Досліджено вміст ліпоцитокіну інтерлейкіну-6 у хворих на цукровий діабет II типу залежно від віку хворих, тривалості цукрового діабету, рівня артеріального тиску, глікозильованого гемоглобіну, фібриногену та фібрину, від наявності метаболічного синдрому, мікросудинних ускладнень та виду цукрознижувальної терапії. Виявлено залежність інтерлейкіну-6 від тривалості цукрового діабету, віку хворих та рівня тригліцеридів.

Рассмотрены результаты открытых рандомизированных клинических исследований по оценке терапевтической эквивалентности заместительной терапии сахарного диабета (СД) препаратами инсулина Инсулар Актив и Инсулар Стабил в сравнении с референтными препаратами - Хумулин® Регуляр и Хумулин® НПХ. Оценивались следующие параметры: изменение уровня гликированного гемоглобина (HbA1c) на 90-й день по сравнению с исходным, динамика среднесуточной дозы инсулинов за три дня и количество антител к инсулину на 90-й день исследования по сравнению с исходным. Установлено, что по исследуемым показателям препараты Инсулар Актив и Инсулар Стабил терапевтически эквивалентны референтным препаратам.

Розглянуто результати відкритих рандомізованих клінічних досліджень щодо оцінювання терапевтичної еквівалентності замісної терапії цукрового діабету (ЦД) препаратами інсуліну Інсулар Актив та Інсулар Стабіл у порівнянні з референтними препаратами Хумулін® Регуляр і Хумулін® НПХ. Оцінювали такі параметри: зміну рівня глікованого гемоглобіну (HbA1c) на 90-й день у порівнянні з вихідним, динаміку середньодобової дози інсулінів за три дні та кількість антитіл до інсуліну на 90-й день дослідження у порівнянні з вихідною. Встановлено, що за досліджуваними показниками препарати Інсулар Актив та Інсулар Стабіл є терапевтично еквівалентними референтним препаратам.

The results of open randomized clinical trials evaluating the therapeutic equivalence of Insular Active and Insular Stabile insulin compared with the reference drugs Humulin® Regular and Humulin® NPH during the substitution treatment of diabetes arediscussed in the article. The following parameters have been evaluated: the changes in the level of glycosylated hemoglobin (HbA1c) at day 90 compared to baseline, the dynamics of the average daily dose of insulin for 3 days and the number of antibodies to insulin in the 90th day of the study compared with baseline. It has been found that the Insular Active and Insular Stabile were therapeutically equivalent to the reference drugs in terms of studied parameters.

Представлено аналіз ускладнень цукрового діабету в межах реєстру хворих на цукровий діабет, мешканців Харківського регіону, які отримують лікування інсуліном. Звернено увагу на необхідність стандартизації класифікації цукрового діабету. Показано роль діабетичного реєстру в оцінці рівня діагностики та якості лікування хворих на цукровий діабет.

Оцінено ефективність і безпечність препарату "Флоксіум" (левофлоксацин) у лікуванні хворих на цукровий діабет із загостренням хронічних обструктивних захворювань легень у порівнянні з ципрофлоксацином. Обидва препарати продемонстрували добрий терапевтичний ефект, що сприяло клінічному одужанню хворих і нормалізації у них лабораторних показників. Водночас оцінка динаміки клінічних виявів дає підстави характеризувати "Флоксіум" як ефективніший антибактеріальний препарат при загостренні хронічних обструктивних захворювань легень у хворих на цукровий діабет, зокрема було менше побічних дій.

Узагальнено дані літератури і результати досліджень щодо біологічної ролі глікопротеїну фетуїну А. Встановлено як пряму кореляцію вмісту в крові фетуїну А з деякими адипокінами, задіяними у формуванні інсулінорезистентності та за атерогенезу (програнулін, оментин-1), так і з остеопротегерином (новітнім чинником кардіоваскулярного ризику), та підвищення циркуляторних рівнів фетуїну А у хворих на цукровий діабет 2-го типу з метаболічними ознаками високого кардіоваскулярного ризику, але без проявів макросудинних ускладнень. Це обгрунтовує залучення фетуїну А до комплексу біомаркерів субклінічного атеросклерозу.

Питання про зміни рівня вітаміну D і його впливу на показники компенсації вуглеводного обміну у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу в поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) вивчено недостатньо. Мета роботи - вивчити вміст вітаміну D у хворих на ЦД 2-го типу і взаємозв'язок компенсації вуглеводного обміну, стану ліпідного обміну, рівнів трансаміназ із показником рівня вітаміну D. Обстежено 60 пацієнтів, які страждають від ЦД 2-го типу в поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП), віком від 48 до 80 років, в середньому 63,30 +- 0,89 року. Серед обстежених жінок було 40 осіб (67 %), чоловіків - 20 (33 %). Усі пацієнти були розподілені на дві групи: першу групу (32 особи) становили пацієнти з ЦД 2-го типу в поєднанні з НАЖХП та ОП; другу (28 осіб) - пацієнти з ЦД 2-го типу в поєднанні з НАЖХП без ОП. Подані результати обстежених груп пацієнтів (ЦД 2-го типу в поєднанні з НАЖХП з остеопорозом та без нього) та виявлені дефіцит або недостатність вітаміну D, тобто в жодного хворого не спостерігалося адекватного забезпечення вітаміном D. В обстежених пацієнтів вищезазначених груп при низькому вмісті 25(ОН)D відзначається дисліпідемія. Рівні загального холестерину, <$E beta>-ліпопротеїнів, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїнів низької щільності та холестерину дуже низької щільності, а також коефіцієнта атерогенності статистично значуще збільшувалися при зменшенні рівня вітаміну D, відповідно, спостерігався обернений кореляційний зв'язок між вищевказаними показниками. Статистично значущих різниць між рівнями загального білірубіну, показником тимолової проби та рівнем вітаміну D установлено не було.

