Вивчено загальні закономірності структурної організації сідничого нерва в щура у нормі й особливості його морфофункціональних змін на висоті дії загальної глибокої гіпотермії та в різні терміни (3, 7, 14, 30 та 90 діб) постгіпотермічного періоду. Після впливу загальної глибокої гіпотермії у структурних компонентах нервового стовбура відбуваються послідовні стадійні зміни: у перші 7 діб переважають реактивні та набряково-деструктивні явища, обумовлені безпосереднім негативним впливом холоду на нервові провідники та розвитком стрес-реакції, у наступні терміни (14 - 90 діб) - компенсаторно-відновні зміни, основою яких є активація внутрішньоклітинних регенераторних процесів.

Розглянуто правову природу, сутність та особливості надзвичайного стану. З'ясовано, що надзвичайний стан - це вид надзвичайного державно-правового режиму, уведення якого передбачено нормами Конституції України, Законами України та міжнародно-правовими актами, що вводиться Указом Президента України з наступним затвердженням Верховною Радою України з метою попередження або усунення загрози для нормального функціонування держави, захисту прав і свобод особи, засад конституційного ладу, інтересів суспільства та держави, відновлення правопорядку, має виключно тимчасовий характер і супроводжується розширенням повноважень органів державної влади та тимчасовим обмеженням прав і свобод людини та громадянина. Проаналізовано положення законодавства України та міжнародно-правових актів у сфері регулювання відносин, що виникають під час введення режиму надзвичайного стану. Аргументовано необхідність внесення деяких змін до законодавства України про надзвичайний стан.

На поперечних зрізах сідничного нерва щура в ділянці середньої третини стегна визначено від двох до шести пучків (порцій), переважно, великогомілкова, малогомілкова, м'язова та шкірна, а також декілька пучків малих розмірів. У великогомілковій порції нараховано <$E 5082,62~symbol С~326,7>, в малогомілковій - <$E 2829,3~symbol С~49,7>, у шкірній - <$E 293,7~symbol С~25,4> та в м'язовій - <$E 853,1~symbol С~42> мієлінових нервових волокон, серед яких 18,4 % дрібних (d = 1,0 - 4,0 мкм), 32,77 % середніх (d = 4,1 - 7,0 мкм) і 48,84 % товстих (d = 7,1 і більше мкм). При цьому на рівні середньої третини стегна загальна площа осьових циліндрів складає <$E (80~334,996~symbol С~3766,2)~roman мкм sup 2>, загальна площа мієлінових оболонок - <$E (202~911,163~symbol С~4776,8)~roman мкм sup 2>, а співвідношення між ними - 1:2,5.

Вивчено зміни провідникового апарату і кровоносного русла сідничного нерва 18 білих щурів відразу після дії загальної глибокої гіпотермії. В експерименті встановлено ущільнене розташування нервових волокон. Частка безмієлінових та мієлінових нервових волокон залишається незмінною, однак відбувається їх перекалібрування, в разі якого збільшується частка великих волокон із тонкою мієліновою оболонкою. Індекс "g" мієлінових волокон незначно зростає. Середня площа безмієлінових та аксонів мієлінових волокон не зазнає статистично вірогідних змін. У кровоносному руслі спостережено зменшення просвіту артеріальної та розширення венозної частин мікроциркуляторного кров'яного русла. Електронно-мікроскопічно відзначається просвітлення цитоплазми ендотеліоцитів, пальцеподібні випинання в просвіт судин їх люменальної поверхні, адвентиційна оболонка розволокнюється. Такі зміни носять реактивний характер.

На 23-х білих безпородних статевозрілих щурах використано електронно-мікроскопічний метод дослідження сідничного нерва в інтактних тварин відрізу після дії загальної глибокої гіпотермії, а також на 3-тю та 7-му доби постгіпотермічного періоду. Встановлено, що відразу після переохолодження відбуваються в основному периаксональні зміни реактивного характеру. Аксони мієлінових та безмієлінових нервових волокон залишаються інтактними. На 3-тю добу спостерігається виражений набряк сполучнотканинних оболонок нерва, мієлінових оболонок нервових волокон переважно крайової зони. В аксоплазмі спостерігається збільшення кількості нейрофіламентів і мітохондрій. На 7-му добу постгіпотермічного періоду набряк ендоневрію зберігається. Водночас спостерігається виражений набряк нейролемоцинів всієї товщі нервового стовбура, сегментарне руйнування мієлінових оболонок та ознаки ішемії осьових циліндрів всіх груп нервових волокон. Через сегментарну демієлінізацію зменшується частка мієлінових, але на 3,5 % зростає частка безмієлінових нервових волокон.