Проведено оцінку функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи у випадку йододефіцитних станів у дітей, що мешкають в екологічно несприятливому регіоні Івано-Франківської області. Виявлено високу частоту субклінічного гіпотиреозу серед обстежених дітей, що відбувається під "маскою" різних захворювань та має полісистемний характер.

Проведено ретроспективний аналіз медичної документації 242 дітей із природженими вадами розвитку шлунково-кишкового тракту, передньої черевної стінки та діафрагми, які перебували на стаціонарному лікуванні в дитячих лікарнях м. Львів. Результати дослідження показали, шо природжені вади розвитку шлунково-кишкового тракту, передньої черевної стінки і діафрагми практично в третини випадків поєднувалися з аномаліями інших органів та систем, що призводило до підвищення тяжкості перебігу основної патології. Найчастіше діагностовано природжені вади розвитку сечостатевої та серцево-судинної систем, які траплялися у разі всіх досліджених нозологій.

Проведено ретроспективний аналіз медичної документації 80 дітей із природженими вадами розвитку передньої черевної стінки та діафрагми, які перебували на стаціонарному лікуванні в дитячих лікарнях м. Львів у період із 2000 по 2007 рр. Результати дослідження показали, що за 8-річний період у Львівській області зросла частота природженої діафрагмальної грижі в 3,8 разу та частота омфалоцеле в 1,8 разу. Аналіз виявив, що досліджувані вади практично у третини випадків поєднувалися з вадами розвитку інших органів і систем, що призводило до підвищення тяжкості перебігу основної патології. Крім того, показник смертності від даної групи вад залишався високим і в середньому становив 43,5 % всіх випадків вад передньої черевної стінки та діафрагми.

Мета роботи - підвищити ефективність ранньої діагностики тиреоїдної патології в дітей, що мешкають за умов забрудненого довкілля з дефіцитом йоду в біосфері. Обстежено 72 дитини віком від 6-ти до 12-ти років, які з народження мешкають у йододефіцитних екологічно забруднених районах Івано-Франківської області (I група), а також 60 дітей, які з народження мешкають в умовно екологічно чистому йододефіцитному районі (II група). Під час порівняльного аналізу рівня тиреотропного гормону гіпофізу виявлено, що в стані субклінічного гіпотиреозу знаходилось 7,9 % дітей з I групи і 2,7 % дітей з II групи; мінімальну тиреоїдну дисфункцію відмічено відповідно у 33,8 та 15,7 %, а оптимальні значення даного показника були в 58,3 та 81,9 %. У клітинах дітей I групи спостерігався достовірно менший вміст цинку. Висновки: виявлено негативний вплив геохімічних та антропогенних чинників, що потенціюють йодний дефіцит і призводять до формування високої частоти тиреоїдної патології в дітей, що мешкають на екологічно забрудненій території. Одержані дані свідчать про можливі порушення акумуляції цинку в клітинах організму, що може несприятливо позначитись на їх функції.

Досліджено функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи та вміст внутрішньоклітинного цинку у дітей, які проживають на екологічно несприятливих і водночас йододефіцитних територіях та запропоновано удосконалення існуючих стандартних схем лікування екозалежної патології. Встановлено, що у дітей, які з народження проживають на екологічно забруднених територіях, розвивається дефіцит цинку як у клітин, так і в сироватці крові, що є інформативним показником стану клітинного метаболізму та порушень, викликаних екзогенними полютантами. Відзначено, що дефіцит цинку в організмі дітей поглиблює перебіг та частоту виникнення дифузного ендемічного зобу серед дітей, які проживають на екологічно забруднених територіях. Зазначено, що проведення стандартної терапії екопатології з включенням калію йодиду та препарату Цинктерал сприяло нормалізації вмісту цинку в клітинах та сироватці крові та водночас забезпечило щодо зменшення частоти зобу у дітей, які проживають в екологічно забруднених йододефіцитних регіонах.

За поширеністю серед патологічних станів щитоподібної залози в Україні домінує дифузний нетоксичний зоб, на частоту якого, крім дефіциту йоду, впливає антропогенне забруднення навколишнього середовища. Оцінено роль негативного впливу забрудненого довкілля на формування тиреоїдної патології в дітей з екологічно несприятливого району на фоні ендемічної нестачі йоду у порівнянні з дітьми з екологічно чистого йододефіцитного району. Визначено частоту дифузного ендемічного зоба в дітей досліджуваних груп за даними пальпації та ультразвукового дослідження та проведено дослідження функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи в дітей, які мешкають на йододефіцитних екологічно несприятливій та екологічно чистій територіях.

Наведено результати дослідження вмісту цинку в організмі дітей, які мешкають на екологічно забруднених територіях. Встановлено, що в дітей, які з народження мешкають на екологічно забруднених територіях, розвивається дефіцит цинку як у клітинах (нейтрофільних гранулоцитах крові), так і в сироватці крові, що є інформативним показником стану клітинного метаболізму і порушень, викликаних екзогенними полютантами.