Розглянуто теоретико-методологічні засади розробки різних видів (стратегічного, оперативного та тактичних) планів діяльності та розвитку медичної служби Збройних Сил України. Визначено головні проблеми та запропоновано принципово новий підхід до удосконалення діяльності органів управління військової охорони здоров'я. Висвітлено основні аспекти ідеології, методології, стратегії та тактики використання сучасного інноваційного методу в практичній діяльності даних органів на підставі використання ризик-орієнтованого підходу до розробки плану медичного забезпечення військ.

Рассмотрены теоретико-методологические основы разработки разных видов (стратегического, оперативного и тактических) планов деятельности и развития медицинской службы Вооруженных Сил Украины. Определены главные проблемы и предложен принципиально новый подход к усовершенствованию деятельности органов управления военной охраны здоровья. Освещены основные аспекты идеологии, методологии, стратегии и тактики использования современного инновационного метода в практической деятельности данных органов на основе использования риск-ориентированного подхода к разработке плана медицинского обеспечения войск.

Проаналізовано основні моделі системи менеджменту якості (СМЯ) в охороні здоров'я. Встановлено, що найбільш прогресивною, однак складною для впровадження, є індустріальна модель у межах реалізації технологій безперервного управління якістю (системи менеджменту якості) продукції, що випускається. Впровадження у лікувально-профілактичному закладі СМЯ шляхом реалізації типового алгоритму відповідно до вимог міжнародних стандартів ISO серії 9000 надасть змогу значно скоротити час впровадження та поліпшити якість медичної допомоги.

На основі результатів дослідження встановлено закономірності змін функціонального та психоемоційного стану операторів частин особливого призначення під час чергувань, що дозволило обгрунтувати оптимальну тривалість їх робочої зміни.

На основании результатов исследования установлены закономерности изменений функционального и психоэмоционального состояния операторов частей особого назначения во время дежурства, что позволило обосновать оптимальную продолжительность их рабочей смены.

На основі критичного вивчення та глибокого аналізу досвіду медичних служб країн-членів ООН розглянуто принципи лікувально-евакуаційного (лікувально-профілактичного) забезпечення міжнародних миротворчих операцій.

На підставі критичного вивчення та глибокого аналізу сучасних особливостей ведення воєнних конфліктів різної інтенсивності визначено провідні фактори, що впливають на організацію системи медичного забезпечення військ. Запропоновано принципову модель організації медичного забезпечення військ (Збройних Сил України) під час воєнних конфліктів різної інтенсивності.

Визначено та описано методологічні підходи до вивчення стану здоров'я військовослужбовців Збройних Сил України на підставі ризик-орієнтованого підходу. Запропоновано математичний апарат та визначено головні підходи до економічної оцінки ризику погіршення стану здоров'я військовослужбовців, обгрунтовано необхідність розрахунку припустимого та прийнятного ризику погіршення стану здоров'я.

На підставі критичного вивчення та глибокого аналізу досвіду організації медичного забезпечення військ запропоновано узагальнюючу класифікацію ризику (небезпек).

На базі критичного вивчення та глибокого аналізу умов функціонування медичної служби Збройних Сил України (МС ЗСУ) зроблено спробу опрацювати методологічний підхід до моделювання впливу джерел ризику (зниження ефективності функціонування складної системи) на МС ЗСУ за різних умов її діяльності. Визначено головні види умов діяльності МС ЗСУ та здійснено їх узагальнюючу характеристику.

На підставі критичного вивчення та глибокого аналізу сучасних підходів до методів діяльності органів управління медичною службою (МС) Збройних Сил (ЗС) України зроблено спробу визначити методологічні основи розробки плану медичного забезпечення військ (сил) ЗС України на засадах ризик-орієнтованого підходу. Запропоновано принципові моделі аналізу та врахування ризику в плані медичного забезпечення військ, а також інтеграції ризик-орієнтованого підходу у послідовність роботи начальника МС у процесі розробки плану медичного забезпечення військ.

На підставі критичного вивчення та глибокого аналізу сучасних особливостей побудови системи лікувально-евакуаційного забезпечення збройних сил Сполучених Штатів Америки визначено та описано типову структуру побудови системи лікувально-евакуаційного забезпечення збройних сил Сполучених Штатів Америки під час ведення воєнних конфліктів.

Метою створення і впровадження системи менеджменту якості (СМЯ) Університетської клініки (УК) Одеського національного медичного університету було одержання ефективної та результативної системи управління якістю. Впровадження СМЯ розпочалося з оцінки наявних ресурсів і знань, навчання персоналу. Робоча група розробила план впровадження СМЯ, організувала забезпечення надійною інформацією про функції та процеси в компанії, систематизацію завдань і подій, поширення по клініці інформації, важливої для СМЯ. Визначено, що основним процесом для УК є процес надання медичних послуг замовникам. У кожному підрозділі було визначено основні процеси, схеми взаємодії процесів. Створені матриці відповідальності визначили участь усіх співробітників у процесі, ступінь відповідальності, виявили точки взаємодії підрозділів. Сформульовано політику якості та мети у сфері якості УК, встановлено єдиний механізм документообігу, процеси створення документів, технологію роботи з документами, контроль за зберіганням і використанням документів, порядок руху і забезпечення захисту інформації. Завдяки впровадженню СМЯ оцінюється не лише ефективність лікування пацієнта відповідно до стандартів і протоколів, але й якість "готельних послуг", загальна атмосфера клініки і персоналу; збалансованість між якістю послуг і їх вартістю (страхові компанії); збільшення кількості звернень щодо медичної допомоги та приватних підприємств, що бажають укласти угоди на обслуговування; для внутрішніх споживачів, співробітників УК і підвищення компетентності, розмежування прав і обов'язків, зміна функцій окремих підрозділів, поява нових (організаційно-методичного відділу), систематизація діловодства та управління устаткуванням, згуртованість колективу, усвідомлення єдиних цілей і завдань, помітне покращання взаємовідносин з постачальниками. Розроблена та впроваджена модель СМЯ університетської клініки може застосовуватися медичними організаціями різних організаційно-правових видів і форм власності.