Представлено результати дослідження динаміки неспецифічних маркерів ендогенної інтоксикації (НМЕІ) у 107-ми хворих на холедохолітіаз. Під впливом ентерального зондового харчування з використанням олігомерної суміші Peptamen (Nestle) у хворих основної групи спостережено більш швидку нормалізацію НМЕІ, ніж у контрольній групі.

Представлено результати вивчення тяжкості ендогенної інтоксикації (ЕІ) у 107-ми хворих на холедохолітіаз (ХЛ). В комплексі лікування застосовували ентеральне зондове харчування (ЕЗХ). Проведено діагностику ЕІ за чотирма клітинними індексами інтоксикації та рівнем пептидів середньої молекулярної маси (ПСММ) в крові за довжини хвиль 254 і 280 нм. Встановлено, що лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ), розрахований за формулою Хіміча - Костюченко, має сильний кореляційний зв'язок з показником ПСММ і може бути застосований під час діагностики та контролю ефективності корекції ЕІ у хворих на ХЛ. ЕЗХ з використанням олігопептидної суміші "Peptamen" (Nestle) сприяло ефективній корекції ЕІ, що дозволило зменшити частоту післяопераційних ускладнень на 11 % та скоротити тривалість лікування хворих після операції на 4 доби.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.601.1

Рубрики:

Хірургічне лікування панкреатиту

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження мікробіоценозу травного каналу у 40-ка хворих на холедохолітіаз (ХЛ). За даними мікробіологічного дослідження до операції виявлено значні дисбіотичні зміни, на 30 % більше виражені у хворих з обтураційною жовтяницею. В комплексі післяопераційної терапії хворих застосовано ентеральне зондове харчування з використанням олігомерної суміші Peptamen (Nestle). Це дозволило ефективно коригувати дисбіоз після операції, знизити частоту післяопераційних ускладнень на 22,7 %, скоротити тривалість лікування хворих на ХЛ у стаціонарі на 3,6 доби.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.2

Рубрики:

Хірургічна патологія органів шлунку та дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.204.6

Рубрики:

Хірургічне лікування виразкової хвороби

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.520.43-86

Рубрики:

Хірургічне лікування жовчнокам'яної хвороби (холелітіазу)

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 57-ми пацієнтів з виразковою хворобою (ВХ) проведено спектральний аналіз варіабельності ритму серця (ВРС) для оцінки стану вегетативної нервової системи (ВНС). У 66,7 % хворих відзначено переважання тонусу парасимпатичної частини ВНС, у 14,0 % - симпатичної. Дистонічна активність різних відділів ВНС супроводжувалась підвищенням рівня відповідних медіаторів (маркерів) ВНС: ацетилхоліну (r = 0,75), а також адреналіну і норадреналіну (r = 0,25), ускладненим перебігом ВХ. Симпатикотонія асоціювалася з виразковою кровотечею (r = 0,5), ваготонія - з перфорацією виразки (r = 0,75). Отже, під час вибору обсягу хірургічного втручання у пацієнтів з ВХ доцільно застосовувати метод спектрального аналізу ВРС для оцінки стану ВНС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.204.6

Рубрики:

Хірургічне лікування виразкової хвороби

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.204.6

Рубрики:

Хірургічне лікування виразкової хвороби

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465

Рубрики:

Хірургічна патологія органів брюшної порожнини

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено результати корекції ендогенної інтоксикації ентеральним зондовим харчуванням у 107-ми хворих на холедохолітіаз. Проведено комплексну оцінку ендогенної інтоксикації до та після оперативного втручання, досліджено нутритивний статус та стан мікробіоценозу у хворих на холедохолітіаз. Встановлено, що поглиблення порушень нутритивного статусу та мікробіоценозу викликають посилення ендогенної інтоксикації у до- та післяопераційному періодах. Виявлено, що найбільш точно відображає зміни ендогенної інтоксикації, пов'язаної зі змінами нутритивного статусу та мікробіоценозу, лейкоцитарний індекс інтоксикації, розрахований за формулою Хіміч - Костюченко. Впровадження ентерального зондового харчування збалансованою ізоосмолярною, олігопептидною сумішшю "Peptamen" у післяопераційному періоду значно зменшило ендогенну інтоксикацію, покращило показники нутритивного статусу та мікробіоценозу кишечнику. Це дозволило знизити кількість післяопераційних ускладнень на 22,7% та скоротити термін післяопераційного лікування хворих на холедохолітіаз на 3,6 доби.

