Розроблено 2 імуносенсори на базі поверхневого плазмонного резонансу для кількісного визначення розчинного фібрину та D-димеру людини. В цих імуносенсорах використано одержані фібринспецифічні та D-димерспецифічні моноклональні антитіла, які іммобілізовані на п'ятишаровій амінопентаціанофератній плівці (Cu3[Fe(CN)5NH3]2). Кінетичні дослідження показали, що чутливість розроблених імуносенсорів для розчинного фібрину та D-димеру становить 0,5 і 1,0 мкг/мл відповідно.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.223

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено інститут апеляційного оскарження судових рішень у кримінальному процесі України, зокрема, його зародження, історичний розвиток, поняття, основні риси та завдання, об'єкт і предмет, суб'єкти, форму та зміст апеляції, порядок і строки її подання, підстави, умови та порядок відновлення цих строків, процесуальні наслідки подання апеляції. Проаналізовано існуючі теоретичні позиції, пам'ятки українського права з питань оскарження судових рішень до вищих судів, міжнародно-правові акти у галузі прав людини та судочинства, чинне кримінально-процесуальне законодавство України та інших держав, Проект нового Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України, практику та статистику апеляційних судів України з питань апеляційного оскарження судових рішень у кримінальних справах. Наведено пропозиції щодо вдосконалення положень кримінально-процесуального законодавства України, які регламентують апеляційне оскарження судових рішень. В апеляційному порядку запропоновано оскаржувати рішення суду першої інстанції, якими закінчується розгляд справи, крім випадків, виключний перелік яких повинен бути встановлений КПК України. Для судових рішень, якими не закінчується розгляд справи і які винесені як суддею (слідчим суддею) у судовому провадженні, так і суддею (судом) у стадії судового розгляду кримінальної справи, пропонується запровадити окреме оскарження та перегляд. Передбачено можливість подання усної апеляції з занесенням її до протоколу, а також можливість подання спільної апеляції та приєднання повністю або частково до вже поданих апеляцій інших суб'єктів оскарження.

Здійснено комплексне наукове дослідження апеляційного оскарження судових рішень у кримінальному процесі України. Проаналізовано міжнародно-правові документи на предмет проголошення та гарантій реалізації права на перегляд судового рішення, досліджено можливості та шляхи втілення міжнародних правових стандартів у цьому питанні в національне законодавство. Запропоновано кримінально-процесуальний механізм захисту та реалізації права сторін та інших осіб, інтересів яких стосується судове рішення, на його апеляційне оскарження. Розглянуто процесуальні форми, визначення строків оскарження та порядку їх поновлення, кола суб'єктів апеляційного оскарження та межі їх процесуальних можливостей.

Осуществлено комплексное научное исследование апелляционного обжалования судебных решений в криминальном процессе Украины. Проанализированы международно-правовые документы на предмет провозглашения и гарантий реализации права на пересмотр судебного решения, исследованы возможности и пути внедрения международных правовых стандартов в этом вопросе в национальное законодательство. Предложен криминально-процессуальный механизм защиты и реализации права сторон и других лиц, интересов которых касается судебное решение, на его апелляционное обжалование. Рассмотрены процессуальные формы, определение сроков обжалования и порядка их возобновления, круги субъектов апелляционного обжалования и пределы их процессуальных возможностей.

Висвітлено поняття і джерела банківського права України, правове положення Національного банку України і комерційних банків. Розглянуто теоретичні та практичні питання правового регулювання розрахункових, кредитних, валютних відносин та операцій з цінними паперами. На підставі урахування змін у чинному законодавстві та практики його застосування зроблено огляд основних положень банківського права розвинених зарубіжних країн, а також надано зразки основних банківських договорів.

Висвітлюються поняття і джерела банківського права, визначено правове положення Національного банку України (основні функції, у т.ч. ліцензійні і контрольні, права, органи управління і структура) і комерційних банків (порядок утворення і припинення діяльності, операції та послуги, організаційна структура), теоретичні і практичні питання правового регулювання розрахункових, кредитних, валютних відносин та операцій з цінними паперами. Наведено загальну характеристику національного валютного законодавства.

Висвітлено суть і джерела банківського права, визначено правове становище Національного банку України та комерційних банків. Розглянуто питання правового регулювання розрахункових, кредитних, валютних відносин, а також проведення операцій з цінними паперами. Висвітлено основні положення банківського права провідних зарубіжних країн. Охарактеризовано основні банківські документи, а також нормативно-правові акти, що регулюють банківську діяльність у країні.

