Зроблено еколого-гігієнічне оцінювання сучасних інсектицидів і фунгіцидів для захисту яблуневих садів й науково обгрунтовано регламенти їх безпечного застосування. Встановлено допустиму добову дозу для людини та гігієнічні нормативи новалурону у повітрі робочої зони, атмосфері та водоймах господарсько-питного та культурно-побутового призначення, харчових продуктах (яблуках, соку) та грунті. Виявлено закономірності поведінки інсектицидів і фунгіцидів в об'єктах навколишнього середовища та розраховано екотоксикологічний ризик. Вивчено умови праці та визначено ризик шкідливого впливу досліджуваних пестицидів на здоров'я робітників. Розроблено аналітичні методи визначення новалурону в об'єктах навколишнього середовища та продукції садівництва.

Разработаны высокочувствительные и селективные методы определения имазетапира, имазапира и имазамокса с использованием высокоэффективной жидкостной хроматографии. Методы основаны на экстракции гербицидов из проб, очистке экстрактов от коэкстрактивных веществ и дальнейшем хроматографическом определении. Пределы количественного определения соединений позволяют контролировать соблюдение их гигиенических нормативов в объектах окружающей и производственной среды. Внедрение официально утвержденных методических указаний по определению имазетапира, имазапира и имазамокса методом высокоэффективной жидкостной хроматографии в практику работы учреждений санитарно-эпидемиологической службы и Министерства охраны окружающей природной среды Украины способствует контролю за применением в сельском хозяйстве препаратов на их основе, усовершенствованию мониторинга пестицидов в окружающей природной среде и разработке мероприятий по минимизации их неблагоприятного действия на здоровье населения.

Разработаны высокочувствительные и селективные методы определения форамсульфурона, тиенкарбазон-метила и ципросульфамида при совместном присутствии в пробах воды, почвы и зерна кукурузы с использованием высокоэффективной жидкостной хроматографии. Методы основаны на экстракции гербицидов из проб, очистке экстрактов от коэкстрактивных веществ и дальнейшем хроматографическом определении. Внедрение разработанных и запатентованных методов в практику оптимизирует контроль за применением гербицидов в сельском хозяйстве и их мониторинг в окружающей природной среде.

Разработан высокочувствительный и селективный метод определения пираклостробина, боскалида, тебуфенпирада и прогексадион-кальция при совместном присутствии в одной пробе воды с использованием высокоэффективной жидкостной хроматографии. Пестициды на основе указанных действующих веществ (комбинированный фунгицид Беллис, инсекто-акарицид Масай и регулятор роста растений Регалис) могут применяться в один вегетационный сезон для защиты плодовых насаждений. Метод совместного определения исследуемых веществ основан на подготовке проб воды к экстракции, извлечении пираклостробина, боскалида, тебуфенпирада и прогексадион-кальция, концентрировании экстракта смеси веществ и хроматографическом определении с ультрафиолетовым детектированием. Отличительной особенностью метода является изменение соотношения компонентов подвижной фазы (смесь ацетонитрил-0,1 % водный раствор ортофосфорной кислоты) в процессе хроматографического анализа, что позволило четко визуализировать исследуемые вещества при их совместном присутствии в одной пробе. Внедрение разработанного и запатентованного метода в практику оптимизирует контроль за применением изученных химических средств защиты растений в сельском хозяйстве и их мониторинг в воде водоемов за счет существенного ускорения анализа и уменьшения затрат на его проведение.

Вивчено умови праці у разі застосування семи інсектицидів і фунгіцидів різних хімічних класів для обробки яблуневих садів. Встановлено, що потенційний ризик їх шкідливого впливу у випадку комплексного надходження через органи дихання та покрови шкіри в організм працівників сільськогосподарської галузі є допустимим. Показано, що за належних гігієнічних нормативів і регламенту вживання препаратів не є небезпечним для даних працівників.

Изучены условия труда при применении семи инсектицидов и фунгицидов различных химических классов для обработки яблоневых садов. Установлено, что потенциальный риск их вредного влияния при комплексном поступлении через органы дыхания и кожные покровы в организм рабочих АПК является допустимым. Показано, что при соблюдении гигиенических нормативов и реламентов применение препаратов не представляет опасности для работающих.

