних молекул ДНК у клітини актиноміцетів та проведено порівняння їх ефективності для різних видів цих бактерій. Наведено матеріали власних досліджень авторів щодо створення ефективної системи перенесення екзогенних молекул ДНК у штами актиноміцетів.

Підібрано оптимальне середовище для синтезу протипухлинного антибіотика аранціаміцину штамом Streptomyces echinatus DSM40730. Досліджено вплив різних концентрацій глюкози на рівень біосинтезу цього антибіотика. Високі концентрації глюкози в ферментаційному середовищі приводять до незначного зростання рівня синтезу аранціаміцину. Наявність в середовищі джерел нітрогену та фосфору не суттєво впливає на рівень антибіотиків у S. echinatus. Найвищий синтез аранціаміцину спостережено на п'яту добу культивування S. echinatus у рідкому середовищі SG за температури вирощування 28 - 30 <$E symbol Р>С та нейтрального значення рН.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.82 + Е40*725.313

Рубрики:

Протипухлинні засоби

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України