Освещены содержание и источники банковского права, определено правовое положение Национального банка Украины и комерческих банков. Рассмотрены вопросы правового регулирования расчетных, кредитных, валютных отношений, а также проведения операций с ценными бумагами. Освещены основные положения банковского права ведущих зарубежных стран. Охарактеризованы основные банковские документы, а также нормативно-правовые акты, регулирующие банковскую деятельность в стране.

Висвітлено поняття та джерела банківського права. Визначено правове положення Національного банку України та комерційних банків, теоретичні та практичні питання правового регулювання, розрахункових, кредитних, валютних відносин та операцій з цінними паперами. Запропоновано огляд основних положень банківського права зарубіжних країн. Наведено зразки основних банківських договорів. Розглянуто важливі нормативно-правові акти, що регулюють банківську діяльність в Україні.

Визначено аксіологічний компонент у професійній діяльності спеціалістів з масової комунікації. Показано, що сприйняття не тільки фахівця з масової комунікації, а й будь-якою людини, залежить від ціннісних характеристик - аксіологічної сфери особистості. Доведено, що у журналістів, спеціалістів прес-служб та інших фахівців з інформаційної діяльності є різні ступені відчуття цінностей, на які впливають моральна культура особистості, умови та специфіка організації, у якій вони працюють, соціально-політична ситуація, особисте життя тощо. З'ясовано, що, аксіологічна сфера фахівця масової комунікації взаємопов'язана із формуванням соціальної перцепції - процесу сприйняття та розуміння людьми одне одного. Показано, що саме цінності утворюють основу професійної діяльності фахівця масової комунікації, від якої залежить архітектоніка аксіологічної сторони медійного простору. Аксіологічний компонент виступає чинником процесу формування соціальної перцепції спеціалістів масової комунікації. Доведено, що особливості ціннісної сторони фахівця-медійника, його морально-етичні переконання завжди мають враховуватися у контексті професійної підготовки чи практичної діяльності і є важливим підгрунтям для подальших наукових досліджень у сфері масової комунікації.

Досліджено вплив 28-денного перорального введення екзогенного мелатоніну у дозі 1 мг/кг на процеси фізіологічного ремоделювання кісткової тканини 3- і 9-місячних щурів-самців лінії Вістар. Виявлено, що вихідна концентрація мелатоніну у 9-місячних щурів є вищою, ніж у щурів віком 3 міс. Показано достовірне збільшення концентрації мелатоніну у сироватці крові молодих і дорослих дослідних щурів на 50 і 25,6 % відповідно; достовірне збільшення активності лужної фосфатази у кістковій тканині обох досліджуваних груп тварин та її зменшення у сироватці крові 9-місячних щурів і тенденцію до зниження у 3 міс. Підвищення ендогенного рівня гормону супроводжувалося достовірним збільшенням активності кислої фосфатази у 1,6 і 1,3 рази та концентрації глікозаміногліканів у сироватці крові у 3,1 і 1,4 рази для 3- і 9-місячних щурів відповідно. Експресія гена інсуліноподібного фактора росту-I у тварин обох досліджуваних груп мала тенденцію до підвищення. Зроблено висновок, що введення мелатоніну у дозі 1 мг/кг значно інтенсифікує фізіологічне ремоделювання як у молодих, так і дорослих щурів.

Досліджено резистентність щурів-самців до барокамерного тестування (12 тис. м над рівнем моря, швидкість 80 м/с) до та після 14 і 28-добової преадаптації у нормобаричній газовій суміші (N2 + O2, <$E roman P sub {roman O} sub 2> = <$E 100~symbol С~10> мм рт. ст.). Показано збільшення стійкості щурів до гострої гіпоксії у 1,7 - 1,8 раза після преадаптації. Аліментарна депривація (на 40 % раціону) суттєво не змінювала стійкість тварин до гіпоксії. За сукупністю біохімічних показників преадаптація за умов нормобаричної гіпоксії (14 діб) активувала маркери фізіологічної регенерації, сприяла підвищенню концентрації лептину, паратиреоїдного гормону та гормону росту, збільшувала активність кислої і тартратрезистентної кислої фосфатази. Після 28-добового тренування більшість показників нормалізувалися за виключенням вмісту паратиреоїдного гормону і гормону росту, які вірогідно знижувалися відносно контрольних значень. Аліментарна депривація знижувала активність лужної фосфатази та концентрацію гормону росту. Одержані результати свідчать, що преадаптація за умов дозованої нормобаричної гіпоксії позитивно впливає на стан кісткової тканини, а нестача субстратів окиснення не дає такого ефекту.