Досліджено ефективність дії та транслокацію системного ауксиноподібного гербіциду клопіраліду в кореневу систему багаторічного дводольного бур'яну осоту рожевого польового (Cirsium arvense (L.) Scop.) у разі його внесення у сумішах з гербіцидами інгібіторами ацетолактатсинтази (АЛС) метсульфуронметилом і тифенсульфуронметилом. Під час застосування сумішей з гербіцидами інгібіторами АЛС, особливо з тифенсульфуронметилом, спостерігалось пришвидшене відростання осотів, що зумовлено пригніченням транслокації клопіраліду в кореневу систему цього багаторічного бур'яну.

Зазначено, що абамектин і емамектин-бензоат (діючі речовини препаратів Вертимек 018 ЕС і Проклейм 5 SG) за стійкістю в грунті та вегетуючих сільськогосподарських культурах за умов України є малостабільними. Обгрунтовано максимально допустимі рівні абамектину: в огірках - 0,01 мг/кг, суницях, яблуках, перцях, баклажанах - 0,02 мг/кг, хмелі - 0,1 мг/кг; емамектин-бензоату: в яблуках, винограді, капусті, томатах - 0,01 мг/кг. За умов дотримання встановлених максимально допустимих рівнів надходження абамектину та емамектин-бензоату в організм людини не перевищить відповідно 60,8 % та 9,1% від допустимого добового надходження. Потенційний екотоксикологічний ризик при використанні препаратів на основі абамектину та емамектин-бензоату за грунтово-кліматичних умов України є відповідно у 154 та 2 347 разів нижчим, ніж за застосування інсектициду дихлордифенілтрихлорметилметану.

Указано, что абамектин и эмамектин-бензоат (действующие вещества препаратов Вертимек 018 ЕС и Проклейм 5 SG) по стойкости в почве и вегетирующих сельскохозяйственных культурах в условиях Украины являются малостабильными. Обоснованы максимально допустимые уровни абамектина: в огурцах - 0,01 мг/кг, клубнике, яблоках, перцах, баклажанах - 0,02 мг/кг, хмеле - 0,1 мг/кг; эмамектин-бензоата: в яблоках, винограде, капусте, томатах - 0,01 мг/кг. При соблюдении установленных максимально допустимых уровней поступление абамектина и эмамектин-бензоата в организм человека не превысит соответственно 60,8% и 9,1% от допустимого суточного поступления. Потенциальный экотоксикологический риск при использовании препаратов на основе абамектина и эмамектин-бензоата в почвенно-климатических условиях Украины соответственно в 154 и 2347 раз ниже, чем при использовании инсектицида дихлорифенилтрихлорметилметана.

Експериментально встановлено, що дімоксистробін є надзвичайно рухливим в системі грунт - грунтові води. Рівні міграції дімоксистробіна з грунту в фільтрат залежать від типу поверхневого орного шару та вихідних концентрацій речовини. Порогова концентрація дімоксистробіна в грунті по водно-міграційному показнику шкідливості встановлена на рівні 0,05 мг/кг, що відповідає 1,5 максимальним нормам витрати. Тому використання препаратів на основі дімоксистробіна в максимальній рекомендованій нормі витрати не приведе до забруднення грунтових вод за реальних грунтово-кліматичних умов України.

Экспериментально установлено, что димоксистробин является чрезвычайно подвижным в системе почва – грунтовые воды. Уровни миграции димоксистробина из почвы в фильтрат зависят от типа поверхностного пахотного слоя и исходных концентраций вещества. Пороговая концентрация димоксистробина в почве по водно-миграционному показателю вредности установлена на уровне 0,05 мг/кг, что соответствует 1,5 максимальным нормам расхода. Поэтому использование препаратов на основе димоксистробина в максимальной рекомендованной норме расхода не приведет к загрязнению грунтовых вод в реальных почвенно-климатических условиях Украины.