В огляді розглянуто проблему психічних порушень, коморбідних до цукрового діабету (ЦД). Обговорено переваги і недоліки різних методів психотропної терапії у разі ЦД. Підкреслено важливість активного виявлення психічних порушень у хворих на ЦД та підбору оптимальної терапії з метою підвищення ефективності лікування пацієнтів.

Показано, что в связи с отсутствием в Украине технической базы для динамического определения медианы йодурии по регионам, можно использовать данные геохимических исследований йода в воде, почве, пищевых продуктах и картограмму йоддефицита в регионах для отнесения их к эндемичным по йоддефициту и принятия решения о проведении массовой профилактики. С высокой достоверностью показано, что распространенность эндемического зоба среди населения отдельных возрастных групп зависит от степени йоддефицита. Под 5 % критерий ВОЗ для проведения массовой профилактики дефицита йода по распространенности эндемического зоба среди населения Украины подпадают только дети 7 - 17 лет, которые проживают в регионах с выраженным дефицитом йода.

У 64-х хворих на цукровий діабет II типу, а також у 10-ти здорових осіб аналогічного віку, досліджено рівень гомоцистеїну у сироватці крові. Відзначено зростання гомоцистеїнемії з підвищенням тривалості цукрового діабету та збільшенням індексу маси тіла. Визначено достеменно пряму залежність вмісту гомоцистеїну у сироватці крові від гіпертригліцеридемії і підвищення вмісту у крові ліпопротеїдів дуже низької щільності, фібрину, фібриногену. Встановлено більшу гомоцистеїнемію за наявності повного метаболічного синдрому у порівнянні з хворими на цукровий діабет за його відсутності.

У 64-х больных сахарным диабетом II типа, а также у 10-ти здоровых лиц аналогичного возраста, исследован уровень гомоцистеина в сыворотке крови. Отмечено повышение гомоцистеинемии с увеличением продолжительности сахарного диабета и увеличением индекса массы тела. Обнаружена также достоверная прямая зависимость содержания гомоцистеина в сыворотке крови от гипертриглицеридемии, повышения содержания в крови липопротеидов очень низкой плотности, фибрина, фибриногена. Определена существенно большая гомоцистеинемия при наличии полного метаболического синдрома, чем таковая у больных сахарным диабетом II типа без него.

Homocystein level in blood serum was measured in 64 patients with type 2 diabetes mellitus, and age-matched 10 healthy subjects. It was noted that the level of homocysteinemia increased with the duration of diabetes mellitus and increased body mass index. A significant dependence of homocystein level upon hypertriglyceridemia, increased level of very low density lipoprotein cholesterol, fibrin, fibrinogen was found. We revealed more increased homocystein level in blood serum of patients with full metabolic syndrome than in diabetic patient without it

В огляді літератури обговорено дані учених зарубіжних країн щодо аутоімунних полігландулярних синдромів (АПС), які займають у наш час вагоме місце в структурі ендокринної патології. Розглянуто генетико-імунологічні особливості окремих типів АПС. Найбільш докладно висвітлено питання поєднання цукрового діабету з аутоімунним ураженням щитовидної залози.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.202.1 + Р415.1

Рубрики:

Ожиріння

Хвороби ендокринної системи

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Обстежено 55 хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) й енцефалопатією, із них 31 жінка (56,4 %) і 24 чоловіки (43,6 %). У процесі обстеження оцінювали показники психометричних тестів за результатами проведення тесту MMSE+. Методика MMSE+ полягала в модифікації стандартного тесту MMSE: сумовані бали вищезгаданого тесту й тестів зв'язування чисел, малювання годинника і 5-ти слів. Проведено оцінку емоційного стану за допомогою методики самооцінки депресії Цунга. Під час аналізу результатів дослідження когнітивних функцій одержано клінічно значимо низькі бали в жінок у порівнянні з чоловіками (p << 0,01). Модифікована методика MMSE+ виявила когнітивні порушення середнього ступеня тяжкості у хворих на ЦД 2-го типу з НАЖХП у 70,4 % пацієнтів на відміну від стандартного тесту MMSE, за результатами якого встановлено когнітивні порушення середнього ступеня тяжкості лише у 29,6 % хворих. Згідно з результатами застосування методики самооцінки депресії Цунга встановлено, що депресія більш віражена в жінок. Модифікована методика MMSE+ має високу чутливість під час діагностики ранніх когнітивних порушень у хворих на ЦД 2-го типу з НАЖХП. Порушення когнітивних функцій, а також емоційні порушення у вигляді депресії частіше трапляються в жінок.