Вперше запропоновано вибір методу мініінвазивного хірургічного лікування хворих на ускладнену пептичну виразку (ПВ) з урахуванням спрямованості вегетативного балансу регуляції шлунка та дванадцятипалої кишки. Вперше у виборі методу оперативного лікування ускладненої ПВ ураховано рівень гормонів гастроінтестинальної зони в поєднанні з визначенням стану моторно-евакуаторної функції пілородуоденальної зони. Досліджено зміни рівня визначених гормонів гастроінтестинальної зони залежно від органозберігального об'єму оперативного втручання. Вперше запропоновано й оцінено ефективність застосування ендоскопічної балонної пілородилатації як етапу лікування хворих на ПВ, ускладнену декомпенсованим стенозом. Вперше визначено вплив токсигених штамів HP-інфекції на перебіг патологічного процесу та результати хірургічного лікування ускладненої ПВ. Вперше проведено оцінювання вісцерального артеріального абдомінального кровообігу залежно від вираженості патологічного процесу, вегетативного балансу регуляції та виду вегетативної денервації пілородуоденальної зони. Вперше з метою підвищення ефективності хірургічного лікування хворих на ускладнену ПВ пілородуоденальної зони запропоновано проведення ерадикації токсигених штамів HP-інфекції з застосуванням біофізичних чинників.

Обследовано 90 больных, среди них 34 инвалида вследствие осложнений хирургического лечения ЖКБ. Установлено, что к инвалидизации больных приводили несвоевременная диагностика и оперативная коррекция осложнений. На инвалидизацию больных существенно не влияют своевременно устраненные интраоперационные повреждения внепеченочных желчных протоков. Адекватное устранение холестаза и послеоперационных осложнений лечения ЖКБ позволяет значительно снизить риск инвалидизации данной категории больных.

Обследовано 90 больных и инвалидов после оперативного лечения желчекаменной болезни и ее осложнений. Определен характер послеоперационной патологии внепеченочных желчных путей, которая приводила к развитию неудовлетворительных результатов хирургического лечения обследованной группы пациентов. Проведена оценка эффективности восстановительных и реконструктивных оперативных вмешательств с использованием каскадных дренажей и без них (при повторных операциях у этих больных). Это дало возможность разработать усовершенствованную технологию хирургической реабилитации пациентов с негативными медико-социальными последствиями оперативного лечения желчекаменной болезни и ее осложнений.

У 45 больных с осложненной пептической язвой двенадцатиперстной кишки исследованы скоростные характеристики абдоминального кровообращения до и после разных объемов оперативного лечения. Повышенный тонус сосудов при симпатикотонии характеризовался повышенными показателями максимальной систолической скорости кровотока (на 21,2 %) и индекса пульсации (на 59,7 %), тогда как при ваготомии увеличивались показатели минимальной диастолической скорости (на 20,9 %) и повышался в 4,4 раза индекс периферического сопротивления. Выполнение селективной проксимальной ваготомии ускоряло абдоминальное кровообращение на 15 %, тогда как селективная симпатэктомия замедляла на 47,4 % в басейне чревного ствола (<$E р~<<~0,05>). При оперативном миниинвазивном лечении осложненной пептической язвы двенадцатиперстной кишки необходимо учитывать его влияние на скоростные характеристики абдоминального кровообращения.

Наведено результати відновного лікування 52 пацієнтів з приводу післятромботичної хвороби (ПТХ) нижніх кінцівок (НК). Усім пацієнтам проведено клінічне обстеження, ультразвукове дуплексне сканування венозної системи, визначено вміст D-димеру (ДД) та активності антитромбіну-III (AT-III) у загальному та регіонарному кровотоку. У 80,8 % хворих встановлено показання до виконання втручань для корекції порушень венозної емодинаміки. Визначення рівня ДД та AT-III в системному та регіонарному венозному кровотоку в поєднанні з даними дуплексного сканування венозної системи дозволило диференційовано виконувати оперативні втручання. Це сприяло зменшенню тривалості відновного лікування у стаціонарі на 25 %, покращанню віддалених результатів лікування на 33 % внаслідок зменшення частоти рецидивів і трофічних ускладнень ПТХНК.