Розглянуто біблійний інтертекст творів Л.М. Андреєва та М.О. Булгакова. Показано, що у художніх текстах цих письменників біблійні прецедентні феномени відіграють важливу роль у процесі смисло- та формотворення, виконують внутрішньотекстові функції та функцію інтертекстуальну. Створюючи й актуалізуючи підтекстову інформацію, що відображає авторську оцінку, біблійні мотиви й образи-символи реалізуються у творах як конкретні інтексти, які є цитатами й алюзіями, що розрізняються за обсягом, точністю, частотністю та позицією у тексті-реципієнті. Домінантними наскрізними мотивами у досліджених творах є мотиви чуда, двоїстості та Апокаліпсису. Найбільш семантично місткі біблійні образи-символи творів даних авторів розподіляються на дві групи за критерієм істота / неістота та включають образи-символи Біблії, хреста, меча, Ісуса Христа, Іуди Іскаріота, нечистої сили. Біблійні інтекстні компоненти дозволяють обом письменникам більш переконливо аргументувати свою думку, викликати певні асоціації у читача, змусити його подивитися по-новому на традиційні християнські мотиви й образи-символи.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4РОС)5-4 Андреєв Л.М.54 + Ш5(4РОС)6-4Булгаков М.О.54

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: РА361988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто феномен забороненого антропологічного знання та культурні форми його легалізації. Приділено увагу психоаналітичній інтерпритації детективних сюжетів у сучасній культурі. Охарактеризовано екзистенційний компонент детективного жанру. Досліджено культурні особливості рольової реальності, що створюється авторами в просторі детективу, а також соціокультурні функції, що виконуються цим жанром. Вивчено детективний жанр як елітарний продукт масової культури. Визначено серійність як рису зазначеного жанру та серійні злочини. Обгрунтовано гібридизацію форм детективного жанру в сучасній культурі.

Висвітлено культурні особливості рольової реальності, що створюється авторами в просторі детективу, а також соціокультурні функції, що виконуються цим жанром. Зазначено, що філософсько-антропологічний аналіз детективних текстів і сюжетів дозволяє виявити, дослідити й оцінити процеси, що відбуваються в модерному суспільстві та свідомості сучасної людини. Розглянуто детективний жанр як феномен культури споживання. Досліджено психоаналітичні інтерпретації детективних сюжетів в сучасній культурі, екзистенціональний компонент детективного жанру. Увагу приділено гібридизації форм цього жанру, компенсаторній функції детективних текстів в масовій культурі, процесу люмпенізації суспільства в реаліях детективного жанру.

Розкрито антропологічний статус детективних практик та їх функціональний потенціал у культурі пізнього Модерну. Систематизовано досвід теоретичної рефлексії "темного боку" людської природи як сліпої плями інтегративного людинознавства та "забороненого знання". Розглянуто умови зняття цієї заборони через розширення культурних технік спостереження та контролю. З'ясовано умови взаємопереходу між транспарентністю та непрозорістю у культурі пізнього Модерну. Обгрунтовано широке розуміння детективних практик, антропологічна складова яких, разом з історично змінюваними культурними техніками спостереження за Іншими, підглядання, імітації, передбачення вчинків Інших, обумовлює їх репрезентацію у всіх сферах суспільного життя.