Визначено особливості клініко-рентгенологічного перебігу і взаємозв'язок периферичного остеоартрозу (ОА), спондилоартрозу й остеохондрозу хребта у шахтарів різних професійних груп з урахуванням силового навантаження на колінні суглоби. Доведено роль порушень перекисного окиснення ліпідів, антиоксидантного захисту, метаболізму NO, ейкозаноїдів, глюкокортикоїдних і статевих гормонів у патогенезі захворювання та розвитку вторинного реактивного синовіту, залежність цих показників від гірничогеологічних умов шахт. Показано ефективність комплексного використання нестероїдних протизапальних препаратів, антиагрегантів, поліферментних сумішей, хондромодифікаторів, голкорефлексотерапії, електромагнітного поля, променів лазера, бальнео- та пелоїдопроцедур у прохідників, підземних гірників, гірників очисного вибою, підземних електрослюсарів і кріпильників, що страждають на ОА.

Розглянуто теоретичні та практичні питання організації, планування, облаштування та доцільності використання в навчальному процесі географічного майданчика, а також проведення метеорологічних спостережень. Виявлено біометеорологічні ознаки погоди та викладено деякі правила поведінки учнів під час найбільш небезпечних погодних явищ. Охарактеризовано прилади для вимірювання напряму та силу вітру, атмосферного тиску, температури грунту та повітря, визначення хмарності. Наведено народні прикмети, приказки та прислів'я про погоду.

Рассмотрены теоретические и практические вопросы организации, планирования, обустройства и целесообразности использования в учебном процессе географической площадки, а также проведения метеорологических наблюдений. Выявлены биометеорологические признаки погоды и изложены некоторые правила поведения учеников во время наиболее опасных погодных явлений. Охарактеризованы приборы для измерения направления и силы ветра, атмосферного давления, температуры почвы и воздуха, определения облачности. Приведены народные приметы, поговорки и пословицы о погоде.

Вперше деталізовано предметну сутність, визначено стадії розвитку та "поля" дослідження промислових ландшафтів (ПЛ) уранодобувних регіонів. Проаналізовано процес розвитку ПЛ регіону видобутку та переробки уранових руд в Україні. Досліджено структуру радіоактивно забруднених ПЛ та їх парадинамічні взаємозв’язки з довкіллям. Проведено й обгрунтовано типологічну класифікацію ПЛ уранодобувного регіону країни. Досліджено просторові відмінності та проведено районування радіоактивно забруднених ПЛ. Удосконалено теоретико-методологічні засади дослідження ПЛ уранодобувних регіонів на ранніх та зрілих стадіях їх розвитку, а також класифікацію радіоактивно забруднених ПЛ з метою їх оптимізації. Зазначено, що подальший розвиток одержали: підходи, принципи та методи дослідження ПЛ регіонів видобутку та переробки уранових руд, а також шляхи оптимізації та раціонального використання радіоактивно забруднених ландшафтів України.

З позицій антропогенного ландшафтознавства досліджено промислові ландшафти у регіонах видобутку та переробки уранових руд. Виявлено суб'єктивні й об'єктивні чинники та закономірності функціонування промислових ландшафтів урано-добувного регіону України, їх структуру та парадинамічні зв'язки з прилеглими ландшафтами. Розроблено й обгрунтовано типологічну класифікацію промислових ландшафтів, досліджено їх просторову організацію. Проведено функціональне зонування та районування. Проаналізовано вплив радіоактивно забруднених ландшафтів регіону видобутку та переробки уранових руд в Україні на довкілля, прогнозовано перспективу їх раціонального використання.