Проведено аналіз державного та договірного регулювання відносин у сфері праці, розкрито їх економіко-правову характеристику та сучасний стан. На прикладі банківської системи досліджено тенденції розвитку договірного регулювання у сфері праці. Проаналізовано трудові договори, які застосовуються для регулювання відносин у сфері праці в банківській системі України. Висвітлено питання соціального партнерства як суспільного явища з позиції його придатності бути інструментом управління інтересами працівників, роботодавців і держави. Показано шляхи підвищення трудової мотивації працівників банків і напрями вдосконалення системи матеріального та нематеріального стимулювання. Наведено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, яке регулює працю в Україні.

Зазначено, що розвантаження задніх кінцівок у 56 щурів-самців 3-місячного віку викликає негативні зміни фізіологічних і біохімічних показників ремоделювання кісткової тканини, подібні до тих, що відбуваються за умов мікрогравітації та гіпокінезії. Дія дозованої кисневої депривації в режимах 10/10 і 10/20 повністю ліквідує негативні зсуви концентрації глікозаміногліканів у сироватці крові, нормалізує активність лужної кислої та тартратрезистентної кислої фосфатази, інших показників ремоделювання кісткової тканини у щурів. Періодичне вдихання газової суміші з редукованим до 10 % вмістом кисню може частково чи повністю компенсувати пригнічення ремоделювання кісткової тканини у осіб з малорухомим способом життя і недостатнім об'ємом фізичного навантаження.

Вивчено механізми генерації пейсмекерної активності нейронів слимака, а також вплив на неї тритерпенових глікозидів. Показано, що ізольовані нейрони ППа2 і ППа7 мають ендогенну ритмічну активність, а пейсмекероподібна активність нейрону ППа1 має екзогенне походження. Пейсмекерна активність ініціюється у дендритному дереві нервової клітини, а потім електротонічно поширюється до соми, де й відбувається генерація повномірних потенціалів дії. Найбільш вірогідно, що іони кальцію та Jh-струм не беруть безпосередньої участі у генерації пейсмекерної активності у досліджуваних ідентифікованих нервових клітинах виноградного слимака. Знайдено новий тип протон-керованого струму, який відрізняється від описаних раніше струмів кислотно-чутливих іонних каналів, присутніх у нейронах ссавців. Досліджено вплив тритерпенових глікозидів на пейсмекерну активність нейронів слимака. Монодесмозидні глікозиди у концентраціях <$E 2 cdot 10 sup -3 - 10 sup -4> М додано у зовнішній розчин, що зумовило тривалу гіперполяризацію нейронів. Встановлено, що дані сполуки підвищують амплітуду вихідного калієвого струму. Дія глікозидів є неспецифічною та розвивається протягом 1 - 2 хвилин. Висловлено припущення, що вплив тритерпенових глікозидів у високих концентраціях пов'язаний із виникненням неселективних пор у мембранах нейронів.

Раніше нами одержано гібридому, яка продукувала моноклональне антитіло I-1D класу IgG1, яке з високою специфічністю реагувало з D-димером фібрину людини, без перехресної реакції з фібриногеном і фібрином. Вперше встановлено, що після прогрівання за температури <$E 63~symbol Р>C упродовж 10 хв зв'язування та афінність цього антитіла до антигену значно збільшується. Інше, одержане D-димер-специфічне моноклональне антитіло III-3b, не змінювало своїх властивостей після прогрівання і було використане як контрольне. Моноклональне антитіло I-1D у подальшому можна використовувати в дослідженнях структурних перебудов в молекулі імуноглобуліна.

Запропоновано систему захисту від несанкціонованого доступу на основі ізольованої паравіртуалізації з використанням гібридного гіпервізора, низки операційних систем за сформованими правилами користування даними інструментами.

Одержано моноклональні антитіла (монАТ) FnII-2M, епітоп для яких знаходиться в фрагменті Aalpha 240-491 alphaC-регіону фібрин(оген)у людини. З використанням імуноферментного аналізу та методу поверхнево-плазмонного резонансу показано, що монАТ FnII-2M не реагували з фібриногеном, мономерним і полімерним фібрином desA, але реагували з фібрином desAB. Отже, лише після відщеплення фібринопептидів B епітоп для монАТ FnII-2M стає доступним. Одержані результати надають змогу припустити, що в фібриногені та мономерному та полімерному фібрині desA alphaC-регіони зв'язані з фібринопептидами B і відходять від остова молекули лише після їх відщеплення. На підставі одержаних результатів і наведених у науковій літературі даних комп'ютерно побудовано моделі просторової орієнтації alphaC-регіонів у молекулах фібриногену, фібрину desA і desAB.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*335.9*669.372

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено суть і джерела конституційного права України. Розглянуто засади конституційного ладу. Визначено правовий статус особи. Описано державний і територіальний устрій, систему, порядок формування та принципи організації та діяльності органів української держави.