Присвячено культурологічному аналізу трансформацій символічного простору міста. Запропоновано методику та проаналізовано сучасний простір міста Сімферополя. Аргументовано, що місто являє собою локальний континуум часу та простору, що знаходиться в постійній динаміці. Встановлено, що семіотичний підхід до вивчення міста дозволяє описати символічний "портрет" території, який зумовлений конкретно-історичним часом, насичений символами, символічними домінантами, що утворюються в процесі трансформації простору. Зауважено, що трансформації символічного простору відбуваються на підгрунті попереднього досвіду та не мають чіткого вектора розвитку системи або її елементів, що характерно для трансформаційних процесів у цілому. Виявлено, що кожен новий етап трансформації символічного простору міста супроводжується зміщенням низки існуючих символічних домінант від ядра до периферії (домінанти втрачають актуальність), а також появою символічних домінант (найчастіше — абсолютно нових, рідше - рух старих символічних домінант від периферії до центру). Зазначено, що запропонований алгоритм фіксування образу міста як символічного тексту, що трансформується в історичній ретроспективі та на сучасному етапі, дозволив охарактеризувати сучасний символічний простір українського міста, що підтримує традицію розвитку української культури як оригінальної та самобутньої.