Досліджено показники ниркових проб у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу в поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП). Встановлено, що НАЖХП у хворих на ЦД 2-го типу потенціює розвиток діабетичної нефропатії. У хворих на ЦД 2-го типу з НАЖХП констатується підсилення канальцевої реабсорбції, що виникає внаслідок порушення співвідношення "вазоконстрикція/вазодилатація". Креатинін сечі можна вважати стабільним показником серед параметрів печінкових проб і раннім маркером прогресування діабетичної нефропатії у хворих на ЦД 2-го типу з НАЖХП.

Освещенны научные представления отечественных и зарубежных ученых о метаболизме липидов. Дана характеристика классов липидов, описаны их структура и функции, рассмотрены особенности переваривания и всасывания. Раскрыты особенности различных нарушений липидного обмена при эндокринных заболеваниях, ожирении, диабете, а также в климактерический период. Проанализирована взаимосвязь возрастного андрогенного дефицита с нарушениями обмена углеводов и липидов. Описана схема стероидогенеза в коре надпочечников. Разработаны диетические рекомендации по снижению уровня холестерина, показаны возможности немедикаментозного воздействия (модификации образа жизни и физической активности) на данный процесс. Разработаны теоретические основы гиполипидемической терапии, дана характеристика всех групп современных гиполипидемических препаратов.

Представлены результаты лечения неалкогольной жировой болезни печени у больных сахарным диабетом 2-го типа. Проведена оценка влияния различных групп препаратов: альфа-липоевой кислоты, L-орнитин-L-аспартата, эссенциальных фосфолипидов, тиотриазолина и адеметионина на показатели углеводного, липидного, белкового обменов, функциональное состояние печени. Выявлено дифференцированное положительное влияние лекарственных средств указанных групп на метаболические показатели и показатели функционального состояния печени.

Наведено результати застосування симватину у хворих на цукровий діабет (ЦД) І та ІІ типу з дисліпідеміями. Одержані результати свідчать про ефективність та добру переносимість симватину, що дає підставу рекомендувати його для широкого застосування у хворих на ЦД з супутніми дисліпідеміями.

Досліджено рівень ендотеліну у хворих на цукровий діабет II типу залежно від компенсації вуглеводного обміну й ожиріння. Доведено, що цукрознижувальний препарат "Діабетон MR" позитивно впливає не тільки на вуглеводний обмін, але й на ендотеліальну функцію.

Представлены данные, на основании которых впервые доказана роль генетических вариантов Q192R гена параоксоназы (PON1) в формировании терапевтической эффективности омега-3 полиненасыщенных жирных кислот у больных сахарным диабетом 2-го типа относительно "новейших" факторов сердечно-сосудистого риска (инсулинорезистентность, адипоцитокины, антиоксидантная защита) с выявлением QQ генотипа как наиболее реактивного. Полученные результаты подтверждают перспективность фармакогенетики как основы для индивидуализированной терапии с прогнозируемым эффектом фармакологического вмешательства.

На материале, включающем клинико-генеалогические данные о 510 больных сахарным диабетом 2-го типа, 445 - эссенциальной гипертонией, 239 - абдоминальным ожирением и их родственников I степени родства, проведено исследование генетической детерминации перечисленных составляющих метаболического синдрома. Результаты компонентного анализа показали значимость генетических факторов в детерминации исследуемых заболеваний и позволили предположить наличие межлокусного взаимодействия в их системе генетического контроля. Тестирование модели Ch. Smith'a показало генетическую самостоятельность перечисленных заболеваний и определило коэффициент генетического сродства изучаемых патологий.

Рассмотрена новая формула инсулина гларгин (pДНК происхождения) в форме инъекций 300 ЕД/мл (Gla-300, тожео). Gla-300 представляет следующую генерацию базального инсулина с новой формулой инсулина гларгин, поставляющего то же количество инсулина, что и гларгин-100 (Gla-100, лантус) в 1/3 объема. После подкожной инъекции фармакокинетический и фармакодинамический профили Gla-300 являются более постоянными и продолжительными (более 24 часов) по сравнению с Gla-100, что обусловлено более постепенным и длительным выделением гларгина из подкожного депо (Gla-300 образует более компактное подкожное депо с уменьшенной поверхностью по сравнению с Gla-100). С акцентом на недавних результатах клинических исследований EDITION (3а-фаза) обсуждена клиническая эффективность и безопасность Gla-300 у больных сахарным диабетом 1-го и 2-го типа. Gla-300 демонстрировал сопоставимый гликемическиий контроль и подобный профиль безопасности при условиях более низкой частоты гипогликемических событий по сравнению с Gla-100. Gla-300 обеспечивал гибкий режим введения инсулина (24 +- 3 часа или утром vs вечером) и был ассоциирован с меньшим увеличением массы тела.